Рішення

від 26.11.2020 по справі 372/547/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/547/20

Провадження № 2-926/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарях Денисенко Ю.С., Тищенко І.Д.,

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Держгеокадасту у Київській області, третя особа ОСОБА_5 про скасування рішення державного кадастрового реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

07.02.2020 року представник позивача звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Головного Управління Держгеокадасту у Київській області, третя особа ОСОБА_5 про скасування рішення державного кадастрового реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 26.10.2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено та підписано нотаріальний договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 71.3 м 2 , що розташований в АДРЕСА_1 . 17 грудня 2002 року, на підставі рішення 3 сесії 24 скликання Старобезрадичівської сільської ради було видано Державний акт на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_4 , загальною площею 0,243 га., яка розташована в АДРЕСА_1 . Державний акт було зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 2509. 04.03.2019 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці позивачу та внесення відомостей до Інформаційної системи ведення Державного земельного кадастру України, однак було виявлено накладення земельної ділянки позивача на ділянку ОСОБА_5 . Зі змісту рішення Державного кадастрового реєстратора вбачається, що координати земельної ділянки позивача загальним розміром 0.243 га. накладаються на дві земельні ділянки, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .13.06.2019 року Державним кадастровим реєстратором відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області під час оброблення даних, які знаходяться в технічній документації та каталозі координат, було постановлено Рішення №РВ- 3201829352019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру України в тому числі в зв`язку із накладення на земельні дві ділянки 3223187701:01:003:0023 та 3223187701:01:003:0022, які належать па праві приватної власності ОСОБА_5 . Відповідно до введеного плану земельних ділянок в АДРЕСА_1 графічно зображено накладання двох земельних ділянок ОСОБА_5 3223187701:01:003:0023 (0,25 га.) та 3223187701:01:003:0022 (0,0759 га.) на земельну ділянку ОСОБА_4 (без кадастрового номеру) площею 0,243 га. Крім того представник позивача зазначив, що ОСОБА_5 отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку через 5 років і 6 місяців після позивача ОСОБА_4 , а тому, первинне речове право на об`єкт нерухомого майна (дві земельні ділянки) виникло саме у ОСОБА_4 . Межі земельної ділянки позивача ОСОБА_4 були визначені в натурі на місцевості ще в 1990 роках. Межі двох земельних ділянок ОСОБА_5 кадастровий номер 3223187701:01:003:0022 та 3223187701:01:003:0023 були визначені в натурі на місцевості лише в 2007 році. У зв`язку з наведеним позивач просить позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_8 №РВ-3201829352019 від 13.06.2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру України щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,243 га., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та розташована в АДРЕСА_1 , зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис в Національній кадастровій системі України та запис в поземельній Книзі щодо земельної ділянки загальним розміром 0,25 га. кадастровий номер 3223187701:01:003:0023. яка розташована в АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія ЯЕ№596623, виданого 25.06.2007 року, зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис в Національній кадастровій системі України та запис в Поземельній Книзі щодо земельної ділянки загальним розміром 0,0759 га. кадастровий № 3223187701:01:003:0022. яка розташована в АДРЕСА_1 . належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія ЯЕ№596624, виданого 25.06.2007 року. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області здійснити державну реєстрацію та внести до Державного земельного кадастру України та Поземельної книги запис про земельну ділянку, загальним розміром 0,243 га., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , розташована в АДРЕСА_1 та видати витяг з Державного земельного кадастру України та також стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 11.02.2020 року відкрито провадження по справі призначено підготовче судове засідання за загальними правилами провадження.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, крім того повідомив, що позивач на законних підставах отримав вказану земельну ділянку, є накладання земельних ділянок позивача та третьої особи ОСОБА_5 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення заявлених вимог заперечив.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення заявлених заперечила, надала до суду письмові пояснення, крім того повідомила, що викладенні обставини справи є безпідставними та не обґрунтованими належними доказами.

Суд, вислухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України , під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 26.10.2002 року між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) було укладено та підписано нотаріальний договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 71.3 м 2 , що розташований в АДРЕСА_1 . Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Кравченко Л.Г.. реєстраційний № 2596 та зареєстрований в Обухівському БТІ - 13.11.2002 року, що підтверджується матеріалами справи.

17 грудня 2002 року, на підставі рішення 3 сесії 24 скликання Старобезрадичівської сільської ради було видано Державний акт на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_4 , загальною площею 0,243 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , Державний акт було зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 2509.

04.03.2019 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Розроблення технічної документації із землеустрою було викликано необхідністю присвоєння кадастрового номеру моїй земельній ділянці та внесення відомостей до Інформаційної системи ведення Державного земельного кадастру України.

Відповідно до рішення Державного кадастрового реєстратора вбачається, що координати земельної ділянки позивача загальним розміром 0.243 га. накладаються на дві земельні ділянки, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , а саме: земельна ділянка площею 0,25 га. кадастровий № 3223187701:01:003:0023, яка розташована в АДРЕСА_1 . належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія ЯЕ № 596623, виданий 25.06.2007 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49854364 від 26.11.2019 року, земельна ділянка площею 0,0759 га. кад.№ 3223187701:01:003:0022. яка розташована в АДРЕСА_1 . належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія ЯЕ № 596624. виданий 25.06.2007 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49854830 від 26.11.2019 року.

13.06.2019 року Державним кадастровим реєстратором відділу в Обухівському районі ГУ Дсржгеокадастру у Київській області під час оброблення даних, які знаходяться в технічній документації та каталозі координат, було постановлено Рішення №РВ- 3201829352019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру України в тому числі в зв`язку із накладення на земельні дві ділянки 3223187701:01:003:0023 та 3223187701:01:003:0022, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .

23 березня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 614, Третя особа придбала у власність земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану на території Старобезрадичівської сільської ради, АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер: 3223187701:01:003:0023.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 619, Третя особа придбала у власність земельну ділянку площею 0,0759 га, розташовану на території Старобезрадичівської сільської ради, АДРЕСА_2 , цільове призначення: для особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3223187701:01:003:0022.

Попереднім власником земельних ділянок 3223187701:01:003:0023 та 3223187701:01:003:0022 був ОСОБА_9 . Право власності на Земельну ділянку 3223187701:01:003:0023 належало ОСОБА_9 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯГ №172683, виданого на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради 28 сесії 4 скликання від 20 січня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1549 від 10 березня 2006 року. Право власності на Земельну ділянку 3223187701:01:003:0022 належало продавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯГ №172684, виданого на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради 28 сесії 4 скликання від 20 січня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1548 від 10 березня 2006 року.

Оскільки частина 1 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на 02 березня 2006 року) передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, Третя особа після укладання зазначених договорів купівлі-продажу здійснила дії, необхідні для отримання державних актів. За заявою Третьої особи була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, на підставі якої Третя особа отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ №596623 від 25 червня 2007 року, який посвідчує її право власності на Земельну ділянку 3223187701:01:003:0023, та державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ №596624 від 25 червня 2007 року, який посвідчує її право власності на Земельну ділянку 3223187701:01:003:0022.

Крім того слід зазначити, що на момент укладення договорів купівлі-продажу земельна ділянка 3223187701:01:003:0023 та Земельна ділянка 3223187701:01:003:0022 мали кадастрові номери, їх межі були сформовані.

Скасування запису в Поземельній книзі щодо земельної ділянки має своїм наслідком скасування державної реєстрації такої земельної ділянки. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , скасування державної реєстрації земельної ділянки є підставою для закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав, про що державний реєстратор обов`язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частина 2 встановлює презумпцію правомірності набуття права власності: право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 1 ст. 98 Земельного кодексу України (в редакції станом на 02 березня 2006 року) визначалось, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Порядок проведення державної реєстрації земельної ділянки встановлений ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр . Ця норма права встановлює коло осіб, які мають право звернутися з відповідною заявою для проведення державної реєстрації земельної ділянки, визначає суб`єкта, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, містить перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація земельної ділянки. Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр , державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підстави відмови у державній реєстрації земельної ділянки перелічені в ч. 6 цієї статті.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Частиною 2 ст. 25 Закону України Про державний земельний кадастр передбачено, що Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Статтею 9 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною 4 даної статті визначено, що Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Частиною 6 даної статті чітко встановлено, що Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом ч. 7 статті 9.

Статтею 24 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства;знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Підпунктом 16 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року встановлено, що до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки: інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 10 Закону України № 1952 від 01.07.2004 року повноваження щодо відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав належать державному реєстратору, який відповідно до статті 10 даного Закону перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав. Державний кадастровий реєстратор дії на підставі Закону України Про Державний земельний кадастр , який здійснює записи в Поземельних книгах, не перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав. Пунктом 2 статті 26 Закону України № 1952 від 01.07.2004 року встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Пунктом 113 Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі. Підпунктом 4 пункту 119 вищезазначеного Порядку встановлено що до Поземельної книги без подання заяви вносяться відомості (зміни до них) про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 69 Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється без подання заяви у випадках: отримання відомостей (змін до них) у порядку інформаційної взаємодії з кадастрами та інформаційними системами;отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування рішень про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель;

Зазначених у пункті 119 цього Порядку. Відповідно до даного пункту до Поземельної книги без подання заяви вносяться відомості (зміни до них) про: 1) віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці; 2) зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки в результаті проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць; 3) обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами; 4) власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 130 Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку, тобто Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави припинення права власності (ст. 346 ЦК України) передбачені у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Громадяни України, відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділенні в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, таким чином основним документом, який підтверджується право власності особи на земельну ділянку є відповідний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Згідно ч.2 ст.3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ч.ч.1,4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Враховуючи викладене, суд зобов`язаний прийняти до уваги при вирішенні цього спору положення Конституції України як норми прямої дії, які встановлюють конституційне право громадян отримати та реалізувати своє право власності на землю, отримати ефективний судовий захист від протиправних посягань та порушень такого права.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2,4,7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами, міжнародного права.

Враховуючи, що відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, виготовленої в 2006 році ТОВ Земельно-кадастровий офіс земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187701:01:003:0022 та 3223187701:01:003:0023 набуті у власність громадянкою ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі продажу земельної ділянки укладеними між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_5 23.03.2006 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 619 та 614.

Крім того підтвердження, що складання державних актів на право власності на землю громадянам (в тому числі ОСОБА_9 ) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства, виготовлена в 2006 році ТОВ НВК Горизонт . В даній технічній документації із землеустрою наявний акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_9 , який містить дані суміжного землевласника ОСОБА_10 та його підпис, а при наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрованого за громадянкою ОСОБА_5 речового права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187701:01:003:0022 та 3223187701:01:003:0023, скасування Державним кадастровим реєстратором записів в Поземельних книгах вищезазначених земельних ділянок без скасування права власності на земельні ділянки неможливе.

Право власності на земельні ділянки третя особа набула на підставі, що не заборонена законом, зокрема за договорами купівлі-продажу. Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Як договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 23 березня 2006 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 614, так й договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 23 березня 2006 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 619, є правомірним, а протилежне на надано стороною позивача для підтвердження спростування.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України , є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного Управління Держгеокадасту у Київській області, третя особа ОСОБА_5 про скасування рішення державного кадастрового реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Киівського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко