Ухвала

від 19.11.2020 по справі 368/738/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 368/738/19

провадження № 61-16019ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у справі за позовом фермерського господарства Березюк до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Людмили Миколаївни про визнання договору недійсним, визнання рішення протиправним та його скасування; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Березюк про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року фермерське господарство Березюк (далі - ФГ Березюк ) звернулося до суду із зазначеним вище позовом.

У липні 2019 ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 13 лютого 2020 року позов ФК Березюк задоволено частково. Визнано договір оренди земельної ділянки від 05 грудня 2018 року кадастровий № 3222281600:03:301:0034, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_3 , який зареєстрований 06 грудня 2018 року держаним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л. М. недійсним. У задоволенні інших позовних вимог ФГ Березюк відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 08 жовтня 2008 року № 13, що укладено між ОСОБА_1 та ФГ Березюк , площею 2,4837 га, яка розташована на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області з призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 322281600:03:301:0034.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року апеляційну скаргу ФГ Березюк задоволено. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 лютого 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФГ Березюк та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ФГ Березюк задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення держаного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 грудня 2018 року індексний № 44556695, номер запису про інше речове право № 29394870, щодо здійснення державної реєстрації за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 прав оренди на земельну ділянку з кадастровим № 3222281600:03:301:0034 площею 2,4837 га.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині судове рішення першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 на протязі 2014 - 2018 років не зверталася до ФГ Березюк за отриманням орендної плати, оскільки у 2014, 2015, 2016 роках орендну плату отримував її син ОСОБА_4 , що не заперечувала сама ОСОБА_1 . Крім того спірним договором оренди землі не встановлений конкретний спосіб здійснення таких виплат. Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного суду від 26 травня 2020 року у справі № 371/220/18.

29 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 02 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції .

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - вказує, що повний текст судового рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 було вручено 09 жовтня 2020 року, не надавши, цьому ніякого підтвердження.

Частинами першою та другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому, заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати первинного отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Отже, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - не надав доказів дати отримання копії судового рішення апеляційної інстанції, а саме: поштового конверта (або його копії) суду апеляційної інстанції з трек-номером поштового відправлення копії судового рішення апеляційної інстанції на адресу заявника.

Відтак, підстави, що наведені заявником в указаній заяві про поновлення строку судом вважаються неповажними.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 1 921 грн.

Відповідно до абзацу другого пункту 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , у разі якщо в апеляційному або касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, тоді заявник, який не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачувати з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як убачається зі змісту касаційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - не погоджуються із судовим рішенням, яке прийнято за наслідками розгляду як первісного позову ФГ Березюк так й зустрічного позову ОСОБА_1 .

Таким чином, заявник зобов`язаний сплатити судовий збір у частині первісного та зустрічного позовів.

Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування вимог первісного позову немайнового характеру (визнання договору недійсним, визнання рішення протиправним та його скасування) та вимог зустрічного позову немайнового характеру (розірвання договору оренди земельної ділянки).

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином ((1 921 грн*2+768 грн 40 коп.)*200%=9 220 грн 80 коп.).

Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 220 грн 80 коп.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян