Рішення

від 26.11.2020 по справі 905/920/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 Справа № 905/920/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» про ухвалення додаткового рішення

по справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 2, офіс 312; код ЄДРПОУ: 37381929) адреса для листування (08628, Київська область, Васильківський район, селище Безп`ятне, вулиця Васильківська, будинок 72-Г)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Добробут» (85511, Донецька область, Великоновосілківський район, селище Зелений Гай, вулиця Тімченко, будинок 1; код ЄДРПОУ: 30739312)

про стягнення заборгованості в сумі 267 796,24 грн., з яких: 225 000,00 грн. - основний борг, 32 603,43 грн. - пеня, 4 567,81 грн. - 3% річних, 5 625,00грн. - інфляційні втрати,-

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Добробут» (85511, Донецька область, Великоновосілківський район, селище Зелений Гай, вулиця Тімченко, будинок 1; код ЄДРПОУ: 30739312)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 2, офіс 312; код ЄДРПОУ: 37381929) адреса для листування (08628, Київська область, Васильківський район, селище Безп`ятне, вулиця Васильківська, будинок 72-Г)

про визнаня недійсним договору поставки № Н-1/03 від 07.03.2019, -

без виклику представників сторін,

В С Т А Н О В И В

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2020 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Добробут» про стягнення заборгованості в сумі 267 796,24 грн., з яких: 225 000,00 грн. - основний борг, 32 603,43 грн. - пеня, 4 567,81 грн. - 3% річних, 5 625,00грн. - інфляційні втрати, задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Добробут» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» заборгованість в сумі 225 000,00 грн., пеню в сумі 32 517,97 грн., 3% річних в сумі 4 543,00 грн., інфляційні втрати в сумі 2929,23 грн., судовий збір в сумі 3974,85 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Добробут» до товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» про визнання недійсним договору поставки № Н-1/03 від 07.03.2019 відмовлено.

Згідно ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статею 244 цього Кодексу.

Позивачем за первісним позовом у позовній заяві було заявлено про віднесення на відповідача орієнтовних витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. В подальшому, 08.07.2020 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання, в якому останній просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 275,00 грн.

16.11.2020 на адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу в розмірі 19 275,00 грн.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 23.10.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» (далі - замовник) та адвокатським об`єднанням Баррістерс Коммершиал (далі - адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги № 23/10-1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати замовнику правову допомогу у формі, обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Правова допомога надається в порядку та обсягу, узгодженому сторонами з конкретної проблеми, про яку замовник при необхідності повідомляє адвокатське об`єднання не тільки усно, а і письмово, та може обговорити порядок та обсяги її надання (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору адвокатське об`єднання має право, зокрема:

2.1.2. подавати позовні заяви, пояснення, заперечення, скарги до суду з правом підпису відповідних документів від імені замовника;

2.1.3. знайомитися із матеріалами справи, завіряти копії документів;

2.1.4. приймати участь в судових розглядах справ в суді першої інстанції, а також в судах апеляційної та касаційної інстанцій;

2.1.5. подавати докази, заявляти клопотання та відводи з правом підпису відповідних документів від імені замовника.

Відповідно до п. 2.2. договору адвокатське об`єднання в інтересах замовника бере на себе наступні зобов`язання, зокрема:

2.2.1. готувати та подавати у відповідні органи або передавати фізичним особам процесуальні документи;

2.2.2. надавати юридичні консультації;

2.2.3. представляти інтереси замовника в цивільних, господарських, адміністративних справах;

2.2.6. представляти інтереси замовника в організаціях, установах та підприємствах незалежно від їх форми власності, а також при спілкуванні з фізичними особами;

2.2.8. добросовісно виконувати доручення, своєчасно повідомляти замовника про здійснення важливих процесуальних дій, дотримуватися процесуальних строків, узгоджувати всі значні процесуальні дії із замовником, дотримуватися встановлених договором умов, а також вимог законодавства.

Згідно п. 3.2.4. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги адвокатського об`єднання, передбачені даним договором, а також додаткові послуги, навіть якщо вони частково виходять за рамки доручення.

Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на рахунок адвокатського об`єднання, на підставі виставленого адвокатським об`єднанням рахунку на сплату гонорару (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору сума гонорару визначається сторонами цього договору та сплачується замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виставлення адвокатським об`єднанням рахунку.

Надання послуг адвокатським об`єднанням та їх приймання замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін, протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення кожного календарного місяця (п. 4.7. договору).

Згідно п. 4.8. договору підписання акту приймання-передачі наданих послуг замовником є підтвердженням відсутності претензій з його сторони. Якщо протягом 3 (трьох) робочих днів адвокатське об`єднання не отримає підписаний замовником акт приймання-передачі наданих послуг або вмотивовану відмову від прийняття наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в повному обсязі та такими, що надані відповідно до умов цього договору в день передачі замовнику актів приймання-передачі наданих послуг.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020, якщо сторони до цього часу виконають свої зобов`язання за ним в повному обсязі. Договір може бути розірваний будь-якою із сторін достроково з попередженням іншої сторони не пізніше, ніж за один місяць до моменту такого розірвання. Дія цього договору може бути продовжена на підставі відповідної додаткової угоди до нього (п. 10.1. договору).

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2020 до договору про надання правової допомоги № 23/10-1 від 23.10.2019, відповідно до якого сторонами узгоджено наступний перелік наданих юридичних послуг виконавцем:

1) здійснення попереднього аналізу договору поставки № Н-1/03 від 07.03.2019 та первинної документації замовника на предмет перспектив примусового стягнення заборгованості за договором у судовому порядку, аналізу чинного законодавства, надання рекомендацій щодо вчинення дій, збір доказів - 3500,00 грн. з ПДВ;

2) здійснення розрахунку штрафних санкцій, виготовлення копій, складання та підготовка до подання позовної заяви про стягнення коштів за договором поставки № Н-1/03 від 07.03.2019 на користь замовника - 6500,00 грн. з ПДВ;

3) забезпечення участі адвоката у судовому засіданні 09.06.2020 року у справі № 905/920/20 - 900,00 грн. з ПДВ;

4) складання та подання заперечень на заяву відповідача про розгляд справи № 905/920/20 у порядку загального провадження - 575,00 грн. з ПДВ;

5) забезпечення участі адвоката у судовому засіданні 22.06.2020 року у справі № 905/920/20 - 900,00 грн. з ПДВ;

6) забезпечення участі адвоката у судовому засіданні 01.07.2020 року у справі № 905/920/20 - 900,00 грн. з ПДВ.

Всього надано послуг на загальну суму 13 275,00 грн.

Вищезазначений акт підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

Також в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2020 до договору про надання правової допомоги № 23/10-1 від 23.10.2019, відповідно до якого сторонами узгоджено наступний перелік наданих юридичних послуг виконавцем:

1) здійснення аналізу зустрічної позовної заяви, збір доказів, підготовка та подання відзиву на зустрічний позов у справі № 905/920/20 - 2400,00 грн. з ПДВ;

2) забезпечення участі адвоката у судовому засіданні 30.07.2020 року у справі № 905/920/20 - 900,00 грн. з ПДВ.;

3) забезпечення участі адвоката у судовому засіданні 18.08.2020 року у справі № 905/920/20 - 900,00 грн. з ПДВ.;

4) забезпечення участі адвоката у судовому засіданні 12.10.2020 року у справі № 905/920/20 - 900,00 грн. з ПДВ.

5) забезпечення участі адвоката у судовому засіданні 27.10.2020 року у справі № 905/920/20 - 900,00 грн. з ПДВ.

Всього надано послуг на загальну суму 6000,00 грн.

Вищезазначений акт підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що при зверненні з заявою про відшкодування судових витрат на послуги адвоката сторона повинна документально довести, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату вищевказаних послуг, розрахунок таких витрат.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем за первісним позовом на підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 19 275,00 грн. надано рахунок на оплату № 01/07 від 01.07.2020 на суму 13 275,00 грн., платіжне доручення № 4665 від 01.07.2020 на суму 13 275,00 грн. та платіжне доручення № 5054 від 11.11.2020 на суму 6 000,00 грн.

Судом встановлено, що адвокат Свиридова М.М брала участь у судових засіданнях 09.06.2020, 22.06.2020, 01.07.2020, 30.07.2020, 18.08.2020, 12.10.2020 та 27.10.2020, що відображено у відповідних протоколах судових засідань.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокатським об`єднанням Баррістерс Коммершиал було підготовлено та надано до суду наступні документи: позовну заяву та відповідь на відзив на первісний позов, заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов, які підписані адвокатом Даниловою К.А., яка діяла на підставі ордеру Серія КС № 702582 від 04.05.2020, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 23/10-1 від 23.10.2020; заперечення на заяву відповідача про розгляд справи у порядку загального провадження, відзив на зустрічний позов, клопотання про відкладення розгляду справи, які підписані адвокатом Свиридовою М.М., яка діяла на підставі ордеру Серія КС № 702476 від 09.06.2020, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 23/10-1.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За висновком суду, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 19 275,00 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких документів, які вказували б на значний обсяг витраченого адвокатом часу зі здійснення означених дій чи б іншим чином обґрунтовували таку їх вартість, а явка учасників справи № 905/920/20 в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд, з огляду на приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 9 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Добробут» (85511, Донецька область, Великоновосілківський район, селище Зелений Гай, вулиця Тімченко, будинок 1А; код ЄДРПОУ: 30739312) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БСМ Євростандарт» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 2, офіс 312; код ЄДРПОУ: 37381929) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 500,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 26.11.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.В. Бокова