Ухвала

від 02.12.2020 по справі 5004/292/11

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" грудня 2020 р. Справа № 5004/292/11

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ"

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020р.

(постановлену о 12:38год. у м. Луцьку, повний текст складено 26.08.2020р.)

у справі № 5004/292/11 (суддя Вороняк А.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ"

про заміну стягувача у наказі Господарського суду Волинської області №5004/292/11-1 від 16.05.2011 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Галичина"

до відповідача фізичної особи-підприємця Казмірук Мирослави Олександрівни

про стягнення 26590,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.08.2020 р. у справі №5004/292/11 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" про заміну стягувача у наказі Господарського суду Волинської області №5004/292/11-1 від 16.05.2011 по справі №5004/292/11 - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про заміну стягувача у наказі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020р. у справі №5004/292/11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" (№01/09 від 12.09.2020р.) залишено без руху; зобов`язано скаржника протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2102 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 року у справі №5004/292/11 апеляційну скаргу ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" (№01/09 від 12.09.2020р.) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020 р. у справі № 5004/292/11 було повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.

19.11.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" повторно звернулося з апеляційною скаргою (№18/11 від 18.11.2020р.) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020р. у справі № 5004/292/11, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" про заміну стягувана у наказі Господарського суду Волинської області №5004/292/11-1 від 16.05.2011.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду наступне.

Згідно ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.258 ГПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Відповідно до п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України", п.47 рішення у справі "Устименко проти України").

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Як вже зазначалося вище, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020р. у справі №5004/292/11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" (№01/09 від 12.09.2020р.) залишено без руху; зобов`язано скаржника протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2102 грн. (т.1, а.с. 118).

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції адресату, скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" отримало ухвалу суду - 08.10.2020р.(т.1, а.с.122).

Враховуючи вищевикладене, 10-денний строк для усунення недоліків закінчився - 19.10.2020р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020р. у справі №5004/292/11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" (№01/09 від 12.09.2020р.) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020 р. у справі № 5004/292/11 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами (т.1, а.с.126-127). У вказаній ухвалі суд констатував, що скаржник не усунув виявлені при подані апеляційної скарги недоліки протягом встановленого строку, тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020 р. у справі № 5004/292/11 підлягає поверненню скаржнику. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020р. було оприлюднено у ЄДРСР - 30.09.2020р. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91819303), а тому скаржник міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

05.11.2020 року, тобто після винесення ухвали про повернення апеляційної скарги, на адресу суду від ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" надійшла заява, в якій просить продовжити (поновити) строк на усунення недоліків апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020 р. у справі №5004/292/11 (т.1, а.с. 130-138).

19.11.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" повторно звернулося з апеляційною скаргою (№18/11 від 18.11.2020р.) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020р. у справі № 5004/292/11, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" про заміну стягувана у наказі Господарського суду Волинської області №5004/292/11-1 від 16.05.2011.

До повторно поданої апеляційної скарги, додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження (№18/11 від 18.11.2020р.). У заяві скаржник зазначає, що вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2020 року про залишення апеляційної скарги залишено без руху ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" було виконано з пропущенням строку, проте з поважної причини. Пояснює, що 02.11.2020 року скаржником було сплачено судовий збір, надіслано примірники апеляційної скарги з додатками учасникам справи та направлено відповідні докази на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду разом із заявою про продовження (поновлення) пропущеного строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" звертає увагу, що вказана поштова кореспонденція не встигла надійти на адресу суду до винесення судом ухвали від 04.11.2020 року про повернення апеляційної скарги ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" з доданими до неї документами.

Додає, що про винесення ухвали суду від 04.11.2020 року про повернення апеляційної скарги ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ", стало відомо 12.11.2020 року, що підтверджується копією конверту та відстеженням поштової кореспонденції.

Підсумовує, що скаржником відразу ж подано належно оформлену апеляційну скаргу.

Вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 25.08.2020р. пропущено з поважних причин та просить поновити строк на апеляційне оскарження.

До вказаної заяви (№18/11 від 18.11.2020р.), додано копію заяви (02/11 від 02.11.2020р.) про продовження (поновлення) строку на усунення недоліків апеляційної скарги. У заяві (02/11 від 02.11.2020р.), констатується, що ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" з поважної причини не змогло усунути недоліки у строк встановлений судом, оскільки всі наявні матеріали справи знаходилися у представника юридичної особи - адвоката Квіткіна Ю.М., який як контактна особа хворого на COVID-19 перебував на самоізоляції не у Львові, а за своїм місцем проживання у с. Містки Пустомитівського району Львівської області.

Апеляційний господарський суд розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження (№18/11 від 18.11.2020р.), зазначає таке.

З апеляційної скарги та матеріалів справи вбачається, що з моменту закінчення строку для усунення недоліків - 19.10.2020р. і до моменту направлення на адресу суду заяви про усунення недоліків - 02.11.2020р., минуло 14 днів.

Скаржник зазначає, що строк було пропущено з поважних причин, проте жодних доказів на підтвердження того, що представник юридичної особи - адвокат Квіткін Ю.М., як контактна особа хворого на COVID-19 перебував на самоізоляції, не надає. Також, не надано доказів того, що перебування представника на самоізоляції унеможливило своєчасне звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що можливість вчасного подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020р. у справі №5004/292/11, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника. ТОВ "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" не доведено належними та допустимими доказами, наявність обставин, які були об`єктивно непереборними, пов`язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями ч.3 ст.260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.174 ГПК України).

Враховуючи те, що наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.3 ст.261 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2020р. у справі № 5004/292/11 - залишити без руху.

2. Скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "МІДАС ІНВЕСТИЦІЇ" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, вказавши інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази на підтвердження таких підстав.

3. Роз`яснити апелянту, що невиконання вимог ухвали, тягне за собою настання наслідків передбачених ст. 261 ГПК України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя-доповідач Петухов М.Г.