Рішення

від 30.11.2020 по справі 642/3979/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"30" листопада 2020 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2020р. Справа №642/3979/20 Провадження №2/642/1301/20 Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Пшенична Т.М.;

За відсутності позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю ПСИЛОГОС , відсутності третьої особи: Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни;

розглянув у спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю ПСИЛОГОС , третьої особи на боці відповідача: Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни, визнання дій противоправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочинну, припинення право власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звертаючись до суду заявляє вимоги, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарита Євгенівни про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18.09.2017 р.;

- визнати недійсним правочин щодо внесення ОСОБА_3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якості майнового внеску до статутного капіталу ТОВ Псилогос , оформленого Актом № 1 прийому-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м. від 18.08.2017 р.;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Псилогос (код ЄДРПОУ 41529334) на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м.

В мотивуванні позовних вимог позивач вказав: 03 листопада 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований міським відділом РАГС м. Харкова, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1857.

На підставі рішення XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27.04.2005 р. Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок ОСОБА_3 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 904,91 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На зазначеній вище земельній ділянці за спільні кошти подружжя було побудовано двоповерховий індивідуальний житловий будинок загальною площею 351,9 кв.м., право власності на який було визнано за ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова № 2-3020/07 від 16.07.2007 р. При цьому, у тексті даного рішення зазначалось про те, що на час придбання земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 проти будівництва житлового будинку загальною площею 351,9 кв.м., на земельній ділянці площею 0,0905 га за адресою: АДРЕСА_2 , не заперечував, про що повідомив суд письмово.

В подальшому відносини між подружжям почали псуватися, спільне життя не склалося, і ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу та поділ майна.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25.05.2017 року по справі №642/2179/17 відкрито провадження за даним позовом.

Про те, що право власності на житловий будинок було перереєстровано за ТОВ ПСИЛОГОС . Про створення ТОВ ПСИЛОГОС Позивач дізнався випадково. У кінці вересня 2017 року ОСОБА_1 прийшов до будинку і виявив, що замки на усіх дверях будинку змінено, а біля самого будинку чергує охоронець з приватного охоронного агентства. Він, як співвласник, має такі ж права на даний будинок, як і його дружина. Про те, що тепер новим власником житлового будинку є ТОВ ПСИЛОГОС Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна було з`ясовано, що на підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарита Євгенівни про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18.09.2017 р. право власності на житловий будинок було зареєстровано за ТОВ ПСИЛОГОС .

ТОВ ПСИЛОГОС , засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було зареєстровано 17.08.2017 року. В якості внеску до статутного капіталу ТОВ ПСИЛОГОС ОСОБА_3 було внесено житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 351,9 кв.м. та житловою площею 144,8 кв.м., який їй належить на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова № 2-3020/07 від 16.07.2007 р. вартістю 7 889 700 (сім мільйонів вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот) 00 копійок, що складає 91% Статутного капіталу. Дана інформація зазначена у протоколі № 1 Установчих зборів Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю ПСИЛОГОС . Передача зазначеного житлового будинку в якості внеску до Статутного капіталу була оформлена Актом прийому-передачі № 1 від 18.08.2017 р.

З вказаними діями, позивач не погоджується з підстав порушення його прав власника вказаного майна.

Представник позивача, на позові наполягала, що вказала в заяві.

На підставі наданих доказів судом встановлені наступні факти та обставини:

03 листопада 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований міським відділом РАГС м. Харкова, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1857.

На підставі рішення XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27.04.2005 р. Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок ОСОБА_3 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 904,91 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На зазначеній вище земельній ділянці за спільні кошти подружжя було побудовано двоповерховий індивідуальний житловий будинок загальною площею 351,9 кв.м., право власності на який було визнано за ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова № 2-3020/07 від 16.07.2007 р. При цьому, у тексті даного рішення зазначалось про те, що на час придбання земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 проти будівництва житлового будинку загальною площею 351,9 кв.м., на земельній ділянці площею 0,0905 га за адресою: АДРЕСА_2 , не заперечував, про що повідомив суд письмово.

На теперішній час власником житлового будинку є ТОВ ПСИЛОГОС , про що свідчить інформаційний запит на сайті за посиланням: https://kap.minjust.gov.ua/services (Кабінет електронних сервісів) та отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Право власності було зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарита Євгенівни про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18.09.2017 р. право власності на житловий будинок було зареєстровано за ТОВ ПСИЛОГОС .

ТОВ ПСИЛОГОС , засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було зареєстровано 17.08.2017 року. В якості внеску до статутного капіталу ТОВ ПСИЛОГОС ОСОБА_3 було внесено житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 351,9 кв.м. та житловою площею 144,8 кв.м., який їй належить на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова № 2-3020/07 від 16.07.2007 р. вартістю 7 889 700 (сім мільйонів вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот) 00 копійок, що складає 91% Статутного капіталу. Дана інформація зазначена у протоколі № 1 Установчих зборів Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю ПСИЛОГОС . Передача зазначеного житлового будинку в якості внеску до Статутного капіталу була оформлена Актом прийому-передачі № 1 від 18.08.2017 р.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.02.2018 р. про витребування доказів по справі № 642/2179/17, на підставі заяви позивача, було витребувано в Департаменті реєстрації Харківської міської ради оригінали документів Реєстраційної справи про створення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ ПСИЛОГОС , код за ЄДРПОУ 41529334, номер запису про державну реєстрацію 1 480 102 0000 074185 від 17.08.2017 р.; оригінали документів Реєстраційної справи про право власності на житловий будинок, літ. А-2 з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 02.05.2018 р. за вих. № 1358/0/50-18 на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 15.02.2018 р. про витребування доказів по справі № 642/2179/17 було надіслано оригінал Реєстраційної справи № 1346568363101 про право власності на житловий будинок, літ А-2 з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на 80 аркушах в 1 примірнику.

За вказаними матеріалами, 13.09.2017 р. представником за довіреністю ТОВ ПСИЛОГОС , ОСОБА_5 , було подано заяву за реєстраційним номером 24139547 для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Як зазначається у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 97655749 від 18.09.2017 р. підставою виникнення права власності у ТОВ ПСИЛОГОС на зазначений будинок стали протокол Установчих зборів Засновників ТОВ ПСИЛОГОС номер №1 від 15.08.2018 р. та Акт прийому-передачі № 1 від 18.08.2017 р.

Дослідив та оцінив в сукупності докази матеріалів справи, суд вважає:

Відповідно до ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державні реєстратори, суб`єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до п.п. 1 ч. 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена, а саме:

1) відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлени під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовім формі;

9-1) надає у встановленому порядку та у випадках, передбачених Законом України Про виконавче провадження , інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інши повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України Про держалну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєетрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття отримання документів для держання реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (надалі також - Порядок) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

- укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

- свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

- свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

- виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

-свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

- рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

- державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

- судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

- ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

- заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

- рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

- рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

- 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

- 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 48 Порядку для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

- документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

- акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документу що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат";

- рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичні особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою)

- письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щод майна, що перебуває у спільній власності).

Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на право спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є j спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

З урахуванням вимог закону, суд вважає реєстрація право власності на житловий будинок, літ А-2 з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , була здійснена з грубим порушенням норм, встановлених чинним законодавством, а саме Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127.

Так, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Передача ОСОБА_3 свого будинку до статутного капіталу ТОВ Псилогос є правочином, який був оформлено Актам №1 прийому-передачі від 18.08.2017 р., є порушення вимог закону через відсутність усіх документів, необхідних для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внеску до статутного капіталу.

Так, серед документів, які містяться у оригіналах Реєстраційної справи № 1346568363101, містяться копії паспорту ОСОБА_3 , з відміткою про наявність зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_1 , до того ж, у самому рішенні Ленінського районного суду міста Харкова № 2-3020/07 від 16.07.2007 р., яке подавалося разом із заявою № 97163180 від 13.09.2018 р., зазначено про надання ОСОБА_1 згоди на будівництво житлового будинку на приватизованій земельній ділянці.

Незважаючи на достатньо значний обсяг документів, які містяться у Реєстраційній справі № 1346568363101, письмова згода ОСОБА_1 відсутня, що свідчить про протиправний характер дій та прийняття рішення державним реєстратором, яке суперечить чинному законодавству.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової падати Касаційного цивільного суду від 07.08.2019 р. по справі № 167/489/17 зазначено, що: Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному із співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

...Таким чином відсутність письмової згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на внесення спільного майна до статутного капіталу товариства позбавляє співвласника, який вчинив таку дію, необхідних повноважень на вчинення будь-яких дій щодо розпорядження спільним майном та відповідно до частини четвертої статті 369, статті 215 ЦК України дає право іншому співвласнику на...скасування рішень про державну реєстрацію права власності на це майно .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.07.2019 р. по справі № 661/1185/16-ц акцентується увага на тому, що саме повинні з`ясовувати суди при вирішенні такої категорії справ для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а саме: Перелік документів, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності з вдачею свідоцтва, на час переходу права власності до ТОВ Сиріус 15 , був передбачений Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Згідно абзаців 1 та 3 пункту 52 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з вдачею свідоцтва у зв`язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна або документ, що підтверджує факт передачі такого майна. У разі коли така передача здійснюється щодо об`єкта нерухомого майна, яке перебуває у спільній власті заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає письмову згоду всіх співвласників, засвідчену відповідно до Закону України Про нотаріат .

Наведена практика Верховного Суду підтверджує наявність підстав задоволення даного позову, оскільки зазначає про факт обов`язковості отримання нотаріально посвідченої згоди на відчуження нерухомого майна від іншого співвласника, навіть якщо нерухоме майно придбавалося у шлюбі і юридично оформлено, на одного з подружжя.

Державний реєстратор, отримавши заяву та додані до неї документ повинна була зупинити державну реєстрацію на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , т.я. не в повному обсязі, були подані документи.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконає вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, Департамент реєстрації Харківської міської ради та його посадові особи діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи, що дії державного реєстратора не відповідали вимогам закону, суд, вважає їх противоправними, а державна реєстрація скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з положеннями ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, житловий будинок, який ОСОБА_3 було внесено до статутного капіталу ТОВ Псилогос був набутий подружжям у період шлюбу, не зважаючи на те, що право власності на нього було зареєстровано лише за нею.

Зазначаємо, що дія ОСОБА_3 з самовільного передання житлового будинку в якості свого майнового внеску до статутного капіталу ТОВ Псилогос є правочином, що також підтверджується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2019 р. по справі № 927/352/18 зазначено наступне: Надаючи належну оцінку акту приймання приймання-передачі майна № 1 від 14.11.2013, здійснивши належний аналіз Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), апеляційний суд, на відміну від помилкового висновку місцевого господарського суду, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Отже, такий двосторонній акту цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обоє`язків. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) в цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.09.2018у справі № 918/1377/16 .

Як вже було зазначено вище, статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

У даному випадку правочин з передання житлового будинку в якості свого майнового внеску до статутного капіталу ТОВ Псилогос , вчинений ОСОБА_3 , є таким, що суперечить правовій нормі, передбаченій ч. 2 та ч. 4 ст. 369 ЦК України, оскільки його вчинення було здійснено без письмової нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1 , отож має місце підстава його недійсності, передбачена ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Також зазначаємо, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.05.2020 р. по справі № 727/7470/17: Згідно абзаців 1 та 3 пункту 52 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв 'язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. У разі коли така передача здійснюється щодо об`єкта нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає письмову згоду всіх співвласників, засвідчену відповідно до Закону України Про нотаріат .

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) сформулювала висновок про застосування норм права, згідно з яким відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України та статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності .

В той же час у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 р. по справі № 621/1905/16-ц наведена наступна правова позиція: За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.12, 149-159, 258, 259, 260, 261, 263, 352, 353, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю ПСИЛОГОС , третьої особи на боці відповідача: Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни, визнання дій противоправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочинну, припинення право власності, задовольнити повністю.

Визнати дії державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18.09.2017 р., противоправними.

Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарита Євгенівни про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер: 37134844 від 18.09.2017р.

Визнати недійсним правочин щодо внесення ОСОБА_3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якості майнового внеску до статутного капіталу ТОВ Псилогос , оформленого Актом № 1 прийому-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м. від 18.08.2017 р.

Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Псилогос (код ЄДРПОУ 41529334) на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 351, 9 кв.м та житловою площею 144, 8 кв. м.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом який його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю ПСИЛОГОС , третьої особи на боці відповідача: Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни, про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до Ленінського районного суду м.Харкова, протягом 30ти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського Апеляційного суду, або через Ленінський районний суд м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М.Євтіфієв