Постанова

від 12.11.2020 по справі 910/5751/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. м.Київ Справа№ 910/5751/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання : Цибульського Р.М.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання 12.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.08.2020 (повний текст рішення складено 17.08.2020)

по справі №910/5751/20 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія

"МЕТРОПОЛІЯ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

- Іноземне підприємство "Агро- Вільд Україна"

про розірвання договору та стягнення заборгованості 336 096, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" (далі - позивач, ТОВ "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ" (далі - відповідач, ТОВ "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ") про розірвання Договору № 12/02-03/01 на виконання проектних робіт від 29.12.2017 та стягнення 336 096, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказував на те, що відповідачем порушено умови Договору № 12/02-03/01 на виконання проектних робіт від 29.12.2017 щодо строків виконання робіт. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання Договору та стягнення заборгованості у розмірі 336 096, 00 грн.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що 06.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВУ Грін Енерджі" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК "Метрополія" надіслано лист № 9, яким позивач підтвердив прийняття виконаних робіт за Договором у розмірі 25%, що складає 168 048, 00 грн. У відповідь на вказаний лист відповідачем було надіслано позивачу лист - відповідь № 01/03-01/213 від 12.08.2019 з проханням підписання Акт приймання - передавання виконаних робіт від 12.08.2019, запропоновано підписати акти звірки взаєморозрахунків за Договорами та надати відповідь для подальшого виконання робіт або розірвання Договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.08.2019, накладною № 0318901926506 від 13.08.2019 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0318901926506 (отримано ТОВ "НТК "Метрополія" 15.08.2019), копії яких долучено до матеріалів справи. У відповідь на лист № 01/03-01/213 від 12.08.2019 позивач акти приймання - передавання виконаних робіт від 12.08.2019 не підписав, жодних пропозицій від позивача на адресу відповідача не надходило. Позивачем не дотримано вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо розірвання договору та умовам п. 10.4. Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/5751/20 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов Договору №12/02-03/01 від 29.12.2017 з якими приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов`язують можливість їх розірвання;

- у п. 9.2. Договору сторони узгодили порядок розірвання Договору, який передбачений статтею 188 Господарського кодексу України, проте, позивачем не надано суду доказів на підтвердження надання пропозиції відповідачу про розірвання Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, у зв`язку з чим не дотримано процедуру передбачену статтею 188 Господарського кодексу України;

- стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача суми у розмірі 336 096, 00 грн., які перераховані платіжним дорученням № 21968 від 02.03.2018, судом першої інстанції також відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог, з огляду на те, що в призначенні платежу зазначено Договір № 03/02-03/01 від 01.03.2017, тоді як між сторонами укладався Договір № 03/02-03/01 від 01.03.2018, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено, що дане платіжне доручення було сплачено на виконання умов Договору № 03/02-03/01 від 01.03.2018.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач (ТОВ "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/5751/20 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, також скаржник просить стягнути з відповідача у справі судові витрати.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи що привело до неправильного вирішення спору.

Позивач в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано, що:

- договір на виконання проектних робіт № 12/02-03/01 укладено 29.12.2017, а строк виконання робіт за ним визначено до 29.04.2018 (п. 1.2), проте, у визначений строк роботи виконавцем виконані не були; жодних звернень в порядку, визначеному п. 3.1 договору (за письмовим зверненням) - виконавцем замовнику не надсилалось, а складені в односторонньому порядку виконавцем акти виконаних робіт - не підтверджують виконання обов`язків за договором;

- в платіжному дорученні допущено помилку стосовно року укладення договору, а саме помилково вказано 2017 рік, замість 2018 року, і вказана технічна помилка не впливає на факт перерахування спірної суми коштів у розмірі 336 096,00 грн., і відповідач не висловлював заперечень стосовно отримання вказаної суми коштів;

- право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України, способам передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (скаржник посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висвітлену у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18)).

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

11.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказував на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору обгрунтовано враховано,що в матеріалах справи були відсутні докази передання замовником (позивачем) відповідачу (як виконавцю) вихідних даних для виконання умов договору, як не надано і праввстановлювальних документів на земельну ділянку. Крім того, виконавцем було виконано 25% від вартості договору, і що підтверджено замовником згідно листа № 9 від 06.08.2019 (яким позивач підтвердив прийняття виконаних робіт за договором у обсязі 25%, що складає 168 048,00 грн.). В свою чергу, відповідач надіслав позивачу лист-відповідь від 12.08.2019 № 01/03-01/213 разом з відповідним примірником акту приймання - передачі робіт від 12.08.2019 на 25% виконаних робіт, і замовник вказаний акт не повернув, а тому вказаний акт вважається підписаним замовником та підлягає оплаті. Питання про розірвання договору між сторонами у листуванні - не розглядалось. Також, замовника було повідомлено про необхідність надання вихідних даних для виконання робіт по договору, що підтверджується протоколом технічної наради від 27.05.2019 та листом - відповіддю відповідача від 12.08.2019 № 01/03-01/213. Проте, замовником відповідні відомості виконавцю надані не були, а тому відповідач вказував на те, що в силу п. 3.5 договору він не несе жодної відповідальності за несвоєчасне виконання робіт, адже відповідне прострочення допущено саме з вини замовника.

Також, відповідач посилався на те, що у п. 9.2. Договору сторони узгодили порядок розірвання Договору, який передбачений статтею 188 Господарського кодексу України, проте, позивачем не надано суду доказів на підтвердження надання пропозиції відповідачу про розірвання Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, у зв`язку з чим не дотримано процедуру передбачену статтею 188 Господарського кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Станіка С.Р., суддів Тищенко О.В.,Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/5751/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази надсилання апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачу та третій особі у справі листом з описом вкладеного (зокрема, описи вкладення до поштового відправлення за індексами: "19201" Жашків, Черкаська область" та "Київ, 03189"), або шляхом здійснення повторного надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи у відповідності до статті 259 Господарського процесуального кодексу України.

25.09.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази надсилання апеляційної скарги відповідачу та третій особі у справі листом з описом вкладеного (зокрема, описи вкладення до поштового відправлення за індексами: "19201" Жашків, Черкаська область" та "Київ, 03189".

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. перебував з 22.09.2020 по 10.10.2020 включно на лікарняному, і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді з лікарняного.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 12.10.2020 у відпустці, судді Тищенко О.В. у відпустці 19.10.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5751/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2020, розгляд справи призначено на 12.11.2020.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Разіної Т.І., а судді Тарасенко К.В. - на лікарняному, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, здійснити призначення і розгляд справи у визначеному складі суду не було можливим.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Разіної Т.І., а судді Тарасенко К.В. - на лікарняному, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 справу № 910/5751/20 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я. , розгляд справи вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 12.11.2020.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 12.11.2020 з`явились представники скаржника (позивача) та відповідача.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні 12.11.2020 надав пояснення по справі та підтримав вимоги викладені у апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/5751/20 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2020 підтримав пояснення викладені у раніше поданому відзиві на апеляційну скаргу, відповідно заперечував проти вимог викладених у апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Іноземне підприємство "Агро- Вільд Україна" - представників в судове засідання 12.11.2020 - не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином за адресою місцезнаходження.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників третьої особи в судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВУ Солар" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" (далі - виконавець) укладено Договір № 12/02-03/01 на виконання проектних робіт (далі - Договір № 12/02-03/01 від 29.12.2017).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017виконавець зобов`язується виконати роботи з проектування сонячної електростанції потужністю до 10 МВт в контурі майданчика поблизу с. Озерна Білоцерківського району Київської області (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи у повному обсязі.

Пунктом 1.2. Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017 встановлено, що строк виконання робіт - 4 місяці з моменту підписання договору за умовами отримання авансового платежу та надання виконавцю всіх вихідних даних.

Загальна вартість робіт за Договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017 складає 560 160 грн. 00 коп., окрім того ПДВ -20% -112 032, 00 коп., разом з ПДВ 20% - 672 192 (шістсот сімдесят дві тисячі сто дев`яносто дві) грн. 00 коп.(п. 2.1. Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017).

Протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договору замовник здійснює авансовий платіж виконавцю у розмірі 50 % від вартості робіт за цим Договором на підставі оригіналу відповідного рахунку - фактури (п. 2.2. Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017).

Як встановлено п. 3.1. Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, замовник своєчасно надає всю необхідну інформацію для забезпечення можливості якісного виконання робіт за письмовим зверненням виконавця. У разі несвоєчасного надання вихідних даних термін виконання робіт може бути продовжений та штрафні санкції щодо зриву термінів робіт відповідно до п. 6.2. Договору не нараховуються.

Після закінчення виконання робіт у повному обсязі виконавець передає замовнику результати робіт та підписаний у 2 (двох) примірниках відповідний Акт приймання - передавання виконаних робіт (п. 4.1. Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017).

Договір вступає в законну силу з моменту підписання повноважними представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до 30.06.2018, а в частині виконання замовником своїх зобов`язань щодо оплати - до моменту їх повного виконання (п. 9.1.Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017).

Розірвання Договору може мати місце в порядку, визначеному статтею 188 Господарського кодексу України (п.9.2.Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017).

Додатком № 1 до Договору від 29.12.2017 № 12/02-03/01 сторонами підписано завдання на проектування сонячної електричної станції.

Додатком № 2 до Договору від 29.12.2017 № 12/02-03/01 сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни робіт.

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" (сторона - 1), Іноземним підприємством "Агро - Вільд Україна" (сторона -2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВУ Солар" (сторона - 3) укладено Договір № 03/02-03/01 про виконання обов`язку третьою особою та припинення зобов`язань зарахуванням (далі - Договір № 03/02-03-01 від 01.03.2018).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 03/02-03-01 від 01.03.2018 сторони домовились про те, що сторона -2 виконає зобов`язання по сплаті боргу за сторону- 3 перед стороною-1, які виникли внаслідок укладення Договору від 29.12.2017 № 12/02-03/01 про виконання проектних робіт, шляхом перерахування суми у розмірі 336 096, 00 грн. на поточний рахунок сторони-1.

Як зазначає позивач, на виконання Договору № 03/02-03-01 від 01.03.2018, Іноземне підприємство "Агро - Вільд Україна" перераховано на користь ТОВ "НТК "Метрополія" 336 096,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21968 від 02.03.2018.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказував на те, що відповідачем всупереч умовам Договору не дотримано строків виконання робіт, які визначено у п. 1.2. Договору та не надано замовнику результати робіт, не підписано у 2-х примірниках акт приймання - передавання виконаних робіт, а тому, за твердженням позивача, Договір № 12/02-03/01 на виконання проектних робіт має бути розірваний у судовому порядку та з відповідача належить стягнути суму у розмірі 336 096, 00 грн., яка була перераховано платіжним дорученням № 21968 від 02.03.2018.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилався на те, що:

- 06.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВУ Грін Енерджі" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК "Метрополія" надіслано лист № 9, яким позивач підтвердив прийняття виконаних робіт за Договором у розмірі 25%, що складає 168 048, 00 грн.;

- у відповідь на вказаний лист відповідачем було надіслано позивачу лист - відповідь № 01/03-01/213 від 12.08.2019 з проханням підписання Акт приймання - передавання виконаних робіт від 12.08.2019, запропоновано підписати акти звірки взаєморозрахунків за Договорами та надати відповідь для подальшого виконання робіт або розірвання Договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.08.2019, накладною № 0318901926506 від 13.08.2019 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0318901926506 (отримано ТОВ "НТК "Метрополія" 15.08.2019), копії яких долучено до матеріалів справи;

- у відповідь на лист № 01/03-01/213 від 12.08.2019 позивач акти приймання - передавання виконаних робіт від 12.08.2019 не підписав, жодних пропозицій від позивача на адресу відповідача не надходило, натомість звертається до суду із позовом про розірвання Договору та стягнення грошових коштів;

- позивачем не дотримано вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо розірвання договору та умовам п. 10.4. Договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Крім того, на стадії апеляційного розгляду справи, 12.11.2020 від скаржника через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання доказів по справі, а саме: копію договору доручення № 1 від 01.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" та Іноземним підприємство "Агро- Вільд Україна", за умовами якого третя особа доручила позивачу здійснити в судовому порядку стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ" за невиконані роботи по договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, які були сплачені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ" за Договором про виконання обов`язку третьою особою та припинення зобов`язання зарахуванням № 03/02-03/01 від 01.03.2018.

Враховуючи приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що сторонами спору були надані документи в підтвердження своїх вимог та заперечень, а отже суд апеляційної інстанції з метою повного та всебічного розгляду справи, керуючись правами, наданими вищенаведеними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України, здійснює оцінку наданих сторонами доказів в сукупності з усіма обставинами справи та іншими наявними у справі доказами з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених в ст.ст. 124, 129 Конституції України та ст.ст. 2, 3, 4, 5, 7, 8, 11, 13, 14, 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, а також ст.ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених в ст.ст. 124, 129 Конституції України та вищенаведених нормах процесуального закону, приймає надані скаржником додаткові докази стосовно суті спірних правовідносин, проте, їх оцінка здійснюється судом апеляційної інстанції в процесі розгляду справи в сукупності з усіма наявними у справі документами.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 29.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВУ Солар", як замовником, яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "АВУ Грін Енерджі" (згідно протоколу загальних зборів учасників № 1/19 від 30.05.2019), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія",як виконавцем, укладено Договір № 12/02-03/01 на виконання проектних робіт, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язався виконати роботи з проектування сонячної електростанції потужністю до 10 МВт в контурі майданчика поблизу с. Озерна Білоцерківського району Київської області (далі - роботи), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи у повному обсязі.

Таким чином, між сторонами спору внаслідок укладення відповідного договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, виникли правовідносини підряду, зокрема стосовно проведення та виконання проектних робіт, які врегульовані главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. (ч. 1) До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (ч. 2)

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

При цьому, частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Крім того, положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов Договору №12/02-03/01 від 29.12.2017 з якими приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов`язують можливість його розірвання.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції у наведеній частин, вважає їх такими, що зроблені при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції у наведеній частині не відповідають встановленим обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення спору, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, сторонами спору внаслідок укладення відповідного договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017 , виникли правовідносини підряду, зокрема стосовно проведення проектних робіт, які врегульовані главою 61 Цивільного кодексу України.

Також, умовами договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017 визначено, що строк виконання робіт складає 4 місяці з моменту підписання договору за умови отримання авансового платежу та надання виконавцю всіх вихідних даних (п. 1.2), а інформація для забезпечення можливості якісного виконання робіт надається замовником за письмовим зверненням виконавця (п. 3.1), а факт виконання робіт за договором оформлюється відповідним актом (п. 2.3).

При цьому, відповідно до п. 1.1. Договору № 03/02-03-01 від 01.03.2018 сторони домовились про те, що сторона -2 виконає зобов`язання по сплаті боргу за сторону-3 перед стороною-1, які виникли внаслідок укладення Договору від 29.12.2017 № 12/02-03/01 про виконання проектних робіт, шляхом перерахування суми у розмірі 336 096, 00 грн. на поточний рахунок сторони-1.

Ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання Договору № 03/02-03/01 від 01.03.2018, Іноземне підприємство "Агро - Вільд Україна" в порядку, обумовленому ст. 528 Цивільного кодексу України, перераховано на користь ТОВ "НТК "Метрополія" 336 096,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21968 від 02.03.2018, і вказана сума коштів прийнята відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що у вказаному платіжному дорученні № 21968 від 02.03.2018 міститься інформація про підставу перерахування спірних коштів по іншому договору (внаслідок розбіжності року договору), оскільки матеріали справи не містять документально підтверджених відомостей про наявність між учасниками спору правовідносин за таким же договором (зокрема щодо спів падіння по нумерації) за 2018 рік.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що в платіжному дорученні допущено помилку стосовно року укладення договору № 03/02-03/01, а саме помилково вказано 2017 рік, замість 2018 року, і вказана технічна помилка не впливає на факт перерахування спірної суми коштів у розмірі 336 096,00 грн. саме в рахунок виконання позивачем умов договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017. Крім того, матеріали справи не містять доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували, що відповідач відмовився від прийняття вказаної суми коштів та/або вчиняв дії щодо її повернення на користь особи, яка їх перерахувала, або заперечував щодо їх перерахування саме за трьохсторонньо укладеним правочином між сторонами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою природою перерахованої суми у розмірі 336 096,00 грн. - є аванс на виконання робіт за договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017, який перераховано третьою особою на користь відповідача в рахунок виконання зобов`язання позивача щодо сплати обумовленого авансу по договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, розмір якого узгоджується з п. 2.2 договору. Сплата авансу в розмірі 336 096,00 грн. платіжним дорученням № 21968 від 02.03.2018 в сукупності з двосторонньо погодженим сторонами завданням на проектування (додаток № 1 до договору) свідчить про те, що позивачем було виконано свої зобов`язання за договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок виконати обумовлені договором роботи у строк до 02.07.2018.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме у випадку зміни правової природи авансу на оплату виконаних робіт, останній не підлягає поверненню, а зараховується в якості оплати виконаної роботи по договору. При цьому, як законом, так укладеним між сторонами договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017 обумовлено, що факт виконання визначених договором робіт підтверджується актом приймання - передавання виконаних робіт, і саме з фактом підписання відповідного акту, підтвердженим належними та допустимими доказами, змінюється правова природа авансу на оплату виконаних робіт.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши умови договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017 встановив, що інформація для забезпечення можливості якісного виконання робіт надається замовником за письмовим зверненням виконавця (п. 3.1), а факт виконання робіт за договором оформлюється відповідним актом (п. 2.3), проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України звернення виконавця (відповідача) до позивача (замовника) щодо уточнення вихідних даних та надання будь-якої додаткової інформації. При цьому, протокол технічної наради від 27.05.2019, складений представниками позивача та відповідача, містить лише відомості стосовно обговорення певних проектувань без зазначення за яким договором, проте, не є документом, який в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює/змінює/припиняє зобов`язання сторін саме за укладеним договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017, як не є і документом, який підтверджує прийняття до виконання визначених у ньому технічних показників.

Також, відповідачем до матеріалів справи було долучено копію листа від 12.08.2019 № 01/03-01/213, у відповідь на лист позивача № 9 від 06.08.2019, в якому зазначалось про те, що відповідачем виконано на користь позивача, як замовника, зобов`язання в розмірі близькому до 25%, а сума надміру сплачених коштів становить 168 048,00 грн., і роботи не моли бути виконані виконавцем по договору внаслідок ненадання замовником інформації, передбаченої п. 3.1 договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017. Крім того, до вказаного листа додано копію акту на суму 168 048,00 грн., який підписано в односторонньому порядку лише відповідачем.

Суд апеляційної інстанції дослідивши вказаний акт на суму 168 048,00 грн., який підписано в односторонньому порядку лише відповідачем, дійшов висновку, що він не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України як виконання відповідачем, так і прийняття позивачем визначеного договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017 обсягу робіт. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження виконання відповідачем як проектних робіт, так і не містять доказів їх вартості у визначеному відповідачем у акті розмірі.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що надсилання відповідачем позивачу вказаного акту - не є обставиною, яка підтверджує як фактичне виконання відповідачем робіт на вказану у ньому суму, так і фактичне їх прийняття позивачем в розумінні п. 4.1, 4.2 договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановив, що позивачем було виконано свої зобов`язання за договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017 (сплата обумовленого авансу по договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, розмір якого узгоджується з п. 2.2 договору в сукупності з двосторонньо погодженим сторонами завданням на проектування (додаток № 1 до договору)), внаслідок чого у відповідача виник обов`язок виконати обумовлені договором роботи у строк до 02.07.2018, чого ним здійснено не було, а тому позивач правомірно з огляду на частину 4 статті 849 Цивільного кодексу України реалізував право до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, звернувшись до суду з відповідним позовом про розірвання договору та стягнення перерахованого авансу в сумі 336 096,00 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що стаття 651 Цивільного кодексу України містить загальні правила розірвання договору при істотному порушенні умов такого, а спеціальними нормами, які регулюють правовідносини між позивачем та відповідачем стосовно правовідносин підряду на проектні роботи, зокрема ст. 887 Цивільного кодексу України, частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, чітко унормовано саме право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, і саме вказані норми матеріального права підлягають застосуванню до спірних правовідносин в контексті існуючого між сторонами спору.

При цьому, ч. 4 статті 849 Цивільного кодексу України обумовлює наслідок реалізації замовником права відмови від договору підряду (зокрема, і на проектні роботи), а саме: виплату підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодування йому збитків, завданих розірванням договору.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач, як замовник за Договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017, реалізував обумовлене частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України право до закінчення роботи відмовитись від договору підряду і вказане право жодним чином не залежить від підстав, визначених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, яка регулює загальне правило розірвання договору у зв`язку з істотністю допущених порушень будь-якою стороною договору.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що акт на суму 168 048,00 грн., який підписано в односторонньому порядку лише відповідачем, - не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України як виконання відповідачем, так і прийняття позивачем визначеного договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017 обсягу робіт на вказану у ньому суму. В свою чергу, наведена обставина в сукупності з тим, що матеріали справи взагалі не містять будь-яких документальних підтверджень виконання відповідачем проектних робіт (як повністю, так і частково), зазначений акт не приймається судом апеляційної інстанції як належний доказ в підтвердження факту виконання робіт на вказану у ньому суму, а заявлена до стягнення сума коштів у розмірі 336 096, 00 грн. не змінила свою правову природу і є авансом, роботи на який не було виконано, у зв`язку з чим останній підлягає поверненню відповідачем на користь позивача.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме у позивача наявне право на стягнення спірної суми коштів, яке набуте у відповідності до умов договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017 та Договору № 03/02-03-01 від 01.03.2018, а також умов договору доручення № 1 від 01.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" та Іноземним підприємство "Агро- Вільд Україна", який приймається судом апеляційної інстанції як доказ на стадії апеляційного розгляду справи з огляду на повноваження, обумовлені ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на необхідність дотримання приписів ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник вказував, що даний доказ має значення для справи, але не був наданий суду першої інстанції у зв`язку з запровадженням карантинних заходів на підприємстві та утруднення доступу до первинних документів.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що обов`язком суду при вирішенні спору є належна правова кваліфікація правовідносин учасників спору і застосування відповідної норми права, яка регулює спірні правовідносини, тобто, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Вказана позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати ВС від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 .

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було неправильно застосовано при кваліфікації спірних правовідносин приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма, яка регулює правовідносини підряду на виконання проектних робіт, а саме: ст. 887, частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, зокрема і щодо прав позивача, як замовника, відмовитись від договору, яке є безумовним.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача стосовно того, що у пункті п. 9.2. Договору сторони узгодили порядок розірвання Договору, який передбачений статтею 188 Господарського кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України , способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18), п. 8.17).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про розірвання договору саме внаслідок ненадання позивачем доказів на підтвердження надання пропозиції відповідачу про розірвання Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017, а також щодо відмови у стягненні 336 096, 00 грн. авансу, роботи на який виконано не було по договору і позивач, як замовник за Договором № 12/02-03/01 від 29.12.2017, реалізував обумовлене частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України право до закінчення роботи відмовитись від договору підряду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обумовлених як договором, так і законом підстав для розірвання Договору № 12/02-03/01 від 29.12.2017 та стягнення суми перерахованих коштів з відповідача на користь позивача у розмірі 336 096, 00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду ґрунтуються на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові та відповідачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи (зокрема, щодо правової природи спірної суми та наявності обставин для розірвання договору), за недоведеності обставин, що мають значення для справи, як суд першої інстанції визнав встановленими (зокрема, щодо відсутності підстав для розірвання договору та стягнення спірної суми), висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права (ст. ст. 651, 887, ч.4 статті 849 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України) щодо встановлення обставин наявності обумовлених законом підстав для розірвання договору та стягнення спірної суми коштів, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю за наведених у даній постанові підстав.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Іноземне підприємство Агро-Вільд-Україна про розірвання договору та стягнення заборгованості 336 096, 00 грн. - підлягає задоволенню повністю, а саме: Договір на виконання проектних робіт № 12/02-03/01 від 29.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" (попередня назва - АВУ Солар ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ" - підлягає розірванню, а також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в сумі 336 096 (триста тридцять шість тисяч дев`яносто шість) грн. 00 коп. .

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги покладається судом апеляційної інстанції на відповідача, та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі № 910/5751/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі № 910/5751/20 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Іноземне підприємство Агро-Вільд-Україна про розірвання договору та стягнення заборгованості 336 096, 00 грн. - задовольнити повністю.

4. Договір на виконання проектних робіт № 12/02-03/01 від 29.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" (попередня назва - АВУ Солар ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ" - розірвати.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ" (код ЄДРПОУ 40094822,; місцезнаходженян: 03189 м.Київ, вул. Ломоносова, 75-А, оф. 129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" (код ЄДРПОУ 41616924; місцезнаходження: 09128 Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вул. Липки, буд. 2) грошові кошти в сумі 336 096 (триста тридцять шість тисяч дев`яносто шість) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "МЕТРОПОЛІЯ" (код ЄДРПОУ 40094822,; місцезнаходженян: 03189 м.Київ, вул. Ломоносова, 75-А, оф. 129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВУ ГРІН ЕНЕРДЖІ" (код ЄДРПОУ 41616924; місцезнаходження: 09128 Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вул. Липки, буд. 2) 7 143 (сім тисяч сто сорок три) грн. 44 коп. судового збору за подачу позову та 10 715 (десять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн. 16 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Матеріали справи №910/5751/20 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 02.12.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

С.Я. Дикунська