Постанова

від 02.12.2020 по справі 420/3957/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3957/20 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого Максима Васильовича, Одеської обласної державної адміністрації, голови Одеської обласної ради Паращенка Сергія Володимировича, Одеської обласної ради, Державної екологічної інспекції в Одеській області, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича, Лиманської районної ради Одеської області, в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача фермерського господарства Назари , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

02.11.2020 року до канцелярії суду першої інстанції від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття заявлених заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже позивач не обґрунтував такі ускладнення у своїй заяві, як і співвідношення та співмірність заходів із вимогами, адресованими до Трояндівської сільської ради.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як зазначено у пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, позитивним зобов`язанням позивача у справі є доведення критеріїв необхідності застосування заходів забезпечення позову при поданні відповідної заяви.

Отже, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява про забезпечення позову не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, спосіб забезпечення позову є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечення захисту своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Із заяви від 02.11.2020 року вбачається, що позивач просить про забезпечення позову шляхом:

зобов`язання Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області організувати захист очей та обличчя засобами індивідуального захисту, зокрема масками (респіраторами) у тому числі виготовленими самостійно та гумовими рукавичками і антисептичними засобами, а також зобов`язати надавати такі засоби населенню території сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області;

зобов`язання Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області організувати безкоштовне обов`язкове тестування мешканців сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, на COVID-19 відповідно до стандартів Міністерства охорони здоров`я України по методу ПЛР або PCR (полімеразна ланцюгова реакція).

Заява обґрунтована тим, що відповідно до п.1 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року продовжено карантин до 31.12.2020 року, у зв`язку із чим виникла нагальна потреба у забезпеченні населення громади Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області індивідуальними масками (респіраторами), гумовими рукавичками та антисептичними засобами. При цьому, на виконання приписів Постанов КМ України відповідачем відповідного забезпечення населення індивідуальними масками (респіраторами), гумовими рукавичками та антисептичними засобами здійснено не було. Також зазначено, що Верховна Рада України ухвалила постанову Про заходи протидії поширенню коронавірусу та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз , що передбачає безкоштовні тести на ковід і можливість пройти за місцем проживання.

Переглянувши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивач пояснень та доказів щодо очевидності протиправної бездіяльності Трояндівської сільської ради не надав, а лише стверджує, що така бездіяльність є протиправною.

Отже, враховуючи наведені норми права та доводи позивача про необхідність забезпечення позову, колегія суддів робить висновок, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, чому невжиття зазначених вище заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У якості обґрунтування заяви позивач навів виключно норми чинного законодавства з питання введення на території України карантинних заходів та власні доводи стосовно того, що відповідачем, а саме Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області не вчиняються дії на виконання приписів Постанов КМ України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи позивача в заяві про забезпечення позову, стосовно очевидності ознак протиправності дій Трояндівської сільської ради, є необґрунтованими та недоведеними, оскільки невжиття заявлених в заяві заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Ступакова І.Г.