Постанова

від 24.11.2020 по справі 917/1982/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Справа № 917/1982/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Полупан Ю.В.

та за участю представників:

позивача - Дзигівської Ю.А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ№002443 від 10.06.2020, договір про надання правової допомоги (витяг) №б/н від 20.10.2020, Романенко Н.А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1360 від 25.01.2013, ордер серія АХ №1027836 від 20.10.2020, Орлеан К.М., паспорт серія НОМЕР_1 від 20.09.1999 - голова,

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - не з`явився

третьої особи ОСОБА_1 - Кумечко М.С., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ№1504 від 13.01.2016, ордер серія ПТ№220545 від 03.11.2020, договір про надання правової допомоги (витяг) №б/н від 05.10.2020,

третьої особи ОСОБА_2 - Кумечко М.С., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ№1504 від 13.01.2016, ордер серія ПТ№220546 від 03.11.2020, договір про надання правової допомоги (витяг) №б/н від 05.10.2020,

третьої особи Гирі А.В. - особисто, паспорт серія НОМЕР_2 від 18.01.2012,

третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх. №2645П/3) , апеляційну скаргу ОСОБА_11 (вх. №2648П/3) та апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№2727П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.08.2020 у справі №917/1982/19 (суддя Кльопов І.Г., повний текст рішення підписано 03.09.2020)

за позовом 1. Селянського (фермерського) господарства «Дарунок» , с. Носівка, Полтавський район, Полтавська область,

до 1. Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, м. Полтава;

2.Чорноглазівської сільської ради, с.Чорноглазівка, Полтавський р-н, Полтавська область,

за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. ОСОБА_3 , м. Полтава,

2. ОСОБА_4 , с.Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,

3. ОСОБА_5 , с.Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,

4. ОСОБА_12 - ОСОБА_13 , с.Соломахівка, Полтавський район, Полтавська область,

5. ОСОБА_6 , с.Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,

6. ОСОБА_7 , м. Полтава,

7. ОСОБА_8 , с. Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,

8. ОСОБА_2 , м. Полтава,

9. Володіної- ОСОБА_14 , м. Полтава,

10. ОСОБА_11 , с.Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,

11. ОСОБА_10 , м. Полтава,

про визнання права безстрокового користування на земельну ділянку

ВСТАНОВИЛА:

04.11.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «Дарунок» до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, Чорноглазівської сільської ради про визнання права безстрокового користування на земельну ділянку, в якій позивач просив суд визнати за Селянським (фермерським) господарством «Дарунок» право безстрокового користування на земельну ділянку, розташовану на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області за межами населеного пункту, яка була передана виконавчим комітетом Чорноглазівської сільської ради депутатів трудящих ОСОБА_15 , з метою створення Селянського (фермерського) господарства, на підставі Державного акту Б№049297-54 від 15.01.1993 щодо безстрокового і безоплатного землекористування 32,6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, з метою ведення селянського (фермерського) господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно з Державним актом Б№049297-54 від 15.01.1993 ОСОБА_15 було передано в безстрокове і безоплатне землекористування 32,6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, а в 1997 р. створено Селянське (фермерське) господарство «Дарунок» , яке з моменту державної реєстрації стало землекористувачем вказаної земельної ділянки і до теперішнього часу продовжує використовувати її для виконання статутних завдань. Чорноглазівською сільською радою позивачу було відмовлено у визнанні права користування земельною ділянкою та роз`яснено право звернутись до суду для вирішення цього питання.

12.12.2019 за вхід. №13786 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд визнати за Селянським (фермерським) господарством «Дарунок» право безстрокового користування на земельну ділянку площею 24,8666 га, розташовану на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту, яка була передана виконавчим комітетом Чорноглазівської сільської ради депутатів трудящих ОСОБА_15 для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі Державного акту Б№049297-54 від 15.01.1993 в межах наступних координат поворотних точок:

№1 Х У

1. 5493808,860 5217859,740

2. 5493655,630 5217547,920

3. 5493586,280 5217496,020

4. 5477720,830 5185436,380

5. 5493371,120 5217674,960

8. 5493152,310 5218156,170.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2019 заяву про зменшення позовних вимог прийнято до провадження.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ), Володіну- ОСОБА_14 (адреса: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_11 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_10 (адреса: АДРЕСА_7 ).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.08.2020 позов задоволено повністю. Визнано за Селянським (фермерським) господарством «Дарунок» (код ЄДРПОУ 24826963, місцезнаходження: 38715, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Носівка) право безстрокового користування на земельну ділянку площею 24,8666 га, розташовану на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту, яка була передана виконавчим комітетом Чорноглазівської сільської Ради депутатів трудящих ОСОБА_15 з метою створення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту Б№049297-54 від 15.01.1993 в межах наступних координат поворотних точок:

№ Х У

1. 5493808,860 5217859,740

2. 5493655,630 5217547,920

3. 5493586,280 5217496,020

4. 5477720,830 5185436,380

5. 5493371,120 5217674,960

8. 5493152,310 5218156,170.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) на користь Селянського (фермерського) господарства «Дарунок» (код ЄДРПОУ 24826963, місцезнаходження: 38715, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Носівка) 1921,00 грн судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви.

Третя особа по справі, ОСОБА_2 , з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, як незаконне і необґрунтоване та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України дія державного акту на 32,6 га, виданого ОСОБА_15 , припнилася через здійснення поділу земельної ділянки, частину якої він приватизував у власність (7,73 га). Отже, на думку заявника, з моменту поділу земельної ділянки вже не існувало земельної ділянки площею 32,6 га, на яку посилається позивач. Крім того, апелянт зазначає, що в зв`язку зі смертю постійного землекористувача, акт на право постійного користування втратив свою чинність, та згідно чинного законодавства не успадковується, а отже земельна ділянка державної форми власності є вільною. Тобто, позивачем при зверненні до господарського суду із позовною заявою про визнання безстрокового користування земельною ділянкою площею 24 га - не надано жодного документа на підтвердження існування земельної ділянки такої площі.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя ОСОБА_16 , судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та призначено її до розгляду на 03.11.2020.

Третя особа по справі, ОСОБА_1 , з вказаним рішенням місцевого господарського суду також не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що на його думку, прийняте рішення є протиправним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування обставин справи, в зв`язку з чим висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи. При цьому, апелянт наголошує на тому, що земельної ділянки площею 24,86 га, яка є предметом спору та позовної заяви, не існує. Так, державний акт на право постійного користування в 1993 році видавався на земельну ділянку площею в 32,6 га, а згодом відбувся її поділ. Отже, земельна ділянка, визначена в державному акті постійного користування 1993 року перестала існувати в 2007-2008 році саме в момент її поділу.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя ОСОБА_16 , судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено її до розгляду на 03.11.2020.

Третя особа по справі без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_11 , з вказаним рішенням місцевого господарського суду також не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявниця посилається на те, що на її думку, оскаржуване рішення є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при його винесенні були неправильно встановленні обставини, які мають значення для справи. Так, апелянт зазначає про ігнорування господарським судом заявлених третіми особами по справі заяв про застосування позовної давності. Не надано оцінку державному акту Б№049297-54 від 15.01.1993 та не визнано його неналежним доказом у справі, оскільки площа земельної ділянки зазначена в ньому відрізняється від площі, яка стосується позовних вимог. Не надано оцінку такому предмету позову, як визначення права на земельну ділянку за поворотними точками. Також, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що спірна земельна ділянка взагалі не була сформована як об`єкт права, оскільки не мала ані визначених меж, ані кадастрового номеру, інформація по неї не внесена до державного земельного кадастру.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя ОСОБА_16 , судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_11 залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі, а також відсутність доказів направлення копії апеляційної скарги іншим сторонам по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_11 та призначено її до розгляду на 24.11.2020.

З метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи та з огляду на наявність апеляційної скарги ОСОБА_11 по даній справі, колегія суддів оголошувала перерву в судовому засіданні 03.11.2020, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та ОСОБА_11 стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, предметом оскарження є рішення Господарського суду Полтавської області від 04.08.2020 у справі №917/1982/19, колегія суддів вважає доцільним об`єднати зазначені скарги в одне апеляційне провадження для їх сумісного розгляду.

В судове засідання з`явились повноважні представники позивача, представник третіх осіб по справі, які є заявниками апеляційних скарг, що розглядаються, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також особисто третя особа по справі - ОСОБА_11 .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вх.№2626П від 08.10.2020), в зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги та відсутністю в матеріалах скарги доказів надіслання її копії іншим сторонам по справі, надано стороні десятиденний строк з дня вручення ухвали апеляційного суду для усунення зазначених недоліків. Проте, в зв`язку з неусуненням недоліків, апеляційну скаргу було повернуто заявнику ухвалою апеляційного господарського суду від 11.11.2020.

Позивач, СФГ «Дарунок» , надав два відзиви: на апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№10561), в якому просить рішення Господарського суду Полтавської області від 04.08.2020 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення, з огляду на її невмотивованість, без зазначення жодного конкретного обґрунтування та зазначення порушення, яке допущено судом першої інстанції, та яке б свідчило про наявність підстав для його скасування; на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№10562), в якому позивач просить рішення Господарського суду Полтавської області від 04.08.2020 залишити без змін, зважаючи на те, що суд першої інстанції абсолютно правомірно застосував відповідні норми матеріального права та вірно встановив, що в даному випадку відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення, з огляду на те, що твердження апелянта зводяться до припущень, які не підтверджені жодними належними доказами, а також містить посилання на вимоги законодавства, які в даному випадку не підлягають застосуванню.

16.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від СФГ Дарунок надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_11 (вх№11204), в якому позивач просить залишити її без задоволення з огляду на її безпідставність. Натомість, позивач просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 04.08.2020 без змін, як законне та обґрунтоване. Позивач зазначає, що право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається в наслідок його непереоформлення підприємством, яке за положеннями Земельного кодексу не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 24.11.2020 заслухано пояснення, міркування та аргументи представника позивача та представників присутніх третіх осіб по справі.

Представники відповідачів та інших третіх осіб по справі без самостійних вимог на предмет спору не скористались процесуальним правом на участь в судовому засіданні. Про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень", який набрав чинності з 01.06.2006.

В силу приписів статей 2, 4 зазначеного Закону, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення всіх сторін по справі про розгляд даної справи 24.11.2020.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав сторін щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг третіх осіб без участі представників 1-го та 2-го відповідачів та інших третіх осіб по справі.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 15.01.1993 виконавчим комітетом Чрноглазівської сільської ради депутатів видано ОСОБА_15 Державний акт Б№049297-54, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №351, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 32,6 га з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства (т. 1 а.с. 33-37).

19.04.1997 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства «Дарунок» , засновником якої виступив ОСОБА_15 на підставі розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації «Про реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Дарунок» №204 від 19.04.1997, включено юридичну особу до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 24826963. Керівником зазначено ОСОБА_15 (т. 1 а.с. 38).

23.03.2004 розпорядженням голови Полтавської РДА за №160 Про розгляд і затвердження технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_15 на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_15 земельну ділянку площею 7,73 га, для ведення фермерського господарства, із земель, переданих у постійне користування гр. ОСОБА_15 для ведення селянського (фермерського) господарства. Також затверджено технічну документацію зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 7,73 га (т. 1, а.с. 116).

28.12.2004 на земельну ділянку площею 7,73 Полтавською районною державною адміністрацією видано відповідний Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ№043675, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №010454600138, кадастровий номер 5324086900:00:003:0001.

ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_15 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 45).

17.10.2019 земельна ділянка загальною площею 7,7334 га, кадастровий номер 5324086900:00:003:0001, яка належала ОСОБА_15 на підставі Державного акту ПЛ№043675, успадкована ОСОБА_17 про що свідчить відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом (т. 1 а.с. 113).

31.10.2019 позивач, СФГ Дарунок , звернувся до Чорноглазівської сільської ради із заявою №12/31 про визнання права користування землею (т. 1 а.с. 46).

04.11.2019 Чорноглазівська сільська рада листом-відповіддю №02-25/177 повідомила про неможливість визнання права користування землею, роз`яснивши право на звернення до суду (т.1 а.с. 47).

01.11.2019 Наказами Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області №№ 9451-СГ, 9467-СГ, 9487-СГ, 9479-СГ, 9445-СГ, 9483-СГ, 9475-СГ, 9482-СГ, 9449-СГ, 9457-СГ, 9472-СГ третім особам, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів (т. 1 а.с. 160-170).

18.12.2019 Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №13848-СГ відмовлено ОСОБА_17 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чорноглазівської сільської ради Полтавської області із цільовим призначенням - для введення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність поданого на розгляд клопотання вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Пізніше, 10.01.2020 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області роз`яснено ОСОБА_17 , що така відмова обґрунтована тим, що Головним управлінням прийнято наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою іншому громадянину (т. 1 а.с. 180).

Даний наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №13848-СГ ОСОБА_17 не оскаржувався.

Згідно з висновками про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зокрема, від 21.11.2019 №8321/82-19, т. 1 а.с. 199) наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області №9475-СГ отримав подальшу реалізацію.

Вищевказані підстави зумовили врегулювання Сільськогосподарським фермерським господарством Дарунок питання щодо визнання права безстрокового користування земельною ділянкою в судовому порядку, для чого позивач звернувся із відповідним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та Чорноглазівської сільської ради.

Господарський суд, задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи, що чинне законодавство не передбачає надання громадянам земельних ділянок на праві постійного користування для ведення фермерського господарства, а пункт 6 Перехідних положень ЗК України визнано неконституційним. Суд стверджує, що вказане право, яке виникло до 01.01.2002, існує і може бути реалізовано в повному обсязі. При цьому, правовий режим земельної ділянки, зміст та обсяг прав на неї мають визначатися законодавством, яке діяло на момент його виникнення. З наведеного суд дійшов висновку, що у разі смерті громадянина-засновника СФГ право користування земельною ділянкою зберігається за юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому законом порядку. Суд визнав встановленим та доведеним, що з 19.04.1997 обов`язки землекористувача спірної земельної ділянки перейшли до створеного СФГ «Дарунок» , яке набуло прав та обов`язків землекористувача. Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що позивача не було позбавлено належного йому Державного акту на право користування землею від 15.01.1993 (відсутнє рішення про його скасування), а отже невизнання факту належності йому спірної земельної ділянки є фактично "позбавленням" його власності у розумінні статті 1 Першого протоколу та ця дія, фактично анулює юридичну підставу, на якій виникло первісне право користування на землю, що становить втручання в зазначене право.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги третіх осіб по справі без самостійних вимог на предмет спору підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 та 2001 роках), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Частинами 1-2 статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (в редакції, чинній на час створення позивача) визначено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

При цьому державний акт на право приватної власності на землю або Державний акт на право постійного користування землею видавався на ім`я фермера - фізичної особи, зазвичай, голови селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ст. 47 Земельного кодексу України 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами , які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» було передбачено, що після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акту на право приватної власності на землю, Державного акту на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. Тобто, вказаною статтею були встановлені особливості реєстрації СФГ.

Відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом , крім випадків, визначених частиною 2 цієї статті.

В основу оскаржуваного рішення про визнання права безстрокового володіння земельною ділянкою покладено три основних моменти: державний акт на право постійного користування Б№049297-54 від 15.01.1993, який суд визнав достатнім доказом на підтвердження існування права користування на спірну земельну ділянку в силу відсутності рішення про його скасування; факт того, що смерть громадянина-засновника СФГ не перериває право користування земельною ділянкою юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства; та те, що в чинному законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала оформлювати землю в оренду та без бажання землекористувача припиняла раніше надане йому право на постійне користування.

Як вже зазначалось, відповідно до Державного акту Б№049297-54 від 15.01.1993 ОСОБА_15 було передано в безстрокове безоплатне землекористування 32,6 гектарів землі з цільовим призначенням для ведення СФГ.

В подальшому, в 2004 році в межах норм безоплатної приватизації здійснено поділ земельної ділянки площею в 32,6 га та гр. ОСОБА_15 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 7,73 га, для ведення фермерського господарства, із земель, переданих у постійне користування гр. ОСОБА_15 для ведення селянського (фермерського) господарства. Тобто, в результаті процедури поділу була сформована нова земельна ділянка з кадастровим номером 5324086900:00:003:0001 площею 7,73 га, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та є об`єктом цивільних прав.

Вказану земельну ділянку площею 7,73 га внесено до Державного земельного кадастру та її можливо ідентифікувати за кадастровим номером, межі даної земельної ділянки погоджені, наявні межові знаки.

При цьому, звертаючись до господарського суду із позовною заявою СФГ Дарунок , після зменшення позовних вимог, просить визнати за ним право безстрокового володіння на земельну ділянку в 24,8666 га, розташовану на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав . Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж, та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунально власності, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок. Відповідно до ч. 13 цієї статті земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок.

Отже, за приписами статті 79-1 Земельного кодексу земельна ділянка повинна мати ряд ознак: площу, кадастровий номер, місце розташування тощо.

Крім того, стаття 79-1 Земельного кодексу визначає: сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3); земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4); формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5); формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч. 6); винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (ч. 7); у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру (ч.8); земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9); державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 10).

Натомість, вище перелічені обставини та докази не були досліджені судом першої інстанції. За СФГ Дарунок права власності чи користування земельною ділянкою площею в 24,8666 га, яка є предметом позову, - зареєстровано не було. Матеріали даної справи не містять ані проекту землеустрою на площу 24,86 га, ані технічної документації на земельну ділянку площею в 24,86 га. Отже, відомості про реєстрацію права користування СФГ Дарунок спірною земельною ділянкою у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та обтяжень - відсутні.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України - є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 31 Земельного кодексу України, які кореспондуються із положеннями статті 12 Закону України "Про фермерське господарство", землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать і громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Системний аналіз Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство в аспекті даного спору дає можливість зробити висновок, що отримання саме фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті даних правовідносин - є невірним.

СФГ Дарунок не скористалося своїм переважним правом, на придбання земельної ділянки в установленому законом порядку, останнє не набуло право на володіння та користування спірною земельною ділянкою державної форми власності площею в 24,8666 га. Отже, фермерське господарство вправі користуватися лише тими землями державної та комунальної власності, які перебувають у нього на підставі договорів, у яких воно є стороною.

Враховуючи приписи ст.ст. 31, 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України та ст.ст. 7, 8 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам.

Надання фермерському господарству, як юридичній особі, земельної ділянки можливе виключно на земельних торгах, крім випадків визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, документального підтвердження користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог діючого законодавства України позивачем не надано ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції. Доводи позивача про те, що навіть після смерті засновника фермерського господарства у позивача зберігається право на володіння та користування земельною ділянкою, є безпідставними, оскільки власником земельної ділянки є Держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській і, за змістом положень ст.ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Так, земельну ділянку було виділено в порядку приватизації громадянам України, за встановленою ст. 118 Земельного кодексу України процедурою.

Що стосується питання позовної давності, то у відповідності до ч. 1 статті 261 Цивільного кодексу України вона застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся в суд. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, зважаючи на те, що в даному випадку колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості позовної заяви та відмовляє в її задоволенні з цих підстав, питання про застосування позовної давності залишається без розгляду.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 вказаної редакції ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно, апеляційні скарги третіх осіб по справі підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_11 судом апеляційної інстанції задовольняються, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг підлягають стягненню з позивача на користь вказаних третіх осіб відповідно.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 4 ч.1 ст. 275, п.1 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_11 задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.08.2020 у справі №917/1982/19 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Дарунок» (38715, Полтавська область, Полтавський район, с.Носівка, код ЄДРПОУ 24826963) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_4 ) суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.

Стягнути з Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Дарунок» (38715, Полтавська область, Полтавський район, с.Носівка, код ЄДРПОУ 24826963) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , ІПН НОМЕР_5 ) суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.

Стягнути з Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Дарунок» (38715, Полтавська область, Полтавський район, с.Носівка, код ЄДРПОУ 24826963) на користь ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 , ІПН НОМЕР_6 ) суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03.12.2020

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко