Ухвала

від 26.11.2020 по справі 905/1926/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

26.11.2020р. Справа №905/1926/20

за заявою: ОСОБА_1 , м.Краматорськ, ОСОБА_2 , м.Краматорськ про вжиття заходів забезпечення позову у справі:

за позовом: ОСОБА_1 , м.Краматорськ, ОСОБА_2 , м.Краматорськ

до відповідача 1: Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут , м.Краматорськ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Торій , м.Краматорськ

про визнання недійсним договору дарування та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 , м.Краматорськ та ОСОБА_2 , м.Краматорськ звернулись до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1, Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут , м.Краматорськ та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю Торій , м.Краматорськ про:

- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019р. за реєстровим номером 1395, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом Краматорський економіко-гуманітарний інститут та Товариством з обмеженою Торій щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Ларисою Василівною;

- визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47216032 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31873045.

В обґрунтування власних вимог позивачі зазначають, що спірний правочин є фіктивним, вчиненим між пов`язаними особами та порушує права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як колишніх учасників Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут .

Фіктивність такого правочину полягає в тому, що останній укладено з метою зменшення розміру активів відповідача 1 задля уникнення ним виконання грошового зобов`язання перед позивачами.

Нормативно вказаний позов обґрунтований посиланнями на положення ст.ст.203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 26.11.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1926/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

До позовної заяви позивачами додано заяву б/н від 04.11.2020р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Торій (ідентифікаційний код 42793300), а саме: 67/1000 нежитлового приміщення (будівля інституту, площею 2570,7 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975516114129, яке було відчужено відповідачем 1 відповідно до оспорюваного договору дарування;

2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Торій (ідентифікаційний код 42793300) здійснювати відчуження 67/1000 нежитлового приміщення (будівля інституту, площею 2570,7 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування власного звернення заявники посилаються на те, що у провадженні господарського суду Донецької області перебувають справи №905/2294/18 та №905/2295/18 про стягнення з відповідача 1 на користь позивачів оціненої ринкової вартості частини майна товариства, відповідно до проведеної комплексної комісійної будівельно-технічної експертизи, пропорційно часткам позивачів у статутному капіталі. На теперішній час провадження з розгляду цих справ триває.

Як вказують позивачі, після відкриття провадження у згаданих вище справах у червні 2019 року відповідачем 1 було відчужено, зокрема, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торій належного на праві власності Приватному вищому навчальному закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут 67/1000 нежитлового приміщення (будівля інституту площею 2570,7 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1 шляхом укладання між відповідачами договору дарування від 05.06.2019р. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47216032 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31873045).

На думку позивачів, укладення цього договору дарування здійснювалось з метою зменшення активів відповідача 1, що мають бути враховані при виплаті частки учасників, які вийшли зі складу засновників цього товариства.

Водночас, на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю Торій , визначене заявниками позову як відповідач 2, має право вільно розпоряджатись спірним нерухомим майном, в тому числі, відчужити його на користь третіх осіб.

У вказаній заяві позивачі також зазначили про можливість надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на суму ймовірних збитків відповідачів (пропозиції відносно зустрічного забезпечення).

Розглянувши спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд зазначає про наступне.

За змістом ст.136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

За загальними правилами особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання імовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначалось, обґрунтовуючи вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачі зазначають, що внаслідок укладення між відповідачами договору дарування від 05.06.2019р. та проведення приватним нотаріусом Баженовою Л.В. реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по зміні власника визначеної у цьому правочині частки нерухомого майна, Товариством з обмеженою відповідальністю Торій набуто повноцінних прав розпорядження ним, у зв`язку з чим захист порушених прав та інтересів позивача в межах цього позову може бути знівельовано через відчуження чи обтяження такого майна зобов`язаннями за час вирішення відповідного спору.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 вказаної статті цього кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічні приписи закріплені у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. принципу справедливості розгляду справи судом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17).

Зі змісту розглядуваної заяви вбачається, що наразі існує спір відносно правомірності укладення відповідачами договору дарування від 05.06.2019р. та вчинення реєстраційних дій щодо вибуття із власності Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торій 67/1000 нежитлового приміщення (будівля інституту площею 2570,7 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт нерухомого майна).

До заяви про забезпечення позову позивачами додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , складовою частиною якого є, в тому числі: будівля інституту, А-4, а-а2, загальною площею 2570,7 кв. м.

Згідно з зазначеною довідкою 05.07.2013р. право власності на 47/10000 вказаної нерухомості було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 05.07.2013р. Окрім того, 05.06.2019р. право власності на 67/1000 майна було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Торій на підставі договору дарування від 05.06.2019р.

Інформації про попередніх власників нерухомості надана позивачами довідка не містить.

Зокрема, відомостей про належність 67/1000 нежитлового приміщення (будівля інституту площею 2570,7 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт нерухомого майна) Приватному вищому навчальному закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут на праві власності з доданої до заяви інформаційної довідки не слідує. Відсутня інформація також і про те, що саме Приватний вищий навчальний заклад Краматорський економіко-гуманітарний інститут є дарувальником за договором від 05.06.2019р., на підставі якого була здійснена реєстрація права власності на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Торій .

Будь-яких інших доказів належності майна відповідачу 1 та дарування цього майна за договором від 05.06.2019р. відповідачу 2 матеріали заяви чи позову не містять.

Враховуючи наведене, подана позивачами заява про забезпечення позову є передчасною, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявниками спосіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 04.11.2020р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 04.11.2020р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Торій (ідентифікаційний код 42793300), а саме: 67/1000 нежитлового приміщення (будівля інституту, площею 2570,7 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975516114129, яке було відчужено відповідачем 1 відповідно до оспорюваного договору дарування;

2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Торій (ідентифікаційний код 42793300) здійснювати відчуження 67/1000 нежитлового приміщення (будівля інституту, площею 2570,7 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця