Рішення

від 13.11.2020 по справі 916/1244/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Справа № 916/1244/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: адвокат Єленич О.В., за ордером

від третьої особи: Стасюк О.Д., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» (65026, м. Одеса, вул. Ланджеронівська, 15-а, ідентифікаційний код 01126996)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатекс» (54015, м. Миколаїв, вул. Спортивна, 13, оф. 15, ідентифікаційний код 40112914)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, к. 1106, ідентифікаційний код 20984091)

про стягнення 13260,98 грн.

В С Т А Н О В И В:

27.05.2020 Державне підприємство «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» (далі - ДП «УКРНДІМФ» ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою № 6/1-115 від 04.05.2020, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатекс» (далі - ТОВ «Алатекс» ) заборгованість за договором оренди № 209840911860 нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.04.2019 на загальну суму 13260,98 грн., з якої: основна заборгованість в сумі 11193,16 грн., інфляційні втрати в сумі 225,09 грн., 3 % річних у сумі 220,80 грн., пеня в сумі 1621,93 грн. та судові витрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 916/1244/20 та визначено головуючим у справі суддю Бездолю Д.О.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2020 у справі № 916/1244/20 передано вказану позовну заяву за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020, визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 у даній справі прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч. 4 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою суду від 22.06.2020 задоволено заяву відповідача № 15/06/20 від 15.06.2020 про перехід до розгляду справи № 916/1244/20 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 16.07.2020.

25.06.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому товариство просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає наступне:

- підстави для стягнення експлуатаційних послуг за договором оренди, відшкодування витрат на оплату податку на землю відсутні, а договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю з об`єктивних підстав не укладався, оскільки не було досягнуто згоди щодо істотних умов, а саме щодо вартості зазначених витрат;

- згідно контррозрахунку відповідача заборгованість перед позивачем за спірним договором відсутня.

09.07.2020 від відповідача надійшли пояснення б/н від 08.07.2020, в яких товариство вважає, що позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі податку на землю не можуть бути задоволені з огляду на відсутність технічної документації та несформованість земельної ділянки як об`єкта цивільного права, а також виходячи з відсутності договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Ухвалою суду від 16.07.2020 здійснено перехід до розгляду справи № 916/1244/20 за правилами загального позовного провадження; розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження та почато у справі підготовче провадження; призначено підготовче засідання у справі на 13.08.2020 о 09:30; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

07.08.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив № 06/08-192 від 03.08.2020, за змістом якої позивач вважає відзив на позовну заяву та пояснення відповідача необґрунтованими, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначає наступне:

- умовами договору оренди визначено обов`язок компенсації витрат зі сплати податку на землю, відповідно до вимог чинного законодавства (нормами ст. ст. 269, п. 271.1 ст. 271, п. 286.6 ст. 286, Податкового кодексу України та рішенням Одеської міської ради № 6762-VІ від 10.06.2015 «Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі» ).

10.08.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 10.08.2020, в якому представник відповідача просить покласти відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу на позивача.

13.08.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 12.08.2020, в якому представник відповідача просить вирішити питання щодо відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу після ухвалення рішення суду.

Ухвалою суду від 13.08.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 15.09.2020 об 11:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 13.08.2020.

19.08.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 18.08.2020, за змістом яких відповідач не погоджується з відповіддю на відзив на позовну заяву та зазначає, що зобов`язання відшкодовувати орендодавцеві понесені ним витрати на утримання орендованого майна та плати за землю можливо лише за умовами укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувачу.

15.09.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи б/н від 14.09.2020, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.

Крім того, 15.09.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява б/н та б/дати (вх. № ЕП: 11431/20 від 15.09.2020), в якій позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести підготовче засідання, призначене на 15.09.2020, без участі представника позивача, про дату наступного судового засідання просить повідомити в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Ухвалою суду від 15.09.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020 о 10:30.

15.10.2020 від позивача до суду надійшла заява б/н від 15.10.2020, в якій підприємство просить залучити до матеріалів справи документи, що підтверджують витрати, пов`язані з прибуттям в судове засідання 15.10.2020 представника позивача, а саме: проїзний документ на автобус Одеса - Миколаїв за 15.10.2020 та електронний квіток № 1077534409 за маршрутом Миколаїв - Одеса за 15.10.2020.

15.10.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.11.2020 об 11:00.

29.10.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява (вх. № ЕП 13688/20 від 29.10.2020), в якій підприємство позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить провести судове засідання без участі його представника.

Від третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області письмових пояснень до суду не надходило.

03.11.2020 в судовому засідання оголошено перерву до 13.11.2020 об 11:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 03.11.2020.

09.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява (вх. № ЕП 14186/20 від 09.11.2020), в якій підприємство позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить провести судове засідання без участі його представника.

13.11.2020 в судове засідання з`явилися повноважні представники відповідача та третьої особи, яких суд заслухав.

Представник відповідача вважає, що орендну плату за договором оренди №209840911860 нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.04.2019 сплачено відповідачем у повному обсязі за рахунками, виставленими позивачем, а компенсація за комунальні послуги здійснено не за неукладеним сторонами договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, а за власної ініціативи відповідача. Також відповідач вважає, що оскільки умови договору оренди нерухомого майна не містять зобов`язань відшкодування витрат на утримання орендованого майна, витрат на оплату податку за землю, а договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю сторонами не укладено, то правові підстави для стягнення з відповідача витрат за оплату електроенергії та витрат на оплату податку за землю відсутні.

Відповідно до змісту ч. 6 ст. 233 та ч. 7 ст. 240 ГПК України, 13.11.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

11.04.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (далі - орендодавець) та ТОВ «Алатекс» (далі - орендар) укладено договір оренди №209840911860 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

Відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме частину нежитлових приміщень одноповерхової будівлі головного виробничого корпусу (інвентарний № 10301001), площею 160,00 кв.м та частину нежитлових приміщень другого поверху 3-х поверхової будівлі НВЦ «Зварювання та відновлення деталей» (інвентарний № 10300003), площею 70,00 кв.м, загальною площею 230,00 кв.м., за адресою: м. Одеса, пров. Газовий, буд. 4, що обліковується на балансі ДП «УКРНДІМФ» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ПП «ДНІПРОТЕХ І Ко» станом на 30 листопада 2018 року та становить 1528623,00 грн. Майно передається в оренду з метою: розміщення офісу (70,00 кв.м) та складу (160,00 кв.м).

Умовами п. 3.1. Договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (лютий 2019р.) - 20740,55 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2019 р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції березень 2019р., квітень 2019р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. Договору оренди).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору оренди).

Пунктом 3.6. Договору оренди визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12 числа місяці наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення перерахування орендної плати до державного бюджету 70 % надсилається орендарем орендодавцеві, 30 % - балансоутримувачу.

Розділом 5 Договору оренди передбачені обов`язки орендаря, в тому числі: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. Договору оренди); забезпечувати збереження орендованого майна (п. 5.4. Договору оренди); у разі припинення або розірвання Договору повернути балансоутримувачу об`єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкту оренди з вини орендаря (п. 5.10. Договору оренди); здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Компенсація витрат зі сплати податку на землю здійснюється орендарем відповідно до вимог чинного законодавства (п. 5.11. Договору оренди).

Орендодавець та балансоутримувач зобов`язались, зокрема, за участю балансоутримувача передати орендарю в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з договором (п. 7.1. Договору оренди).

Орендодавець та балансоутримувач мають право, зокрема, виступати з ініціативною щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об`єкту оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 8.2 Договору оренди).

Цей Договір оренди укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами (п. 10.1. Договору оренди).

Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надходження до розгляду іншою стороною, можуть укладатися у вигляді договору про внесення змін. За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до Договору при зміні Методики розрахунку орендної плати. (п. 10.3. Договору оренди).

На виконання умов договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало, а ТОВ «Алатекс» прийняло майно згідно акту приймання-передавання від 11.04.2019 державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП «УКРНДІМФ» , підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

У подальшому, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Алатекс» укладено договір від 01.06.2019 про внесення зміни до Договору оренди (далі - Договір про внесення змін від 01.06.2019).

У відповідності до пункту 1.1. Договору оренди, в редакції п. 2 Договору про внесення змін від 01.06.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частина нежитлових приміщень одноповерхової будівлі головного виробничого корпусу (інвентарний № 10301001) (далі - майно), загальною площею 160,00 кв.м., розташована за адресою: м. Одеса, пров. Газовий 4, що перебуває на балансі ДП «УКРНДІМФ» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ПП «ДНІПРОТЕХ І КО» станом на 30.11.2018 та становить 599531,00 грн.

Майно передається в оренду з метою: розміщення складу (160,00 кв.м.) (п. 1.2. Договору оренди, в редакції Договору про внесення змін від 01.06.2019).

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, в редакції Договору про внесення змін від 01.06.2019, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 року: 7814,16 грн.; орендна плата за місяць оренди травень 2019 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць квітень 2019 року на індекс інфляції травень 2019 року.

На виконання умов Договору про внесення змін від 01.06.2019, ТОВ «Алатекс» передало, а балансоутримувач прийняв у подальше господарське відання державне нерухоме майно, а саме: часину нежитлових приміщень другого поверху 3-х поверхової будівлі НВЦ «Зварювання та відновлення деталей» (інвентарний № 103000003), площею 70,00 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Газовий, 4, згідно акту прийому-передачі (повернення) майна до Договору, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

Таким чином, з 01.06.2019 року відповідач користувався нежитловими приміщеннями загальною площею 160 кв.м.

31.08.2019, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Алатекс» укладено договір про внесення зміни до Договору оренди (далі - Договір про внесення змін від 31.08.2019).

Пунктом 1 Договору про внесення змін від 31.08.2019, сторонами погоджено припинити чинність Договору оренди з 31.08.2019.

Пунктом 2 Договору про внесення змін від 31.08.2019, зазначено, що ТОВ «Алатекс» передало, а ДП «УКРНДІМФ» прийняло у подальше господарське відання державне нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень одноповерхової будівлі головного виробничого корпусу, загальною площею 160,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Газовий, 4.

На виконання умов Договору про внесення змін від 31.08.2019, ТОВ «Алатекс» передало, а балансоутримувач прийняв у подальше господарське відання державне нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень одноповерхової будівлі головного виробничого корпусу, загальною площею 160,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Газовий, 4; згідно акту прийому-передачі (повернення) майна до Договору оренди, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

Листами № 4/8-161 від 26.04.2019 та № 4/8-241 від 29.07.2019 позивач звернувся до відповідача з пропозицією, в порядку п. 5.11. Договору оренди, укласти договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг та сплатити суму заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за період дії договору оренди, у зв`язку з чим разом з листами направлено 2 примірника договору № 9/19-1860 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Вказані листи отримано відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6502613595322 та відміткою представника відповідача на листі № 4/8-241 від 29.07.2019 (а.с. 26-33).

При цьому, позивач зазначає, що від підписання такого договору відповідач відмовився, жодних заперечень щодо змісту договору до позивача не надіслав.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору оренди, відповідач не сплатив в повному обсязі орендну плату, не відшкодував витрати балансоутримувача (позивача) на надання комунальних послуг орендарю, не компенсував витрати зі сплати податку на землю. Зобов`язання відшкодувати позивачу на оплату послуг, пов`язаних з використанням орендованого майна, позивач обґрунтовує п. 5.11. Договору та нормами ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка визначає загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, а саме: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Крім того, позивач в обґрунтування відшкодування відповідачем витрат зі сплати податку на землю, посилається на приписи ст. 269, п. 271.1 ст. 271, п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України), якими передбачено, що платниками земельного податку є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі; за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території; базою оподаткування є: - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача за Договором оренди складає 11193,16 грн., у тому числі: за оренду нежитлового приміщення - 3 106,91 грн.; за відшкодування витрат на оплату електроенергії - 420,86 грн.; за відшкодування витрат на оплату податку за землю - 7665,39 грн.

Позивач стверджує, що направляв на адресу відповідача листа № 5/8-226 від 10.07.2019 з вимогою про погашення суми заборгованості, але відповідач до цього часу не розрахувався.

Одночасно пунктом 3.7. Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на викладене, у зв`язку з несплатою заборгованості за Договором оренди в сумі 11193,16 грн., позивачем нарахована пеня за період з 01.09.2019 по 29.02.2020 у сумі 1621,93 грн., 3 % річних за період з 01.09.2019 по 27.04.2020 у сумі 220,80 грн., індекс інфляції за вересень 2019 - березень 2020 в сумі 225,09 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, а саме: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. ст. 202, 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом встановлено, що станом на дату укладення Договору за відповідачем з попередніх правочинів рахувалася переплата в розмірі 9156,23 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.04.2019.

Листами № 1/05 та № 1/06 від 20.05.2019 відповідач звернувся до позивача з проханням зарахувати переплату в розмірі 3200,00 грн. та 3333,33 грн. в рахунок орендної плати, але відповідач зазначає, що відповіді на вказані листи не надходило.

В подальшому, відповідач звертався до позивача з листом № 1/07 від 10.07.2019, в якому просив надати розрахунок по взаємозаліку переплати відповідно до листів № 1/05 та 1/06 від 20.05.2019, але отримав у відповідь лист № 5/8-226 від 10.07.2019, що переплата була зарахована в рахунок орендної плати та ВЕР за квітень-травень 2019 року.

Відповідач вважає, що самостійне спрямування позивачем поточних платежів на погашення інших сум, ніж тих, на погашення яких відповідач перераховував кошти, призвело до того, що безпідставно було сформовано борг відповідача.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору оренди, сторонами у справі складено та підписано акти виконаних робіт щодо орендної плати на загальну суму 18815,91 грн., а саме: № 3207 від 30.04.2019 р. за квітень 2019 на суму 5094,82 грн., № 3254 від 31.05.2019 з травень 2019 на суму 8100,74 грн., № 3298 від 30.06.2019 за червень 2019 на суму 2818,63 грн., № 3357 від 31.07.2019 за липень 2019 на суму 2801,72 грн.

Відповідачем до відзиву надано копії виставлених відповідачу позивачем рахунків, існування яких останнім не заперечено, а саме:

- № 3207 від 10.05.2019 на загальну суму 12988,56 грн. з ПДВ (1. 30 % орендної плати за квітень 2019 року на суму 4245,68 грн. без ПДВ. 2. 30 % орендної плати (завдаток по договору оренди № 209840911860 від 11.04.2019 на суму 6578,12 грн. без ПДВ);

- № 3198 від 03.05.2019 на суму 1499,81 грн. з ПДВ (водопостачання та стоки);

- № 3257 від 12.06.2019 на суму 1827,16 грн. з ПДВ (водопостачання та стоки за травень 2019 року);

- № 3197 від 03.05.2019 на загальну суму 1442,48 грн. з ПДВ (1. ПЕВ за 04-2019. Електроенергія на суму 3387,82 грн. без ПДВ. 2. Аванс на суму - 2185,75 грн. без ПДВ).

За розрахунками відповідача, останнім здійснено оплату за Договором оренди на загальну суму 19940,83 грн., а саме: зарахування переплати відповідно до листа відповідача № 1/05 від 20.05.2019 на суму 3200,00 грн., зарахування переплати відповідно до листа відповідача № 1/06 від 20.05.2019 на суму 3333,33 грн., за платіжним дорученням № 853 від 16.05.2019 на суму 12988,56 грн., за платіжним дорученням № 296 від 19.08.2019 на суму 418,94 грн.

Таким чином, переплата відповідача з орендної плати за Договором становить 1124,92 грн.

Крім того, відповідачем було перераховано витрати за електроенергію на загальну суму 7751,36 грн., а саме: 2622,90 грн. - переплата за електроенергію з попереднього правочину (вона входить до суми 9156,23 грн. згідно акту звірки станом на 11.04.2019 року (9156,23 грн. - 3200,00 - 3333,33 грн.) та 5128,46 грн. (перераховані згідно платіжного доручення № 640 від 15.04.2019). Оскільки оплата за електроенергію перераховувалася авансом, тому після підписання актів виконаних робіт № 3197 від 30.04.2019 року на суму 4065,38 грн. та № 3256 від 31.05.2019 року на суму 1483,94 грн., утворилася переплата за електроенергію в розмірі 2202,04 грн.

Також, відповідачем було сплачено 3326,90 грн. за водоспоживання та стоки (в тому числі за квітень 2019 року згідно акту виконаних робіт № 3198 від 30.04.2019 року в сумі 1499,81 грн. та за травень 2019 року згідно акту виконаних робіт № 3257 від 31.05.2019 року в сумі 1827,16 грн.) за рахунок переплати з орендної плати в розмірі 1124,92 грн. та переплати за електроенергію, що становить 2202,04 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором по орендній платі та комунальних послуг за виставленими відповідачу рахунками відсутня.

Положеннями п. 3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги , які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774 затверджено Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до державної власності та відповідно до п. 5.13 цього договору оренди орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Крім того, орендаря зобов`язано протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Так, пунктом 5.11 Договору закріплено обов`язок орендаря укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Компенсацію витрат зі сплати податку на землю здійснювати орендарем відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак фактично між сторонами договору про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю не укладено, оскільки не було досягнуто згоди щодо істотних умов (вартості зазначених витрат).

Також між сторонами не укладався і договір про відшкодування плати за землю.

Частиною 1 статті 174 ГК встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Частинами 3 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено обов`язкове укладання договору для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладання договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Натомість, позивач з вимогою про спонукання відповідача укласти такий договір до суду не звертався.

В силу статті 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

В позовній заяві зазначено, що позивач фактично оплатив третім особам за комунальні послуги, якими користувався відповідач, а також податок на землю під нерухомістю, яке є об`єктом оренди за договором, але доказів, що підтверджують вказані обставини матеріали справи не містять.

Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги щодо понесених витрат зі сплати земельного податку в сумі 7665,39 грн., позивач посилається на податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік.

Між з тим з наданої позивачем податкової декларації неможливо встановити, яка саме сума земельного податку сплачена саме за земельну ділянку за адресою м. Одеса, пров. Газовий, буд. 4, де знаходиться об`єкт оренди відповідно до Договору.

Будь-які платіжні документи, які б свідчили про сплату сум земельного податку за вищевказану земельну ділянку у спірному періоді, позивачем до суду не надавались.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено понесення ним витрат із сплати у спірному періоді земельного податку за ділянку, на якій розташований об`єкт оренди.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача з відшкодування витрат балансоутрмувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, оскільки договір про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю сторонами у справі укладено не було.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій (подання всіх доказів в обґрунтування позовних вимог разом з позовною заявою).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ДП «УКРНДІМФ» про стягнення заборгованості за договором оренди №209840911860 нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.04.2019 не підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір, у зв`язку з відмовою у позову, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 219, 220, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано судом 23.11.2020.

Суддя В.С. Адаховська