Постанова

від 25.11.2020 по справі 904/2248/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020 року м. Дніпро Справа № 904/2248/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),

судді Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.,

секретар Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сімейного підприємства "ДЕІС"

про ухвалення додаткової постанови

у справі № 904/2248/20

за позовом Сімейного підприємства "ДЕІС", м. Охтирка Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-Восток", м. Дніпро

про стягнення 7 598,04 грн. вартості продукції неналежної якості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020р. у даній справі позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-Восток" на користь Сімейного підприємства "ДЕІС" 7 598,04 грн. вартості продукції неналежної якості, судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-Восток" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020р. у справі № 904/2248/20 залишено без змін.

06.11.2020р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява Сімейного підприємства "ДЕІС" про ухвалення додаткової постанови про стягнення з ТОВ "Укртехнопром-Восток" на користь СП "ДЕІС" витрат на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із п. 17.9 Перехідних положень ГПК України, якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз`яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п`яти днів із дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня із дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.

Справу № 904/2248/20 отримано апеляційним господарським судом 13.11.2020р.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є. розпорядженням керівника апарату суду від 16.11.2020 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої для вирішення питання щодо призначення судового засідання з розгляду заяви про прийняття додаткового рішення визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020р. розгляд заяви СП "ДЕІС" про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/2248/20 вказаною колегією суддів призначено в судовому засіданні на 25.11.2020р.

Після виходу з відпустки судді Чередка А.Є. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.11.2020р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду заяви СП "ДЕІС" про ухвалення додаткової постанови визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.

В судовому засіданні 25.11.2020р. представник відповідача надав пояснення щодо заяви позивача про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, проти її задоволення заперечував.

25.11.2020р. в судовому засіданні апеляційним господарським судом прийнято вступну та резолютивну частини додаткової постанови.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту поданої заяви СП "ДЕІС" про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, вважає за можливе її задовольнити з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною, суд надає оцінку доказам, які підтверджують факт надання заявнику правничої допомоги, її обсяг та вартість.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закону) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, тобто, коли у сторони виникло зобов`язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг (аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18). Докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі не подання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до матеріалів справи, про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу позивачем заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, зазначений розмір таких витрат (а. с. 94-102).

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір № 5 про надання правової допомоги від 10.09.2020р., укладений Сімейним підприємством "ДЕІС" та Борика Олександром Олександровичем (адвокат).

Відповідно до п. 1.1. договору адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу в господарській справі за позовом СП "ДЕІС" до ТОВ "Укртехнопром-Восток" про повернення сплачених коштів за поставку автомобільних шин - складання і подання відзиву на апеляційну скаргу - 1 000,00 грн.

Договір набуває чинності із дати його підписання і діє до 31.12.2020р. Після закінчення строку дії договору він пролонгації не підлягає (п. п. 1, 2 п. 4 договору).

Також, до вказаного договору позивачем надані копії: акту наданих послуг від 10.09.2020р., відповідно до якого адвокат склав і подав відзив на апеляційну скаргу протягом 1 години вартістю 1 000,00 грн.; рахунку на оплату № 5 від 10.09.2020р. на суму 1 000,00 грн.; платіжного доручення № 192 від 10.09.2020р. на суму 1 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази в їх сукупності є достатніми на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За наведених обставин, заява позивача щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Сімейного підприємства "ДЕІС" про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/2248/20 про розподіл витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-Восток" на користь Сімейного підприємства "ДЕІС" витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови складено 01.12.2020р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко