Постанова

від 26.11.2020 по справі 804/2981/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 804/2981/16

адміністративне провадження № К/9901/33228/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (колегія суддів: Т.С. Прокопчук, А.В. Шлай, С.В. Чабаненко) у справі № 804/2981/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОН до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НЕОН звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004172202 від 15.12.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 165472 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41368 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки ДПІ, які викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними доказами, не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів та фактичним обставинам господарських відносин, адже в нього наявні всі первинні документи, які підтверджують реальність угод з ПП Фаворит Запчастини та ТОВ Ельпіс , які на час правовідносин були наділені необхідною правоздатністю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 (суддя - Ляшко О.Б. ) у задоволені позову відмовлено, у зв`язку із тим, що під час судового розгляду справи позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами факт отримання послуг від ПП Фаворит Запчастини та ТОВ Ельпіс , а отже й правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 02.03.2017 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив. Визнано протиправним та скасував винесене Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкове повідомлення - рішення №0004172202 від 15.12.2015.

Мотивами вказаного рішення стали встановлені обставини необґрунтованості висновків відповідача в частині заниження позивачем податкових зобов`язань по існуючим господарським операціям.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, - залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що цим судом в порушення засад адміністративного судочинства не надана належна оцінка обставинам удаваності господарських операцій позивача з його контрагентами. Такі висновки зумовлені наявністю кримінальних справ в рамках якої було виявлено та вилучено печатки та первинні документи, в тому числі, в контрагентів позивача, як таких, що мають відношення до конвертаційного центру . Фіктивна діяльність таких суб`єктів господарювання доводиться показаннями свідка, допитаного в рамках згадуваного кримінального провадження, а також відсутністю в таких необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду її по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.06.2015 слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області майором податкової міліції Дунаєвським М.О. в рамках розслідування кримінального провадження №32014040000000156 стосовно вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст.212, ч.1 ст. 205 КК України призначена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ Неон по взаємовідносинам з ПП Фаворит Запчастини та ТОВ Ельпіс з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, проведення якої було доручено фахівцям ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, за результатами якої відповідачем складено акт перевірки № 1351/04-61-22-02/13454553 від 27.11.2015.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи: п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит від операцій з ПП Фаворит Запчастина та ТОВ Ельпіс на загальну суму 165472 грн., в тому числі у липні 2013 року у розмірі 8710 грн., у серпні 2013 року в розмірі 3545 грн., у вересні 2013 року в розмірі 15500 грн., у жовтні 2013 року в розмірі 16400 грн., у квітні 2014 року в розмірі 14000 грн., у травні 2014 року в розмірі 48250 грн., у червні 2014 року в розмірі 59067 грн.

За результатами акту перевірки відповідачем 15.12.2015 року винесено податкове повідомлення - рішення №0004172202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 165472 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41368 грн., яке оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов`язання, слугували висновки податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами у перевіряємий період не мають на меті реального настання правових наслідків.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду, який задовольнив позовні вимоги.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Так, Суд розглядаючи дану справу, вважає за необхідне зазначити, що дотримання податкової дисципліни позивача можливо встановити, в рамках виявлених правопорушень відповідачем в акті перевірки, за умови належної оцінки реальності (завершеності) вказаних правовідносин позивача з названими контрагентами, що може бути підтверджено належно сформованими, дійсними документами первинного та бухгалтерського обліку, обов`язковість ведення яких прямо покладено на суб`єктів господарювання.

Такий висновок, зумовлений приписами ПК України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи реальність господарських операцій між позивачем та ПП Фаворит Запчастини , ТОВ Ельпіс , скасовуючи рішення суду першої інстанції, на виконання приписів статті 2 КАС України повинен здійснювати аналіз правовідносин доти, доки не відпаде сумнів у правильності його висновків.

Натомість судом зазначено лише про наявність договорів, які укладались між позивачем і названими контрагентами без дослідження їх змісту та первинних документів, наявних в матеріалах справи для підтвердження фактичного виконання.

Варто зауважити, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вказані недоліки є змістовними, а тому не дають підстав Верховному Суду погодитись із рішенням суду апеляційної інстанції. Таким чином, під час нового розгляду справи, суд апеляційної інстанції зобов`язаний надавати оцінку висновкам суду першої інстанції, з огляду на встановлені останнім обставинам справи.

В рамках спірних правовідносин, суду апеляційної інстанції обов`язково необхідно визначитись із обсягом виявлених відповідачем порушень, які зазначені в акті проведеної податкової перевірки, та ретельно перевірити завершеність укладених між позивачем та ПП Фаворит Запчастини , ТОВ Ельпіс господарських угод.

Окремо Верховний Суд звертає увагу суду апеляційної інстанції на наявність кримінального провадження №32014040000000156, в рамках якої, серед іншого, доводиться про фіктивність ПП Фаворит Запчастини та ТОВ Ельпіс , так як висновки суду апеляційної інстанції про те, що за наслідками такого провадження не винесено Вироку, а також те, що пояснення певних осіб - працівників таких організацій не доводять удаваність правовідносин з позивачем є помилковими, і не гуртуються на напрацьованій позицій.

В даному випадку, Верховний Суд України, з чим погоджується Верховний Суд, неодноразово висловлював правову позицію що статус фіктивного підприємництва не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами (постанова ВС України від 14.03.2017 ЄДРСР 65537637).

Відповідні обставини, не можуть бути досліджені на стадії касаційного розгляду справи, а також не можуть бути залишено поза увагою Верховного Суду так як, мають вагоме значення для правильності вирішення даної справи, у зв`язку із чим дана справа, з названої підстави підлягає направленню на новий розгляд. При цьому, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду має встановити рух даної кримінального провадження, а також наявність судових рішень, в яких можливо встановлювався факт причетності визначених в них суб`єктів господарювання до злочинних дій у фінансовій сфері.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, ухвалену у справі судові рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду .

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду .

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк