Постанова

від 27.07.2021 по справі 420/3957/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3957/20 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого Максима Васильовича, Одеської обласної державної адміністрації, голови Одеської обласної ради Паращенка Сергія Володимировича, Одеської обласної ради, Державної екологічної інспекції в Одеській області, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича, Лиманської районної ради Одеської області, в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерського господарства Назари , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого Максима Васильовича, Одеської обласної державної адміністрації, голови Одеської обласної ради Паращенка Сергія Володимировича, Одеської обласної ради, Державної екологічної інспекції в Одеській області, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича, Лиманської районної ради Одеської області, в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерського господарства Назари , в якому просив (з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.05.2020 року за вх.№19368/20):

- визнати протиправною бездіяльність Чеботарьової О.М., виконуючої з 19.02.2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в частині невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Постанова №211), Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження керівника Одеської обласної державної адміністрації від 18.02.2020 року №97/од-2020 Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території Одеської області гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - Розпорядження №97/од-2020), рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694, 37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Приймака В.М. - голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Лиманської районної державної адміністрації Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 - голови Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_4 - голови Одеської обласної Державної адміністрації щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_5 - голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_3 - голови Лиманської районної ради Одеської області із-за відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної Державної адміністрації щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_5 - голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_3 голови Лиманської районної ради Одеської області із-за відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_6 - голови Одеської обласної ради щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_4 , голови Одеської обласної державної адміністрації, Приймака В.М. - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, Тефтула Г.О. - голови Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн., зокрема не прийняття рішення Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області про затвердження плану дій в умовах епідемії COVID-19;

- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної ради щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_4 , голови Одеської обласної державної адміністрації, Приймака В.М. - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, Тефтула Г.О. - голови Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_2 в частині невиконання Постанови №211, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19) , Розпорядження №97/од-2020, рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації, та щодо дезінфекції об`єктів житлово-комунального та соціального призначення - за наявним бюджетом загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн., зокрема не прийняття рішення Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області про затвердження плану дій в умовах епідемії COVID-19;

- визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради у відсутності здійснення організаційних заходів Лиманською районною Державною адміністрацією Одеської області, Лиманською районною радою Одеської області, Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області щодо вчинення дій по розробленню та затвердженню плану дій в умовах епідемії COVID-19;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію в Одеській області здійснити організаційні заходи щодо вчинення дій Одеською обласною державною адміністрацією, Одеською обласною радою, Лиманською районною державною адміністрацією Одеської області, Лиманською районною радою Одеської області, Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області - по розробленню та затвердженню плану дій в умовах епідемії COVID-19;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України встановити особистий контроль щодо здійснення в найкоротший термін організаційних заходів Одеською обласною державною адміністрацією, Одеською обласною радою, Лиманською районною державною адміністрацією Одеської області, Лиманською районною радою Одеської області, Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області - з вчинення дій по розробленню та затвердженню плану дій в умовах епідемії COVID-19, зокрема:

- створення на території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області оперативного штабу для вирішення питань подолання наслідків епідемії;

- відпрацювання маршруту пацієнта у випадку інфікування: самоізоляція/первинна медична допомога/екстрена медична допомога - спеціалізована медична допомога. Доведення маршруту до відома керівництва всіх медичних установ та їх працівників;

- забезпечення постійної комунікації між медичними закладами;

-забезпечення готовності медичних закладів, які працюватимуть з особами, інфікованими COVID-19 (наявність апаратів ШВЛ та ізольованих приміщень);

- забезпечення виконання санітарних вимог для недопущення інфікування вірусом медичного персоналу та інших пацієнтів, а саме:

- облаштування для осіб з особливими фізичними потребами входу до приміщення Трояндівської сільської ради - пандусом з поручнями та кнопкою виклику персоналу (охорони), звукового орієнтиру, рельєфно-крапкового шрифту (шрифт Брайля) на відповідній табличці;

- безперервної роботи каналізаційного напірного колектору в селі Трояндове Лиманського району Одеської області;

- встановлення обладнаними обсадними трубами і фільтрами до використовуваних Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області - веж Рожновського з приналежними до них артезіанських свердловин у відповідності до вимог ст.16 Закону України від 10.01.2002 року №2918-ІІІ Про питну воду та питне водопостачання ;

- планового виконання робіт по вивезенню, розміщенню, збиранню твердих побутових відходів на земельній ділянці облаштованої для сміттєзвалища в межах території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області;

- забезпечення через місцеві канали комунікації у доведенні до відома населення територіальної громади сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області інформації стосовно симптомів CОVID-19; контактних номерів телефонів: цілодобової гарячої лінії з питань коронавірусної інфекції; алгоритму дій пацієнта у разі виявлення симптомів ГРВІ;

- проведення навчання для керівників медичних закладів, їх структурних підрозділів та персоналу щодо алгоритмів дій, передбачених чинними нормативними актами, у разі виявлення випадку інфікування CОVID-19, а також подальшого маршруту пацієнта;

- забезпечення умов всіх інших медичних закладів переведення на особливий режим роботи, що включає: забезпечення засобами індивідуального захисту, скасування операцій та інших заходів планового характеру, обмеження доступу населення до медичного закладу окрім невідкладних випадків, зменшення присутності осіб, які знаходяться у групі ризику (особи старші 60 років, особи, які страждають захворюваннями дихальної системи та діабетом):

- оцінювання потужності і можливості медичних закладів сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, проведення інвентаризації реанімаційного і дихального обладнання, його рівень, наявність та кількість кисневих масок, кисневих концентраторів та інше;

- складання плану реагування системи охорони здоров`я у випадку збільшення кількості інфікованих у медичних закладах сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області по кожному закладу окремо у разі інфікування 10/50/100/250 осіб вірусом SARS-CoV-2, що включає: план перепрофілювання закладів, створення окремого інфекційного стаціонару для надання допомоги при коронавірусній хворобі CОVID-19, розгортання інфекційних ліжок та роботи медперсоналу. Додатково визначити потужності всіх медичних закладів регіону та можливості перепрофілювання відділень для забезпечення безперервності надання інших видів медичної допомоги населенню територіальної громади сіл Трояндове, Ставки, Ониськове, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області;

- вирішення питання резерву медпрацівників, як залучення до роботи медсестер шкіл, дитсадків то інших у разі спалаху COVID-19;

- стягнути в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду на користь позивача в розмірі - 100000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що у зв`язку із введенням на території України карантину, спричиненого спалахом коронавірусу COVID-19, виникла необхідність здійснення заходів щодо запобігання занесенню і поширенню на території Трояндівської об`єднаної територіальної громади гострої респіраторної хвороби. Натомість жодних дій з боку відповідача щодо запобігання занесенню і поширенню на території Трояндівської об`єднаної територіальної громади гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, вчинено не було. Обґрунтування вимог до інших відповідачів, у свою чергу, полягає у відсутності контролю за бездіяльністю Трояндівської сільської ради.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4 Розпорядження №97/од-2020 керівникам держрайадміністрацій зобов`язано рекомендувати міським головам міст обласного значення та сільським, селищним, міським головам рад об`єднаних територіальних громад забезпечити виконання територіального плану за рахунок та в межах видатків місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел фінансування.

Вважаючи, що сільська рада допустила протиправну бездіяльність, а інші відповідачі належним чином не проконтролювали діяльність сільської ради, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, проте позивачем не надано суду доказів спричинення відповідачами шкоди його правам та законним інтересам, доказів на обґрунтування того, яке саме реальне порушення своїх прав чи інтересів він зазнав внаслідок бездіяльності відповідачів.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів звертає увагу, що Розпорядження №97/од-2020 носить рекомендаційний, а не обов`язковий та зобов`язальний характер.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Згідно з пунктами 1, 2, 7, 8 ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, окрім іншого, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

З наведеного вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає зі здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій та предметом якого є рішення, дія чи бездіяльність, що, на думку особи, порушує його права, свободи або законні інтереси.

Також слід звернути увагу на те, що за змістом наведених норм КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004, поняття порушене право, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішує спір.

Також, аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 року у справі №800/134/15, від 15.12.2015 року у справі №800/206/15, в яких зазначено, окрім іншого, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, та таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Отже, під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про реальне та конкретне порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення або вчинення дії чи бездіяльності.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає також законний інтерес.

Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року по справі №522/3665/17 (провадження №К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки з аналізу матеріалів справи вбачається, що вказані матеріали не містять доказів спричинення відповідачами позивачу шкоди його правам та законним інтересам, доказів на обґрунтування того, яке саме реальне порушення своїх прав чи інтересів він зазнав внаслідок бездіяльності відповідачів.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога, це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Отже, оскільки вимоги позивача про зобов`язання вчинити певні дії є похідними вимогами від вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, в задоволені яких судом відмовлено вище, вказані вимоги зобов`язального характеру також не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., суд зазначає наступне.

За правилами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як вбачається зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995р. обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з`ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодилась колегія суддів, щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, позовна вимога про стягнення в солідарному порядку з відповідачів моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. також не підлягає задоволенню.

Підсумовуючим все вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Ступакова І.Г.