Постанова

від 30.11.2020 по справі 910/3868/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. Справа№ 910/3868/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Поляк О.І.

Кропивної Л.В.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Боримська І.О. - адвокат

від відповідача: Щербак І.І. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020, повний текст якого складено на 21.09.2020

у справі № 910/3868/20 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Приватного підприємства Дніпровський завод залізничного транспорту

до Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

про стягнення 9 343 821,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 112-120 т. 2) заявлено про стягнення основного боргу в сумі 8 554 445,73 грн. за виконані за договором підряду № 17/18-07 від 18.07.2019, але неоплачені роботи, пені в сумі 837 918,82 грн., 3 % річних в сумі 135 674,45 грн. та інфляційних втрат в сумі 123 478,11 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позов (а.с. 70-76 т. 2) відповідач послався на те, що:

- стягнення плати за подання вагонів не передбачено спірним договором, а відтак, відповідач повністю заперечує проти стягнення з нього коштів по рахунках на оплату № 97 від 16.01.2019, № 76 від 16.11.2019, № 75 від 16.11.2019 на загальну суму 8 473,72 грн., а також нарахованих на вказану суму пені (637,03 грн.) та 3 % річних (71,13 грн.);

- позивачем невірно розраховані пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, з огляду на що відповідач надав власний контрозрахунок.

Крім того, відповідач зазначив про те, що позивач не зареєстрував у ЄРПН податкові накладні на суму 3 453 619,25 грн., що позбавило відповідача можливості отримати податковий кредит.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи (а.с. 97-101 т. 2), на вирішення якої просив поставити наступні питання:

- у якому технічному стані перебувають хопер-дозатори у кількості 19 одиниць на момент огляду експертами і чи відповідає цей стан вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України та передбачені п. 2.1 договору підряду № 17/18-07 від 18.07.2019 (якщо технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів, то у чому саме полягає ця невідповідність)?

- чи здійснювався ремонт хопер-дозаторів у кількості 19 одиниць в об`ємі КРП (капітальний ремонт з продовженням терміну служби)?

- яка фактична вартість виконаних робіт (матеріалів)?

- якими положеннями нормативних документів, повинні керуватися посадові особи позивача у процесі ремонту хопер-дозаторів у кількості 19 одиниць та чи відповідають дії посадових осіб вимогам зазначених нормативних документів?

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що після прийняття з ремонту хопер-дозаторів у кількості 19 одиниць, які на даний час знаходяться на Київ-Московській та на Прилуцькій філіях працівниками вказаних підрозділів виявлено несправності всіх вагонів, що зумовлює необхідність залучення експерта для встановлення технічного стану таких вагонів.

У задоволенні вказаного клопотання судом першої інстанції відмовлено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2020, повний текст якого складено на 21.09.2020, у справі № 910/3868/20 позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами, якими є підписані обома сторонами акти здачі-приймання робіт, доведено факт виконання ним спірних робіт на заявлену до стягнення суму, з огляду на що позовні вимоги про стягнення плати за вказані роботи є законними та обґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на те, що стягнення плати за подання вагонів не передбачено спірним договором, тому відповідач повністю заперечує проти стягнення з нього коштів по рахунках на оплату № 97 від 16.01.2019, № 76 від 16.11.2019, № 75 від 16.11.2019 на загальну суму 8 473,72 грн., суд першої інстанції зазначив про те, що умовами п. 4.6 спірного договору передбачено компенсацію витрат з доставки вагонів позивачу, та про те, що сторонами були підписані відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 16.11.2019, № 71 від 16.11.2019, № 70 від 16.11.2019 щодо таких послуг без наявності будь-яких претензії щодо них, а відтак, надані позивачем послуги за ними мають бути оплачені відповідачем.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд першої інстанції зазначив, що:

- з пункту 6.3 спірного договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ) та порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожен день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, тому в силу приписів ч. 6 ст. 232 ГК України період нарахування штрафних санкцій обмежено шестимісячним терміном, а відтак, позивачем невірно визначено період нарахування пені за актами від 16.10.2019 (з 22.10.2019 по 24.05.2020);

- вірним є визначений позивачем період для нарахування пені за актами за грудень 2019;

- здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга розрахунок пені за вищенаведеними актами та за вставлені судом періоди по актам за жовтень та листопад 2019 року, а також враховуючи умови пункту 6.3 спірного договору, яким визначено, що сума пені не може бути більше 10 процентів від суми заборгованості, суд дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 837 918,82 грн.:

- вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволені судом у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у справі № 910/3868/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- суд першої інстанції у підготовчому засіданні 06.07.2020 розглянув та відхилив клопотання відповідача про призначення судової експертизи, проте в оскаржуваному судовому рішення взагалі не наведено мотиви такої відмови;

- під час розгляду справи в суді першої інстанції представнику відповідача відмовлено в задоволенні клопотань про відкладення судових засідань (у судовому засіданні 10.09.2020 та у підготовчому судовому засіданні 06.08.2020 - примітка суду), в обґрунтування яких заявник посилався на те, що ним оскаржено до суду апеляційної інстанції винесену у цій справі 14.07.2020 ухвалу, якою зустрічний позов апелянта було повернуто йому. Відмовляючи в задоволенні вказаних клопотань, суд першої інстанції позбавив апелянта права на можливість розгляду зустрічної позовної заяви у справі № 910/3868/20, оскільки така позовна заява подавалась саме як зустрічна, а первісний позов судом уже розглянуто, тому апелянт не може реалізувати своє право на розгляд поданої зустрічної позовної заяви (постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у справі № 910/3868/20 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2020, якою повернуто зустрічну позовну заяву апелянтові, скасовано, а справу № 910/3868/20 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом - примітка суду);

- у спірному договорі відсутня дата його підписання (в той час як суд першої інстанції в оспорюваному рішенні встановив, що такою датою є 18.07.2020), що свідчить про недоведеність того, що роботи, які були прийняті за спірним актами, виконані саме на виконання умов спірного договору.

До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про призначення судової експертизи, аналогічне за змістом поданому до суду першої інстанції клопотанню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 справа № 910/3868/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.

28.10.2020 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов супровідний лист, до якого додано платіжне доручення № 39300 від 20.10.2020 про сплату судового збору в сумі 217 160,00 грн.

Розпорядженням № 09.1-08/4099/20 від 29.10.2020, у зв`язку перебуванням судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3868/20.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 справа № 910/3868/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Кропивна Л.В., Поляк О.І.

Ухвалою від 02.11.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Кропивна Л.В., Поляк О.І.:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у справі № 910/3868/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, у тому числі щодо клопотання про призначення експертизи, клопотань, заперечень - до 20.11.2020;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- призначено справу № 910/3868/20 до розгляду на 30.11.2020 о 14:40;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

30.11.2020 до суду від позивача надійшли пояснення та клопотання по справі, в яких позивач просив:

- поновити пропущений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заперечень, у тому числі щодо клопотання про призначення судової експертизи;

- надати матеріли справи для ознайомлення;

- відкласти розгляд справи № 910/3868/20 (оголосити перерву) для ознайомлення з матеріалами справи і надання до суду відповідних пояснень, інформації, документів щодо фактичних обставин справи, а також заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає таке.

Клопотання обґрунтовано тим, що:

- з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 встановлений карантин, який на даний час продовжений до 31.12.2020;

- з огляду на вказані обставини, відповідно до наказу № 05/ПрК від 20.05.2020 керівництвом позивача оголошено простій із 21.05.2020 для усіх працівників до моменту зняття карантинних обмежень та дозволено робітникам підприємства перебувати вдома протягом простою;

- представник позивача - адвокат, який представляє інтереси позивача у справі № 910/3868/20, знаходився на самоізоляції з причин захворювання з 09.11.2020 рідних, які мешкають з ним в одній квартирі, на коронавірус COVID-19;

- на адресу позивача разом з апеляційної скаргою не надходило клопотання про призначення судової експертизи.

Всі вказані обставини, на думку позивача, позбавили його можливості з метою ефективного захисту своїх порушених прав і законних інтересів підготувати та надати відповідні необхідні пояснення документи, зауваження тощо.

Щодо клопотання в частині відкладення розгляду справи (оголошення перерви) колегія суддів зазначає таке.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Враховуючи те, що в судове засідання представник позивача з`явився, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Частина 2 ст. 216 ГПК України встановлює, що якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Необхідність оголошення перерви в судовому засіданні обґрунтована необхідністю надання позивачу часу для подання відзиву на апеляційну скаргу та письмових заперечень з приводу клопотання відповідача про призначення судової експертизи, неможливість подання яких зумовлена перебуванням представника позивача на самоізоляції, та неотриманням клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Однак факт перебування представника позивача на самоізоляції не підтверджений ним жодним доказом, як не підтверджений і факт оголошення в підприємстві позивача простою починаючи з 21.05.2020, а факт неотримання доданого до апеляційної скарги клопотання відповідача про призначення судової експертизи спростовується доданим до апеляційної скарги доказами її направлення з усіма додатками (в тому числі і з клопотанням про призначення судової експертизи - примітка суду) на адресу позивача, а також відомостями, які містяться на он-лайн сервісі Укрпошти Відстеження поштових пересилань щодо вручення поштової кореспонденції з штрихкодовим ідентифікатором 0103275464868, згідно з якими вказана кореспонденції була позивачем отримана 15.10.2020.

Крім того, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020, якою розгляд справи № 910/3868/20 призначений на 30.11.2020, позивач отримав 07.11.2020, а відтак не був позбавлений, у випадку перебування свого представника на самоізоляції з 09.11.2020, вчинити відповідні дії щодо заміни представника.

Крім того, колегія суддів враховує те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності у позивача лише одного повноважного представника - адвоката Щербака І.І.

З огляду на обставини, які викладені вище, у задоволенні клопотання позивача в частині оголошення перерви в судовому засіданні колегією суддів відмовляється.

Щодо клопотання в частині поновлення пропущеного строку для надання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень щодо клопотання про призначення судової експертизи слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020, якою відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 20.11.2020.

Частиною 4 ст. 119 ГПК України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Позивачем до вищевказаного клопотання не подано відзив на апеляційну скаргу та заперечення щодо клопотання про призначення судової експертизи, тобто не вчинена процесуальна дія, стосовно якої пропущено строк.

З огляду на вищевикладені обставини, в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для поновлення позивачу процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень щодо клопотання про призначення судової експертизи.

Станом на 30.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою від 30.11.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

18.07.2019 позивач як виконавець та відповідач в особі Київ-Московської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту як замовник уклали договір підряду № 17/18-07 (далі Договір) (а.с. 17-28 т.1), за умовами якого позивач зобов`язаний в порядку та на умовах Договору за завданнями відповідача виконати роботи з капітального ремонту хопер-дозаторів з продовженням терміну служби у кількості 32 (тридцять дві) одиниці силами та на базі виробничих підрозділів - Ремонтне вагонне депо - Помічна , Ремонтне вагонне депо - ім. Т.Шевченко , а відповідач - оплатити виконані роботи в розмірі і в строки, передбачені Договором.

У пункті 1.2. Договору сторони погодили строк виконання робіт - протягом строку, визначеного інструкціями АТ Укрзалізниця з капітального ремонту вагонів. Сторони спроможні погодити інший строк виконання робіт шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Роботи виконуються силами позивача, матеріалами та запасними частинами відповідача або позивача відповідно до домовленостей між позивачем та відповідачем та умов Договору, по цінам згідно Додатку № 2, та № 3 цього Договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна робіт з ремонту вагонів становить 27 398 719,88 грн., в тому числі ПДВ - 4 566 453,28 грн. і не може бути збільшена.

Орієнтована ціна, зазначена в п. 4.1. Договору, визначена сторонами у Плановій ціні Робіт, викладеній в Додатку № 2 до Договору (п. 4.2).

Остаточна ціна робіт, що підлягає оплаті в порядку та на умовах, визначених Договором, складється з ціни фактично виконаних робіт, визначеної в калькуляції, за вирахуванням вартості металобрухту, що утворилися після ремонту вагонів. У випадку, якщо остаточна ціна робіт більша орієнтовної ціни, оплаті підлягає ціна робіт в розмірі не більшому ніж орієнтовна ціна. Оплата відповідачем ціни робіт в розмірі не більшому ніж орієнтовна ціна не є порушенням умов Договору (п. 4.3).

Згідно з п. 3.7. Договору, передача вагонів позивачем з ремонту відповідачу здійснюється на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі вагонів з ремонту, актів комплектації та стану колісних пар на кожний вагон. Акт приймання-передачі вагонів з ремонту складається позивачем та підписується сторонами в день його складання на території позивача. Позивач передає вагони відповідачу з ремонту протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня оплати відповідачем виконаних робіт в розмірі, передбаченому в п. 4.3. Договору.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивачем виконані роботи на загальну суму 8 554 445,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 76 від 16.10.2019 на суму 764 925,01 грн., № 77 від 16.10.2019 на суму 893 807,17 грн., № 78 від 16.10.2019 на суму 891 472,50 грн., № 79 від 16.10.2019 на суму 875 508,31 грн., № 80 від 16.10.2019 на суму 430 190,08 грн., № 81 від 16.10.2019 на суму 890 134,14 грн., № 82 від 16.10.2019 на суму 346 315,55 грн., № 70 від 16.11.2019 на суму 1 252,92 грн., № 71 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн., № 88 від 16.11.2019 на суму 225,53 грн., № 94 від 11.12.2019 на суму 886 980,97 грн., № 95 від 11.12.2019 на суму 887 857,13 грн., № 96 від 11.12.2019 на суму 455 697,96 грн., № 98 від 11.12.2019 року на суму 679 746,67 грн., № 99 від 11.12.2019 на суму 543 336,52 грн., калькуляцій з розшифровками, актів комісійного визначення ваги металобрухту, актів прийому-передачі металобрухту, повідомлень, дефектних відомостей тощо (а.с. 45-252 т.1, а.с. 1-14 т. 2).

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані обома сторонами без зауважень.

Щодо посилань відповідача на те, що стягнення плати за подання вагонів не передбачено Договором і що відповідач повністю заперечує проти стягнення з нього коштів по рахунках на оплату № 97 від 16.01.2019, № 76 від 16.11.2019, № 75 від 16.11.2019 на загальну суму 8 473,72 грн., колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що умовами з п. 4.6 Договору, згідно з яким у разі доставки вагонів за рахунок позивача, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу витрати протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання відповідачем належним чином оформленого рахунку та документів, що підтверджують витрати позивача на доставку вагонів в ремонт та/або з ремонту замовнику залізничним транспортом, фактично передбачено компенсацію витрат позивача з доставки вагонів відповідачу, і що оскільки сторонами відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 16.11.2019, № 71 від 16.11.2019, № 70 від 16.11.2019 щодо таких послуг підписані без наявності будь-яких претензії щодо них, надані позивачем послуги за ними мають бути оплачені відповідачем.

Отже, загальна вартість виконаних позивачем і прийнятих без зауважень відповідачем робіт становить 8 554 445,73 грн.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду, до яких відноситься спірний договір, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, відповідач має обов`язок оплатити виконані позивачем за спірними актами роботи на загальну суму 8 554 445,73 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.4 Договору розрахунки по Договору здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Датою проведення розрахунку за Договором є дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

Оплата відповідачем здійснюється на підставі рахунку позивача протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.5 Договору).

Доказів перерахування відповідачем коштів в рахунок оплати спірних робіт матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимим доказами доведено факт виконання за Договором робіт на загальну суму 8 554 445,73 грн. та факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті таких робіт.

При цьому, щодо посилань відповідача на те, що надана позивачем копія такого договору не містить дати його укладення, слід зазначити, що окрім самого Договору, який, дійсно, на містить дати його підписання, сторонами також були підписані додатки до нього № 3, № 3.1, № 3.2, № 3.3, додаткова угода № 1 від 01.10.2019 з додатками № 1, № 3, № 3.1, № 3.3, додаткова угода № 2 від 02.12.2019 (а.с. 32-44 т. 1), а також складені відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять посилання саме на договір підряду № 17/18-07 від 18.07.2019.

Проти підписання всіх вказаних вище документів відповідач не заперечує.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів того, що між сторонами був укладений ще один договір підряду за № 17/18-07, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов`язання за завданнями відповідача виконати роботи з капітального ремонту хопер-дозаторів з продовженням терміну служби у кількості 32 (тридцять дві) одиниці, силами та на базі виробничих підрозділів - Ремонтне вагонне депо - Помічна , Ремонтне вагонне депо - ім. Т.Шевченко , колегія суддів вважає, що наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності належним чином підтверджено, що датою укладення Договору є саме 18.07.2019, а відсутність вказаної дати у копії Договору, доданого позивачем до позову, не є підставою вважати, що роботи, які були виконані відповідачем з посиланням на умови договору підряду № 17/18-07 від 18.07.2019, виконані за якимось іншим договором, відмінним від Договору.

Щодо посилань відповідача на те, що спірні роботи позивачем виконані з недоліками, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Порядок приймання-передачі закінчених робіт визначений п. 3.7 Договору, згідно з яким передача вагонів позивачем з ремонту відповідачу здійснюється на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі вагонів з ремонту.

Отже, виходячи з умов Договору, належним доказом виконання позивачем спірних робіт є саме підписані обома сторонами Акти приймання-передачі вагонів з ремонту, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Частиною 2 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З огляду на характер недоліків у спірних роботах, на які посилається відповідач (неякісне фарбування, повільна робота розвантажувальних механізмів, колісна пара з граничним бандажем 30 мм., виявлена на одному з вагонів), такі недоліки могли бути виявлені відповідачем при прийнятті зазначених робіт, а отже, відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов Договору, підписавши відповідний акти приймання-передачі вагонів з ремонту без зауважень, відповідач позбавив себе права посилатися на зазначені недоліки.

Крім того, відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а відтак, саме на відповідача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, зокрема, факт неналежного виконання позивачем спірних робіт, проте жодного доказу на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що спірні роботи виконані позивачем з недоліками, як недоведені.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 837 918,82 грн., 3 % річних в сумі 135 674,45 грн. та інфляційних втрат в сумі 123 478,11 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції:

- враховуючи положення п. 4.5. Договору, відповідач мав сплати за виконані позивачем роботи згідно Актів здачі-приймання робіт (надання послуг):

1. № 76 від 16.10.2019 на суму 764 925,01 грн., № 77 від 16.10.2019 на суму 893 807,17 грн., № 78 від 16.10.2019 на суму 891 472,50 грн., № 79 від 16.10.2019 на суму 875 508,31 грн., № 80 від 16.10.2019 на суму 430 190,08 грн., № 81 від 16.10.2019 на суму 890 134,14 грн., № 82 від 16.10.2019 на суму 346 315,55 грн. - в строк до 21.10.2019, тому починаючи з 22.10.2019, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вказаних актів;

2. № 94 від 11.12.2019 на суму 886 980,97 грн., № 95 від 11.12.2019 на суму 887 857,13 грн., № 96 від 11.12.2019 на суму 455 697,96 грн., № 98 від 11.12.2019 року на суму 679 746,67 грн., № 99 від 11.12.2019 на суму 543 336,52 грн. - в строк до 16.12.2019, тому починаючи з 17.12.2019, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вказаних актів;

- враховуючи умови п 4.6 Договору, відповідач мав сплати за виконані позивачем роботи згідно Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 70 від 16.11.2019 на суму 1 252,92 грн., № 71 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн., № 88 від 16.11.2019 на суму 225,53 грн. в строк до 29.11.2019, тому починаючи з 30.11.2019, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вказаних актів.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов`язку оплати виконаних позивачем робіт у встановлений Договором строк, є підстави для застосування встановленої Договором та законодавством відповідальності.

Згідно п. 6.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати прийнятих відповідачем робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10 (десяти) процентів від суми заборгованості.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем при розрахунку пені не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та, відповідно, невірно визначений період нарахування пені за актами від 16.10.2019 (з 22.10.2019 по 24.05.2020); період для нарахування пені за актами за грудень 2019 року позивачем визначений вірно.

Однак при перерахунку пені, з урахуванням строків, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України, виявилось, що розмір заявленої до стягнення пені не перевищує суми пені з урахуванням встановлених п. 6.3 Договору обмежень.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що, незважаючи на помилку в визначенні періоду нарахування пені за актами від 16.10.2019 (з 22.10.2019 по 24.05.2020), з урахуванням обмежень, встановлених п. 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строку оплати виконаних робіт за Договором у розмірі 837 918,82 грн. є законними.

Також суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 135 674,45 грн. та інфляційних втрат в сумі 123 478,11 грн.

При цьому, посилання відповідача на помилки у виконаних позивачем розрахунках не підтвердились при їх перевірці судом, а посилання на те, що нарахування пені та 3 % річних на прийняті за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 70 від 16.11.2019, № 71 від 16.11.2019 та № 88 від 16.11.2019 роботи є безпідставним, оскільки відповідач не має оплачувати вказані роботи, спростовані викладеними вище обставинами.

Посилання апелянта на обставини, пов`язані з процедурою реєстрації податкових накладних, та обставини, пов`язані з поверненням судом першої інстанції зустрічного позову відповідача, на вирішення спору сторін по суті не впливають і до уваги колегією суддів не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у справі № 910/3868/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у справі № 910/3868/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у справі № 910/3868/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3868/20.

Повний текст постанови складено: 02.12.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.І. Поляк

Л.В. Кропивна