Рішення

від 24.11.2020 по справі 910/12010/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2020Справа № 910/12010/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БКП"

до 1) Київської митниці Держмитслужби, 2) Державної казначейської служби України

про стягнення 3735780,78 грн.

за участі представників:

від позивача: Божко А.В., адвокат,

від відповідачів: не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БКП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби та Державної казначейської служби України про стягнення 3735780,78 грн. шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю Київської міської митниці Державної фіскальної служби України.

Ухвалою суду від 20.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 910/12010/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 22.10.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи Одеської митниці ДФС, оскільки завдання позивачу збитків останній обґрунтовує саме протиправною бездіяльністю Київської міської митниці ДФС. Одночасно суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 щодо вирішення питання про заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, оскільки відповідно до статті 48 ГПК України залучення співвідповідача чи заміна неналежного відповідача є виключним правом позивача.

У відзиві на позов відповідач-1 зазначив про обставини складання протоколу про порушення митних правил від 16.06.2017 № 0476/10000/17 та зауважив, що наразі триває кримінальне провадження щодо ТОВ Торино у зв`язку з привласненням та розтрати майна, переданого Одеською митницею ДФС на зберігання. При цьому, відповідач-1 безпосередньо не вилучав товар та не складав протокол від 16.06.2017 № 0476/10000/17, у зв`язку з чим не може нести відповідальність за його втрату.

У відповіді на відзив позивач вказав, що протиправність поведінки відповідача-1 підтверджується судовими рішеннями у справі № 826/6479/18, а відсутність у відповідача-1 товару позивача підтверджується неможливістю виконання виконавчого листа у справі № 826/6479/18, за яким відповідач-1 був зобов`язаний повернути позивачу товар. Приймаючи до уваги незберігання товару відповідачем-1 на його складі, як це передбачено законом, останній несе відповідальність за його втрату в силу частини 6 статті 239 МК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 послався на е, що не є стороною спірних правовідносин та не несе відповідальності за шкоду, завдану позивачу діями інших осіб. Також відповідач-2 вважає, що відповідальність за втрачений товар має нести ТОВ Торино , якому такий товар був переданий на зберігання.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач-2 здійснює безспірне списання коштів з державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду, у зв`язку з чим участь відповідача-2 у справі є необхідною в даному виді спорів. У той же час, протиправність поведінки відповідача-1 встановлено судовими рішеннями у справі № 826/6479/18.

23.11.2020 позивачем на електронну пошту суду подано заяву в порядку частини 8 статті 129 ГПК України щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, в якому позивач зазначив про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2017 позивач з метою переміщення товару через митний кордон України подав попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA500000/2017/906007.

08.06.2017 позивач подав до Одеської митниці ДФС Митну декларацію ІМ40ДЕ №UA500090/2017/001302, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар - тканину змішану, загальна вартість якого відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації склала - 135 715,30 доларів США, як це зазначено в пунктах 2.1 та 3 додаткової угоди та інвойсі.

09.06.2017 Київська міська митниця ДФС склала протокол про порушення митних правил № 0476/10000/17 стосовно ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.

16.06.2017 року Одеська митниця ДФС за дорученням відповідача в особі інспектора другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС Охоти О.М. склала протокол про тимчасове вилучення транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0476/10000/17.

Відповідно до вказаного вище протоколу Одеська митниця ДФС за дорученням відповідача тимчасово вилучила у ТОВ Торговий дім БКП товар, який ним декларувався, а саме: тканину змішану (р/с) з вмістом штапельних волокон поліефіру 52% та бавовни 48% полотняного переплетення, вибивну, з поверхневою щільністю 115±5 г/м2, завширшки 220 см, без покриття, без просочення, сток; та тканину змішану (р/с) з вмістом штапельних волокон поліефіру 52% та бавовни 48% полотняного переплетення, відбілену, з поверхневою щільністю 116±5 г/м2, завширшки 220 см без покриття, без просочення, сток, у кількості 442 місця, вагою 28 581 кг брутто.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 08.09.2017 провадження у справі про порушення митних правил № 0476/10000/17, відкритого стосовно керівника ТОВ Торговий дім БКП ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. 12.10.2017 Апеляційний суд міста Києва своєю постановою вказане рішення залишив без змін.

31.10.2017 ТОВ Торговий дім БКП отримало листа від Київської міської митниці ДФС від 27 жовтня 2017 року № 9690/10/26-70-20-02 про те, що відповідач не заперечує щодо повернення товару - тканина у кількості 442 місць загальною вагою брутто - 28 581 кг, тимчасово вилученого за дорученням Київської міської митниці ДФС Одеською митницею ДФС згідно з протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 16 червня 2017 року № 0476/10000/17.

09.11.2017 позивач завершив митне оформлення товару відповідно до митної декларації ІМ40ДЕ від 09 листопада 2107 року № UA500090/2017/006186, поданої до Одеської митниці ДФС.

Надалі від Одеської митниці ДФС надійшов лист від 14 грудня 2017 року №4967/10/15-70-03-06, зі змісту якого ТОВ Торговий дім БКП стало відомо, що третя особа, а не відповідач передала товар, тимчасово вилучений відповідно до протоколу від 16 червня 2017 року № 0476/10000/17, на відповідальне зберігання ТОВ Торино , з яким у Одеської митниці ДФС, а не у Київської міської митниці ДФС укладено договір відповідального зберігання.

Наведені обставини встановлені в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 у справі № 826/6479/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 та постановою Верховного Суду від 23.08.2019 року.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 494 МК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина перша).

Протокол, а також вилучені товари, транспортні засоби комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до митниці, в зоні якої виявлено порушення митних правил (частина дев`ята).

Разом із тим, відповідно до частини п`ятої статті 238, частин третьої, четвертої статті 239 МК України, крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися: 1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до глави 29 цього Кодексу; 2) товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред`явлення органу доходів і зборів, а також в інших випадках на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб; 3) товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під митним контролем до фактичного їх вивезення; 4) товари, які перебувають у митному режимі транзиту відповідно до статті 90 цього Кодексу; 5) товари, які перебувають у митному режимі митного складу відповідно до статті 121цього Кодексу; 6) товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до статті 511цього Кодексу; 7) товари, доставлені перевізником до органу доходів і зборів призначення відповідно до пункту 4 частини першої статті 191 цього Кодексу; 8) товари, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Порядок роботи складу митного органу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

На виконання вищезазначеної законодавчої вимоги щодо організації порядку роботи складу органів доходів і зборів Міністерством фінансів України був затверджений Порядок роботи складу митниці ДФС відповідно до наказу від 30 травня 2012 року №627 (далі - Порядок № 627).

Так, згідно з пунктами 9.1, 9.2 Порядку № 627 товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах Митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Видача зі складу Митниці товарів, транспортних засобів комерційного призначення особам, зазначеним у пункті 9.1 цього розділу, здійснюється за умови подання на ім`я керівника Митниці або особи, яка виконує його обов`язки, відповідної заяви/звернення, у якій зазначаються поштова адреса та за наявності електронна адреса і контактний телефон заявника.

До заяви/звернення долучаються документи, що засвідчують особу (повноваження особи), а також інші необхідні документи з числа визначених у пунктах 9.8 та 9.9 цього розділу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі № 815/1200/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, задоволено адміністративний позов ТОВ Торговий дім БКП та визнано протиправним і скасовано рішення Одеської митниці ДФС про передачу на зберігання ТОВ Торино тимчасово вилученого товару відповідно до Протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0476/10000/17 від 16.06.2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 у справі № 826/6479/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 та постановою Верховного Суду від 23.08.2019, задоволено адміністративний позов ТОВ Торговий дім БКП , а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС, яка полягала в незберіганні на складі Київської міської митниці ДФС тимчасово вилученого Одеською митницею ДФС за дорученням Київської міської митниці ДФС відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 16 червня 2017 року № 0476/10000/17, складеного державним інспектором другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС Охотою О.М.;

- визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС, яка полягала в невидачі ТОВ Торговий дім БКП товару, тимчасово вилученого Одеською митницею ДФС за дорученням Київської міської митниці ДФС відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 16 червня 2017 року № 0476/10000/17, складеного державним інспектором другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС Охотою О.М.;

- зобов`язано Київську міську митницю ДФС видати ТОВ Торговий дім БКП товар, тимчасово вилучений Одеською митницею ДФС за дорученням Київської міської митниці ДФС відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 16 червня 2017 року № 0476/10000/17.

Як встановлено судами в межах справи № 826/6479/18, ТОВ Торговий дім БКП на виконання приписів Порядку № 627, з метою отримання товару від Київської міської митниці ДФС повторно подало 11.04.2018 заяву №1104/18-03, проте останній відповідний товар не видав, чим порушив законодавство України та право власності ТОВ Торговий дім БКП на товар.

Ураховуючи зазначене, зокрема порушення Київською міською митницею ДФС положень частини 9 статті 494 МК України, судами в межах справи № 826/6479/18 визнано обґрунтованими позовні вимоги про визнання бездіяльності Київської міської митниці ДФС протиправною щодо незберігання на складі Київської міської митниці ДФС тимчасово вилученого Одеською митницею ДФС за дорученням Київської міської митниці ДФС товару та його невидачі ТОВ Торговий дім БКП , та зобов`язано Київську міську митницю ДФС видати такий товар.

Натомість, з огляду на неповернення позивачу товару останній подав 16.05.2019 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві заяву про примусове виконання рішення суду у справі №826/6479/18 та відкриття виконавчого провадження.

22.05.2019 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59139949 та 20.06.2019 - постанову про накладення штрафу на Київську міську митницю ДФС через не виконання без поважних причин рішення суду у справі №826/6479/18.

Одночасно, щодо заперечень відповідача-1 з приводу неналежності останнього в якості особи, якій пред`явлена позовні вимоги, суд додатково зауважує наступне.

Як встановлено в межах справи № 826/6479/18, протокол у справі про порушення митних правил від 16 червня 2017 року №0476/10000/17 складений посадовою особою Київської міської митниці ДФС, яка безпосередньо виявила порушення митних правил у діях директора ТОВ Торговий дім БКП , та провадження у справі про порушення митних правил на підставі вказаного протоколу здійснювала саме Київська міська митниця ДФС. За таких обставин, зважаючи на положення частини дев`ятої статті 494 МК України, суди в справі № 826/6479/18 дійшли висновку, що товар повинен був бути переданий Київській міській митниці ДФС, адже Одеська митниця ДФС лише виконувала доручення Київської міської митниці ДФС щодо вилучення товару; у свою чергу, Київська міська митниця ДФС як митниця, в зоні діяльності якої виявлено порушення митних правил, повинна була приймати подальші рішення щодо зберігання тимчасово вилученого товару ТОВ Торговий дім БКП .

Отже, встановлені рішенням суду у справі № 826/6479/18 преюдиціальні обставини щодо здійснення провадження у справі про порушення митних правил ТОВ Торговий дім БКП та прийняття відповідних рішень про вилучення товару саме Київською міською митницею ДФС слугують належною підставою для визнання обґрунтованим пред`явлення позовних вимог у даній справі до Київської митниці Держмитслужби.

Щодо доводів відповідачів про те, що відповідальність за збереження товару несе ТОВ Торино , на складах якого розміщено товар позивача, переданий Одеською митницею ДФС.

Відповідно до частини 4 статті 239 Митного кодексу України товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Згідно з частиною 5 цієї статті органи доходів і зборів несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані органами доходів і зборів цим підприємствам на зберігання.

Як установлено під час розгляду справи № 826/6479/18, вилучений за дорученням Київської міської митниці ДФС товар на підставі протоколу про порушення митних правил від 16.06.2017 № № 0476/10000/17, зберігався на території установи, яка не має дозволу на провадження діяльності митного складу.

Отже, аналізуючи обставини справи та оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що шкода завдана позивачу спричинена саме неправомірною бездіяльністю Київської митниці Держмитслужби, що встановлено рішенням суду у справі № 826/6479/18, яка полягала в незберіганні на складі Київської міської митниці ДФС вилученого товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/22630/17.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, відшкодовується на підставі статті 1174 цього Кодексу.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

Таким чином, з огляду на доведення позивачем наявності неправомірних дій Київської митниці Держмитслужби (що встановлено рішенням суду у справі № 826/6479/18), завданої позивачу шкоди в розмірі 135 715,30 доларів США (3735780,78 грн. еквівалент станом на 13.08.2020 - день подання позову) та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою (не зберігання вилученого товару на складах відповідача-1, що призвело до його втрати) суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню.

Щодо участі у справі в якості відповідача-2 Державної казначейської служби України суд зауважує наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц міститься правова позиція про те, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на наведене, стягнення з Київської митниці Держмитслужби завданих позивачу збитків здійснюється з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки за положеннями пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади судовий збір не справляється, та стягнення шкоди здійснюється з державного бюджету, судовий збір на відповідача-1 не покладається.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БКП" задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БКП" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; ідентифікаційний код 37245260) 3735780 (три мільйони сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 78 коп. збитків.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 30.11.2020 року.

Суддя К.В. Полякова