Рішення

від 19.11.2020 по справі 914/1614/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 справа № 914/1614/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський приладобудівний завод» , с. Зимна Вода, Пустомитівський р-н, Львівська область

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів

про стягнення 555 096,13 грн.

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря судового засідання Пукач М.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський приладобудівний завод» , с. Зимна Вода, Пустомитівський р-н, Львівська область до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю товару від 12.01.2019 № 2411-ЗЭ-БуТЭС в сумі 555 096,13 грн, з яких 489 417,60 грн. основного боргу, 24470,88 грн. пені, 13555,02 грн 3 % річних та 27 652,63грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

06.08.2020 позивачем через канцелярію суду подано заяву за вх.№23586/20 про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунено недоліки позовної заяви.

07.08.2020 ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 17.09.2020 о 11:00 год.

З метою надання сторонам можливості реалізувати свої права та обов`язки, враховуючи неявку учасників справи, ухвалою суду від 17.09.2020 року відкладено підготовче засідання 08.10.2020 року.

06.10.2020 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» , м. Львів до відповідача у зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський приладобудівний завод» , с. Зимна Вода, Пустомитівський р-н, Львівська область, в якій позивач за зустрічним позовом просить прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним позовом у справі №914/1614/20, відстрочити сплату судового збору та визнати договір № 2411-ЗЭ-БуТЭС від 12.01.2019 року недійсним.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року продовжено строк на подання відзиву у справі №914/1614/20 до 16.10.2020 року. В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про відстрочку сплату судового збору до прийняття рішення у справі - відмовлено. Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» , м. Львів до відповідача у зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський приладобудівний завод» , с. Зимна Вода, Пустомитівський р-н, Львівська область про визнання договору № 2411-ЗЭ-БуТЭС від 12.01.2019 року недійсним - залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року повернуто зустрічну позовну заяву від 06.10.2020 року № 82/782 (вх.№2749 від 06.10.2020 року) разом з доданими до неї документами позивачу - Акціонерному товариству «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» .

Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з`ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, розумність строків, ухвалою суду від 29.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.11.2020 р.

10.11.2020 року на поштову адресу Господарського суду Львівської області від відповідача у справі - АТ «ДТЕК Західенерго» надійшло клопотання за вх.№2894/20 від 10.11.2020 року про зупинення провадження у справі №914/1614/20 до моменту розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 27.10.2020 року .

Ухвалою суду від 17.11.2020 року у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» за вх.№2894/20 від 10.11.2020 року про зупинення провадження у даній справі - відмовлено.

В судове засідання 19.11.2020 року позивач явку уповноваженого представника не забезпечив.

В судове засідання 19.11.2020 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (02.11.2020 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи по суті, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, відповідач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, йому відомо про слухання справи, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.

Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав.

Запровадження карантинних заходів не є безумовною підставою задля відкладення розгляду справи та задля безпідставного затягування судового процесу.

Суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору про закупівлю товару від 12.01.2019 року №2411-ЗЄ-БуТЄС не здійснив своєчасно та повну оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 489 417,60 грн. за поставлений товар по видаткових накладних: №РН-0000030 від 01.03.2019 року - на суму 185 476,80грн., №РН-0000076 від 22.04.2019 року на суму 219 752,40грн., № РН-0000206 від 27.11.2019 року на суму 84188,40грн. Також за прострочення виконання грошових зобов`язань та відповідно до п. 7.14 Договору, по видаткових накладних: №РН-0000030 від 01.03.2019 року, №РН-0000076 від 22.04.2019 року, № РН-0000206 від 27.11.2019 року позивач здійснив нарахування відповідачеві пеню у сумі 24 470,88грн., 3% річних у сумі 13 555,02грн., інфляційні втрати в сумі 27 652,63грн.

Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 8 326,44грн.

Щодо основного боргу.

Позивач подав до суду клопотання (вх.№29013/20) про закриття провадження у даній справі в частині стягнення основної суми боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору та додано до клопотання копії банківських виписок за 09.07.2020 року, 10.07.2020 року та від 23.07.2020 року, як доказ сплати заборгованості - основного боргу згідно договору від 12.01.2019 № 2411-ЗЭ-БуТЭС.

Аргументи відповідача.

Заяв по суті справи та заяв з інших процесуальних питань до суду не надходило.

Щодо зустрічної позовної заяви, як зазначено вище, ухвалено повернуто зустрічну позовну заяву від 06.10.2020 року № 82/782 (вх.№2749 від 06.10.2020 року) разом з доданими до неї документами позивачу - Акціонерному товариству «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» .

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язує факт укладення договору поставки, його неналежне виконання в частині оплати, застосування за прострочення виконання грошового зобов`язання (за неналежне виконання) нарахування інфляційних втрат та 3% річних, та пені у спосіб визначеним законодавством.

12 січня 2019 року між ТОВ Львівський приладобудівний завод (Постачальник) та АТ ДТЕК Західенерго (Покупець) було укладено договір № 2411-ЗЭ-БуТЭС про закупівлю товару (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1.1) постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар, зазначений у специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар (надалі - Товар) 2018-2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною, згідно зі специфікацією, на загальну суму 783 637,44 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Товар поставляється Покупцю впродовж 60 календарних днів після відправлення Покупцем письмової заявки і вважається поставленим Покупцю з дати підписання Сторонами видаткових накладних, яка і є датою поставки Товару (п.5.5 Договору).

На підставі отриманої від Покупця письмової заявки на поставку товару від 21 січня 2019 року №110/102, Позивачем 01 березня 2019 року було передано Відповідачу партію Товару на загальну суму 185 476,80 грн.

Отримання Товару Відповідачем підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №РН-0000030 від 01 березня 2019 року та нарядом на отримання ТМЦ №БТС000002272 від 22 лютого 2019 року.

На підставі письмової заявки від 01 березня 2019 року №110/405 позивачем 22 квітня 2019 року було передано Відповідачу партію Товару на загальну суму 219 752,40 грн.

Отримання Товару Відповідачем підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №РН-0000076 від 22 квітня 2019 року та нарядом на отримання ТМЦ №БТС000002392 від 18 квітня 2019 року.

На підставі письмової заявки від 24 червня 2019 року №110/1119 Позивачем 27 листопада 2019 року було передано Відповідачу партію Товару на загальну суму 84 188,40 грн.

Отримання Товару Відповідачем підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №РН-0000206 від 27 листопада 2019 року та нарядом на отримання ТМЦ №БТС000002637 від 21 листопада 2019 року.

Разом із Товаром Відповідачу було передано товаросупровідну документацію, передбачену п.5.7 Договору, зауважень чи претензій щодо комплектності, якості чи номенклатури Товару від Покупця як в момент передачі, так і в подальшому не надходило.

Згідно п.4.1 Договору розрахунки між сторонами проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного Товару на підставі отриманого Покупцем рахунку.

Оскільки датами поставки відповідних партій Товару Відповідачу були 01 березня 2019 року, 22 квітня 2019 року та 27 листопада 2019 року, то обов`язок Покупця з їх оплат виник відповідно з 30 квітня 2019 року, 21 червня 2019 року, 26 січня 2020 року.

Всупереч вимог п.6.1.1 Договору, яким встановлено обов`язок Покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар, Відповідач коштів Позивачу не перерахував.

Слід зазначити, що, після подання позовної заяви до суду відповідач сплатив основний борг у сумі 489 417,60грн, що підтверджується копіями банківських виписок за 09.07.2020 року, 10.07.2020 року та від 23.07.2020 року, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт позивач просить стягнути з відповідача 24 470,88грн. пені, 13 555,02грн. 3% річних та 27 652,63грн. інфляційних нарахувань.

Норми права та мотиви суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦКУ договір є обов`язковим для виконання сторонами. За договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦКУ).

До договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо іншого не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач подав до суду клопотання (вх.№29013/20) про закриття провадження у даній справі в частині стягнення основної суми боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору та додано до клопотання копії банківських виписок за 09.07.2020 року, 10.07.2020 року та від 23.07.2020 року, як доказ сплати заборгованості - основного боргу згідно договору від 12.01.2019 року № 2411-ЗЭ-БуТЭС.

Отже, після подання позивачем позовної заяви до суду (02.07.2020) та відкриття провадження у справі (07.08.2020 - ухвала про відкриття провадження), відповідач сплатив позивачеві основний борг в сумі 489 417,60 грн за договором договором від 12.01.2019 року № 2411-ЗЭ-БуТЭС. Таким чином, предмет спору відсутній.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, оскільки, існування предмета спору припинилось після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 489 417,60грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.14 Договору встановлено, що у разі прострочення оплати Товару, Покупець за письмовою вимогою Постачальника сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого Товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого Товару.

Із врахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 24 470,88 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню обмежувальний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним фактом поставки не може перевищувати 6 місяців з моменту настання строку для оплати. Надавши оцінку договору та встановивши, що він містить положення, які визначають інший розмір (менший ніж подвійна облікова ставка НБУ) нарахування пені, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені позивачем в даному випадку правильно застосувано п. 7.14 Договору, а саме постачальник сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого Товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого Товару.

Відтак, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені по трьох накладних окремо, перевіривши періоди нарахування, які виходять за межі настання строку для оплат, при нарахуванні пені, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням п. 7.14 Договору та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 24 470,88грн. в межах заявлених вимог.

Щодо стягнення 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог, прийшов до висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в сумі 13 540,27грн., в частині стягнення 14,75грн. слід відмовити.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що судом при перевірці нарахування інфляційних втрат нарахованих позивачем, взято до уваги розмір боргу з урахуванням індексу інфляції виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за місяць у якому мала місце інфляція, при цьому до розрахунку включалися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці тобто мала місце дефляція.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 27 652,63грн. - інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що стягненню підлягає інфляційні втрати в сумі 10 671,84грн., в частині стягнення 16 995,54грн. слід відмовити.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 489 417,60грн. провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору, а стягненню підлягає: 24 470,88 грн. пені, 13 540,27грн 3% річних та 10 671,84грн. інфляційних втрат, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 8 326,44 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 730,24 грн.

Згідно ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» .

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; код ЄДРПОУ 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський приладобудівний завод» (81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, вул. Львівська, 3 ; код ЄДРПОУ 33964057) 24 470,88грн. пені, 13 540,27грн. 3% річних, 10 671,84грн. інфляційних втрат та стягнути 730,24 грн. судового збору.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 489 417,60грн. провадження у справі закрити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .

Повний текст складено та підписано 27.11.2020 року.

Суддя С.М. Коссак