УХВАЛА
16 червня 2021 року
Київ
справа №804/2981/16
адміністративне провадження №К/9901/19927/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі № 804/2981/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОН до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
31.05.2021 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Частинами першою та другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 06.04.2021, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до суду 27.05.2021, що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додане до касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що відповідач отримав постанову Третього апеляційного адміністративного суду 27.05.2021. Проте докази на підтвердження цього відсутні, а саме конверт (або копія конверту), в якому надсилалось рішення суду апеляційної інстанції від 03.02.2021. Окрім цього, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до приписів частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності причин, наведених в клопотанні про поновлення строку та вчинених ним дій з метою вчасного подання касаційної скарги.
Так, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору.
З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, тому з метою добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі вирішувати питання, пов`язані з організацією претензійно-позовної роботи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Відповідач у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України а саме: судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови не враховано висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 824/434/15-а, від14.02.2020 у справі № 804/249/16, від 16.03.2020 у справі № 2а-053/10/0270, від 18.03.2020 у справі № 826/8114/15.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Проте, відповідачем не зазначено належних обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у справі № 804/2981/16, що оскаржується, та у справах на які відповідач посилається у касаційній скарзі, є подібними.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищезазначене, скаржнику необхідно зазначити підстави для касаційного оскарження судового рішення, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відтак, з огляду на приписи частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та враховуючи ціну позову, скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 6 205,20 грн на рахунок для зарахування судового збору:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, на виконання вимог статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачу в 10-денний строк необхідно долучити докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень та надати документ про сплату судового збору.
Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Залишити касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі № 804/2981/16 без руху.
Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2021 |
Оприлюднено | 22.06.2021 |
Номер документу | 97770973 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні