Рішення

від 28.11.2020 по справі 320/12350/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2020 року 320/12350/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Васильківської міської організації "Політичної партії "Пропозиція" до Васильківської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування протоколу від 23.11.2020, зобов`язання вчинити певні дії, дострокове припинення повноважень всього складу комісії, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Васильківська міська організація "Політичної партії "Пропозиція" з позовом, у якому з урахуванням збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол Васильківської МТВК від 23.11.2020 р. № 3 про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 320278 з виборів депутатів Васильківської міської ради Обухівського району Київської області у територіальному окрузі;

- зобов`язати Васильківську МТВК провести повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Васильківської міської ради Обухівського району Київської області на виборчій дільниці №320278 у спосіб, передбачений Постановою ЦВК від 15.10.2020 № 386 "Про порядок підрахунку голосів на виборчій дільниці та складання протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів, порядок повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці";

- достроково припинити повноваження всього складу Васильківської МТВК Обухівського району Київської області, який діяв станом на 23.11.2020, у звязку з одноразовим грубим порушенням вимог Конституції України, Виборчого кодексу України та законів України.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час здійснення повторного підрахунку голосів на ДВК № 320278 комісією було встановлено відсутність у виборчій документації відомостей щодо передачі бюлетенів від ТВК до ДВК № 320278, ці ж відомості були відсутні і у ТВК. Крім цього, комісією не було дотримано процедури повторного підрахунку голосів, визначеної ст. 250 ВК України.

Представник відповідача голова комісії надала суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнала та зазначила, що дійсно під час розпакування виборчої документації з ДВК № 320278 комісією не було виявлено відомостей відносно кількості переданих бюлетенів від ТВК до ДВК № 320278.

Також голова комісії зазначила, що вона не може надати жодного документа, який був витребуваний судом, оскільки комісія відмовляється надавати будь-які документи, а на неї постійно чиниться тиск з боку окремих членів комісії, у зв`язку з чим вона звернулася до Васильківського ВП НП України у Київській області із заявою, в якій, зокрема, просила розпочати кримінальне провадження з приводу правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 157 КК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав суду клопотання, у якому просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 23.11.2020 Васильківською МТВК проведено повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 320278.

Під час проведення повторного підрахунку при розпакуванні виборчої документації ДВК № 320278 було виявлено відсутність документів про передачу виборчих бюлетенів від ТВК до ДВК № 320278, зазначені документи відсутні і у Васильківській ТВК Обухівського району Київської області.

Крім цього, до витягу зі списків виборців, які голосують за місцем перебування, без постанови ДВК № 320278 внесено 59 осіб, з яких 44 згідно даного витягу взяли участь у голосуванні за місцем перебування.

Як слідує з позовної заяви та не заперечується відповідачем, витяг зі списків виборців, які голосують за місцем перебування, не містить обов`язкових реквізитів, який передбачений ВК України.

Також повторний підрахунок голосів здійснювався шляхом розпакування кожного пакету з виборчими бюлетенями, рахувалися бюлетені, які знаходилися у пакеті , а потім пакет запаковувався. Всі разом пакети з бюлетенями не розпаковувалися та разом не складалися.

У позовній заяві та відзиві на позов також зазначено, що протокол засідання комісії 23.11.2020 не вівся та на вимогу представників суб`єктів виборчого процесу не надавався.

Протокол повторного підрахунку голосів на ДВК № 320278 заповнював не секретар комісії. Під час здійснення повторного підрахунку голосів на ДВК № 320278 велася чернетка протоколу, яка потім переписувалася 4 членами комісії.

За результатами проведеного повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 320278 з виборів депутатів Васильківської міської ради Обухівського району Київської області у територіальному окрузі складено протокол від 23.11.2020 № 3.

У зв`язку з тим, що повторний підрахунок голосів виборців на ДВК № 320278 відповідачем здійснювався з грубими порушеннями виборчого законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Підготовка та проведення виборів регулюється Виборчим кодексом України від 19 грудня 2019 року № 396-IX (далі - ВК України).

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 254 ВК України з моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає безперервне засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та результатів відповідних місцевих виборів у виборчому окрузі. На цей час члени територіальної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії.

Засідання територіальної виборчої комісії, зазначене у частині першій цієї статті, оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем виборчої комісії та/або членом виборчої комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов`язки секретаря. До протоколу приєднуються (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим окружною виборчою комісією рішенням.

Згідно ч. 3 ст. 254 ВК України на засіданні територіальної виборчої комісії, зазначеному у частині першій цієї статті, голова територіальної виборчої комісії або визначений ним член комісії приймає запечатані пакети з протоколами дільничних виборчих комісій, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, а також приймає запечатані пакети з іншими виборчими документами, передбаченими частиною десятою статті 251 цього Кодексу. Час прийняття територіальною виборчою комісією протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, перелік прийнятих виборчих документів і занесені до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.

Вимогами ч.12 ст.254 ВК України визначено, що повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів здійснюється територіальною виборчою комісією після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних виборчих комісій. У повторному підрахунку територіальною виборчою комісією голосів виборців на виборчій дільниці мають право брати участь усі члени цієї дільничної виборчої комісії і можуть бути присутніми кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи, уповноважені особи організацій партій, офіційні спостерігачі на відповідних місцевих виборах.

Повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів здійснюється членами територіальної виборчої комісії в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією з урахуванням положень статті 250 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 13, ч. 14 ст. 254 ВК України територіальна виборча комісія за результатами повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці може виготовлятися за допомогою технічних засобів.

Протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складається територіальною виборчою комісією у чотирьох примірниках. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Кожен примірник протоколу зобов`язані підписати голова, заступник голови, секретар та інші члени територіальної виборчої комісії, присутні на засіданні комісії, та члени дільничної виборчої комісії, які брали участь у повторному підрахунку голосів. Кожен примірник протоколу засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії. Відомості протоколу оголошуються. Перший примірник протоколу мають право підписати кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи, уповноважені особи організації партії, офіційні спостерігачі на відповідних місцевих виборах, присутні під час підрахунку голосів виборців. У разі незгоди з відомостями, що зазначені у протоколі, член комісії зобов`язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до протоколу.

Непідписання або відмова від підписання протоколу окремих членів комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

Відповідно до ч. 15 ст. 254 ВК України територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним лише у разі виявлення при повторному підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці обставин, зазначених у частині першій статті 252 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 252 ВК України дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Кодексу, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, лише за таких обставин:

випадків незаконного голосування (заповнення, опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених частинами п`ятою, десятою статті 248 цього Кодексу; голосування особами, які не мають права голосу на відповідних виборах; голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів;

знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів;

виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більше ніж на 10 відсотків кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів.

Згідно п. п. 3-9 ч. 2 ст. 250 ВК України підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці проводиться дільничною виборчою комісією в такій послідовності:

- підрахунок голосів на виборах депутатів районної ради;

- підрахунок голосів на виборах міського голови;

- підрахунок голосів на виборах депутатів міської ради;

- підрахунок голосів на виборах міського голови міста, яке входить до складу іншого міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм;

- підрахунок голосів на виборах депутатів районної у місті ради, міської ради міста, яке входить до складу іншого міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм;

- підрахунок голосів на виборах сільського, селищного голови;

- підрахунок голосів на виборах депутатів сільської, селищної ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 ВК України підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і прозоро виключно членами дільничної виборчої комісії. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці проводиться у послідовності викладених положень цієї статті та у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Порядок підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та складання протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів, порядок повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці затверджений постановою ЦВК від 15.10.2020 № 386 (далі - Порядок № 386).

Згідно п. 1.2. Порядку № 386 на час проведення підсумкового засідання дільнична виборча комісія доручає протокольним рішенням (зміст якого заноситься до протоколу засідання дільничної виборчої комісії та не оформлюється окремим документом) ведення протоколу засідання дільничної виборчої комісії заступнику голови або іншому члену дільничної виборчої комісії. Секретар (секретар засідання) дільничної виборчої комісії на цьому засіданні вносить відомості до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Протокол окремо з кожних місцевих виборів у кожному виборчому окрузі, в якому проводилося голосування на виборчій дільниці, може складатися шляхом внесення від руки відомостей до бланків протоколів, виготовлених за затвердженими формами та відповідно до Порядку виготовлення, передачі та вимог до протоколів територіальних і дільничних виборчих комісій, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 4 жовтня 2020 року № 342, або за наявності технічної можливості за допомогою технічних засобів (комп`ютера, принтера тощо) шляхом занесення відомостей до відповідних полів електронної форми протоколу та його роздрукування після остаточного заповнення і перевірки правильності такого заповнення.

Забороняється заповнювати протоколи олівцем (у разі внесення відомостей до бланків протоколів від руки), а також вносити до них без відповідного рішення комісії будь-які виправлення, а також підписувати його та засвідчувати печаткою дільничної виборчої комісії до остаточного заповнення.

Відповідно до п. 1.6. Порядку № 386 у разі складання протоколу шляхом занесення відомостей до відповідних полів електронної форми протоколу та виготовлення протоколу шляхом роздрукування (на офсетному папері білого кольору щільністю не менше 80 г/м-2 (з елементами захисту - за наявності технічної можливості) формату А4, фарбою чорного кольору) примірники протоколу нумеруються та підписуються в порядку, визначеному частиною четвертою статті 251 Кодексу (пункт 1.5 цього Порядку), після чого кожний примірник протоколу засвідчується печаткою відповідної виборчої комісії.

У нижньому правому кутку кожної сторінки кожного примірника протоколу, на вільному від записів полі додатково ставляться підписи голови (а в разі відсутності голови - заступника голови) та секретаря виборчої комісії, які також засвідчуються печаткою цієї виборчої комісії.

Відповідно до п.2.2. Порядку № 386 до пункту "1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничною виборчою комісією " протоколу вносяться відомості про кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничною виборчою комісією від відповідної територіальної виборчої комісії, що дорівнює кількості виборчих бюлетенів, зазначеній у витягу із протоколу територіальної виборчої комісії про передачу виборчих бюлетенів для голосування з відповідних місцевих виборів у відповідному виборчому окрузі дільничній виборчій комісії, складеному за формою, встановленою постановою Центральної виборчої комісії від 2 жовтня 2020 року № 330 "Про Порядок виготовлення виборчих бюлетенів з місцевих виборів та їх передачі відповідним територіальним і дільничним виборчим комісіям".

Згідно п. 2.7. Порядку № 386 список виборців, доданий до нього витяг із списку виборців, виготовлений згідно з частинами другою, третьою статті 249 Кодексу, заяви, на підставі яких складався витяг із списку, рішення суду про внесення змін до списку виборців, повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців запаковуються в окремий пакет. На пакеті робиться напис "Список виборців", зазначаються назва місцевих виборів, номер виборчої дільниці, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

Контрольні талони виборчих бюлетенів для голосування з кожних місцевих виборів по кожному округу запаковуються в окремі пакети. На пакетах робиться напис "Контрольні талони", зазначаються назва місцевих виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих контрольних талонів, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

Як вже встановлено судом, протокол засідання комісії 23.11.2020 не вівся, повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 320278 здійснювався з порушеннями ст. 250 ВК України.

Крім того, повторний підрахунок голосів виборців відбувався за відсутності документів про передачу виборчих бюлетенів від ТВК до ДВК № 320278, зазначені документи відсутні і у Васильківській ТВК Обухівського району Київської області.

Також оскаржуваний протокол не містить у нижньому правому кутку кожної сторінки на вільному від записів полі підпису голови (а в разі відсутності голови - заступника голови) та секретаря виборчої комісії, які також засвідчуються печаткою цієї виборчої комісії.

Суд звертає увагу, що відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний протокол від 23.11.2020 № 3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання Васильківську МТВК провести повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Васильківської міської ради Обухівського району Київської області на виборчій дільниці № 320278 у спосіб, передбачений Постановою ЦВК від 15.10.2020 № 386 "Про порядок підрахунку голосів на виборчій дільниці та складання протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів, порядок повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці", суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним і скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

Оскільки позовна вимога про зобов`язання Васильківську МТВК провести повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Васильківської міської ради Обухівського району Київської області на виборчій дільниці № 320278 є похідною від першої, суд доходить висновку про її задоволення.

Щодо позовних вимог про дострокове припинення повноваження всього складу Васильківської МТВК Обухівського району Київської області, який діяв станом на 23.11.2020, у зв`язку з одноразовим грубим порушенням вимог Конституції України, Виборчого кодексу України та законів України, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, протокол засідання комісії 23.11.2020 не вівся, повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 320278 здійснювався з порушеннями, зокрема, ст. 250 ВК України, повторний підрахунок голосів виборців відбувався за відсутності документів про передачу виборчих бюлетенів від ТВК до ДВК № 320278, зазначені документи відсутні і у Васильківській ТВК Обухівського району Київської області.

До того ж, з матеріалів справи слідує, що головою Васильківської ТВК подано до начальника Васильківського ВП НП України у Київській області заяву про злочин, передбачений ч. 3 ст. 157 КК України.

Зі змісту даної заяви слідує, що більшістю членів Васильківської міської ТВК на голову комісії чиниться тиск, який повністю унеможливлює виконання нею повноважень голови комісії.

Крім того, більшість членів виборчої комісії систематично порушують права інших членів комісії, в тому числі і голови комісії, що повністю унеможливлює виконання нею організаційно-розпорядчих функцій голови комісії.

Також комісією систематично вчиняються порушення виборчого законодавства, спрямовані на порушення виборчих прав суб`єктів виборчого процесу.

Крім того зазначено, що голова комісії не може самостійно потрапити в приміщення, де знаходяться діловоди, не може самостійно та вільно пересуватися в робочих приміщеннях комісії.

Голову комісії було повідомлено, що членами комісії прийнято рішення, що без дозволу 10-ти членів комісії жодне приміщення виборчої комісії відкривати не можна, і про це їм надав вказівку штаб їх політичної партії, тому вони мають право таким чином порушувати норму пункту 4 частини 2 статті 38 ВК України.

Натомість, голова комісії зазначила, що таких або будь-яких подібних рішень комісією не приймалося.

Крім цього вказано, що комісія систематично збирається на власний розсуд, коли вважають за потрібне 10 членів комісії, повідомлень про місце та час проведення засідання комісії голові комісії не надсилаються. Засідання проводиться у таємний спосіб, переважно вночі.

У заяві зазначено, що голова комісії не впевнена за цілісність виборчої документації, доступ до якої було отримано на таємному засіданні з 25 на 26 листопада 2020 року.

Голова комісії вказала, що її права, передбачені ст. ст. 36 та 38 ВК України, нехтуються, їй погрожують та забороняють виконувати ухвали суду та запити слідчих органів про надання документів.

Відповідно ч. 1 ст. 21 ВК України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах, зокрема, гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 32 ВК України виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 208 ВК України повноваження усього складу територіальної, дільничної виборчої комісії можуть бути достроково припинені в установленому законом порядку виборчою комісією, яка сформувала (утворила) відповідну територіальну, дільничну виборчу комісію, рішенням виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів або рішенням суду в разі одноразового грубого порушення комісією Конституції України, цього Кодексу та законів України, невиконання рішень виборчої комісії вищого рівня.

Аналіз наведених правових норм призводить до висновку, що підставою для дострокового припинення повноважень усього складу виборчої комісії визначено як одноразове грубе порушення, так і систематичне порушення комісією Конституції України, Виборчого кодексу та законів України, а також невиконання рішень виборчої комісії вищого рівня.

Суд погоджується з доводами позивача, що Виборчим кодексом України питання про дострокове припинення усього складу виборчої комісії віднесено, в тому числі, до повноважень суду в разі встановлення одноразового грубого порушення чи систематичного порушення комісією вимог закону.

Отже, саме суд у разі заявлення відповідної вимоги має надати оцінку вчиненим (у разі встановлення такого факту) виборчою комісією порушенням Конституції України, Виборчого кодексу та законів України, невиконанню рішень виборчої комісії вищого рівня, а також визначити наявність або відсутність правових підстав для кваліфікації вказаних порушень як одноразового грубого чи системних порушень.

Зазначені положення підтверджуються ст. 278 КАС України, яка наділяє суд повноваженнями у разі встановлення порушення законодавства про вибори встановити спосіб захисту порушених прав та законних інтересів.

Таким чином, саме суд встановлює наявність грубого порушення чи систематичного порушення виборчою комісією Конституції України, Виборчого кодексу та законів України, невиконання рішень виборчої комісії вищого рівня та може достроково припинити повноваження усього складу виборчої комісії.

Суд звертає увагу, що належне здійснення виборчих процедур і механізмів, передбачених Кодексом, точне і достовірне встановлення результатів виборів гарантується частиною другою статті 19 КАС України.

Так, територіальні виборчі комісії є тими органами, що в межах своїх повноважень та в порядку, передбачених законами України, забезпечують організацію та проведення відповідних місцевих виборів.

Суд вважає, що недотримання відповідачем порядку повторного підрахунку голосів та умисне нехтування ст.ст. 250, 254 ВК України свідчить про протиправні дії цієї комісії, яка в умовах швидкоплинності виборчого процесу, незворотності його етапів у часі та неможливості їх поновлення є одноразовим грубим порушенням вимог Конституції України, Кодексу та законів України.

Таким чином, суд констатує факт одноразового грубого порушення Васильківською міською територіальною виборчою комісією Київської області вимог Конституції України та Виборчого кодексу України.

Суд зауважує, що склад відповідача неодноразово змінювався, тому, приймаючи рішення про припинення повноважень усього складу ТВК, має на увазі саме той склад Васильківської міської територіальної виборчої комісії, який діяв станом на день прийняття оскаржуваного рішення 23.11.2020.

Суд зазначає, що наведені факти свідчать про неможливість належного виконання обов`язків складом Васильківської міської територіальної виборчої комісії, який діяв станом на 23.11.2020, та за вказаних обставин вважає за необхідне достроково припинити його повноваження у зв`язку з одноразовим грубим порушенням вимог Конституції України та Виборчого кодексу України.

Щодо інших доводів та аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що як приклад відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 9 статті 273 КАС України передбачено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується один розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 7 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн. 00 коп. Тобто, за дві вимоги немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 4204 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що за звернення до суду із вказаним позовом позивачем при поданні позовної заяви судовий збір не сплачено, у зв`язку з чим відповідно до вимог частини 9 статті 273 та з урахуванням частини 1 статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4204 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 268, 270, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол Васильківської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області від 23.11.2020 № 3 про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 320278 з виборів депутатів Васильківської міської ради Обухівського району Київської області.

Зобов`язати Васильківську міську територіальну виборчу комісію Обухівського району Київської області провести повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Васильківської міської ради Обухівського району Київської області на виборчій дільниці № 320278 у спосіб, передбачений Постановою ЦВК від 15.10.2020 № 386 "Про порядок підрахунку голосів на виборчій дільниці та складання протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів, порядок повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці".

Достроково припинити повноваження всього складу Васильківської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області, який діяв станом на 23.11.2020, у зв`язку з одноразовим грубим порушенням нею вимог Конституції України та Виборчого кодексу України.

Стягнути до Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, Код класифікації доходів бюджету 22030101) за рахунок бюджетних асигнувань Васильківської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ - 43755862) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення, а на судове рішення, ухвалене до дня голосування, - не пізніш як за чотири години дор початку голосування.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.