Постанова

від 16.11.2020 по справі 910/2442/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 910/2442/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Щедрін Р.А.;

від відповідача : Міхо К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 року (повний текст рішення складено 31.07.2020 року)

у справі № 910/2442/20 (суддя: Марченко О.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" (далі - відповідач ) про визнання недійсними рішення загальних зборів Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський", які відбулись 03.12.2015 року. Скасування внесення змін до внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АКБЕГ "Мінський", проведених державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві 29.12.2015 року, номер запису 10691070009005008.

Позовні вимоги, зокрема мотивовані тим, що 03.12.2015 року відбулись чергові Загальні збори членів АКБЕГ "Мінський", на яких були вирішені питання про обрання голови та членів Правління кооперативу, затверджено раніше прийняті рішення Правління кооперативу про прийняття нових осіб, у тому числі й позивача, до складу членів кооперативу. Рішення прийняті Загальними зборами були оформлені протоколом № 2 від 03.12.2015 року. Позивач вважає, що вищевказані Загальні збори членів АКБЕГ "Мінський" відбулись з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України, які полягали у неналежному повідомленні членів кооперативу про час та місце проведення Загальних зборів, а також порядок денний таких зборів, та у прийнятті Загальним зборами рішень за відсутності кворуму.

Рішенням Господарського міста Києва від 07.07.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник вказав, що відповідно до протоколу засідання правління №44 від 14.01.2013 року ОСОБА_1 було прийнято у члени кооперативу та надано гараж № НОМЕР_1 , а також протоколу засідання правління №45 від 26.02.2013 року, яким ОСОБА_1 знову було прийнято у члени кооперативу та присвоєні номери гаражів №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , слід рахувати доведеними в силу положень п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 набув членство в кооперативі лише за результатами загальних зборів АКБЕГ Мінський 03.12.2015 року.

Також, скаржник вказав, що надана представником відповідача копія протоколу №58 засідання правління АКБЕГ Мінський від 15.10.2015 року не є таким протоколом в розумінні вимог Статуту АКБЕГ Мінський до порядку скликання, проведення та оформлення результатів загальних зборів.

Крім того, скаржник зазначив, що загальні збори членів АКБЕГ Мінський на 03.12.2015 року були призначені з грубим порушенням призначеного порядку їх скликання, зокрема не уповноваженими особами, без затвердження порядку денного цих зборів та без належного повідомлення членів АКБЕГ Мінський про їх проведення.

Також скаржник наголосив на тому, що особи, які складали та підписували протокол №2 загальних зборів АКБЕГ Мінський від 03.12.2015 року внесли до нього неправдиві дані з метою надання зборам видимості їх законності в частині наявності необхідного кворуму членів для прийняття необхідних рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 року справу № 910/2442/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 у справі № 910/2442/20 та призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 у справі № 910/2442/20 на 12.11.2020 року.

12.10.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшли додаткові обґрунтування апеляційної скарги відповідно до яких останній, зокрема зазначив, що навіть за наявності з боку позивача беззаперечних доказів відсутності кворуму на загальних зборах членів АКБЕГ Мінський від 03.12.2015 року, суд дійшов помилкового висновку про наявність такого кворуму та відсутність підстав для визнання загальних зборів членів АКБЕГ Мінський від 03.12.2015 року недійсним.

Крім того, представник позивача у додаткових обґрунтуваннях до апеляційної скарги, зокрема зазначив, що приймаючи рішення у справі №910/4201/20, яка є аналогічній даній справі №910/2442/20, суд вірно оцінив фактичні обставини справи, та дійшов вірного висновку, що із наданих сторонами доказів по справі неможливо встановити наявність кворуму для прийняття рішень на загальних зборах членів АКБЕГ Мінський від 22.12.2016 року, оскільки неможливо встановити кількість членів та їх уповноважених, які взяли участь у зборах.

Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 у справі № 910/2442/20 на 16.11.2020 року своєю ухвалою від 12.11.2020 року.

16.11.2020 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити, а рішення господарського суду скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2020 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2019 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

29.05.2000 року була здійснена державна реєстрація Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський", про що кооперативу було видане свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на момент виникнення спірних правовідносин був чинним Статут АКБЕГ "Мінський", зареєстрований Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 14.11.2005 року (далі - статут).

Відповідно п. 6.1 статуту вищим органом управління є Загальні збори членів Кооперативу (Збори уповноважених), які для керівництва поточними справами вибирають Правління Кооперативу.

Згідно з п. 6.9 статуту виконавчим органом Кооперативу є Правління, очолюване Головою Правління, повноваження якого визначені Статутом Кооперативу.

До повноважень Правління Кооперативу віднесено прийняття до членів Кооперативу та виключення з членів Кооперативу, проведення Загальних зборів Кооперативу, організацію виконання рішень Загальних зборів, здійснення інших повноважень в рамках поточної діяльністю Кооперативу (п. 6.11 статуту).

Відповідно до п. 6.4 статуту до виняткової компетенції Загальних зборів (зборів уповноважених) віднесено затвердження рішень Правління про прийняття в члени Кооперативу і виключення з нього.

Згідно п. 6.2. статуту чергові Загальні збори скликаються Правлінням або головою Правління у випадку необхідності, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце та час проведення і порядок денний Загальних зборів Правління повідомляє в засобах масової інформації не менш, ніж за 45 днів, та особисто членів Кооперативу не менш, ніж за 10 днів до дати проведення Загальних зборів.

Відповідно до п. 6.3 статуту Загальні збори правомочні, якщо на засіданні присутні більш, ніж 50% членів Кооперативу або 2/3 уповноважених ними їх представників. Рішення Загальних зборів (зборів уповноважених) Кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступу в Кооператив або виходу з нього та про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 75% членів Кооперативу, присутніх на загальних зборах.

Згідно п. 6.7 статуту рішення Загальних зборів фіксуються у протоколі засідання. Протокол підписується головою і секретарем зборів.

Рішення Загальних зборів обов`язкові для виконання всіма членами Кооперативу і його органів (п. 6.8 статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, Правлінням АКБЕГ "Мінський" було прийнято рішення про скликання Загальних зборів членів автокооперативу на 03.12.2015 року з затвердженою повісткою дня, (зокрема, для розгляду заяв членів кооперативу, питання щодо платного заїзду в кооператив, тощо), також було визначено організаційну комісію, якій було доручено проведення підготовки до Загальних зборів.

Вказані рішення були оформлені протоколом № 58 від 15.10.2015 року (а.с. 209 - 214).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, оголошення про скликання Загальних зборів було надруковано в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" № 202 (5576) від 30.10.2015року.

Водночас, колегія судді приймає до уваги поясненнями Голови кооперативу ОСОБА_2 , що вказане оголошення було також розміщено на дошці об`яв, що не спростовано позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що загальні збори членів АКБЕГ Мінський на 03.12.2015 року були призначені з грубим порушенням призначеного порядку їх скликання, зокрема не уповноваженими особами, без затвердження порядку денного цих зборів та без належного повідомлення членів АКБЕГ Мінський про їх проведення.

03.12.2015 були проведені Загальні збори членів АКБЕГ "Мінський", рішення прийняті вказаними Загальними зборами були оформлені протоколом № 2 від 03.12.2015 року, підписаним Головою та секретарем Загальних зборів.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідач взяв участь у Загальних зборах членів АКБЕГ "Мінський", які були проведені 03.12.2015 року.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, право позивача на участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління тощо порушені не були.

Щодо залученого до матеріалів справи списку членів авто кооперативу на який посилається скаржник на підтвердження того, що участь у вказаних зборах взяли лише 217 осіб з 931 членів автокооперативу, колегія суддів відзначає наступне.

Так, зазначений документ має назву "Список членів Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" станом на 03.12.2015 року присутні на позачергових загальних зборах 31.03.2016 року". Водночас, слова "Список членів Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" станом на 03.12.2015 р." виконані друкованим способом, а слова "присутні на позачергових загальних зборах 31.03.2016" - рукописним.

Як вбачається з матеріалів справи даний Список членів автокооперативу долучений також до матеріалів реєстраційної справи, а саме до протоколу Загальних зборів членів кооперативу "Мінський" від 31.03.2016 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний Список членів автокооперативу підтверджує присутність членів кооперативу на зборах, що відбулись 31.03.2016 року, а не на зборах, проведених 03.12.2015 року.

Іншого Списку членів автокооперативу, які брали участь у Загальних зборах членів АКБЕГ "Мінський", проведених 03.12.2015 року, матеріали справи не містять та скаржником ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надавалось.

Тобто, скаржником в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами відсутність кворуму на Загальних зборах членів АКБЕГ "Мінський", проведених 03.12.2015 року.

Щодо твердження скаржника, що відповідно до протоколу засідання правління №44 від 14.01.2013 року його було прийнято у члени кооперативу та надано гараж № НОМЕР_1 , а також протоколу засідання правління №45 від 26.02.2013 року, яким його знову було прийнято у члени кооперативу та присвоєні номери гаражів №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , слід рахувати доведеними в силу положень п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 набув членство в кооперативі лише за результатами загальних зборів АКБЕГ Мінський 03.12.2015 року, колегія суддів відзначає наступне.

Так, 14.01.2013 року відбулось засідання Правління АКБЕГ "Мінський", на якому серед інших прийнято рішення надати ОСОБА_1 гараж № НОМЕР_1 та прийняти його до членів кооперативу, що підтверджується витягом з протоколу засідання Правління АКБЕГ "Мінський" № 44 від 14.01.2013 року.

Крім того, 26.02.2013 року відбулось засідання Правління АКБЕГ "Мінський", на якому серед інших прийнято рішення надати ОСОБА_1 гаражі №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та прийняти його до членів кооперативу, що підтверджується витягом з протоколу засідання Правління АКБЕГ "Мінський" № 45 від 26.02.2013 року.

Водночас, колегія суддів відзначає, що згідно з положеннями Статуту АКБЕГ "Мінський" (в редакції чинній з 2005 року, а також на момент виникнення спірних правовідносин) затвердження рішень Правління про прийняття в члени автокооперативу віднесено до виняткової компетенції Загальних зборів (зборів уповноважених). Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції особа набуває статусу члена автокооперативу не внаслідок прийняття Правлінням рішення про прийняття такої особи до членів автокооператуву, а внаслідок затвердження такого рішення Правління Загальними зборами членів АКБЕГ "Мінський".

Вищевказані рішення Правління АКБЕГ "Мінський" № 44 від 14.01.2013 року та № 45 від 26.02.2013 року були затверджені Загальними зборами лише 03.12.2015 року, одночасно з затвердженням рішень Правління щодо всіх 151 осіб, прийнятих до членів кооперативу протягом останніх 10 років, про що зазначено у протоколі Загальних зборів АКБЕГ "Мінський" № 2 від 03.12.2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач набув статусу члена кооперативу лише 03.12.2015 року.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що в матеріалах справи міститься довідка № 260 від 13.05.2016 року, видана Половцю А.В. Автокооперативом по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" у тому, що вказана особа дійсно є членом автокооперативу згідно з рішенням Загальних зборів членів АКБЕГ "Мінський" № 2 від 03.12.2015 року.

Крім того, посилання скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що приймаючи рішення у справі №910/4201/20, яка є аналогічній даній справі №910/2442/20, суд вірно оцінив фактичні обставини справи, та дійшов вірного висновку, що із наданих сторонами доказів по справі неможливо встановити наявність кворуму для прийняття рішень на загальних зборах членів АКБЕГ Мінський від 22.12.2016 року, оскільки неможливо встановити кількість членів та їх уповноважених, які взяли участь у зборах, є неприйнятним з огляду на те, що таке рішення прийнято Господарським судом міста Києва з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення, зокрема оскаржувалося рішення загальних зборів від 22.12.2016 року, тоді як в нашій справі оскаржується рішення Загальних зборів членів АКБЕГ "Мінський" № 2 від 03.12.2015 року.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Згідно ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: зокрема затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що правом оскаржувати правомірність проведення Загальних зборів членів автокооперативу наділені виключно члени такого кооперативу, оскільки порушення процедури скликання та проведення загальних зборів може порушити права саме учасників кооперативу, визначені ст. 12 Закону України "Про кооперацію", зокрема право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління. Водночас позивач набув членство в автокооперативі безпосередньо у день проведення вказаних Загальних зборів, тобто 03.12.2015 року, а відтак не може стверджувати про порушення його прав, як члена кооперативу, яких він до 03.12.2015 року не набув.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішень Загальних зборів АКБЕГ "Мінський", які відбулись 03.12.2015 року.

Крім того, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АКБЕГ "Мінський", проведених державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві 29.12.2015, номер запису 10691070009005008, оскільки остання є похідною від вищевказаної вимоги про визнання недійсними рішень Загальних зборів АКБЕГ "Мінський", які відбулись 03.12.2015 року, в задоволенні якої відмовлено.

Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 року у справі № 910/2442/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 року у справі №910/2442/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/2442/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 01.12.2020 року у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарнячному.