Ухвала

від 30.11.2020 по справі 903/718/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

30 листопада 2020 року справа № 903/718/20 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за відсутності розпорядника майна та представників заявника, боржника у зв`язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД", м. Луцьк

про визнання грошових вимог на суму 47 989 204,00 грн.

по справі за заявою Фізичної особи-підприємця Макарчука Михайла Олександровича, м. Київ

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН", м. Луцьк

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 19.10.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 41048714), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 07 квітня 2021 року включно, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1888 від 27.12.2018р., адреса: провулок Західний 3Ц, офіс 1-1, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 19 жовтня 2020 року за №65370 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН".

Ухвалою суду від 09.11.2020р., поруч з іншим, арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича відсторонено від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 41048714), розпорядником майна ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 41048714) призначено арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №494 від 17.04.2013р., адреса: м. Луцьк, пр. Перемоги, 13, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

18 листопада 2020 року на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД" надійшла заява від 17.11.2020р. №1302 про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 47 989 204,00 грн. з врахуванням 4 204 грн. понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 19.11.2020р. заяву ТОВ "ВОГ КАРД" про визнання грошових вимог до боржника було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2020р.

27 листопада 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання розпорядника майна Темчишина В.П. від 27.11.2020р. №150 про розгляд справи в попередньому судовому засіданні без його участі у зв`язку із неможливість прибути в судове засідання та з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної інфекції COVID-19. При цьому вимоги ТОВ "ВОГ КАРД" розпорядником майна визнаються в повному обсязі, що підтверджується відповідним листом арбітражного керуючого від 20.11.2020р. №143.

27 листопада 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання боржника - ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" від 26.11.2020р. про визнання вимог ТОВ "ВОГ КАРД" в повному обсязі.

30 листопада 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання ТОВ "ВОГ КАРД" про розгляд справи без участі представника заявника. При цьому заяву ТОВ "ВОГ КАРД" про визнання грошових вимог до боржника підтримує в повному обсязі.

У визначений судом день та час заявник та боржник своїх представників в засідання суду не направили. Не з`явився в судове засідання також і розпорядник майна.

За наслідками дослідження в судовому засіданні матеріалів справи, заяви і додатково долучених арбітражним керуючим до матеріалів справи документів, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД", зокрема з врахуванням наступного:

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Частиною п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД" на загальну суму 47 989 204,00 грн. з врахуванням 4204,00 грн. понесених судових витрат, суд встановив, що кредитором відповідну заяву подано в строки, встановлені КУзПБ, заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами.

Кредиторські вимоги визнаються судом у визначеному розмірі із наступною черговістю їх задоволення:

- 47 985 000,00 грн. заборгованості, котра виникла внаслідок невиконання боржником зобов`язань в частині сплати грошових коштів на підставі договору про купівлі продажу №2207 від 22.07.2019р. - вимоги четвертої черги;

- 4204,00 грн. понесених судових витрат - вимоги першої черги.

При цьому судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті розпорядником майна, повністю визнаються ним у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним листом розпорядника майна від 20.11.2020р. №143.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви 22 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідністю "ВОГ КАРД" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №2207 згідно з умовами котрого ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" було взято на себе зобов`язання щодо передачі у власність покупця ТОВ "ВОГ КАРД" нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р. якість товару, що постачається за умовами даного договору, повинна відповідати ГОСТУ, технічним умовам заводів-виробників, що підтверджується відповідними документами. Кількість та асортимент товару, що передається покупцю, узгоджується сторонами додатково в накладних на відпуск товару.

Згідно із пунктом 3.1. договору купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р. товар постачається продавцем по-частково (товарними партіями) на умовах, що узгоджується сторонами додатково.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р. ціна за одиницю товару узгоджується сторонами додатково в накладних на відпуск товару. Ціна за одиницю товару включає включає податки та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. Загальна суму даного договору становить суму вартості товару поставленого протягом терміну дії даного договору, згідно видаткових накладних на товар.

Згідно п. 5.2. договору купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р. розрахунки покупець проводить у формі 100% попередньої оплати вартості товару.

Відповідно до підписаної між сторонами додаткової угоди від 27.07.2019р. до договору купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р., сторони дійшли згоди доповнити Розділ ІІІ "Умови поставки товару" наступними пунктами: "пункт 3.5. Після отримання попередньої оплати від покупця, поставка товару здійснюється продавцем у 180 - денний термін"

Суд зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р. ТОВ "ВОГ КАРД" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" грошові кошти на загальну суму 47 985 000,00 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень, долучених до матеріалів даної заяви.

Проте, ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р. зобов`язання в частині поставки ТОВ "ВОГ КАРД" товарно-матеріальних цінностей (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, товар на суму попередньої оплати не поставило, у зв`язку з чим на момент звернення кредитора до суду з відповідною майновою вимогою та на час розгляду справи судом не виконало своїх зобов`язань за договором в частині поставки товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 47 985 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р., ТОВ "ВОГ КАРД" 17.05.2020р. та повторно 05.08.2020р. на адресу боржника було направлено претензії з вимогою про повернення грошових коштів на загальну суму 47 985 000,00 грн. Зазначені вимоги було залишено боржником без відповіді та належного реагування, відповідно сума попередньої оплати повернута не була.

Непоставка ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" товару ТОВ "ВОГ КАРД" та неповернення суми попередньої оплати виступило підставою для звернення ТОВ "ВОГ КАРД" до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог на загальну суму 47 985 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір купівлі-продажу №2207 від 22.07.2019р. предметом судових розглядів не виступав, недійсними судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" зобов`язання належним чином не виконав, товар ТОВ "ВОГ КАРД" не передав.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

До такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.11.2019р. по справі 911/2355/18.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019р. у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Дана правова позиція відображена і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019р. по справі № 911/1958/18.

Матеріали справи містять докази здійснення ТОВ "ВОГ КАРД" попередньої оплати за товар на загальну суму 47 985 000,00 грн.

Суд зазначає, що ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" доказів виконання зобов`язання належним чином: передачі ТОВ "ВОГ КАРД" товару на загальну суму 47 985 000,00 грн. або повернення ТОВ "ВОГ КАРД" вартості непоставленого товару в розмірі 47 985 000,00 грн. суду не надав.

Таким чином, на переконання суду, вимога ТОВ "ВОГ КАРД" про визнання грошових вимог на загальну суму 47 985 000,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованою, підставною з огляду на положення ч. 2 ст. 693 ЦК України та підлягає задоволенню.

Сума 47 985 000,00 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена ТОВ "ЦЕНТУРЮН-ДІСТРІБЮШИН" відображається у підписаному між сторонами акті звірки взаємних розрахунків від 29.10.2020р.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (ч.1 ст.11 ЦК). У цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018р. у справі №911/3685/17.

Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акта звіряння, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, дослідивши матеріали справи, заяву ТОВ "ВОГ КАРД" про визнання грошових вимог з долученими документами, суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора слід визнати в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 39, 45, 47, 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД" (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 42264086) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 41048714) на загальну суму 47 989 204,00 грн. та зобов`язати розпорядника майна Темчишина Володимира Петровича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 4204,00 грн. - вимоги першої черги;

- 47 985 000,00 грн. - вимоги четвертої черги.

3. Зобов`язати розпорядника майна Темчишина В.П. відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Повна ухвала складена 01.12.2020р.

Суддя В. А. Войціховський