Постанова

від 15.02.2021 по справі 914/1614/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. Справа №914/1614/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Мирутенка О.Л.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", вих. №82/987 від 09.12.2020 (вх. №01-05/3721/20 від 17.12.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 ( повне рішення складено 27.11.2020)

у справі №914/1614/20 ( суддя Коссак С.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський приладобудівний завод", с. Зимна Вода, Пустомитівський р-н., Львівська область

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів

про стягнення 555 096,13 грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський приладобудівний завод" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" заборгованості за Договором про закупівлю товару від 12.01.2019 № 2411-ЗЭ-БуТЭС в сумі 555 096,13 грн., з яких: 489 417,60 грн. - основний борг, 24 470,88 грн. - пеня, 13 555,02 грн. - 3 % річних, 27 652,63грн.- інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1614/20 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський приладобудівний завод" 24 470,88 грн. пені, 13 540,27 грн. 3% річних, 10 671,84 грн. інфляційних втрат та 730,24 грн. судового збору. В частині стягнення основного боргу в сумі 489 417,60 грн. провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки після подання позивачем позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачеві основний борг в сумі 489 417,60 грн. провадження у справі в цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 24 470,88 грн. пені, 13 540,27грн 3% річних та 10 671,84грн. інфляційних втрат, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1614/20 скасувати в частині стягнення пені у розмірі 24 470,88 грн. та ухвалити нове рішення, у якому зменшити розмір пені до 1000 грн.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що ним подано суду першої інстанції клопотання від 20.10.2020 №82/809 про зменшення розміру пені до 1000 грн. Проте, суд першої інстанції вказане клопотання не розглянув та виніс необгрунтоване та незаконне рішення.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1614/20 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Скрипчук О.С. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1614/20 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.11.2020 у справі №914/893/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 15.02.2021.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 12 січня 2019 року між ТОВ "Львівський приладобудівний завод" (Постачальник) та АТ "ДТЕК Західенерго" (Покупець) було укладено договір № 2411-ЗЭ-БуТЭС про закупівлю товару (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1.1) постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар, зазначений у специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар (надалі - Товар) 2018-2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною, згідно зі специфікацією, на загальну суму 783 637,44 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Товар поставляється Покупцю впродовж 60 календарних днів після відправлення Покупцем письмової заявки і вважається поставленим Покупцю з дати підписання Сторонами видаткових накладних, яка і є датою поставки Товару (п.5.5 Договору).

На підставі отриманої від Покупця письмової заявки на поставку товару від 21 січня 2019 року №110/102, Позивачем 01 березня 2019 року було передано Відповідачу партію Товару на загальну суму 185 476,80 грн.

Отримання Товару Відповідачем підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №РН-0000030 від 01 березня 2019 року та нарядом на отримання ТМЦ №БТС000002272 від 22 лютого 2019 року.

На підставі письмової заявки від 01 березня 2019 року №110/405 позивачем 22 квітня 2019 року було передано Відповідачу партію Товару на загальну суму 219 752,40 грн.

Отримання Товару Відповідачем підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №РН-0000076 від 22 квітня 2019 року та нарядом на отримання ТМЦ №БТС000002392 від 18 квітня 2019 року.

На підставі письмової заявки від 24 червня 2019 року №110/1119 Позивачем 27 листопада 2019 року було передано Відповідачу партію Товару на загальну суму 84 188,40 грн.

Отримання Товару Відповідачем підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №РН-0000206 від 27 листопада 2019 року та нарядом на отримання ТМЦ №БТС000002637 від 21 листопада 2019 року.

Разом із Товаром Відповідачу було передано товаросупровідну документацію, передбачену п.5.7 Договору, зауважень чи претензій щодо комплектності, якості чи номенклатури Товару від Покупця як в момент передачі, так і в подальшому не надходило.

Згідно п.4.1 Договору розрахунки між сторонами проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного Товару на підставі отриманого Покупцем рахунку.

Оскільки датами поставки відповідних партій Товару Відповідачу були 01 березня 2019 року, 22 квітня 2019 року та 27 листопада 2019 року, то обов`язок Покупця з їх оплат виник відповідно з 30 квітня 2019 року, 21 червня 2019 року, 26 січня 2020 року.

Всупереч вимог п.6.1.1 Договору, яким встановлено обов`язок Покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар, Відповідач коштів Позивачу не перерахував.

З огляду на наведене ТОВ "Львівський приладобудівний завод" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з АТ "ДТЕК Західенерго" заборгованості в сумі 555 096,13 грн., з яких: 489 417,60 грн. - основний борг, 24 470,88 грн. - пеня, 13 555,02 грн. - 3 % річних, 27 652,63грн.- інфляційні втрати.

Після подання позовної заяви до суду відповідач сплатив основний борг у сумі 489 417,60грн, що підтверджується копіями банківських виписок за 09.07.2020 року, 10.07.2020 року та від 23.07.2020 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1614/20 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський приладобудівний завод" 24 470,88 грн. пені, 13 540,27 грн. 3% річних, 10 671,84 грн. інфляційних втрат та 730,24 грн. судового збору. В частині стягнення основного боргу в сумі 489 417,60 грн. провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені в розмірі 24 470,88 грн., зазначаючи, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про зменшення такої до 1 000 грн. В решті рішення суду першої інстанції у даній справі сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи ( ч.5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 238 ГПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Згідно з ч.3 ст. 238 ГПК України в описовій частині рішення зазначаються, зокрема, стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання.

У мотивувальній частині рішення зазначаються: перелік обставин, які є предметом доказування у справі; перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування (ч.4 ст. 238 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2020 до суду поступило клопотання АТ "ДТЕК Західенерго" про зменшення розміру пені до 1 000 грн. відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.

Однак в рішенні суду першої інстанції у даній справі не зазначено про вказане клопотання відповідача, не розглянуто таке та не надано оцінки доводам відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру пені до 1 000 грн.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 року у справі № 918/116/19, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України. Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 19.03.2019 у справі №908/856/18).

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) .

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Клопотання відповідача про зменшення пені до 1 000 грн. обгрунтоване тим, що: відповідач є найбільшим виробником електроенергії в Західному регіоні України, тому господарська діяльність відповідача є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль; основний борг відповідачем сплачено повністю до початку розгляду позову по суті; відповідач перебуває в важкому фінансовому становищі, що зумовлене невідповідністю тарифів на виробництво електроенергії фактичним затратам та невчасними розрахунками за вироблену електричну енергію.

На підтвердження фінансового становища відповідачем додано до вказаного клопотання звіт про фінансові результати Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" за перше півріччя 2020 року.

Відповідно до приписів ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану та відсутності можливості виконання своїх зобов`язань перед позивачем на час виникнення прострочення сплати боргу, невідповідності тарифів на виробництво електроенергії фактичним затратам, невчасних розрахунків за вироблену електричну енергію.

Окрім того, суд зазначає, що на час подання позову в даній справі основне зобов`язання по оплаті вартості отриманого відповідачем товару існувало в розмірі 489 417,60,00 грн., а пеня нарахована в розмірі 24 470,88 грн. Тобто, стягнення пені в такому розмірі порівняно із розміром основного боргу не може розцінюватись як непомірний тягар для сторони, яка порушила грошове зобов`язання, відповідальність за що погоджена сторонами та передбачена договором, та не змінює дійсного правового призначення пені.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (частина 1 статті 96 Цивільного кодексу України).

Підписавши договір відповідач був обізнаний про існуючий порядок розрахунків та правові наслідки порушення строків розрахунку.

Відтак, невчасність розрахунків за вироблену електричну енергію не звільняє відповідача від зобов`язань перед позивачем та не є винятковою обставиною, що може слугувати підставою для зменшення розміру пені. Не є такою обставиною і покликання відповідача на те, що він є найбільшим виробником електроенергії в Західному регіоні України.

Беручи до уваги наведене вище, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені до 1 000 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не допущено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а не розгляд судом першої інстанції клопотання відповідача про зменшення пені не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд апеляційної інстанції не встановив наявності підстав для задоволення такого клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1614/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок та строк оскарження встановлені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Мирутенко О.Л.

Суддя Скрипчук О.С.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.02.2021