Ухвала

від 26.11.2020 по справі 372/3173/15-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3173/15-ц

Провадження 6-167/20

ухвала

Іменем України

26 листопада 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова Андрія Валерійовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванов А.В. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з правом примусово відкривати будь-які перешкоди (двері, замки, паркани) в установленому законом порядку із залученням працівників поліції з метою виконання в рамках зведеного виконавчого провадження № 59750710.

В обґрунтування подання зазначив, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. перебуває зведене виконавче провадження № 59750710, яке складається з: виконавчого провадження № 59737812 з примусового виконання виконавчого листа і № 2-43/16 (справа № 372/3173/15-ц) від 03.08.2016, що видав Обухівський районний суд Київської області (рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сили 29.06.2016), відповідно до якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 22.03.2013 р. у сумі 34109,36 доларів США. що еквівалентно станом на 23.07.2015 року 751429,20 гривень (сімсот п`ятдесят одна тисяча чотириста двадцять дев`ять гривень двадцять копійок), з яких: основний борг 32000,00 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ на момент звернення до суду 704960,00 гривень; 3 проценти річних в розмірі (за період з 10 травня 2013 р. по 23.07.2015 року) в розмірі 2109,36 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ 46469, 20 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в розмірі 3 654,00 гривень; виконавчого провадження № 59737805 з примусового виконання виконавчого листа №2-969/17 (справа № 372/1382/17) від 15.05.2018, що видав Обухівський районний суд Київської області (рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сичи 26.01.2018), відповідно до якого суд вирішив про стягнути з ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , відсотки за користування коштами за договором позики від 22.03.2013 року за період з 22.03.2013 року по 16.03.2017 року на суму 18743, 05 доларів США, що еквівалентно 503625 грн. 75 коп. на день подання позову, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1559,67 доларів США, що еквівалентно 41908 грн. 33 коп. на день подання позову. Боржником за вказаними виконавчими документами є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .Постановами приватного виконавця від 07.08.2019 відкрито вищезазначені виконавчі провадження. Боржник, будучи обізнаним про вищезазначені рішення суду, які набрали законної сили, про відкриті виконавчі провадження, про неодноразові наміри приватного виконавця отримати доступ до його помешкання з метою вчинення виконавчих дій з виявлення та проведення опису та арешту майна боржника, ухилявся від виконання рішень суду та погашення заборгованості перед стягувачем, а також не надав приватному виконавцю доступу до його житла у відведений для цього час. У зв`язку з чим приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванов А.В. звернувся до суду з вищезазначеним поданням.

На підставі ч.2 ст.439 ЦПК України суд розглядає подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Приватний виконавець подав до суду заяву та просив розглянути подання за його відсутності, подання підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі. Сторони виконавчого провадження до суду не викликалися, відповідно до вимог частини 2 статті 439 ЦПК України .

Суд, дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, вважає за необхідне у задоволенні подання відмовити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Як встановлено судом, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. перебуває зведене виконавче провадження № 59750710, яке складається з: виконавчого провадження № 59737812 з примусового виконання виконавчого листа і № 2-43/16 (справа № 372/3173/15-ц) від 03.08.2016, що видав Обухівський районний суд Київської області (рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сили 29.06.2016), відповідно до якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 22.03.2013 р. у сумі 34109,36 доларів США. що еквівалентно станом на 23.07.2015 року 751429,20 гривень (сімсот п`ятдесят одна тисяча чотириста двадцять дев`ять гривень двадцять копійок), з яких: основний борг 32000,00 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ на момент звернення до суду 704960,00 гривень; 3 проценти річних в розмірі (за період з 10 травня 2013 р. по 23.07.2015 року) в розмірі 2109,36 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ 46469, 20 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в розмірі 3 654,00 гривень; виконавчого провадження № 59737805 з примусового виконання виконавчого листа №2-969/17 (справа № 372/1382/17) від 15.05.2018, що видав Обухівський районний суд Київської області (рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сичи 26.01.2018), відповідно до якого суд вирішив про стягнути з ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , відсотки за користування коштами за договором позики від 22.03.2013 року за період з 22.03.2013 року по 16.03.2017 року на суму 18743, 05 доларів США, що еквівалентно 503625 грн. 75 коп. на день подання позову, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1559,67 доларів США, що еквівалентно 41908 грн. 33 коп. на день подання позову. Боржником за вказаними виконавчими документами є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Постановами приватного виконавця від 07.08.2019 відкрито вищезазначені виконавчі провадження та винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №№ 59737812, 59737805 у зведене виконавче провадження № 59750710.

В ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що боржник зареєстрований та проживає у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначена квартира належить: 1/4 частина квартири ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.1999, виданого Обухівським комбінатом комунальних підприємств ЖКК № 2; 1/4 частина квартири ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.1999, виданого Обухівським комбінатом комунальних підприємств ЖКК № 2; 1/2 частина квартири належить ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 15.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Іванців В.П. за реєстровим № 4079, та на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.1999, виданого Обухівським комбінатом комунальних підприємств ЖКК № 2.

16.08.2019 року приватним виконавцем особисто під розписку вручено боржнику ОСОБА_4 виклик від 15.08.2019 №1223-59737812/19 про необхідність його явки до офісу приватного виконавця 28.08.2019 о 10 год. 00 хв. для надання письмових пояснень з обставин виконання судових рішень, а також надати декларацію про майно і доходи та інші документи щодо майнового стану.

У встановлений час 28.08.2019 о 10 год. 00 хв. боржник ОСОБА_4 до офісу приватного виконавця не з`явився, про причини неявки не повідомив, декларацію про майно і доходи та інші документи щодо майнового стану не надав, про що складено акт приватного виконавця від 28.08.2019.

У подальшому 29.08.2019 приватним виконавцем засобами поштового зв`язку отримано лист боржника ОСОБА_4 від 27.08.2019, в якому боржник повідомив про неможливість з`явитись до приватного виконавця у визначений час у зв`язку із сімейними обставинам.

Також, приватним виконавцем 16.08.2019 особисто під розписку вручено боржнику ОСОБА_4 , вимогу від 15.08.2019 № 1222-59737812/19 про забезпечення 30.08.2019 о 13 год. 00 хв. доступу до квартири за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення належного боржнику майна, проведення його опису та арешту та передачі на відповідальне зберігання.

29 серпня 2019 приватним виконавцем засобами поштового зв`язку отримано лист боржника ОСОБА_4 , від 27.08.2019 про відмову у забезпеченні приватному виконавцю доступу до квартири за адресом: АДРЕСА_1 .

Виходом приватного виконавця 30.08.2019 о 13 год. 00 хв. до квартири за адресою: АДРЕСА_1 отримати доступ не вдалося, про що складено акт приватного виконавця від 30.08.2019.

Виходом приватного виконавця 20.12.2019 об 11 год. 00 хв. до квартири за адресою: АДРЕСА_1 отримати доступ до неї не вдалося, про що складено акт від 20.12.2019.

22.10.2019, 23.10.2019, 31.10.2019 приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника якими накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на всіх рахунках, відкритих в банківських установах України, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантовано недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Реалізація цього права надана суду та закріплена в ст. 439 ЦПК України , відповідно до якої питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

При цьому при вирішені питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника, має забезпечуватись баланс між суспільним інтересом, що вимагає правомірного обмеження права власності, та права фізичної або юридичної особи на недоторканість житла.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п.1 ст.17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

У ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року проголошено, що кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобов`язання не тільки, якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а і за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.

Відповідно до п.2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших осіб, забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якою встановлено межі застосування обмежень прав, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайньою мірою з усіх заходів, що можуть бути застосовані для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску державного виконавця.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Також, згідно ч. 1ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Зазначене дає підстави для висновку, що до подання приватного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу державного виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).

Право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

В обґрунтування подання приватний виконавець посилається на акти від 30.08.2019 та 20.12.2019 про неможливість потрапити до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, з 20.12.2019 року (дата складання останнього акту) до часу звернення з таким поданням до суду пройшов тривалий час та виконавцем не вчинялись жодні дії щодо необхідності потрапити у вказану квартиру, що може свідчити про зміну обставин та можливість добровільного виконання боржником рішення суду та виключати необхідність примусового входження до житла боржника

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що боржник перешкоджає вільному доступу державного виконавця до свого житла.

Крім того, приватним виконавцем не наведено даних на підтвердження того, що в квартирі, до якої потрібно здійснити примусове проникнення, знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Відтак твердження виконавця про те, що боржник навмисно не надає приватному виконавцю доступ до даного домоволодіння суд вважає необґрунтованим.

За таких обставин, приватним виконавцем не подано беззаперечних відомостей про перешкоджання боржником здійсненню виконавчих дій, і надання дозволу на примусове проникнення до житла за цією адресою може призвести до суттєвих порушень майнових прав інших осіб, тому у задоволенні подання необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність достатніх підстав для задоволення подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли приватний виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Тому суд вважає, що подання є необґрунтованим, наявність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла є недоведеною, та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості житла власника домоволодіння та осіб, які в ньому проживають, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.

Керуючись ст.439 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова Андрія Валерійовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через суд Обухівський районний суд Київської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя