Справа № 189/2053/19
2/189/444/20
УХВАЛА
Іменем України
01.12.2020 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Степанової О.С.
при секретареві Комеристій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-
встановив:
На розгляді в Покровському районному суді Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Родіна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
В судове засідання сторони не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомили.
Суд,дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Так, в судове засідання призначене на 13.10.2020 року о 10:30 год., позивач не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки про виклик до суду (а.с. 111). Про причини неявки не повідомив.
Крім того, в судове засідання призначене на 01.12.2020 року о 09:00 год. позивач повторно не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки про виклик до суду (а.с. 120). Про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно ч.3 ст.223 ЦПК України , якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України , учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України , суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що дана цивільна справа знаходиться в провадженні суду з 2019 року. Позивач у справі в призначені судом засідання повторно не з`явився, доказів поважності неявки до суду не надано.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Стаття 43 ЦПК України визначає перелік прав та обов`язків учасників справи. Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач зловживає процесуальними правами, безпідставно сприяючи затягуванню розгляду справи, не з`являючись в судові засідання, докази поважності неявки позивачем не надано, а його не з`явлення перешкоджає розгляду справи, у зв`язку із чим зазначена позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторного звернення з даним позовом до суду в загальному порядку.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 44 , 257 , 265 ЦПК України , суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування- залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.С. Степанова
Суд | Покровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2020 |
Оприлюднено | 03.12.2020 |
Номер документу | 93247216 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Степанова О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні