Ухвала

від 24.11.2020 по справі 127/10502/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 127/10502/18

провадження № 61-14449св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 червня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року керівник Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва (далі - РФПП) по Вінницькій області звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь РФПП по Вінницькій області кошти на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 59 950 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати компенсовано за рахунок держави.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2019 року скасовано. Позов керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави РФПП по Вінницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишено без розгляду.

24 липня 2019 року заступник прокурора Вінницької області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.

Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів.

В касаційній скарзі заступник прокурора Вінницької області заявив клопотання про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, прокуратури області та Генеральної прокуратури України.

В задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, виходячи з частини першої вищенаведеної статті 400 ЦПК України.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи Верховним Судом здійснюється у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, підстав для задоволення клопотання про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, прокуратури області та Генеральної прокуратури України немає.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 34, 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 червня 2019 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддівДругої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відмовити в задоволенні клопотання заступника прокурора Вінницької області про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, прокуратури області та Генеральної прокуратури України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов