Постанова

від 19.11.2020 по справі 913/299/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2020 р. Справа № 913/299/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Сіверін В.І.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників:

прокурор: Хольченков А.О., посвідчення;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: без участі представника;

від відповідача 1: Керімов Рагім Кері огли, адвокат, ордер;

від відповідача 2: без участі представника;

від третьої особи : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, м. Лисичанськ Луганської області (вх.№2672 Л/1)

на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 р. (суддя Тацій О.В.),

у справі №913/299/18

за позовом Заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області, в інтересах держави в особі позивачів:

1.Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ

2.Луганської обласної державної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідачів:

1.Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, м. Лисичанськ Луганської області;

2.Фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Луганської обласної державної адміністрації з позовом до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та Фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №14 від 17.04.2018, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них" на загальну суму 115 080,00 грн.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №16 від 25.04.2018, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по кодам: ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне"; ДК 021:2015-39130000-2 "Офісні меблі"; ДК 021:2015 - 39290000-1 "Фурнітура різна"; ДК 021:2015 - 39120000-9 "Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи"; ДК 021:2015 - 39150000-8 "Меблі та приспособи різні" на загальну суму 116 205,00 грн.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №17 від 25.04.2018, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39160000-1 "Шкільні меблі" на загальну суму 126 300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю договорів купівлі - продажу приписам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без дотримання процедури, визначеної Законом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.06.2018 підтверджено підстави представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Луганської обласної державної адміністрації при зверненні з заявленими вимогами; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.09.2018 у справі №913/299/18 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі №913/299/18 у позові заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та Фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі №913/299/18 апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області задоволено частково. Рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі №913/299/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та фізичної особи - підприємця Зенцової Марини Олександрівни.

Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та фізичної особи - підприємця Зенцової Марини Олександрівни задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №14 від 17.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них" на загальну суму 115080,00 грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №16 від 25.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по кодам: ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне"; ДК 021:2015-39130000-2 "Офісні меблі"; ДК 021:2015 - 39290000-1 "Фурнітура різна"; ДК 021:2015 - 39120000-9 "Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи"; ДК 021:2015 - 39150000-8 "Меблі та приспособи різні" на загальну суму 116205,00 грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №17 від 25.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39160000-1 "Шкільні меблі" на загальну суму 126300,00 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі № 913/299/18 залишено без змін.

Ухвалюючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладені між відповідачами договори не відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України "Про публічні закупівлі"; судом першої інстанції не було звернуто увагу, що оголошена вартість предмета закупівлі в межах єдиної категорії товарів дорівнює 393 465,00 грн., а отже перевищує допустиму межу для проведення їх закупівлі без процедур, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку замовником фактично було здійснено поділ предмету закупівлі в межах єдиної категорії на частини, що є неприпустимим з точки зору ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас відзначив, що прокурор помилково у даній справі визначив позивачем Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інтереси якого, як державного органу, що здійснює регулювання та реалізацію державної політики у сфері закупівель, жодним чином не порушені.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2019 року у справі №913/299/18 рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Судом касаційної інстанції зазначено, що у даній справі місцевим господарським судом не надано правової оцінки правомірності участі прокурора у даній справі, в свою чергу, суд апеляційної інстанції обмежився лише висновком про те, що прокурор помилково визначив позивачем - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, оскільки його інтереси, як державного органу спірними договорами не порушені.

Судом касаційної інстанції з посиланням на ст.23 Закону України Про прокуратуру , зроблено висновок, що господарськими судами використано не у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом, щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи в частині підтвердження судом правових підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах Луганської обласної державної адміністрації, у зв`язку з неналежним виконанням останньою своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.05.2019 про відкриття провадження у справі №913/299/18, поряд з іншим, призначено підготовче засідання у справі; запропоновано прокурору надати суду належні та допустимі докази, відповідно до вимог процесуального закону, якими підтверджуються факти нездійснення або здійснення неналежним чином позивачами у справі, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Луганською обласною державною адміністрацією, функцій щодо захисту інтересів держави, які було порушено.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2019 у справі №913/299/18, окрім іншого, підтверджено наявність підстав для представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача Луганської обласної державної адміністрації в суді.

Виходячи з наданих прокурором обгрунтувань та доказів, зважаючи на те, що у даному випадку з боку позивача, Луганської обласної державної адміністрації, має місце нездійснення захисту інтересів держави, що очевидно виявляється в його усвідомленій пасивній поведінці, яка полягає у тому, що усвідомлюючи порушення інтересів держави, всупереч цим інтересам протягом тривалого проміжку часу бездіє, та за захистом до суду не звертається, проти чого в ході розгляду справи не заперечує, а також беручи до уваги необхідність захисту інтересів держави і те, що дії прокурора спрямовані на недопущення незаконних витрат бюджетних коштів та запобігання порушенню законодавчої процедури укладення договорів закупівель за державні кошти, тобто на захист інтересів держави в економічній сфері, господарський суд з урахуванням п. 3 ч. 1 ст.44 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , джерел фінансування за спірними договорами (обласний бюджет Луганської області) дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Луганської обласної державної адміністрації в суді.

Господарським судом також зазначено про помилковість визначення прокурором позивачем у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інтереси якого як державного органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, спірними договорами, укладеними між відповідачами, жодним чином не порушені, - отже відсутні підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі №913/299/18 позов заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивачів Луганської обласної державної адміністрації, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу задоволено частково.

Позов заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивача Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №14 від 17.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них" на загальну суму 115080,00 грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №16 від 25.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по кодам: ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне"; ДК 021:2015-39130000-2 "Офісні меблі"; ДК 021:2015 - 39290000-1 "Фурнітура різна"; ДК 021:2015 - 39120000-9 "Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи"; ДК 021:2015 - 39150000-8 "Меблі та приспособи різні" на загальну суму 116205,00 грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №17 від 25.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39160000-1 "Шкільні меблі" на загальну суму 126300,00 грн.

У задоволенні позову заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено.

Стягнуто з Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2643,00 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 3964,50 грн.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Зенцової Марини Олександрівни на користь прокуратури Луганської області витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2643,00 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 3964,50 грн.

Рішення мотивовано невідповідністю договорів купівлі - продажу положенням Закону України "Про публічні закупівлі", як таких, що укладені без дотримання процедури, визначеної Законом.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 року у справі №913/299/18 в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 14 від 17.04.2018 року, № 16 від 25.04.2018 року та № 17 від 25.04.2018 року, укладених між відповідачем 1 та відповідачем 2; прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивачів: Луганської обласної державної адміністрації, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею і фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про нездійснення Луганською обласною державною адміністрацією захисту інтересів держави; участь Прокуратури у даній справі порушує принцип рівності сторін, який закріплено у ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Наполягає, що оспорювані договори купівлі-продажу відповідають вимогам діючого законодавства. Так, за результатами розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції, яка надійшла від відповідача 2 (задовільна ціна; комплектація, що відповідає вимогам навчального процесу; прийнятні умови доставки та збір меблів), тендерний комітет Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею дійшов висновку про укладення договорів купівлі-продажу з відповідачем 2, погодивши всі істотні умови, які ставляться законом до договорів купівлі-продажу. Закуплені відповідачем 1 товари є різними предметами закупівлі в розумінні абзацу 2 пункту 1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, мають свій код по ДК 021:2015 та визначену вартість; ціна кожного з договорів не перевищує 200000,00 грн. Приписами Закону України Про публічні закупівлі не передбачено обмежень щодо неможливості включення в один договір різних предметів закупівлі. Товар, зазначений у договорі №16 було об`єднано в єдиному договорі, у зв`язку з необхідністю на той момент для відповідача 1 саме цієї кількості меблів. Тобто, договори було укладено по мірі необхідності меблів для навчального закладу, заздалегідь купівля зазначених товарів не планувалась.

Позов прокурора не містить доказів недотримання під час укладення спірних договорів вимог статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 сформовано колегію Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Склярук О.І., Терещенко О.І.

За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою від 02.09.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі №913/299/18; встановлено строк для подання іншими учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу.

Керівник Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі №913/299/18 без змін, а апеляційну скаргу Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею - без задоволення.

Наголошує, що відповідачем 1 відповідно до приписів ст.ст.73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не надано жодного доказу, який би спростував наявність у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Зауважує на безпідставності твердження апелянта, що закупівля товарів за спірними договорами заздалегідь не планувалась. Так, замовником фактично було здійснено поділ предмету закупівлі в межах єдиної категорії на частини, що є неприпустимим з точки зору ч.7 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі . Отже, на думку прокурора, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку, що укладені між відповідачами договори не відповідають нормам чинного законодавства.

Позивач 2, Луганська обласна державна адміністрація, просив рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі № 913/299/18 залишити без змін, та апеляційну скаргу - без задоволення. Позов прокурора та апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Наполягаючи, що вартість предмета закупівлі - меблів, які планувалося закупити у квітні 2018 року, перевищує 200 тис. грн. (для товарів), вважає, що саме здійснення публічних закупівель за процедурою відкритих торгів надало б можливості тендерному комітету відповідача 1, який відповідно до абзацу 5 частини 3 статті 11 Закону України Про публічні закупівлі забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця, зокрема, надати об`єктивну та неупереджену оцінку всім тендерним пропозиціям, у тому числі і відповідача 2, якби він її подав. Без проведення процедури відкритих торгів не можна стверджувати, що договори, укладені з відповідачем 2, є найбільш економічно вигідними.

Наголошує, що відповідачем 1 з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, здійснено поділ предмета закупівлі, уклавши три договори (в одному місяці, а два в один день) на придбання меблів, сума кожного з яких не перевищує 200 000,00 грн., а разом становить 357585,00 грн., що є порушенням Закону України Про публічні закупівлі .

Вважає, що першим відповідачем фактично здійснювалася закупівля за єдиним предметом закупівлі за категорією 39100000-3 Меблі Національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , вартість якого становить 357 585 грн., а отже перевищує допустиму межу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №913/299/18 розгляд апеляційної скарги Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі № 913/299/18 призначено на 15.10.2019 о 12:00.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Склярук О.І. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Сіверін В.І., Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №913/299/18 відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.11.2019 об 11:30.

18.10.2019 на адресу суду від фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни надійшло клопотання, яким відповідач 2 підтримує апеляційну скаргу Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та просить суд розглядати справу без її участі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 апеляційне провадження у справі №913/299/18 за апеляційною скаргою Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі №913/299/18 було зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі №913/299/18 поновлено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.09.2020 об 11:45. Явка представників визнана судом не обов`язковою.

За клопотанням апелянта, ухвалою від 17.09.2020 розгляд апеляційної скарги Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі № 913/299/18 відкладено на 24.09.2020 о 12:00.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному на дату розгляду апеляційної скарги члена колегії судді Терещенко О.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Сіверін В.І.

У судовому засіданні 24.09.2020 оголошено перерву до 27.10.2020 о 12:00, про що учасників повідомлено ухвалою суду від 24.09.2020.

26.10.2020 на електронну адресу суду від апелянта надійшла заява про відкладення розгляду апеляційної скарги, засвідчена електронним цифровим підписом, в якій останній просив відкласти розгляд справи на інший день у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання представника відповідача 1 через хворобу, довідка про що буде надана.

Ухвалою суду від 27.10.2020 розгляд апеляційної скарги Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 у справі № 913/299/18 відкладено на 19.11.2020 о 12:30. Явку представників учасників судового процесу визнано необов`язковою.

Представник апелянта у судових засіданнях підтримував вимоги та доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Прокурор у судових засіданнях, наполягаючи на законності прийнятого судом рішення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 - без змін.

Перший та другий позивачі, відповідач 2, третя особа не скористалися правом участі представника в судових засіданнях апеляційної інстанції, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином; ухвали суду надсилалися учасникам справи на адреси, що містяться в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; оприлюднювалися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Явка представників не визнавалася судом обов`язковою.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судовою колегією Східного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

05.02.2018 Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей звернувся з листом №66 до Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, в якому просив надати додаткове фінансування за КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" у сумі 393465,00грн. для придбання меблів.

19.02.2018 Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації звернувся до Департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації з листом №01/08-785с, в якому просив виділити додаткові кошти на 2018рік для оновлення матеріально-технічної бази закладів професійної(професійно-технічної) освіти Луганської області по ТКВКБМС 0611110(0930) за загальним фондом згідно з бюджетним розписом (додається). Відповідно до змін до розподілу видатків, реєстру змін № 6 від 22.02.2018 розподілу показників зведених кошторисів на 2018 рік, було запропоновано збільшення ЛПТК Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей на 393 465,00 грн. на придбання меблів.

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №153 від 21.02.2018 внесено зміни до розпорядження голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №929 від 21.12.2017 "Про обласний бюджет на 2018 рік" (зі змінами).

Згідно з довідкою-повідомленням про зміни до помісячного розпису асигнувань із загального фонду бюджету (плану асигнувань із загального фонду бюджету) на 2018 рік, на підставі розпорядження № 153 від 21.02.2018 Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, як розпоряднику коштів, доведено збільшення асигнувань для ЛПТКЛ Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей у розмірі 393 465,00 грн. по розділу Підготовка кадрів професійно-технічними закладами та іншими закладами освіти на придбання меблів.

На засіданні тендерного комітету Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею щодо внесення змін до додатку до річного плану закупівель на 2018 рік було вирішено затвердити додаток до річного плану закупівель на 2018 рік, що підтверджується протоколом №11 від 12.04.2018.

Відповідно до додатку до річного плану закупівель на 2018 рік Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею визначені наступні закупівлі:

1) ДК 021:2015 "39150000-8" - Меблі та приспособи різні, код 2210, очікувана вартість 53 370,00 грн.; процедура закупівлі - звіт про укладений договір, квітень 2018;

2) ДК 021:2015 "39290000-1" - Фурнітура різна, код 2210, очікувана вартість 12 000,00 грн., процедура закупівлі - звіт про укладений договір, квітень 2018;

3) ДК 021:2015 "39120000-9" - Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи, код 2210, очікувана вартість 31375,00 грн.; процедура закупівлі - звіт про укладений договір, квітень 2018;

4) ДК 021:2015 "39160000-1" - Шкільні меблі, код 2210, очікувана вартість 126 300,00 грн.; процедура закупівлі - звіт про укладений договір, квітень 2018;

5) ДК 021:2015 "30190000-7" - Офісне устаткування та приладдя різне, код 2210, очікувана вартість 14000,00 грн.; процедура закупівлі - звіт про укладений договір, квітень 2018;

6) ДК 021:2015 "39110000-6" - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них, код 2210, очікувана вартість 115080,00 грн.; процедура закупівлі - звіт про укладений договір, квітень 2018;

7) ДК 021:2015 "39130000-2" - Офісні меблі, код 2210, очікувана вартість 5460,00 грн., процедура закупівлі - звіт про укладений договір, квітень 2018.

Листом Фізичної особи-підприємця Зенцової М.О. (без номера та без дати) запропоновано Лисичанському професійному торгово-кулінарному ліцею придбання меблів високої якості. До вказаного листа був доданий прайс-лист з цінами.

17.04.2018 між Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною (далі - продавець) укладений договір №14 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю меблі (код ДК 021:2015 - 39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них"), а покупець зобов`язується прийняти товар, оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Кількість товару, ціна за одиницю відображено в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2.договору).

Відповідно до п.2.1 договору сума договору складає 115080,00 грн., без ПДВ.

Оплата за товар здійснюється покупцем після його отримання шляхом перерахування коштів на рахунок продавця на підставі накладної, підписаної сторонами, протягом 30 календарних днів з моменту отримання фінансування (п.2.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору продавець зобов`язався поставити товар в місці його безпосередньої експлуатації в узгоджений сторонами строк, але не пізніше 5 робочих днів від дня підписання договору. Місце безпосередньої експлуатації товару: м.Лисичанськ, вул.ім.Д.І.Менделєєва, 47.

Сторони досягли згоди, що цей договір діє з дати його підписання до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками сторін.

Сторонами складено та підписано специфікацію №1 до договору купівлі-продажу №14 від 17.04.2018 (по двох позиціях) на суму 115 080,00 грн.

25.04.2018 між Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною (далі - продавець) укладений договір №16 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю меблі (код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне", код ДК 021:2015 - 39130000-2 "Офісні меблі", код ДК 021:2015 - 39290000-1 "Фурнітура різна", код ДК 021:2015 - 39120000-9 "Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи", код ДК 021:2015 - 39150000-8 "Меблі та приспособи різні"), а покупець зобов`язується прийняти товар, оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Кількість товару, ціна за одиницю відображено в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2.договору).

Відповідно до п.2.1 договору сума договору складає 116205,00 грн. без ПДВ.

Оплата за товар здійснюється покупцем після його отримання шляхом перерахування коштів на рахунок продавця на підставі накладної, підписаної сторонами, протягом 30 календарних днів з моменту отримання фінансування (п.2.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору продавець зобов`язується поставити товар в місці його безпосередньої експлуатації в узгоджений сторонами строк, але не пізніше 5 робочих днів від дня підписання договору. Місце безпосередньої експлуатації товару: м.Лисичанськ, вул.ім.Д.І.Менделєєва, 47.

Сторони досягли згоди, що цей договір діє з дати його підписання до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками сторін.

Сторонами складено та підписано Специфікацію №1 до договору купівлі-продажу №16 від 25.04.2018 (по 16ти позиціях) на загальну суму 116 205,00грн.

В той же день, 25.04.2018 між Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною (далі - продавець) укладений договір №17 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю меблі (код ДК 021:2015 - 39160000-1 "Шкільні меблі"), а покупець зобов`язується прийняти товар, оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Кількість товару, ціна за одиницю відображено в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2.договору).

Відповідно до п.2.1 договору сума договору складає 126300,00 грн., без ПДВ.

Оплата за товар здійснюється покупцем після його отримання шляхом перерахування коштів на рахунок продавця на підставі накладної, підписаної сторонами, протягом 30 календарних днів з моменту отримання фінансування (п.2.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору продавець зобов`язується поставити товар в місці його безпосередньої експлуатації в узгоджений сторонами строк, але не пізніше 5 робочих днів від дня підписання договору. Місце безпосередньої експлуатації товару: м.Лисичанськ, вул.ім.Д.І.Менделєєва, 47.

Сторони досягли згоди, що цей договір діє з дати його підписання до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками сторін.

Сторонами складено та підписано Специфікацію №1 до договору купівлі-продажу №17 від 25.04.2018 (по двох позиціях) на загальну суму 126 300,00 грн.

За результатами укладення трьох договорів, замовником оприлюднено вісім звітів:

1.Звіт про укладені договори UA-2018-04-17-002425-a, про укладення договору від 17.04.2018 № 14, ціна договору 115080,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

2.Звіт про укладені договори UA-2018-04-17-001437-a, про укладення договору від 17.04.2018 № 14, ціна договору 115080 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

3. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000444-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 53370,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

4.Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000411-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 31375,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

5.Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000357-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 12000,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

6. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000335-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 14000,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

7. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000308-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 5460,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі .

8. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000474-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 17, ціна договору 126300,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі .

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» , прийнятій 19.09.2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, під представництвом прокуратурою України інтересів держави в суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, та подає суду докази повідомлення відповідного органу про звернення до суду.

При цьому, колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему щодо наявності підстав для представництва інтересів Держави органами прокуратури, зробила наступні правові висновки щодо застосування норм ст. 23 Закону України Про прокуратуру , які викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У розглядуваній справі, звертаючись з позовною заявою в інтересах держави, прокурором зазначено, що має місце порушення інтересів держави, яке є наслідком укладення оспорюваних договорів за державні кошти всупереч положенням чинного законодавства, виконання зобов`язань за якими призвело до нераціонального та неефективного використання державних (бюджетних) коштів. Отже, враховуючи, що правовідносини з використання бюджетних коштів становлять суспільний економічний інтерес, а при укладенні спірних договорів було порушено вимоги чинного законодавства, має місце порушення економічних інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказівок суду касаційної інстанції та ухвали господарського суду Луганської області від 13.05.2019 у справі №913/299/18 від Заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури на адресу господарського суду Луганської області надійшли письмові пояснення, в яких прокурором на додаток до первісного обгрунтування звернення до суду, зазначено, що у цій справі порушенням інтересів держави є те, що Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм під час укладання прямих договорів на загальну суму 357 585,00 грн. із фізичною особою-підприємцем Зенцовою М.О., проявлено небажання проводити закупівлю у формі відкритих торгів, чим порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання. Укладення оспорюваних договорів за державні (бюджетні) кошти всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі є прямим порушенням законності в бюджетній сфері, що не може не відобразитись на інтересах та авторитеті держави. Виконання зобов`язань за оспорюваними договорами призвело до нераціонального та неефективного використання державних (бюджетних) коштів.

При цьому, зауважено, що позивачами по справі взагалі не здійснювався захист порушених економічних інтересів держави, що виявилося в їх усвідомленій пасивній поведінці, яку вони продовжують виявляти, та не здійснюють ніяких заходів для усунення зазначених порушень інтересів держави. Крім цього, заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області послався на відсутність обов`язку прокурора встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави.

На виконання вимог ч. 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурором надано низку листів (№5765вих18, №5764вих18 від 11.06.2018, листи №2994вих19, №2933 вих.19 від 16.05.2019), адресованих Міністерству економічного розвитку і торгівлі України та Луганській обласній державній адміністрації щодо визначення законності укладання спірних договорів без дотримання процедури закупівлі, наміру представництва та про представництво інтересів держави в суді.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України .

Так, згідно з ч. 3 ст. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, основними завданнями Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель. Повноваження здійснюються шляхом здійснення нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель, аналізу функціонування системи публічних закупівель, узагальнення практики здійснення закупівель, надання роз`яснень щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постановах Касаційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 913/205/18, від 25.08.2020 у справі № 913153/19.

Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44, ч.3 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів. Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно з приписами п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

За положеннями п.п. 4, 7 ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України Про місцеві державні адміністрації виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, основними завданнями яких в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є забезпечення підготовки та виконання відповідних бюджетів.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо бюджету, фінансів та обліку (ст.13 Закону України Про місцеві державні адміністрації ).

Положеннями ст.ст.16,18 Закону України Про місцеві державні адміністрації визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі. Місцева державна адміністрація здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти.

Приписами п.5 ч.1 ст. 28 Закону України Про місцеві державні адміністрації встановлено право місцевих державних адміністрації, для реалізації наданих повноважень, звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи, що джерелом фінансування за спірними договорами(№14 від 17.04.2018; №16 від 25.04.2018; №17 від 25.04.2018) є обласний бюджет, а розпорядником бюджетних коштів щодо фінансування видатків за КЕКВ 2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар в 2018 за договорами №14 від 17.04.2018; №16 від 25.04.2018; №17 від 25.04.2018 є Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації за рахунок обласного бюджету Луганської області, відтак, саме до відання Луганської обласної державної адміністрації належить забезпечення ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прокурор помилково у даній справі визначив позивачем - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інтереси якого як державного органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, спірними договорами №14 від 17.04.2018; №16 від 25.04.2018; №17 від 25.04.2018, укладеними між відповідачами, жодним чином не порушені.

