ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2020 р. Справа№ 910/1080/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Іоннікової І.А.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 10.11.2020,
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 (повний текст складено 30.06.2020)
у справі №910/1080/20 (суддя Бойко Р.В.)
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал
2. Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна
3. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна Тимоніна Олександра Олексійовича
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком ;
3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Піщальники ;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю Балаклійський шиферний завод ;
5. Товариства з обмеженою відповідальністю Джулія Хауз Україна ;
6. Товариства з обмеженою відповідальністю Ніагара ;
7. Спільного Українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ТВП Україна ЛТД ;
8. Товариства з обмеженою відповідальністю Ленбуд ;
9. Приватної фірми Мустанг ;
10. Приватного акціонерного товариства Оболонь ;
11. Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна ;
12. ОСОБА_1 ;
13. ОСОБА_2 ;
14. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп
про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , Публічного акціонерного товариства Банк Петрокомерц-Україна , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокомерц-Україна Тімоніна Олександра Олексійовича, у якому просило суд:
- скасувати результати електронних торгів (аукціону) від 18.10.2019 №UА- ЕА-2019-10-11-000031-b з продажу лоту №GL18N211894, переможцем якого став учасник - ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , оформлених протоколом;
- визнати недійсним Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (майнових прав) №GL1N211894/2 від 14.11.2019, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Юдіним М.А. за номером 881;
- визнати недійсним Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (майнових прав) №GL1N211894/3 від 14.11.2019, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Юдіним М.А. за номером 882;
- визнати недійсним Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (майнових прав) №GL1N211894/1 від 14.11.2019, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Юдіним М.А. за номером 880;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокомерц-Україна Тімоніна Олександра Олексійовича щодо не повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про наявність обставин, які є підставою для скасування результатів електронних торгів (аукціону) від 18.10.2019 №UA-EA-2019-10-11-000031-b з продажу лоту №GL18N211894, переможцем якого стало ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста .
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал обґрунтовані тим, що за наслідками проведених 18.10.2019 електронних торгів ПАТ Банк Петрокомерц-Україна було неправомірно відчужено на користь ТОВ ФК Інвестохіллс Веста право вимоги за кредитними договорами, кредитором за якими є ТОВ ФК Централ Капітал на підставі укладеного з ПАТ Банк Петрокомерц-Україна Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1080/20 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (далі, третя особа-1 або ФГВФО).
У свою чергу, від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (далі, позивач за зустрічним позовом або ТОВ ФК Інвестохіллс Веста ) до Господарського суду міста Києва надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал (далі, відповідач-1 за зустрічним позовом або ТОВ ФК Централ Капітал ), Публічного акціонерного товариства Банк Петрокомерц-Україна (далі, відповідач-2 за зустрічним позовом або Банк), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Тимоніна О.О. (далі, відповідач-3 за зустрічним позовом або Уповноважена особа), в якому ТОВ ФК Інвестохіллс Веста просило суд:
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, що укладений між ТОВ ФК Централ Капітал та ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , та зобов`язати ТОВ ФК Централ Капітал передати ТОВ ФК Інвестохіллс Веста оригінали документів, що наведені в пункті 1 прохальної частини зустрічного позову;
- визнати ТОВ ФК Інвестохіллс Веста заставодержателем/іпотекодержателем за договорами застави та договорами іпотеки, перелік яких наведений в пункті 2 прохальної частини зустрічного позову.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ ФК Інвестохіллс Веста вказує, що укладений між ТОВ ФК Централ Капітал та ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Договір відступлення права вимоги від 28.08.2015 є нікчемним в силу пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в той час як належним кредитором за кредитними договорами, які, нібито, були відчужені на користь ТОВ ФК Централ Капітал за Договором відступлення права вимоги від 28.08.2015, є позивач за зустрічним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/1080/20 вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2020 залучено до участі у справі №910/1080/20 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів за зустрічним позовом: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю Укрземком (далі, третя особа-2), Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Піщальники (далі, третя особа-3), Товариство з обмеженою відповідальністю Балаклійський шиферний завод (далі, третя особа-4), Товариство з обмеженою відповідальністю Джулія Хауз Україна (далі, третя особа-5), Товариство з обмеженою відповідальністю Ніагара (далі, третя особа-6), Спільне Українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ТВП Україна ЛТД (далі, третя особа-7), Товариство з обмеженою відповідальністю Ленбуд (далі, третя особа-8), Приватну фірму Мустанг (далі, третя особа-9), Приватне акціонерне товариство Оболонь (далі, третя особа-10), Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна (далі, третя особа-11), ОСОБА_1 (далі, третя особа-12), ОСОБА_2 (далі, третя особа-13).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2020 допущено до участі у справі №910/1080/20 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп в якості третьої особи-14, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом (далі, третя особа-14).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Тімоніна Олександра Олексійовича про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсними правочинів та визнання протиправною бездіяльності залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, спір вирішувався судом першої інстанції в частині заявлених зустрічних позовних вимог.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна Тимоніна Олександра Олексійовича про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд зазначив, що необхідним у межах спірних правовідносин є дослідження Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015 на предмет існування критерію, визначеного пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , про що зазначено позивачем за зустрічним позовом.
Рішення суду мотивоване тим, що Договір відступлення в момент його укладення встановлював безоплатне прийняття Банком на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій (встановленні пунктами 1.4., 1.5. зобов`язання, виконання яких на відміну від пункту 1.3. не обумовлювалося вчинення контрагентом будь-яких зустрічних майнових дій), а тому такий правочин є нікчемним згідно пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній як на момент укладення спірного Договору відступлення, так і на момент введення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна ).
Суд дійшов висновку, що за суб`єктного складу спірних правовідносин фактично склалася ситуація, за якої ТОВ ФК Інвестохіллс Веста позбавлений можливості захистити свої порушені права за наслідками існування Договору відступлення шляхом звернення з позовом про застосування наслідків його нікчемності до боржників за кредитними договорами, які є фізичним особами, за відсутності попередньої оцінки судом наявності підстав для його нікчемності, адже з урахуванням висловленої в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 04.07.2018 у справі №815/5392/16, від 22.08.2018 у справі №813/1061/16, від 22.08.2018 у справі №805/5104/15-а правової позиції, вирішення такого спору зумовлює обов`язок суду оцінити наявність підстав для нікчемності відповідного правочину в межах спору, учасниками якого є сторони такого правочину.
Відтак, закриття провадження у даній справі позбавить позивача за зустрічним позовом права на суд в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року та статті 55 Конституції України, що є недопустимим у правовій державі, а тому такий спір та оцінка наявності підстав для нікчемності правочину має бути здійснена саме господарським судом в межах даної справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що захист порушених прав ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в межах даної справи необхідно здійснити шляхом встановлення факту нікчемності Договору відступлення, що з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України та статті 82 Цивільного процесуального кодексу України щодо обставин, які звільнені від доказування, та того факту, що у даній справі в якості третіх осіб залучено боржників за відступленими правами, забезпечить якнайкращий та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача за зустрічним позовом в силу існування Договору відступлення.
Водночас, визначаючи правильність (ефективність) обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту, суд зазначив, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання його заставодержателем/іпотекодержателем є фактично вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, тому такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами про відповідне право. Однак у даному випадку спір не стосується реалізації прав заставодержателя/іпотекодержателя за договорами забезпечення виконання кредитних договорів, права вимоги за якими були предметом відчуження згідно Договору відступлення, а тому обраний позивачем в такій частині спосіб захисту своїх інтересів, навіть за наявності факту заперечень відповідача-1 щодо набуття останнім таких прав, не є ефективним. Аналогічних висновків суд дійшов і стосовно вимоги про зобов`язання передати оригінали документів, адже матеріалами справи підтверджується отримання ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в рамках виконання укладених 14.11.2019 з Банком договорів №GL18N211894/1, №GL18N211894/2 та №GL18N211894/3 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровими №№880, 881, 882, відповідно, засвідчених копій відповідних документів (кредитних договорів та договорів забезпечення виконання зобов`язань за ними), що забезпечує можливість реалізації набутих за визначеними договорами прав, в той час як доказів неможливості реалізації права на задоволення своїх вимог шляхом ініціювання спору про стягнення заборгованості/звернення стягнення на предмети застав (іпотеки) в силу відсутності оригіналів відповідних документів позивачем за зустрічним позовом не надано. Крім того, можливість зобов`язати особу передати певну річ обумовлюється встановленням перебування такої речі у її володінні, однак доказів того, що станом на сьогоднішній день визначені позивачем за зустрічним позовом оригінали документів знаходяться саме у ТОВ ФК Централ Капітал (в т.ч. враховуючи подальше відчуження ним прав вимоги на користь третіх осіб за низкою визначених Договором відступлення кредитних договорів) відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ ФК Інвестохіллс Веста про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 15.07.2020 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва на апеляційній скарзі) Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить змінити мотивувальну частину рішення, виключивши з неї абзаци, зазначені у пункті 2 прохальної частини апеляційної скарги, які стосуються нікчемності Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , з підстав, визначених пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-1 за зустрічним позовом зводяться до наступного:
- у порушення статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення безпідставно вийшов за межі позовних вимог, обґрунтовуючи це необхідністю захистити права позивача, які, на думку скаржника, так і не виникли із урахуванням встановлених рішенням у справі №910/11470/18 обставин;
- встановлені судом першої інстанції обставини щодо нікчемності договору відступлення від 28.08.2015 за ознаками пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки здійснені без урахування всіх фактичних обставин. Встановлені судом обставини спростовуються тим, що Договір про передачу прав за Договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015 передбачав умову про перехід права за іпотечними договорами та договорами застави з моменту переходу до нового кредитора прав вимоги за основним зобов`язанням, як він визначений пунктом 1.3. спірного Договору відступлення, а отже, в момент повного розрахунку за спірним договором відступлення. Отже, фактично право іпотеки та застави за забезпечувальними договорами перейшло до ТОВ ФК Централ Капітал в момент повного розрахунку за спірним договором відступлення, а саме 03.03.2016. До моменту фактичної оплати Договору відступлення лише банк був носієм прав за основним та забезпечувальним договорами і міг на свій розсуд розпоряджатись таким правом, у т.ч. шляхом припинення таких договорів у випадку погашення кредитної заборгованості, яка до 03.03.2016 також погашалась на рахунки банку, про що свідчать договори про внесення змін до договору відступлення, якими корегувались суми зобов`язань боржників, права вимоги до яких було відступлене за спірним договором відступлення та договори про внесення змін до договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави), якими корегувався обсяг відступлених предметів застави та іпотеки. Таким чином, на дату укладення спірного договору відступлення з урахуванням відкладальних умов його та договору про передачу прав за забезпечувальними договорами, Банк не відмовився від жодних майнових прав та не прийняв на себе жодних безоплатних зобов`язань;
- висновки суду про те, що за змістом пунктів 1.4., 1.5. Договору відступлення Банком було взято на себе односторонні зобов`язання перед ТОВ ФК Централ Капітал , адже будь-якими кореспондуючими правами вимоги до останнього такі положення Договору відступлення Банк не наділяли, протирічать загальним нормам цивільного законодавства, оскільки відсутність права вимоги за основним зобов`язанням тягне за собою відсутність прав вимоги і за договорами забезпечення, що забезпечують виконання основного зобов`язання. Таким чином, право вимоги за договором забезпечення не може перейти до особи раніше за перехід права вимоги за основним зобов`язанням, в той час, як право за основним зобов`язанням переходило в момент його оплати, про що прямо зазначено у спірному договорі відступлення;
- застосовуючи спеціальний Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з метою дослідження та встановлення факту наявності ознак нікчемності в договорах відступлення, передбачених частиною 3 статті 38 вказаного Закону, суд незаконно не врахував, що саме за цим спеціальним законом єдиною особою, яка має встановлені законом повноваження щодо виявлення ознак нікчемності правочинів неплатоспроможного Банку, є Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію Банку, яка провела дві перевірки з метою виявлення ознак нікчемності у спірному Договорі відступлення, за результатами яких було винесено два накази №60 та №182 та направлені відповідні повідомлення про нікчемність, що ґрунтувалися на виявленні уповноваженою особою нікчемності саме за ознаками пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Позивач, натомість, не є уповноваженою особою Фонду, не є правонаступником Банку, а є лише особою, яка придбала права вимоги за оспорюваним правочином;
- судом не взято до уваги висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 05.06.2020 у справі №920/653/18.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 17.07.2020 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 шляхом виключення з його мотивувальної частини висновку про нікчемність Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал .
Третя особа-11 в апеляційній скарзі зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 у своїй мотивувальній частині є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає зміні.
Узагальнені доводи апеляційної скарги третьої особи-11 зводяться до наступного:
- встановивши факт нікчемності Договору відступлення, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки ТОВ ФК Інвестохіллс Веста у зустрічному позові посилалось виключно на неправомірність розрахунків за таким договором та ані в зустрічному позові, ані в інших заявах по суті спору інших підстав нікчемності правочину не наводилось. Водночас, такі ж самі підстави нікчемності договору відступлення, які заявлені позивачем за зустрічним позовом у даній справі, вже були предметом дослідження під час розгляду справ №916/2986/16 та №910/11470/18 та щодо них судами були прийняті остаточні рішення;
- суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні зустрічного позову саме з підстав невідповідності обраного позивачем способу захисту порушених прав, не мав права вдаватись до аналізу спірного договору на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ;
- роблячи висновок про відповідність договору відступлення визначеному пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб критерію нікчемності, суд першої інстанції виходив зі змісту пунктів 1.4., 1.5. Договору відступлення, вважаючи, що в них банк безоплатно прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення кореспондуючих майнових дій. Проте, такий висновок є помилковим, оскільки зміст вказаних пунктів договору не був належним чином розглянутий та проаналізований у системному зв`язку з іншими положеннями договору відступлення, зокрема, пунктами 1.1., 1.3., 3.2., 4.1.1. Договору відступлення. Так, обов`язок по оплаті ціни прав вимоги виникав у ТОВ ФК Централ Капітал у день укладення Договору відступлення, а самі права вимоги переходили до нього лише за фактом здійснення повного розрахунку з банком. Домовленість сторін щодо укладення договорів про передачу права вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави) в день укладення Договору відступлення не можна розцінювати як додаткове окреме зобов`язання банку, яке потребувало відповідних майнових дій іншої сторони, оскільки вимога щодо одночасного відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов`язанням закріплена на законодавчому рівні у частині 1 статті 24 Закону України Про іпотеку та в однаковій мірі була обов`язкова для обох сторін договору відступлення - і для банку, і для ТОВ ФК Централ Капітал ;
- суд першої інстанції не звернув увагу на сутність та правову мету обов`язку, закріпленого в пункті 1.5. Договору відступлення. Є очевидним, що обов`язок банку утримуватись від вчинення дій по відступленню права вимоги з моменту укладення договору відступлення не може розглядатись як окреме самостійне зобов`язання банку, що потребує окремого зустрічного зобов`язання, оскільки по своїй суті такий обов`язок є похідним та нерозривним від основного обов`язку банку - відступлення прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами на користь ТОВ ФК Централ Капітал , а відтак такий доповнюючий обов`язок є цілком логічним та природнім в договірній конструкції, в якій банк вже обтяжив себе зобов`язанням по передачі прав вимоги конкретній особі, а тому і має утримуватись від повторного розпорядження такими правами вимоги на користь інших осіб;
- стосовно висновку суду, що Договором відступлення допускалась можливість існування у банку односторонніх неоплатних зобов`язань протягом шести місяців (до 01.02.2016 - пункт 6.2. Договору відступлення), то це також не відповідає дійсності, оскільки у будь-який момент до припинення договору відступлення банк міг звернути стягнення на майнові права, що перебували у нього в заставі з моменту укладення договору відступлення, що він і зробив ще 31.08.2015 (витяг про реєстрацію звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №47747299 від 31.08.2015).
Не погодившись із прийнятим рішенням, 21.07.2020 (про що свідчить поштова накладна, додана до апеляційної скарги) Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 та закрити провадження у справі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги третьої особи-14 зводяться до наступного:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції 20.05.2020 ТОВ ФК Капіталь Груп зверталось до суду із заявою про закриття провадження у справі за зустрічним позовом на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовими рішеннями у справах №910/11470/18 та №916/2986/16, які набрали законної сили, встановлено преюдиційний факт, що станом на дату звернення ТОВ ФК Інвестохіллс Веста до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом у даній справі, у останнього були відсутні як підстави для звернення з відповідним зустрічним позовом, так і предмет зустрічного позову ТОВ ФК Інвестохіллс Веста . Однак, суд протокольною ухвалою від 18.06.2020 відмовив у задоволенні вказаної заяви з огляду на те, що у справах №910/11470/18 та №916/2986/16 відмінний суб`єктний склад учасників та визначено інші підстави звернення з відповідними позовами. За твердженнями третьої особи-14 вказане не відповідає принципу верховенства права та положенням пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Так, у справі №910/1080/20 суд першої інстанції не вивчав питання правонаступництва або переходу прав та обов`язків від Банку до ТОВ ФК Інвестохіллс Веста за зобов`язаннями боржників за кредитними договорами, укладеними з Банком по суті, а обставини, встановлені у судовій справі №910/11470/18 як такі, що є преюдиційними та доводять відсутність прав та обов`язків у ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , були проігноровані судом. На дату звернення ТОВ ФК Інвестохіллс Веста до господарського суду із зустрічним позовом ані Договір відступлення права вимоги від 28.08.2015, укладений між Банком та ТОВ ФК Централ Капітал , ані Договір відступлення права вимоги від 19.06.2015, укладений між ТОВ ФК Централ Капітал та ТОВ ФК Капіталь Груп , не визнавались недійсними/нікчемними в судовому порядку, отже їх правомірність в силу статті 204 Цивільного кодексу України презюмується;
- суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, згідно з якими такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, не є способом захисту прав та інтересів, встановленим законом;
- при вирішенні питання про захист законних прав та інтересів ТОВ ФК Інвестохіллс Веста шляхом встановлення факту нікчемності договору відступлення права вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між Банком та ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал , господарським судом не було застосовано положення статті 267 Цивільного кодексу України (заява про застосування строків позовної давності була зроблена ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції), які у будь-якому разі мали бути застосовані як підстава для відмови ТОВ ФК Інвестохіллс Веста у зустрічному позові.
06.08.2020 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті), не погодившись із прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрземком звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить змінити мотивувальну частину рішення, виключивши з неї абзаци, зазначені у пункті 3 прохальної частини апеляційної скарги (висновки щодо встановлення нікчемності договору цесії від 28.08.2015 на підставі пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ). У апеляційній скарзі скаржником також заявлене клопотання про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю Укрземком строку на подання апеляційної скарги.
Узагальнені доводи апеляційної скарги третьої особи-2 зводяться до наступного:
- при прийнятті оскаржуваного рішення Господарський суд міста Києва всупереч приписам частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог, чим допустив порушення норм процесуального права;
- висновки суду першої інстанції про безоплатність відступлення права вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 28.08.2015 (пункти 1.3., 1.4., 1.5., 3.2.) день виникнення зобов`язань у Банку укласти договір про передачу прав вимоги за договорами забезпечення узгоджується з днем виникнення зобов`язань у ТОВ ФК Централ Капітал здійснити оплату. Крім того, судом не було враховано положення пункту 3.3. Договору відступлення, які встановлювали додаткові зобов`язання цесіонарія;
- суд першої інстанції не надав оцінки доводам учасників процесу щодо відсутності у позивача за зустрічним позовом будь-яких прав до третіх осіб. Під час розгляду справи №910/11470/18 за позовом Банку до ТОВ ФК Централ Капітал , ТОВ ФК Капіталь Груп Банку було відмовлено у визнанні за ним права вимоги до низки боржників (третіх осіб) за кредитними договорами та договорами забезпечення. Таким чином, до ТОВ ФК Інвестохіллс Веста не перейшло право вимоги до третіх осіб, включаючи ТОВ Укрземком , оскільки у Банку не існувало такого права на момент укладення Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019, а положення Договору №GL18N211894/1 щодо передачі позивачу за зустрічним позовом права вимоги є нікчемними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
13.08.2020 та 26.08.2020 від ТОВ ФК Інвестохіллс Веста через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційні скарги ТОВ ФК Централ Капітал , ТОВ ТД Україна та ТОВ Укрземком , у яких позивач за зустрічним позовом просив суд відмовити у задоволенні апеляційних скарг, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги зводяться до наступного:
- посилання скаржників на вихід суду за межі позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки предметом позову було застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а тому суд правомірно здійснив аналіз спірного Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015;
- судом вірно зазначено, що за змістом пунктів 1.4., 1.5. Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015 Банком було взято на себе зобов`язання перед ТОВ ФК Централ Капітал щодо укладення ним в день укладення такого правочину договору про передачу прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави), а також негативне зобов`язання щодо утримання з моменту укладення договору відступлення від дій, спрямованих на відступлення належних Банку прав чи їх припинення за будь-яким з основних договорів, іпотечних договорів, договорів застави, поруки, укладених у якості забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами. За змістом пунктів 1.4., 1.5. Договору відступлення права вимоги Банком були взяті на себе односторонні зобов`язання перед ТОВ ФК Централ Капітал , адже будь-якими кореспондуючими правами вимоги до останнього такі положення договору відступлення Банк не наділяли;
- фактичні умови спірного договору, незважаючи на встановлення в пункті 3.2. договору обов`язку оплати вартості відступлених прав в день укладення такого договору, не встановлювали жодних негативних наслідків порушення цесіонарієм таких умов протягом шести місяців (тобто до 01.02.2016 в первісній редакції);
- безпідставними в обґрунтування доводів апеляційних скарг є посилання скаржників на рішення судів у справах №916/2986/16 та №910/11470/18, оскільки у справі №916/2986/16 йшлося про недійсність договору, а у справі №910/11470/18 обставини щодо нікчемності договору відступлення не досліджувались. Крім того, предмет оцінки доводів у справі №916/2986/16 був іншим, оскільки судами було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання договору недійсним у зв`язку з тим, що позивачем у вказаній справі було обрано у якості підстав позову обставини, пов`язані з виконанням договору відступлення, а не обставини, пов`язані з порушенням норм законодавства в момент укладення правочину;
- щодо тверджень скаржників про відмову ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в заміні його правонаступником у справі №910/11470/18 як доказ відсутності права вимоги за кредитними договорами, які були предметом договору відступлення, позивач за зустрічним позовом наголосив, що ним наразі подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі №910/11470/18 та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 прийнято вищевказану апеляційну скаргу до провадження. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 залучено ТОВ ФК Інвестохіллс Веста до участі у справі №910/11470/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а також задоволено клопотання ТОВ ФК Інвестохіллс Веста про зупинення провадження у справі №910/11470/18 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/1080/20.
Відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп позивачем за зустрічним позовом надано суду не було.
Представники інших учасників судового процесу письмових відзивів на апеляційні скарги ТОВ ФК Капіталь Груп , ТОВ ФК Централ Капітал , ТОВ ТД Україна та ТОВ Укрземком суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал у справі №910/1080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Куксова В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 на 15.09.2020.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна у справі №910/1080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Куксова В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
06.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду директор Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20; апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 об`єднано в одне апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 15.09.2020.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп у справі №910/1080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Куксова В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
10.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп надійшла заява про відвід судді Куксова В.В. від розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Куксова В.В., Іоннікової І.А.
Враховуючи неможливість вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 у встановлені законом процесуальні строки у визначеному складі суду у зв`язку із перебуванням суддів Куксова В.В. та Іоннікової І.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 №09.1-08/2450/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.) поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Укрземком пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 колегією суддів у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 на 15.09.2020.
17.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник ТОВ ФК Капіталь Груп подав додаткові пояснення у справі, де зазначив, що 02.08.2020 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі №910/1080/20 через оператора поштового зв`язку Нова Пошта направив до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги від 01.08.2020, до якої було додано докази в оригіналах на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу-2 (Публічному акціонерному товариству Банк Петрокоммерц-Україна ) та відповідачу-3 (уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна Тимоніну Олександру Олексійовичу) листом з описом вкладення.
25.08.2020 від генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп Курача В.П. через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід судді Шаптали Є.Ю. від розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20.
У період з 10.08.2020 по 14.09.2020 судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А., Куксов В.В. перебували у щорічних основних відпустках.
Колегія суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю., розглянувши після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. із відпустки заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп 25.08.2020 відвід судді Шапталі Є.Ю., ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 визнала необґрунтованим заявлений генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп Курачем В.П. відвід судді Шапталі Є.Ю. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 та передала справу №910/1080/20 для вирішення питання про відвід судді Шаптали Є.Ю. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, колегія суддів встановила, що станом на дату розгляду вищевказаної заяви про відвід суддя Шаптала Є.Ю. не входив до складу колегії суддів, сформованої автоматизованою системою для розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, а тому в цій частині заява про відвід судді Шаптали Є.Ю. не розглядалася.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 року заяву генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп Курача В.П. про відвід судді Шаптали Є.Ю. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у даній справі в задоволенні заяви генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп Курача В.П. про відвід судді Шаптали Є.Ю. у справі №910/1080/20 відмовлено.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 № 09.1-08/3121/20 у зв`язку із перебуванням судді Куксова В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, розгляд яких призначено на 15.09.2020, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
У зв`язку із необхідністю розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал у справі №910/1080/20 колегією суддів у єдиному складі, оскільки скарги подані на один процесуальний документ, а саме - рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.09.2020 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
Як зазначалося вище, 17.08.2020 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі №910/1080/20 про залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп останнім було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Водночас, у зв`язку із необхідністю розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп у справі №910/1080/20 колегією суддів у єдиному складі, оскільки скарги подані на один процесуальний документ, а саме - рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 з апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, розгляд яких призначено на 15.09.2020, в одне апеляційне провадження.
У судове засідання, призначене на 15.09.2020, з`явилися представники позивача, відповідача-1, третіх осіб 1, 2 за зустрічним позовом. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У судовому засіданні 15.09.2020 колегія суддів повідомила, що 10.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп надійшла заява про відвід судді Куксова В.В. від розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20.
Враховуючи, що станом на 15.09.2020 суддя Куксов В.В. не входив до складу колегії суддів, визначеної автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20, колегією суддів не розглядалася заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп про відвід судді Куксова В.В. від розгляду вказаних апеляційних скарг.
З метою повного та об`єктивного вирішення справи і забезпечення всіх прав учасників процесу, враховуючи неявку у судове засідання представників відповідача-2, відповідача-3, третіх осіб 3-5 за зустрічним позовом, а також відкриття 15.09.2020 провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп та встановлення учасникам справи строку для подання відзивів на вказану апеляційну скаргу, а також для надання можливості сторонам скористатися правами, наданими статтею 267 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 розгляд справи було відкладено на 20.10.2020.
У судове засідання, призначене на 20.10.2020, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком .
Інші учасники справи у судове засідання 20.10.2020 не з`явились.
20.10.2020 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що співробітники та представники відповідача-1 за зустрічним позовом знаходяться на самоізоляції у зв`язку із контактом з хворим на COVID-19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №910/1080/20 відкладено на 10.11.2020.
09.11.2020 від ТОВ ФК Капіталь Груп через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/1080/20 до набрання законної сили рішенням у справі №910/8852/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капітал Джірінг до Публічного акціонерного товариства Банк Петрокомерц-Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , про визнання недійсними та скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ Банк Петрокомерц-Україна (лот GL18N211894), результати яких оформлені протоколом електронного аукціону від 18.10.2019 №UА- ЕА-2019-10-11-000031-b, визнання недійсними договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., за реєстровим номером №880, договору купівлі-продажу майнових прав №GL18N211894/2 від 14.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., за реєстровим номером №881, договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/3 від 14.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А, за реєстровим номером №882, договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/4 від 14.11.2019.
В обґрунтування поданого клопотання представник третьої особи-14 зазначив, що предметом розгляду в межах справи №910/8852/20 є питання законності продажу неіснуючого активу Банку на прилюдних торгах (аукціону) та законності набуття ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста прав вимоги до сторін у даній справі за результатами цього аукціону, а отже і питання правомірності звернення ТОВ ФК Інвестохіллс Веста із зустрічним позовом до сторін у даній справі, що є підставою для зупинення провадження у справі №910/1080/20 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду 10.11.2020 вказаного клопотання ТОВ ФК Капіталь Груп про зупинення провадження у справі ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відмовлено у його задоволенні.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником у клопотанні про зупинення провадження у справі №910/1080/20 не наведено обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд цієї справи до вирішення справи №910/8852/20. При цьому, сама по собі взаємопов`язаність вказаних справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи №910/1080/20 до прийняття рішення у іншій справі №910/8852/20. Крім того, колегією суддів встановлено, що провадження у пов`язаній справі №910/8852/20 відкрито згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2020, тобто вже після прийняття оскарженого рішення суду у справі №910/1080/20.
За результатами проведеного 10.11.2020 у справі судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання, призначене на 10.11.2020, з`явились представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб -1, -2 за зустрічним позовом.
Представники відповідачів -2, -3 та третіх осіб 3-14 за зустрічним позовом у судове засідання 10.11.2020 не з`явились.
Третя особа-14 у клопотанні від 09.11.2020 про зупинення провадження у справі просила суд здійснити розгляд справи у відсутності її представника.
Відповідачі -2, -3 та треті особи 3-13 за зустрічним позовом про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу суду та у відповідності до статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України є належними доказами повідомлення осіб про розгляд апеляційної скарги, а також витягами із сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, долученими судом до матеріалів справи.
Колегія суддів, враховуючи заяву третьої особи-14 за зустрічним позовом про розгляд справи у відсутності її представника, а також те, що відповідачі -2, -3 та треті особи 3-13 за зустрічним позовом належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, ухвалила розглядати апеляційні скарги за відсутності їх представників, оскільки згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача-1 за зустрічним позовом підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком , просив їх задовольнити.
Представник третьої особи-2 за зустрічним позовом підтримав доводи своєї апеляційної скарги та доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , проте заперечив проти закриття провадження у справі, вимогу стосовно чого заявлено ТОВ ФК Капіталь Груп в апеляційній скарзі.
Представники позивача та третьої особи-1 за зустрічним позовом заперечили проти доводів апеляційних скарг, просили залишити їх без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
28.08.2015 між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (Банк/цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал (цесіонарій) було укладено Договір відступлення прав вимоги (договір цесії) (далі, Договір відступлення), у відповідності до пункту 1.1. якого погоджено, що цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до боржників за кредитними договорами (основними договорами), перелік яких міститься в додатку №1 до договору, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основними договорами та зобов`язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором.
Зокрема, за Договором відступлення було вирішено передати права вимоги за: (1) Кредитним договором №007-02-13 від 21.02.2013 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрземком ; (2) Кредитним договором №008-02-13 від 21.02.2013 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Піщальники ; (3) Кредитним договором №046-09-13 від 07.10.2013 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Балаклійський шиферний завод ; (4) Кредитним договором №047-09-13 від 07.10.2014 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Балаклійський шиферний завод ; (5) Кредитним договором №007-06-15 від 04.06.2015 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Джулія Хауз Україна ; (6) Кредитним договором №005-03-14 від 27.03.2014 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Ніагара ; (7) Кредитним договором №041-12-12 від 25.12.2011 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Спільним Українсько-німецьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ТВП Україна ЛТД ; (8) Кредитним договором №024-06-11 від 05.07.2011 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Ленбуд ; (9) Кредитним договором №023-06-11 від 05.07.2011 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Ленбуд ; (10) Кредитним договором №003-01-13 від 25.01.2013 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Приватною фірмою Мустанг ; (11) Кредитним договором №036-10-12 від 25.10.2012 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Приватним акціонерним товариством Оболонь ; (12) Кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Приватним акціонерним товариством Оболонь ; (13) Кредитним договором №020-12-15 від 24.12.2015 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна ; (14) Кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та ОСОБА_1 ; (15) Кредитним договором №11.06/495 від 30.10.2007 (з усіма змінами та доповненнями до нього), укладеним між Банком та ОСОБА_2 . Зобов`язання по вказаним кредитним договорам забезпечені заставою, іпотекою, тощо.
Всього згідно з Додатком 1 до Договору відступлення було погоджено відступлення Банком на користь ТОВ ФК Централ Капітал прав вимоги за кредитними договорами до 24 боржників.
Пунктом 1.2. Договору відступлення встановлено, що за основними договорами цедентом відступаються цесіонарію права за основними договорами в повному обсязі, в тому числі: право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредитів відповідно до основних договорів; право вимоги сплати процентів за користування кредитами в розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення; право вимоги сплати комісій та інших обов`язкових платежів у розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення; право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами; інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) за основними договорами.
Відповідно до пункту 1.3. Договору відступлення право вимоги вважається відступленим (таким, що перейшло) цесіонарію за фактом здійснення цесіонарієм повного розрахунку з цедентом в день отримання цедентом грошових коштів від цесіонарія у строки та порядку, передбаченому пунктом 3.2. цього договору.
Згідно із пунктами 3.1., 3.2. Договору відступлення за домовленістю сторін ціна прав вимоги за цим договором на дату укладання договору складає 228 083 091,37 грн. Цесіонарій здійснює оплату ціни прав вимоги за цим договором в розмірі 228 083 091,37 грн. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок цедента, зазначений в п. 7.2 цього договору, у строк до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору.
Пунктом 6.2. Договору відступлення передбачено, що цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, але в будь-якому разі припиняє свою чинність 01.02.2016 при умові, якщо цесіонарієм не буде здійснено оплату права вимоги за даним договором в повному обсязі.
У подальшому, до Договору відступлення було складено та підписано договори про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 28.08.2015, відповідно до яких, з урахуванням змін, що відбувалися у складі боржників, розмірів їх заборгованості, змін у договорах забезпечення, тощо, сторони викладали пункти 3.1., 3.2., 6.2. Договору відступлення та додатку 1 до нього у нових редакціях, а саме: за договором №1 від 25.11.2015 змінено додаток 1 до Договору відступлення із викладенням його у новій редакції; за договором №2 від 23.12.2015 погодили, що ціна відступлення права вимоги становить 166 061 895,29 грн., додаток 1 до договору викладено в новій редакції - 15 боржників на загальну суму заборгованості 166 061 895,29 грн., вимоги до яких забезпечені іпотекою, заставою та порукою за переліком у пункті 1-2 додатку 1; за договором №3 від 25.01.2016 про внесення змін до Договору відступлення викладено в новій редакції пункти 3.1, 3.2 (ціна відступлення на дату укладення договору - 216 000 125,39 грн.), а також додаток 1 до такого договору, внесено зміни до п. 6.2, викладено його в новій редакції, за якою якщо цесіонарій не здійснив повністю оплату, договір в будь-якому разі припиняє свою чинність 14.02.2016, зафіксовано прострочену заборгованість цесіонарія у сумі 216 000 125,39 грн. на день укладення додаткової угоди з оплати ціни права вимоги; за договором №4 від 10.02.2016 викладено в новій редакції пункти 3.1, 3.2 (ціна відступлення 131 263 704,84 грн.), змінено додаток 1 до договору, внесено зміни у п. 6.2 (договір припиняє чинність 19.02.2016 якщо цесіонарій до закінчення операційного дня 19.02.2016 не здійснить оплату права вимоги), зафіксовано прострочене на день укладення договору №4 зобов`язання у сумі 131 263 704,84 грн.); за договором №5 від 19.02.2016 встановлено ціну відступлення права - 131 948 598,56 грн., викладено в новій редакції додаток 1, внесено зміни до п. 6.2 (договір припиняється 26.02.2016 якщо цесіонарій не сплатить ціну відступлення права до закінчення банківського дня 26.02.2016), визначено прострочену станом на 19.02.2016 заборгованість у розмірі 131 948 598,56 грн.; за договором №6 від 26.02.2016 встановлено ціну відступлення прав - 132 159 446 грн., змінено додаток 1, викладено в новій редакції пункт 6.2. (дата припинення договору при не оплаті до закінчення банківського дня 03.03.2016 ціни відступлення прав - 03.03.2016), визначено, що прострочена заборгованість цесіонарія 132 159 446,00 грн.; за договором №7 від 03.03.2016 встановлено ціну відступлених прав вимоги - 128 836 690,13 грн., змінено додаток 1, а також у пункті 3 встановлено, що в день укладення цесіонарій сплачує прострочене зобов`язання з оплати ціни вимоги у розмірі 128 836 690,93 грн.; за договором №8 від 09.03.2016 виключено з додатку 1 до Договору відступлення право вимоги до ТОВ Запоріжцукропостач з ціною відступлення 773 872,10 грн., внесено зміни до п.п. 3.1, 3.2 договору щодо ціни - встановлено її у розмірі 128 062 818,83 грн., та передбачено повернення суми 773 872,10 грн. цесіонарію цедентом.
Також, 28.08.2015 між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ ФК Централ Капітал було укладено Договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави) з урахуванням всіх змін до договорів, які забезпечують виконання зобов`язань вказаними боржниками за кредитними договорами, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. і зареєстровано в реєстрі за №2540.
За умовами вказано Договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), права вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави) переходять з моменту відступлення (переходу) до ТОВ ФК Централ Капітал прав вимоги за основними договорами (кредитними договорами).
У забезпечення виконання ТОВ ФК Централ Капітал своїх зобов`язань перед Банком за Договором відступлення 28.08.2015 між останніми було укладено Договір застави майнових прав №3700/840-з-1, відповідно до умов якого ТОВ ФК Централ Капітал (заставодавець), в якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором відступлення, надало Банку (заставодержателю) право вимоги за договором банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 на повернення вкладу в розмірі 11 000 000,00 доларів США та сплати відсотків за вкладом.
03.03.2016 Банком, на підставі меморіального ордеру №18391 від 03.03.2016, з депозитного рахунку ТОВ ФК Централ Капітал № НОМЕР_1 , відкритого в Банку, вчинено списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за Договором відступлення.
19.05.2016 між ТОВ ФК Централ Капітал та ТОВ ФК Капіталь Груп було укладено договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ ФК Централ Капітал зобов`язалося передати ТОВ ФК Капіталь Груп свої права вимоги до боржника - ОСОБА_1 за Кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, укладеним між боржником та Банком, а ТОВ ФК Капіталь Груп зобов`язалося прийняти права вимоги за основним договором та сплатити відповідну ціну (дана обставина встановлена в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 22.03.2017 у справі №760/9435/16-ц, залишеній без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18.05.2017).
Постановою Правління Національного банку України від 03.03.2016 №138/БТ Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна та призначення куратора запроваджено особливий режим контролю за діяльністю ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна до 03.03.2017; заборонено ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній валюті. Проведення розрахунків здійснювати виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України, крім операцій щодо виконання зобов`язань у міжнародних та внутрішньодержавних платіжних системах і системах розрахунків та операцій з цінними паперами, що здійснюється згідно із законодавством.
17.03.2016 на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 №169 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за №368 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , згідно якого: розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 18.03.2016 до 17.04.2016 включно; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , визначені статтями 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ґулею О.І. строком на один місяць з 18.03.2016 до 17.04.2016, включно.
13.04.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №505 про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна на строк з 18.04.2016 до 22.04.2016 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 №280 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016 №561 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень ліквідатора банку .
У межах виконання делегованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повноважень уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Гулей О.І., відповідно до частин 2, 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб здійснено перевірку правочинів (договорів) на предмет їх нікчемності, за результатами якої на підставі пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб було видано наказ №60 від 15.04.2016, за яким визнано нікчемними договори №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до Договору відступлення.
У подальшому, 14.11.2016 комісією щодо перевірки правочинів банку на предмет їх нікчемності здійснювалася перевірка правочинів, вчинених (укладених) за період з 18.03.2015 по 17.03.2016 на предмет виявлення їх нікчемності з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , за наслідками якої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Гулей О.І було видано наказ №182 від 14.11.2016, згідно якого віднесено до нікчемних правочини, вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а саме:
- на підставі пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемними Договір відступлення та Договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ ФК Централ Капітал , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за №2540 (з усіма договорами про внесення змін);
- на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемними Договір відступлення, Договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ ФК Централ Капітал , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за №2540 (з усіма договорами про внесення змін), договір застави майнових прав №3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладений з ТОВ ФК Централ Капітал (з усіма договорами про внесення змін), та правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ ФК Централ Капітал № НОМЕР_1 , вчинений ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 за позовом ТОВ ФК Централ Капітал до ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна про визнання недійсним одностороннього правочину Банку, оформленого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Банку Гулеєм О.І. від 15.04.2016 №60, про визнання нікчемними договорів; визнання недійсним наказу від 15.04.2016 №60, в частині визнання нікчемними договорів; визнання відсутнім права Банку вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів, які визнані нікчемними, задоволено заяву ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 20.02.2017 у справі №910/12294/16 і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ ФК Централ Капітал відмовлено повністю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 викладено правовий висновок про те, що за результатами перевірки, передбаченої статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. Наказ (рішення або інший документ) про нікчемність правочинів є внутрішнім розпорядчим документом Банку як суб`єкта господарювання, виданим Фондом чи уповноваженою особою Фонду як керівником Банку в межах своїх повноважень. Такий наказ не є одностороннім правочином. Накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть встановлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів Банку, тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину.
Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16 за позовом ТОВ Свікон , ПП Косвас , ТОВ МСП АЗС-Нива-1 та ПП ПФ Мустанг до ТОВ ФК Централ Капітал , ТОВ Сфера Бізнесу , ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про визнання припиненим Договору відступлення, визнання недійсними правочинів та визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Гулей О.І. до ТОВ ФК Централ Капітал про визнання недійсним Договору відступлення (з підстав нікчемності останнього в силу пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.04.2018, у задоволенні позовних вимог позивачів та третьої особи з самостійними вимогами відмовлено, в т.ч. з підстав недоведеності існування обставин, з якими положення пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлюють нікчемність оскаржуваних в рамках даної справи правочинів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі №910/11470/18 за позовом ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна до ТОВ ФК Централ Капітал , ТОВ ФК Капіталь Груп про визнання права (визнання за Банком прав вимоги до позичальників за кредитними договорами та укладеними на їх забезпечення договорами, що були предметом Договору відступлення, з підстав нікчемності в силу пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб такого правочину), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020, в задоволенні позову Банку відмовлено.
Приймаючи рішення у справі №910/11470/18, суд відхилив доводи позивача про нікчемність договору цесії від 28.08.2015 в силу приписів пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб із посиланням на обставини, встановлені у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16, які є преюдиційними.
18.10.2019 на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.09.2019 №2328 Про затвердження умов продажу активів ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна було проведено відкриті торги (електронний аукціон) з продажу активів (майна) ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , а саме: пулу активів, до складу якого входять права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, у кількості 57 договорів (в т.ч. права вимоги за кредитним договорами, що становили предмет Договору відступлення), лот №GL18N211894, переможцем яких було визначено ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , про що складено протокол електронного аукціону №UA-EA-2019-10-11-000031-b.
14.11.2019 між Банком та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста було укладено договори №GL18N211894/1, №GL18N211894/2 та №GL18N211894/3 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровими №№880, 881, 882, відповідно до яких, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-10-11-000031-b від 18.10.2019, Банк відступив на користь ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в т.ч. права вимоги до позичальників, які випливають з кредитних договорів та укладених в забезпечення їх виконання договорів, що були предметом Договору відступлення, про що між сторонами було складено та підписано акти приймання-передачі прав вимоги/майнових прав та кредитних справ від 14.11.2019.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, що укладений між ТОВ ФК Централ Капітал та ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , та зобов`язання ТОВ ФК Централ Капітал передати ТОВ ФК Інвестохіллс Веста оригінали документів, що наведені в пункті 1 прохальної частини зустрічного позову, і визнання ТОВ ФК Інвестохіллс Веста заставодержателем/іпотекодражтелем за договорами застави та договорами іпотеки, перелік яких наведений в пункті 2 прохальної частини зустрічного позову, позивач за зустрічним позовом посилався на нікчемність Договору відступлення в силу пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у зв`язку з чим ТОВ ФК Централ Капітал не могло набути права вимоги до боржників згідно переліку до Договору відступлення.
Позивач за зустрічним позовом наголошував на тому, що кредитором цих боржників є саме ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , однак відповідач-1 за зустрічним позовом продовжує вважати себе кредитором цих боржників, що і стало підставою для звернення до суду із зустрічним позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів на них, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, третіх осіб -1, -2 за зустрічним позовом, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційні скарги ТОВ ФК Капіталь Груп , ТОВ Торговий дім Україна , ТОВ ФК Централ Капітал та ТОВ Укрземком не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.
У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес , як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, інтерес позивача (у даному випадку стосовно застосування наслідків недійсності нікчемного за його твердженнями правочину) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №910/15567/17.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, на ТОВ ФК Інвестохіллс Веста як на позивача за зустрічним позовом покладений обов`язок обґрунтувати суду свої зустрічні позовні вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
У даній справі як на правову підставу для зобов`язання ТОВ ФК Централ Капітал до вчинення заявлених дій та визнання за ТОВ ФК Інвестохіллс Веста заявлених прав останнім вказується на нікчемність Договору відступлення в силу пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , наслідки чого зумовлюють повернення переданих документів та відступлених прав в порядку реституції, належним набувачем яких за наслідками проведення електронного аукціону №UA-EA-2019-10-11-000031-b є саме ТОВ ФК Інвестохіллс Веста .
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ ФК Централ Капітал та Банк, укладаючи Договір відступлення, який є нікчемним в силу пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , порушили його права та інтереси як набувача прав вимог та інших майнових прав за кредитним договорами, що становили предмет Договору відступлення.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ТОВ ФК Централ Капітал , враховуючи нікчемність укладеного ним із Банком Договору відступлення, не могло набути права вимоги до боржників згідно переліку до Договору відступлення, а тому кредитором цих боржників є саме позивач за зустрічним позовом, однак, відповідач-1 за зустрічним позовом продовжує вважати себе кредитором цих боржників, не визнаючи факт нікчемності спірного договору та права вимоги і інші майнові права ТОВ ФК Інвестохіллс Веста до боржників, які останнє набуло за результатами електронних торгів, про що свідчив заявлений у межах даної справи первісний позов.
Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог, скаржники в апеляційних скаргах наголошують, зокрема, на тому, що Договір відступлення є дійсним, що підтверджується судовими рішеннями у господарських справах №910/11470/18 та №916/2986/16, підстави для визнання його нікчемним на підставі пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та, відповідно, підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відсутні.
Колегія суддів зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Отже, враховуючи предмет (застосування наслідків недійсності нікчемного договору) та підставу заявленого зустрічного позову (нікчемність Договору відступлення в силу приписів пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), заперечення проти позову, колегія суддів доходить висновку, що спір у справі за зустрічним позовом безпосередньо стосується дослідження питання нікчемності Договору відступлення в силу приписів частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
При цьому, як зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Зі змісту статей 37, 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто, мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 та від 16.05.2018 у справі №910/24198/16 викладено правовий висновок про те, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ Банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом Банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органів управління та контролю банку, спрямованим на збереження активів і документації банку та який діє у межах цієї юридичної особи.
Отже, з метою повернення переданого банком майна за нікчемним в силу Закону правочином, тобто, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, банк, як сторона такого правочину, або ж послідуючий набувач відповідних прав , вправі звернутися до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого на останнього і покладається обов`язок доведення наявності обставин, з якими положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачають віднесення відповідного правочину до нікчемних.
Положеннями частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній як на момент укладення спірного Договору відступлення, так і на момент введення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна ) встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Як уже зазначалося вище, представник позивача за зустрічним позовом як на підставу віднесення Договору відступлення до нікчемних в силу Закону посилався на його невідповідність пунктам 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки Банк фактично безоплатно здійснив відчуження майна, адже має місце порушення порядку списання валюти з депозитного рахунку, яке полягає в тому, що згідно встановленого порядку банк повинен був валюту продати на міжбанківському валютному ринку, після чого гривню зарахувати в рахунок погашення зобов`язань. Однак, враховуючи, що коштів на момент проведення списання на кореспондентському рахунку Банку не було, то останній і не міг продати валюту на міжбанку та погасити заборгованість в гривні за Договором відступлення. Разом із тим, також і не міг з валютного рахунку зарахувати відповідні кошти без конвертації валюти в гривню в розмірі вартості оплати за Договором відступлення.
Заперечуючи проти таких доводів позивача за зустрічним позовом, скаржниками вказується, зокрема, на те, що питання дослідження Договору відступлення на предмет нікчемності за частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вже було вирішено в межах розгляду справ №910/11470/18 та №916/2986/16, що унеможливлює повторну переоцінку таких обставин у межах даної справи.
Третя особа-14, у свою чергу, із посиланням на те, що заявлені позивачем за зустрічним позовом у даній справі обставини вже були предметом дослідження під час розгляду справ №910/11470/18 та №916/2986/16, наголошує на тому, що провадження у справі №910/1080/20 підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки фактично судовими рішеннями у вказаних справах підтверджено відсутність у ТОВ ФК Інвестохіллс Веста як підстав для звернення з відповідним зустрічним позовом, так і сам предмет зустрічного позову.
Оцінюючи вказані доводи скаржників, колегія суддів встановила наступне.
Предметом спору у справі №916/2986/16 за позовом ТОВ Свікон , ПП Косвас , ТОВ МСП АЗС - Нива - 1 та ПП ПФ Мустанг (боржники та майнові поручителі за зобов`язаннями, що стали предметом Договору відступлення) було визнання недійсними нікчемних договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016 про внесення змін до Договору відступлення; визнання припиненим Договору відступлення та визнання недійсними правочинів з набуття права власності. Звернення позивачів до суду із вказаними вимогами обґрунтовувалося тим, що договори про внесення змін №№3-6 до Договору відступлення є нікчемними згідно пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , про що уповноваженою особою ФГВФО було видано наказ №60 від 15.04.2016, а відтак Договір відступлення (договір цесії) від 28.08.2015 є дійсним в редакції договору №2 від 23.12.2015 про внесення змін до договору цесії. Але, у зв`язку з тим, що сума права вимоги в розмірі, встановленій в початковій редакції договору, сплачена не була, то в силу пункту 6.2. Договору відступлення він припинив свою дію 01.02.2016, а право вимоги за таким договором не є таким, що відступлене ТОВ ФК Централ Капітал , а залишилось у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна .
Предметом спору у справі №916/2986/16 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Гулея О.І. було визнання недійсним Договору відступлення, звернення з яким обґрунтовувалося тим, що ні Договором відступлення, ні банківського вкладу, ані застави майнових прав №3700/840-з-1 від 28.08.2015 не було передбачено права на договірне списання Банком коштів ТОВ ФК Централ Капітал в рахунок погашення ціни відступлення прав вимоги; право за кредитним портфелем відчужено Банком на користь ТОВ ФК Централ Капітал за ціною, нижчою від ринкової; Банк до дня визнання його неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим. Зазначене, на думку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Гулея О.І., свідчило про те, що Договір відступлення згідно з пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є нікчемним та підлягає визнанню недійсним.
Предметом спору у справі №910/11470/18 за позовом ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна до ТОВ ФК Централ Капітал та ТОВ ФК Капіталь Груп було визнання за Банком прав вимоги до позичальників за кредитними договорами, які були предметом Договору відступлення, звернення з яким обґрунтовувалося тим, що Договір відступлення підпадає під ознаки нікчемності, встановлені пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки: Банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; ані Договором відступлення, ані договором банківського вкладу (депозиту) Максимум №3700/840 від 17.07.2015, ані договором застави майнових прав №3700/840-з-1 від 28.08.2015 не було передбачено права на договірне списання коштів ТОВ ФК Централ Капітал в рахунок погашення ціни відступлення прав вимоги; Банк поза межами процедури звернення стягнення на предмет застави здійснив списання депозитних коштів в рахунок погашення ціни відступлення права вимоги, а відтак, поза межами, встановленими діючим законодавством України; коштів в розмірі в якому відбулося списання за Договором відступлення не було достатньо, відповідно така операція не могла бути здійснена (в результаті вказаної операції відбулося незаконне коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань).
Розглядаючи вищевказані позовні вимоги господарські суди в межах справ №910/11470/18 та №916/2986/16 дійшли наступних висновків:
- позивачі не є сторонами договорів №№3, 4, 5, 6 про внесення змін до Договору відступлення, правові наслідки для них мали місце у зв`язку з іншим, неоспореним договором про внесення змін №7 від 03.03.2016, законність свого інтересу щодо їх оспорення позивачі не доводять та не мотивують, отже підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання недійсними нікчемних договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016 про внесення змін до Договору відступлення, встановлені частиною 1 статті 203, частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, відсутні (постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №916/2986/16);
- оскільки у ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал право власності на спірне майно виникло на підставі застережень в іпотечних договорах, що прирівнюються до договору та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, що не суперечить вимогам частини 1 статті 37 Закону України Про іпотеку , то відсутні підстави для визнання недійсними правочинів з набуття права власності ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал на спірне майно. Щодо вимог про визнання припиненим Договору відступлення, то ця вимога не має на меті вирішення господарського спору та захист прав позивачів як власників предмету іпотеки, а фактично є вимогою встановити юридичний факт припинення договору цесії (з 01.02.2016 згідно із обґрунтуванням позивачів), тому не може бути задоволена судом із зазначенням відповідного факту в резолютивній частині рішення. Поряд із цим, стверджувана позивачами нікчемність договорів №3-6 про внесення змін до договору цесії не тягне таких наслідків згідно з пунктом 6.2. Договору цесії в редакції договору про внесення змін №7 від 03.03.2016; вимога про визнання Договору відступлення припиненим є безпідставною та недоведеною відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) (постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №916/2986/16);
- Договір відступлення, правомірність якого має оцінюватись судом не у зв`язку та з підстав того, як він в подальшому виконувався, а на предмет порушення законодавства при його укладенні, не підпадає під ознаки нікчемності, визначені пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у зв`язку з чим в задоволенні позову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц Україна Гулея О.І. необхідно відмовити (постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №916/2986/16);
- дійсність Договору відступлення підтверджена фактами, встановленими у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.04.2018, а саме: Одеський апеляційний господарський суд у своїй постанові визначив, що третя особа із самостійними вимогами - ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна не довела суду відповідність оспорюваного договору цесії від 28.08.2015 критеріям нікчемності правочину, передбаченим пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведенню, а тому, враховуючи, що вимоги щодо визнання недійсним Договору відступлення з огляду на нікчемність останнього у справі №916/2986/16 обґрунтовувалися такими ж обставинами, що і вимоги позивача у справі №910/11470/18, то в задоволенні позову слід відмовити (судові рішення трьох інстанцій у справі №910/11470/18).
Отже, як вбачається зі змісту судових рішень у справах №910/11470/18 та №916/2986/16 і вірно встановлено судом першої інстанції, предметом їх розгляду було дослідження відповідності Договору відступлення та договорів про внесення змін №№3-6 до нього критеріям нікчемності правочину, передбаченим лише пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі Совтрансавто-Холдінг проти України (заява №48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі Брумареску проти Румунії (заява №28342/95)).
Колегія суддів, виходячи із принципу недопустимості перегляду судових рішень, які набрали законної сили, та враховуючи, що у межах справ №910/11470/18 та №916/2986/16 не було встановлено відповідності правочину критеріям нікчемності, визначеним в пунктах 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також те, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справах №910/11470/18 та №916/2986/16, які набрали законної сили, є преюдиційними, не надає повторно оцінку Договору відступлення частині його відповідності визначеним вказаними пунктами критеріям під час розгляду справи №910/1080/20.
Натомість, зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що в обґрунтування зустрічних позовних вимог у справі №910/1080/20 ТОВ ФК Інвестохіллс Веста посилається також на відповідність Договору відступлення критерію нікчемності, передбаченому пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Суди у справах №910/11470/18 та №916/2986/16 не здійснювали дослідження Договору відступлення на предмет існування критерію нікчемності, визначеного пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому посилання скаржників на те, що обставина дійсності Договору відступлення та відсутність передбачених частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ознак його нікчемності беззаперечно підтверджена судовими рішеннями у справах №910/11470/18 та №916/2986/16 колегією суддів відхиляються, оскільки у межах вказаних господарських справ спірний договір не досліджувався на предмет виявлення усіх ознак нікчемності, встановлених частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Дійсність Договору відступлення, як і висновки суду касаційної інстанції у межах справи №910/11470/18 про відсутність підстав для заміни Банку на ТОВ ФК Інвестохіллс Веста як його правонаступника у зв`язку з тим, що у Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна не існувало відповідних прав вимог, а спір про це у даній справі не був вирішений на користь позивача, були зроблені судами у межах заявлених у справах №910/11470/18 та №916/2986/16 предмету та підстав позовів, які є відмінними від визначених у зустрічному позові в даній справі.
Отже, враховуючи предмет та підставу заявленого зустрічного позову в даній справі, Договір відступлення у межах справи №910/1080/20 підлягає дослідженню на предмет існування критерію нікчемності, визначеного пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про відсутність підстави для закриття провадження у справі з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (відсутність предмету спору), на яку посилається третя особа-14 в апеляційній скарзі, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні аналогічного клопотання третьої особи-14 про закриття провадження у справі, у справах №910/11470/18 та №916/2986/16 відмінний суб`єктний склад учасників та було визначено інші підстави звернення з відповідними позовами.
Відтак, відсутні передбачені частиною 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення у даній справі із закриттям провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Як уже зазначалося вище, за приписами пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній як на момент укладення спірного Договору відступлення, так і на момент введення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна ) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Місцевий господарський суд вірно зазначив, що спірний договір відступлення за визначеними кредитними договорами, укладеними Банком з юридичними особами, безумовно є операцією з майном банку, оскільки майнові права відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України є складовою частиною загального поняття майна, як особливого блага .
Тобто, за наслідками вчинення Договору відступлення Банком було відчужено саме майно (майнові права вимоги сплати коштів за наведеними кредитними договорами), а тому існують підстави для перевірки такого правочину у відповідності до закріпленого в пункті 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб критерію нікчемності.
При цьому, здійснюючи оцінку Договору відступлення на предмет відповідності критерію нікчемності, зазначеному у наведеному пункті, судом враховується правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.04.2018 у справі №916/2986/16 про те, що правомірність договору цесії від 28.08.2015 має оцінюватись судом не у зв`язку та з підстав того, як він виконувався, а на предмет порушення вимог законодавства при його укладенні.
Відтак, доводи позивача за зустрічним позовом про порушення порядку списання Банком валюти з депозитного рахунку ТОВ ФК Централ Капітал як підстава для нікчемності Договору відступлення у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відхиляються судом як такі, що не можуть бути критерієм оцінки на предмет нікчемності спірного правочину в рамках зазначеної норми.
У свою чергу, судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №911/954/16, згідно якого суд, здійснюючи судовий контроль на предмет нікчемності правочинів за статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , повинен перевіряти усі критерії, визначені законодавцем відповідно до даної норми.
У пунктах 1.4., 1.5. Договору відступлення сторони погодили наступне:
- в день укладення даного договору сторони укладуть договори про передачу прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави), які забезпечують виконання зобов`язань боржника за основними договорами, перелік яких наведено в додатку №1 до даного договору (пункт 1.4.);
- з дати укладення цього договору цедент не має права вчиняти дії/укладати відповідні правочини щодо: відступлення належних цеденту прав за будь-яким з основних договорів, іпотечних договорів, договорів застави, поруки, укладених у якості забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами на користь третіх осіб; припинення прав цедента за основними договорами або припинення/зміну зобов`язань боржників або будь-кого із осіб, які надали заставу (в т.ч. іпотеку) або поруку у якості забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами, та/або внесення змін до будь-якого з основних договорів, договорів іпотеки, застави, поруки, укладених в якості забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами (пункт 1.5.).
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Тобто, за змістом пунктів 1.4., 1.5. Договору відступлення Банком було взято на себе зобов`язання перед ТОВ ФК Централ Капітал щодо укладення з ним в день укладення такого правочину договору про передачу прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави), а також негативне зобов`язання щодо утримання з моменту укладення Договору відступлення від дій, спрямованих на відступлення належних Банку прав чи їх припинення за будь-яким з основних договорів, іпотечних договорів, договорів застави, поруки, укладених у якості забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами.
При цьому, на відміну від положень пункту 1.3. Договору відступлення, яким було врегульовано, що право вимоги вважається відступленим (таким, що перейшло) цесіонарію виключно за фактом здійснення цесіонарієм повного розрахунку з цедентом в день отримання цедентом грошових коштів від цесіонарія, встановлені пунктами 1.4., 1.5. Договору відступлення зобов`язання Банку не знаходилися в залежності від виконання ТОВ ФК Централ Капітал грошового зобов`язання по оплаті відступлених за таким договором прав вимоги чи будь-яких інших обов`язків останнього, адже формулювання в день укладення договору та з дати укладення договору на відміну від в день отримання цедентом грошових коштів свідчить про виникнення відповідних зобов`язань з моменту підписання договору.
Отже, за змістом пунктів 1.4., 1.5. Договору відступлення Банком було взято на себе односторонні зобов`язання перед ТОВ ФК Централ Капітал , адже будь-якими кореспондуючими правами вимоги до останнього такі положення Договору відступлення Банк не наділяли.
Відтак, має місце фактичного взяття Банком на себе майнового зобов`язання, адже безумовним є висновок про те, що обтяження права розпорядження правами вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами стосується майнових прав банку, за відсутності встановлення контрагенту - ТОВ ФК Централ Капітал , зустрічного обов`язку вчинення майнових дій. Більш того, взяття такого майнового зобов`язання за відсутності його оплатності з точки зору банківської установи робить його завідомо збитковим, адже зумовлює фактичне замороження активів Банку за власною волею останнього, що не притаманно меті здійснення банківської діяльності.
Не виключено, що викладення змісту пунктів 1.4., 1.5. Договору відступлення було зумовлено встановленням в пункті 3.2. такого договору обов`язку цесіонарія здійснити оплату відступлених прав в день укладення такого договору, однак, на відміну від унормованого в пункті 1.3. Договору моменту переходу прав вимоги до цесіонарія, який регламентував неможливість такого до факту сплати коштів, то в пунктах 1.4., 1.5. не було визначено жодних наслідків порушення цесіонарієм свого грошового зобов`язання по оплаті вартості відступлених прав у вигляді відтермінування виконання встановлених зобов`язань Банку, виконання яких незважаючи на відсутність оплати підтверджується, зокрема, укладенням в цей же день договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави) з урахуванням всіх змін до договорів, які забезпечують виконання зобов`язань вказаними боржниками за кредитними договорами, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. і зареєстровано в реєстрі за №2540.
Судом першої інстанції вірно наголошено, що змінюючи протягом більше ніж півроку умови виконання ТОВ ФК Централ Капітал взятого на себе зобов`язання по оплаті відступленого права вимоги (укладення договорів №№1-8 про внесення змін до Договору відступлення) шляхом зміни його обсягів та відтермінування строку виконання, сторонами залишалися без уваги (без змін) взяті Банком на себе в момент укладення Договору відступлення безоплатні негативні зобов`язання, якими обтяжувалася можливість розпорядження останнім своїми майновими правами за відсутності будь-якого прибутку від продажу такому контрагенту відповідних прав.
Отже, в т.ч. за волею Банку, такі зобов`язання залишалися безоплатними, що не ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості в розрізі фінансової діяльності банківської установи.
В аспекті наведеного судом враховано, що зміст Договору відступлення не містить жодних положень, які б встановлювали автоматичне припинення дії такого договору у випадку невиконання цесіонарієм обов`язку з оплати вартості відступлених прав в день укладення даного договору чи інші наслідки, пов`язані із зміною/припиненням визначених пунктами 1.4., 1.5. такого договору зобов`язань Банку.
Єдиним положенням, яким визначалися наслідки невиконання цесіонарієм обов`язку з оплати вартості відступлених прав є пункт 6.2. Договору відступлення, що в первісній редакції передбачав припинення дії такого договору 01.02.2016, якщо цесіонарієм не буде здійснено оплату права вимоги за даним договором в повному обсязі. У послідуючому таку дату було змінено на 03.03.2016.
Тобто, як вірно встановив суд першої інстанції, фактичні умови Договору відступлення, не зважаючи на встановлення в пункті 3.2. Договору відступлення обов`язку оплати вартості відступлених прав в день укладення такого договору, не встановлювали жодних негативних наслідків порушення цесіонарієм таких умов протягом шести місяців (тобто, до 01.02.2016 в первісній редакції).
Наведене свідчить про те, що при укладенні Договору відступлення Банком цілком свідомо допускалась можливість існування його односторонніх неоплатних зобов`язань перед цесіонарієм (неможливості відступлення належних цеденту прав за основними та забезпечувальними зобов`язаннями, припинення/зміну зобов`язань боржників або будь-якого із осіб, які надали заставу (в т.ч. іпотеку) або поруку у якості забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами, та/або внесенням змін до будь-якого із забезпечувальних зобов`язань) протягом строку відсутності будь-яких негативних наслідків для останнього, пов`язаних із невиконанням ним у встановлені строки грошового зобов`язання по оплаті вартості відступлених прав.
Існування при цьому укладеного між Банком та ТОВ ФК Централ Капітал Договору застави майнових прав, належних цесіонарію на підставі Договору банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 (пункт 3.3. Договору відступлення), згідно якого, як наголошують третя особа-2 та третя особа-11 в апеляційних скаргах, Банк у будь-який момент міг звернути стягнення на майнові права, що перебували у його заставі, у разі неналежного виконання зобов`язань цесіонарія, не спростовує вищевстановлених обставин, оскільки положення пункту 1 частини 1 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не ставлять у залежність визначений вказаним пунктом критерій нікчемності спірного договору від наявності окремого договору, укладеного у забезпечення його виконання. Крім того, договір застави майнових прав було укладено в якості забезпечення виконання зобов`язань із оплати права вимоги до боржників за кредитними договорами, а не забезпечувальними (договорами іпотеки, застави),
Із урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що Договір відступлення в момент його укладення встановлював безоплатне прийняття Банком на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій (встановлені пунктами 1.4., 1.5. зобов`язання, виконання яких на відміну від пункту 1.3. не обумовлювалося вчинення контрагентом будь-яких зустрічних майнових дій), а тому такий правочин є нікчемним згідно пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній як на момент укладення спірного Договору відступлення, так і на момент введення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна ).
Посилання у даному контексті відповідача-1 за зустрічним позовом, третіх осіб -2 та -11 на те, що за умовами Договору відступлення перехід прав за забезпечувальними договорами відбувався з моментом переходу до нового кредитора прав вимоги за основним зобов`язанням, тобто, згідно умов пункту 1.3. за фактом здійснення цесіонарєм повного розрахунку з цедентом в день отримання цедентом коштів від цесіонарія згідно пункту 3.2. Договору, оцінюються судом критично.
Так, сторони Договору відступлення, керуючись принципом свободи договору, зокрема, вільним волевиявленням щодо погодження умов договору, передбаченим статтями 6, 627 Цивільного кодексу України, у пунктах 1.4., 1.5. Договору відступлення передбачили, що саме з дати укладення Договору відступлення - 28.08.2015 цедент взяв на себе зобов`язання перед ТОВ ФК Централ Капітал щодо укладення з ним в день укладення такого правочину договору про передачу прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави), а також негативне зобов`язання щодо утримання з моменту укладення Договору відступлення від дій, спрямованих на відступлення належних Банку прав чи їх припинення за будь-яким з основних договорів, іпотечних договорів, договорів застави, поруки, укладених у якості забезпечення виконання зобов`язань за основними договорами.
Тобто, саме з дати укладення Договору, а не з моменту здійснення цесіонарєм повного розрахунку за відступлене право вимоги, Банк взяв на себе односторонні зобов`язання, передбачені пунктами 1.4., 1.5. Договору відступлення.
При цьому, посилання скаржника (третьої особи-11) на те, що вимога щодо одночасного відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов`язанням закріплена на законодавчому рівні у частині 1 статті 24 Закону України Про іпотеку колегією суддів відхиляються, оскільки договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки може укладатися як в той самий день, що й договір про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, так і через певний проміжок часу. Позиція скаржника про обов`язкову одномоментність при такому відступленні є неправильним трактуванням вказаної норми закону. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №914/1782/16.
Посилання відповідача-1 за зустрічним позовом на те, що частина отриманих ним згідно Договору відступлення прав вимоги на сьогоднішній день відступлена третім особам, а частина припинена шляхом виконання боржниками відповідних зобов`язань не нівелює встановлених судом обставин нікчемності Договору відступлення в силу наявності визначеного пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб критерію для цього на момент його вчинення.
За змістом статей 215, 216 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджується, а судом першої інстанції вірно встановлена відповідність Договору відступлення визначеному законодавцем у пункті 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній як на момент укладення спірного Договору відступлення, так і на момент введення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна ) критерію нікчемності укладених банком правочинів, а тому існують визначені законодавством підстави для визнання Договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал , нікчемним.
Посилання скаржників на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 237 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд, роблячи у мотивувальній частині оскаржуваного рішення висновок про нікчемність договору із вказаних обставин, вийшов за межі позовних вимог, судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки судом першої інстанції вирішено спір в межах заявлених підстав (нікчемність договору відступлення на підставі пункту 1 частини 1 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) та предмету позову, і оцінка судом першої інстанції спірних правовідносин учасників справи спрямована виключно на дотримання загальних принципів судочинства, встановлених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи та перевірки їх доказами.
Встановлення наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину не могло бути здійснене судом без дослідження правочину на наявність критеріїв нікчемності, передбачених статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, критерію, передбаченого пунктом 1 частини 1 вказаної статті Закону, на який посилався позивач у межах заявленого зустрічного позову. При цьому, як уже вказувалось вище, суд, здійснюючи судовий контроль на предмет нікчемності правочинів за статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , повинен перевіряти усі критерії, визначені законодавцем відповідно до даної норми (правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №911/954/16).
Отже, зазначення в мотивувальній частині оскаржуваного рішення про нікчемність Договору відступлення, враховуючи предмет та підставу заявленого у даній справі зустрічного позову, не є виходом суді за межі позовних вимог. Суд першої інстанції не розглядав жодні інші вимоги та підстави позову, ніж ті, які були заявлені позивачем у зустрічному позові.
Водночас, як обґрунтовано наголосив суд першої інстанції, оцінюючи наявність правових підстав для застосування обраного ТОВ ФК Інвестохіллс Веста способу захисту своїх порушених прав і інтересів суду слід враховувати, чи призведене такий захист до реального поновлення порушеного права заявника, чи є такі способи ефективними в розрізі захисту прав та інтересів, про які зазначається позивачем при подачі позову.
Так, позивач за зустрічним позовом просив зобов`язати ТОВ ФК Централ Капітал повернути ТОВ ФК Інвестохіллс Веста оригінали документів, отриманих ним на підставі Договору відступлення, а також визнати ТОВ ФК Інвестохіллс Веста заставодержателем/іпотекодержателем за договорами забезпечення виконання кредитних договорів, права вимоги за якими були предметом відчуження згідно Договору відступлення.
Визначаючи правильність (ефективність) обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту, суд зазначає наступне.
Приписи статті 216 Цивільного кодексу України щодо застосування наслідків нікчемного правочину носять загальний характер та не зовсім співвідносяться із реституцією за договорами про відступлення права вимоги, правовим наслідком недійсності яких є відновлення становища, яке існувало до його укладання, та повернення первісного кредитора у відповідне зобов`язання, права вимоги за якими відступалися. Саме за захистом такого права, набутого ТОВ ФК Інвестохіллс Веста за наслідками проведення електронного аукціону, фактично і подано даний зустрічний позов до суду.
Однак, як за законом, так і за умовами договорів застави/іпотечних договорів реалізація права заставодержателя/іпотекодержателя відбувається шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, в той час як заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про визнання його заставодержателем/іпотекодержателем є фактично вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, тому такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами про відповідне право.
У даному випадку спір не стосується реалізації прав заставодержателя/іпотекодержателя за договорами забезпечення виконання кредитних договір, а тому обраний позивачем в такій частині спосіб захисту своїх інтересів, навіть за наявності факту заперечень відповідача-1 за зустрічним позовом щодо набуття останнім таких прав, не є ефективним.
Аналогічні обставини стосуються і вимоги про зобов`язання передати оригінали документів, адже матеріалами справи підтверджується отримання ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в рамках виконання укладених 14.11.2019 з Банком договорів №GL18N211894/1, №GL18N211894/2 та №GL18N211894/3 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровими №№880, 881, 882, відповідно, засвідчених копій відповідних документів (кредитних договорів та договорів забезпечення виконання зобов`язань за ними), що забезпечує можливість реалізації набутих за визначеними договорами прав, в той час як доказів неможливості реалізації права на задоволення своїх вимог шляхом ініціювання спору про стягнення заборгованості/звернення стягнення на предмети застав (іпотеки) в силу відсутності оригіналів відповідних документів позивачем за зустрічним позовом не надано.
Крім того, можливість зобов`язання особи передати певну річ обумовлюється встановленням перебування такої речі у її володінні, однак доказів того, що станом на сьогоднішній день визначені позивачем за зустрічним позовом оригінали документів знаходяться саме у ТОВ ФК Централ Капітал (в т.ч. враховуючи подальше відчуження ним прав вимоги на користь третіх осіб за низкою визначених Договором відступлення кредитних договорів) відсутні.
При цьому, місцевий господарський суд правомірно зазначив про неможливість закриття провадження у справі з підстав неналежності обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту, оскільки необхідно врахувати конкретні обставини даної справи, які полягають в тому, що закривши провадження з вказівкою про необхідність звернення до суду з позовом про стягнення коштів з боржників/звернення стягнення на предмети застав залишиться неврегульованим момент того, що деякі з боржників за відповідними кредитними договорами є фізичні особи, а стороною Договору відступлення, оцінка наявності підстав для нікчемності якого є предметом спору у цій справі, є юридична особа.
Тобто, відповідачами у спорах про стягнення коштів/звернення стягнення на предмети застав мають бути фізичні особи, і тому такі спори підлягають вирішенню у місцевих загальних судах, а у спорі про оцінку наявності підстав для нікчемності відповідачем має виступати саме сторона такого договору, якою є юридична особа, тому такий спір підлягає вирішенню саме господарським судом.
Отже, в даному випадку, за суб`єктного складу спірних правовідносин фактично склалася ситуація, за якої ТОВ ФК Інвестохіллс Веста позбавлений можливості захистити свої порушені права за наслідками існування Договору відступлення шляхом звернення з позовом про застосування наслідків його нікчемності до боржників за кредитними договорами, які є фізичним особами, за відсутності попередньої оцінки судом наявності підстав для його нікчемності, адже з урахуванням висловленої в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 04.07.2018 у справі №815/5392/16, від 22.08.2018 у справі №813/1061/16, від 22.08.2018 у справі №805/5104/15-а правової позиції вирішення такого спору зумовлює обов`язок суду оцінити наявність підстав для нікчемності відповідного правочину в межах спору, учасниками якого є сторони такого правочину.
Відтак, закриття провадження у даній справі позбавить позивача за зустрічним позовом права на суд в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року та статті 55 Конституції України, що є недопустимим у правовій державі, а тому такий спір та оцінка наявності підстав для нікчемності правочину має бути здійснена саме господарським судом в межах даної справи.
Відтак, судом першої інстанції правомірно здійснено захист порушених прав ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в межах даної справи шляхом встановлення факту нікчемності Договору відступлення, що з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України та статті 82 Цивільного процесуального кодексу України щодо обставин, які звільнені від доказування, та того факту, що у даній справі в якості третіх осіб залучено боржників за відступленими правами, забезпечить якнайкращий та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача за зустрічним позовом в силу існування Договору відступлення.
Враховуючи вищевикладене, суд правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ ФК Інвестохіллс Веста про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права, встановивши при цьому у мотивувальній частині рішення факт нікчемності Договору відступлення.
Доводи апеляційної скарги третьої особи-11 за зустрічним позовом стосовно того, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні зустрічного позову саме з підстав невідповідності обраного позивачем способу захисту порушених прав, не мав права вдаватись до аналізу спірного договору на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , спростовуються вищенаведеними обставинами.
Стосовно посилання третьої особи-14 в апеляційній скарзі на незастосування судом першої інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, згідно з якими, як вказує скаржник, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, не є способом захисту прав та інтересів, встановленим законом, колегія суддів зазначає наступне.
Проаналізувавши зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, колегія суддів наголошує, що вказані висновки зроблені судом касаційної інстанції у контексті сформульованого позивачем предмету спору - визнання недійсним нікчемного правочину. Судом касаційної інстанції зроблено висновок, що захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачає, оскільки нікчемний правочин є недійсним у силу закону (стаття 215 Цивільного кодексу України, частина третя статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), тому такий спосіб захисту не призведе до реального відновлення порушених прав позивача.
Водночас, позивачем за зустрічним позовом у даній справі №910/1080/20 сформульовано предмет спору як застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а не як визнання недійсним нікчемного правочину. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, на яку посилається скаржник, поруч із вищенаведеним, зроблено висновок, згідно якого оцінка доводам сторін щодо нікчемності спірного договору має бути зроблена у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду щодо застосування належного способу захисту.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано, у межах предмету спору про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, надав у мотивувальній частині судового рішення оцінку доводам ТОВ ФК Інвестохіллс Веста щодо нікчемності спірного правочину.
Посилання ТОВ ФК Централ Капітал на те, що застосовуючи спеціальний Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з метою дослідження та встановлення факту наявності ознак нікчемності в договорах відступлення, передбачених частиною 3 статті 38 вказаного Закону, суд незаконно не врахував, що за цим спеціальним законом єдиною особою, яка має встановлені законом повноваження щодо виявлення ознак нікчемності правочинів неплатоспроможного Банку є Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію Банку, колегією суддів відхиляються, оскільки позов про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, у межах якого підлягають дослідженню обставини нікчемності спірного правочину, може заявити як одна зі сторін правочину, так і інша заінтересована особа (зокрема, послідуючий набувач відповідних прав Банку), яка вважає його нікчемним, та права якої, на її думку, порушуються спірним договором. При цьому, як вказувалось вище, правочин є нікчемним в силу закону, а не за наслідками перевірки Уповноваженою особою ФГВФО.
ТОВ ФК Централ Капітал посилається в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 05.06.2020 у справі №920/653/18, згідно яких укладення договору і спосіб його виконання не є тотожними, а правочин є нікчемним згідно з пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у разі, якщо банк саме безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог. Водночас, у вказаній постанові наголошувалось на тому, що уповноважена особа ФГВФО у повідомленні про нікчемність спірного договору не посилалася на положення пункту 1 частини 3 статті 38 цього Закону.
Зазначені твердження ТОВ ФК Централ Капітал спростовуються змістом оскаржуваного у даній справі судового рішення, у якому, як і в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №920/653/18, взято до уваги те, що укладення договору і спосіб його виконання не є тотожним та відхилено твердження позивача про порушення порядку списання Банком коштів як свідчення безоплатності відчуження банком майна у розумінні пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем у справі №920/653/18 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину було Публічне акціонерне товариство Український професійний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Український професійний банк , якою у відповідності до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ УПБ , та виявлено правочини, які на його думку були нікчемними в силу пунктів 2, 3, 6, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , про що відповідачу у справі №920/653/18 було направлено повідомлення про нікчемність. Відтак, суд у межах справи №920/653/18 досліджував спірний правочин на предмет наявності ознак його нікчемності, встановлених пунктами 2, 3, 6, 7, 8 частини 3 статті 38 вказаного Закону. Поруч із цим, досліджуючи правочин на предмет наявності критерію нікчемності, передбаченого пунктом 1 частини 3 статті 38 цього Закону, на який посилався позивач під час розгляду справи, суд зазначив, що позивач у повідомленні про нікчемність договорів, направлених відповідачеві, зазначив про нікчемність спірного договору купівлі-продажу лише з підстав, передбачених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, однак не у пункті 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому, поруч із іншим, відхилив наведені обґрунтування нікчемності договору купівлі-продажу.
У свою чергу у справі №910/1080/20 позивачем за зустрічним позовом є набувач прав Банку на електронних торгах як заінтересована особа, яка має право на оспорення Договору відступлення як такого, що зачіпає його законні інтереси, а не уповноважена особа ФГВФО, яка в силу наданих їй статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб повноважень повинна була забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними в силу визначених законом критеріїв, та посилалася у наказі №60 від 15.04.2016 про визнання нікчемними правочинів (договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до Договору відступлення) та у наказі №182 від 14.11.2016 про визнання нікчемними правочинів (Договору відступлення та Договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави) лише на пункти 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
ТОВ ФК Капіталь Груп в апеляційній скарзі посилалось на те, що при вирішенні питання про захист законних прав та інтересів ТОВ ФК Інвестохіллс Веста шляхом встановлення факту нікчемності договору відступлення права вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між Банком та ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал , господарським судом не було застосовано положення статті 267 Цивільного кодексу України щодо спливу строку позовної давності щодо заявлених зустрічних позовних вимог.
Із цього приводу колегія суддів наголошує на наступному.
Як вбачається із матеріалів справи, заява про застосування строків позовної давності була зроблена третьою особою-12 за зустрічним позовом - ОСОБА_1
У свою чергу, за змістом статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.
Матеріали справи не містять жодних заяв, зроблених відповідачами за зустрічним позовом про застосування строків позовної давності. У свою чергу, подання заяв про застосування строків позовної давності третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, процесуальним законодавством не передбачено.
Отже, посилання ТОВ ФК Капіталь Груп на порушенням судом першої інстанції норм статті 267 Цивільного кодексу України є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог із наведенням у мотивувальній частині судового рішення висновків про нікчемність Договору відступлення є правомірними, підстави для їх виключення із мотивувальної частини рішення відсутні.
Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову із наведених у рішенні суду мотивів.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, чого скаржниками зроблено не було.
Доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначених апеляційних скарг згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються, відповідно, на скаржників.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Україна , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ Капітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрземком на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/1080/20 залишити без змін.
Матеріали справи №910/1080/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 30.11.2020 після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. та судді Скрипки І.М. з відпусток.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
І.А. Іоннікова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2020 |
Оприлюднено | 30.11.2020 |
Номер документу | 93153428 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Михальська Ю.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні