Рішення

від 25.05.2021 по справі 932/12311/20

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/12311/20

Провадження №2/932/4298/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.

за участю секретаря: Шейко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов в якому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь: суму боргу у розмірі 30 000 доларів США; судовий збір у розмірі 8520,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.11.2020 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 24.03.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до слухання по суті.

Ухвалою суду від 25.05.2021 вирішено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Стислий виклад позиції позивача зазначеної у позові.

06.02.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого останній отримав у борг суму, що дорівнює 30 000 доларів США зі строком повернення до 01.11.2020. З огляду на те, що відповідач кошти в обумовлені строки не повернув, ігнорує вимоги щодо вирішення питання в позасудовому порядку, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явився, відзиву не надав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до договору позики від 06.07.2020 (оригінал якого долучено до матеріалів справи) ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2 кошти сума яких становить еквівалент 30 000, 00 доларів США із терміном повернення - до 01.11.2020.

Згідно з розпискою від 06.07.2020 (оригінал якої долучено до матеріалів справи) ОСОБА_2 отримав, на виконання умов договору позики від 06.07.2020, від ОСОБА_1 грошові кошти в еквіваленті 30 000,00 доларів США, які зобов`язаний повернути до 01.11.2020.

Відповідно до розписки від 04.11.2020 (оригінал якої долучено до матеріалів справи), ОСОБА_2 підтверджує факт укладення договору позики від 06.07.2020 та отримання грошових коштів в еквіваленті 30 000,00 доларів США.

Норми права, що застосував суд.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Відповідно до висновку якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у постанові від 16.01.2019 прийнятій за результатами розгляду справи № 464/3790/16-ц, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Висновки.

У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано боргове зобов`язання у строки та на умовах встановлених договором позики від 06.07.2020 та з огляду на те, що відповідно до вказаного правочину гроші у позику було надано в іноземній валюті, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на те, що до позову не додано доказів щодо понесених витрат на послуги адвоката, вказана вимога не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.524, 533, 192, 627, 526, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , іпн: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , іпн: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , суму за договором позики від 06.07.2020 що становить 30 000 (тридцять тисяч),00 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 , іпн: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , іпн: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , судовий збір у сумі 8520 (вісім тисяч п`ятсот двадцять),00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду складено та підписано 25.05.2021

Суддя В.І.Цитульський