Враховуючи, що у даному випадку з боку позивача, Луганської обласної державної адміністрації, мала місце бездіяльність щодо захисту інтересів держави, що виявляється в його пасивній поведінці, яка полягала у тому, що усвідомлюючи порушення інтересів держави, адміністрацією не вчинено дій направлених на припинення порушень, зокрема, шляхом звернення до суду, що не спростовано позивачем 1 , а також беручи до уваги необхідність припинення порушення та захисту інтересів держави, спрямованість дій прокурора на недопущення незаконних витрат бюджетних коштів та запобігання порушенню законодавчої процедури укладення договорів закупівель товарів за державні кошти, тобто на захист інтересів держави в економічній сфері, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав та підтвердження представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Луганської обласної державної адміністрації в суді.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 року у справі №903/129/18, сам факт не звернення відповідного органу до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави в даному випадку, може свідчити про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні договорів №14 від 17.04.2018, №16 від 25.04.2018, №17 від 25.04.2018 недійсними через недодержання при їх укладенні процедури, передбаченої Законом України Про публічні закупівлі .

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.(ч.7 ст.179 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України Про публічні закупівлі .

Метою закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на час спірних правовідносин) цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з приписами ч.7 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Замовниками, в розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі , є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів .

Учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п.35 ч.1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст.3 Закону України Про публічні закупівлі , закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

За положеннями ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Згідно з приписами ст.12 Закону України Про публічні закупівлі закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України Про публічні закупівлі переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону.

Випадки, у яких замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі, та порядок її проведення визначені у ч.ч.2,3 ст.35 Закону.

В розумінні п. 18 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі предметом закупівлі є товари , роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Відповідно до п. 32 ч. 1 Закону України Про публічні закупівлі , товаром є продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 затверджений Порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 розділу II Порядку (із змінами внесеними наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2016 №2092) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17, 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015, "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари ( п.5 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі ).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.36 наведеного Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, наведене свідчить, що договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами та в разі укладення такого договору з порушенням відповідної процедури, він підлягає визнанню недійсним через невідповідність такого договору чинному законодавству, оскільки в такому разі цей договір укладений з порушенням порядку укладення відповідних договорів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недотримання замовником процедури закупівлі, визначеної Законом України "Про публічні закупівлі".

Так, враховуючи внесення змін до бюджетного плану на 2018 рік згідно з розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №153 від 21.02.2018, яким Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, як розпоряднику коштів, доведено збільшення асигнувань для ЛПТКЛ Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей у розмірі 393465,00 грн. по розділу Підготовка кадрів професійно-технічними закладами та іншими закладами освіти на придбання меблів, відповідач 1 зобов`язаний був здійснити закупівлю меблів на суму 393465,00 грн. з дотриманням процедури, визначеної Законом України Про публічні закупівлі .

Отримавши бюджетне фінансування у сумі 393 465,00 грн. на придбання меблів, Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм до предмету закупівлі за категорією 39100000-3 Меблі Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" було віднесено: ДК 021:2015 "39150000-8" - Меблі та приспособи різні - код 2210 - очікувана вартість 53370 грн. 00 коп.; ДК 021:2015 "39290000-1" - Фурнітура різна - код 2210 - очікувана вартість 12000 грн. 00 коп., ДК 021:2015 "39120000-9" - Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи - код 2210 - очікувана вартість 31375 грн. 00 коп.; ДК 021:2015 "39160000-1" - Шкільні меблі - код 2210 - очікувана вартість 126300 грн. 00 коп.; ДК 021:2015 "30190000-7" - Офісне устаткування та приладдя різне - код 2210 - очікувана вартість 14000 грн. 00 коп.; ДК 021:2015 "39110000-6" - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них - код 2210 - очікувана вартість 115080 грн. 00 коп.; ДК 021:2015 "39130000-2" - Офісні меблі - код 2210 - очікувана вартість 5460 грн. 00 коп.

Відповідач наполягає, що за результатами розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції, яка надійшла від відповідача 2, тендерний комітет Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею дійшов висновку про укладення договорів купівлі-продажу з відповідачем 2, погодивши всі істотні умови, які ставляться законом до договорів купівлі-продажу.

Проте, матеріали справи не містять доказів складання та затвердження тендерним комітетом відповідача 1 тендерної документації, та доказів її оприлюднення.

У справі відсутні також і докази надходження до тендерного комітету відповідача 1 тендерних пропозицій від учасників процедури закупівель, докази розгляду, обрання та затвердження тендерним комітетом відповідача 1 найбільш вигідної тендерної пропозиції для укладення договору (договорів) на закупівлю меблів за державні (бюджетні) кошти; докази затвердження укладення договору (договорів) саме з ФОП Зенцовою М.О.

За результатами продажу укладено три договори: № 14 від 17.04.2018 на суму 115 080,00 грн., № 16 від 25.04.2018 на суму 116 205,00 грн., № 17 від 25.04.2018 на суму126 300,00 грн.

Загальна сума закупівлі склала 357585,00 грн.

При цьому, всі три договори укладені в одному місяці, два договори № 16 та № 17 укладено сторонами в один день 25.04.2018 року ( на загальну суму 242505,00 грн.), що спростовує доводи апелянта, що меблі закупалися по мірі необхідності та у необхідній кількості.

За результатами укладення трьох договорів, замовником оприлюднено 8 (вісім) звітів.

1.Звіт про укладені договори UA-2018-04-17-002425-a про укладення договору від 17.04.2018 № 14, ціна договору 115080,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

2.Звіт про укладені договори UA-2018-04-17-001437-a, про укладення договору від 17.04.2018 № 14, ціна договору 115080,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

3. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000444-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 53370,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

4.Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000411-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 31375,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

5.Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000357-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 12000,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

6. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000335-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 14000,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі ;

7. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000308-а, про укладення договору від 25.04.2018 № 16, ціна договору 5460,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі .

8. Звіт про укладені договори UA-2018-04-25-000474-а про укладення договору від 25.04.2018 № 17, ціна договору 126300,00 грн., назва предмета закупівлі - Меблі .

При цьому в розділі 9 Звітів, "конкретна назва предмета закупівлі" зазначено Меблі .

По договору від 17.04.2018 № 14 оприлюднено 2 звіти із зазначенням ціни договору 115080,00 грн. по кожному, але з різною кількістю товару.

Тобто, відповідачем у системі електронних закупівель оприлюднено звіти не за кількістю фактично укладених договорів , а за кількістю окремих частин предмету закупівлі.

Наведене свідчить, що замовником фактично було здійснено поділ предмета закупівлі в межах єдиної категорії на частини, що є неприпустимим з точки зору ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".

Укладання спірних договорів, без проведення відповідної процедури, визначеної Законом України Про публічні закупівлі , є порушенням ст.12 Закону України "Про публічні закупівлі".

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Визнання правочину недійсним, за положеннями ст.16 Цивільного кодексу України, є одним із способів захисту прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину, за положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про укладення відповідачами договорів купівлі-продажу без дотримання встановленої Законом процедури закупівель за державні кошти, що є порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі , та підставою для визнання вказаних договорів недійсними, задовольнивши позов прокурора в інтересах Луганської обласної державної адміністрації.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010(Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 року у справі №913/299/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 року у справі №913/299/18 покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею на рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 р. у справі №913/299/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 01.08.2019 р. у справі №913/299/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.11.2020

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.І. Сіверін