Постанова

від 17.11.2020 по справі 500/1021/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1021/20 пров. № А/857/10483/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Галаз Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі № 500/1021/20 (головуюча суддя Чепенюк О.В., м. Тернопіль, повний текст складений 13 липня 2020 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Сектору державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, скасування запису,-

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.05.2020 просив: а) визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Тернопільській області, що виразилась у не приведенні у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків та інтегрованої картки платника, з урахуванням прийнятого ДПС України рішення від 12.02.2020 №5390/6/99-00-08-06-01-06;

б) зобов`язати ГУ ДПС у Тернопільській області привести у відповідність із прийнятим рішенням ДПС України облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків та інтегровану картку платника шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки) в розмірі 26539,26 грн. та припинення нарахування ОСОБА_1 ЄСВ;

в) визнати протиправним та скасувати запис у журналі реєстрації підприємницької діяльності фізичних осіб за 1996-1998 роки від 06.08.1996 за №108/340 про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , що знаходиться у Відділі державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області.

Рішенням від 13 липня 2020 року Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Тернопільській області, що виразилась у не приведенні у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів щодо платника податків ОСОБА_1 та інтегрованої картки платника, з урахуванням прийнятого Державної податкової служби України рішення від 12.02.2020 №5390/6/99-00-08-06-01-06.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Тернопільській області привести у відповідність із прийнятими рішеннями ДПС України про результати розгляду скарг ОСОБА_1 , та враховуючи відсутність відомостей про нього у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:

1) облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів щодо платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з них відомостей про нього як фізичну особу - підприємця;

2) інтегровану картку платника шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки) в сумі 26539,26 грн. по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Скасував запис у журналі реєстрації підприємницької діяльності фізичних осіб за 1996-1998 роки Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 06.08.1996 за №108/340 про проведення державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , жителя селища міського типу Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Також суд стягнув на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області у розмірі 1920,40 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Сектору державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області у розмірі 2340,80 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься в інформаційній системі ,,Податковий блок. Облік платників податків» , а саме: розділ ,,Реєстраційні дані» позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 06.08.1996 та взятий на облік Борщівською ДПІ 06.08.1996 за № 483; стан платника ,,0» (платник податків за основним місцем обліку).

Нормами Закону ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оскільки ОСОБА_1 не нараховував та не сплачував суму ЄСВ, контролюючий орган самостійно нарахував позивачу суму ЄСВ в розмірі 26539,26 грн., виходячи із встановленого у звітному періоді його мінімального розміру безвідносно до факту отримання позивачем доходу.

З дня взяття платника на податковий облік по теперішній час ОСОБА_1 не вжив заходів щодо припинення підприємницької діяльності. Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Тернопільській області № Ф- 2297-50 від 08.11.2019 є законною та не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи відповідача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 04.01.2020 ОСОБА_1 отримав від ГУ ДПС у Тернопільській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2297-50 від 08.11.2019 на суму 26539, 26 грн. Вказана вимога сформована по заборгованості зі сплати ЄСВ станом на 31.10.2019.

Не погодившись із даною вимогою, позивач 13.01.2020 подав до ДПС України скаргу про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). Як підставу для скасування даної вимоги позивач зазначив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі по тексту ЄДР) він не зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП), ним не вчинялися дії, пов`язані з реєстрацією як ФОП, у зв`язку з чим у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування йому ЄСВ згідно із Законом України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Рішенням ДПС України №5390/6/99-00-08-06-01-06 від 12.02.2020 скарга фізичної особи ОСОБА_1 задоволена, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2297-50 від 08.11.2019 ГУ ДПС у Тернопільській області скасована, у зв`язку з чим зазначено вважати її відкликаною з дня прийняття цього рішення (а.с.24-26).

Окрім того, даним рішенням також зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства. З метою приведення у відповідність облікових даних зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській області звернутись до державного реєстратора та Головного управління Пенсійного фонду для отримання архівного витягу/інформації щодо реєстрації ОСОБА_1 , який згідно даних інформаційної системи органів доходів і зборів зареєстрований як ФОП до 01.07.2004, але не включений до ЄДР.

24.02.2020 позивач звернувся до ГУ ДПС у Тернопільській області із листом, у якому просив виконати рішення ДПС України №5390/6/99-00-08-06-01-06 від 12.02.2020 та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника, виключивши його з вказаної інформаційної системи як ФОП, а також нараховану заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 26539,26 грн (а.с.27).

Листом за №248/6-1/19-00-50 від 11.03.2020 про результати розгляду листа ОСОБА_1 . Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомило позивача, що станом на 10.03.2020 немає законних підстав для внесення змін в інтегровану картку платника податків, оскільки він рахується у податковому органі як платник податків за основним місцем обліку. Даний висновок контролюючий орган зробив на підставі отриманої інформації від Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №673/05 від 06.02.2019 та від Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області №147/01-09 від 22.12.2018 (а.с.28-29).

04.10.2019 представник позивача - адвокат Шкварка Т.Р. надіслав адвокатський запит до Чортківського відділу обслуговування громадян (Сервісного центру управління обслуговування громадян) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області про направлення на адресу адвоката копій документів, які слугували підставою для постановки на облік в органах Пенсійного фонду України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32).

29.10.2019 Борщівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) на адвокатський запит від 04.10.2019 надано інформацію за №573/02-03 про те, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), житель селища міського типу Мельниця-Подільської, Борщівського району, Тернопільської області на обліку в Управлінні не перебуває (а.с.33).

Також, 04.10.2019 представник позивача - адвокат Шкварка Т.Р. надіслав адвокатський запит до Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області, у якому просив надати копії документів щодо реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (далі по тексту СПД - ФО) ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: реєстраційну картку за зразком додатка №2; аркуші журналу обліку реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, з внесеним щодо ОСОБА_1 записом; документи, що підтверджують факт видачі заявникові свідоцтва за зразком додатка №4; документи, що підтверджують факт подачі відомостей про реєстрацію фізичної особи до державної податкової інспекції (додаток №6) за місцезнаходженням (місцем проживання) цього суб`єкта (а.с.34).

На вказаний запит Відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області надав відповідь за №167/01-10 від 15.10.2019 про те, що запит адвоката не підлягає реєстрації у ЄДР у разі відсутності документа про внесення плати за надання документів, що містяться у реєстраційній справі. Документи не надано (а.с.35).

23.01.2020 представник позивача - адвокат Шкварка Т.Р. підготував адвокатський запит до ГУ ДПС у Тернопільській області про направлення на його адресу копії документів, які слугували підставою для взяття на податковий облік (внесення даних в інформаційну систему органу доходів і зборів платника), як платника податків ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі документів, що підтверджують факт подачі відомостей про реєстрацію фізичної особи до державної податкової інспекції (додаток №6) за місцезнаходженням (місцем проживання) цього суб`єкта в 1996 році (а.с. 38).

Листом Борщівської ДПІ Чортківського управління ГУ ДПС у Тернопільській області №76/6-1/19-00-50-09-09 від 30.01.2020 на адвокатський запит надана відповідь, в якій зазначено, що державна реєстрація ОСОБА_1 проведена згідно журналів реєстрації підприємницької діяльності фізичних осіб за 1996-1998 роки, запис від 06.08.1996 року за №108/340 (а.с.39). На підставі яких документів взято позивача на облік платником податків відповіді не надано.

Вважаючи, що ГУ ДПС у Тернопільській області безпідставно не виконало рішення ДПС України №5390/6/99-00-08-06-01-06 від 12.02.2020 та не привело у відповідність із даним рішенням облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки) в розмірі 26539,26 грн, тобто допустило протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Окрім того, враховуючи відсутність паперових документів, що надавалися для проведення реєстраційної дії щодо державної реєстрації СПД - ФО ОСОБА_1 , позивач вважає, що в органу державної реєстрації не було правових підстав для внесення запису за №108/340 від 06.08.1996 року в журнал реєстрації підприємницької діяльності фізичних осіб за 1996-1998 роки, а відтак, такий запис підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог (зобов`язання припинити нарахування ОСОБА_1 ЄСВ), а також в частині розподілу судових витрат сторони не оскаржили, а тому колегія суддів у відповідності до приписів частини 1 ст. 308 КАС України, якими передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не надає правову оцінку рішенню суду першої інстанції в цій частині вирішення позовних вимог.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перебування ОСОБА_1 на обліку в контролюючому органі як підприємця не ґрунтується на законі, оскільки відсутні належні та допустимі докази наявності в нього цього статусу.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 128 Господарського кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Пункт 2 розділу VІІІ ,,Прикінцеві положення» Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV передбачав, що державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Згідно з приписами розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання » від 01.07.2010 № 2390-VI, який набрав чинності 10.02.2011, процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (пункт 2);

усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв (пункт 3);

свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними (пункт 4);

Відповідно до пункту 7 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.

Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що впродовж строку дії Закону № 2390-VI держава в особі уповноважених нею органів повинна була опрацювати (провести інвентаризацію та звірку) інформацію всіх реєстраційних та контролюючих органів про суб`єктів господарювання, зареєстрованих до 01.07.2004 та не внесених в ЄДР, а також самостійно (без подання таким суб`єктом господарювання реєстраційної картки) внести відомості про цих суб`єктів до ЄДР.

Закон № 2390-VI втратив чинність 25.04.2014, а отже - з цієї дати завершено процес інвентаризації державою та внесення нею в ЄДР відомостей про суб`єктів господарювання, котрі зареєстровані до 01.07.2004 та самостійно (шляхом подання реєстраційної картки) не ініціюють їх перереєстрацію в ЄДР.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що ОСОБА_1 був зареєстрований як СПД-ФО 06.08.1996, тобто до набрання чинності Законом №755-IV, який регламентував державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців та визначав порядок перереєстрації раніше зареєстрованих як суб`єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не вживав будь-яких дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки для включення до ЄДР як ФОП, уповноважені державою органи впродовж 2011-2014 років не знайшли підстав для включення відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця до ЄДР, свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем в силу приписів пункту 4 розділу II ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI вважається недійсним, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності перебування ОСОБА_1 на обліку в контролюючому органі як підприємця.

За таких обставин суд першої інстанції мотивовано зобов`язав ГУ ДПС у Тернопільській області привести у відповідність із прийнятими рішеннями ДПС України облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів щодо платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з них відомостей про нього як фізичну особу - підприємця та інтегровану картку платника шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки) в сумі 26539,26 грн по ЄСВ.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі № 500/1021/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 27.11.2020.