Ухвала

від 01.12.2020 по справі 6/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.12.2020Справа № 6/279 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі

За позовом Державного науково-виробничого підприємства Об`єднання Комунар в особі філії науково-технічного спеціального конструктивного бюро Полісвіт

до Державної фіскальної служби України

про зобов`язання припинити господарські зобов`язання

Представники учасників справи:

від заявника: не з`явився;

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 у справі №6/279 (суддя Ковтун С.А.) позов Державного науково-виробничого підприємства Об`єднання Комунар в особі філії науково-технічного спеціального конструктивного бюро Полісвіт задоволено частково; зобов`язано Державну митну службу України виконати обов`язки за Контрактом № 37/4 від 27.07.1999, а саме: прийняти у Державного науково-виробничого підприємства Об`єднання Комунар`в особі філії науково-технічного спеціального конструкторського бюро Полісвіт науково-технічну продукцію протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили; стягнуто з Державної митної служби України на користь Державного науково-виробничого підприємства Об`єднання Комунар`в особі філії науково-технічного спеціального конструкторського бюро Полісвіт витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 у справі №6/279 залишено без змін.

22.10.2010 Господарським судом міста Києва видано наказ, яким зобов`язано Державну митну службу України виконати обов`язки за Контрактом № 37/4 від 27.07.1999, а саме: прийняти у державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" в особі філії науково-технічного спеціального конструкторського бюро "Полісвіт" науково-технічну продукцію протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, 22.10.2010 Господарським судом міста Києва видано наказ, яким стягнуто з Державної митної служби України на користь державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" в особі філії науково-технічного спеціального конструкторського бюро "Полісвіт" витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 замінено боржника у справі №6/279 - з Державної митної служби України на її правонаступника Державну фіскальну службу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі №6/279 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №6/279 від 12.07.2010 до 01.12.2017.

20.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі №6/279, в якій заявник просить суд замінити боржника - з Державної фіскальної служби України на Державну митну службу України.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу вказану заяву передано на розгляд судді Спичака О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 розгляд заяви призначено на 01.12.2020.

Представник заявника у судове засідання 01.12.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була отримана заявником 26.11.2020 (за ідентифікатором пошуку 0105476235304).

Представник стягувача у судове засідання 01.12.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була отримана стягувачем 27.11.2020 (за ідентифікатором пошуку 0105476235320).

Представник боржника (Державної фіскальної служби України) у судове засідання 01.12.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що поштове відправлення станом на 26.11.2020 знаходиться у точці доставки/видачі (за ідентифікатором пошуку 0105476235312).

Представник Державної митної служби України у судове засідання 01.12.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була отримана Державною митною службою України 27.11.2020 (за ідентифікатором пошуку 0105476235339).

Розглянувши у судовому засіданні 01.12.2020 заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі №6/279, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України вирішено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Встановлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства;

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 не визначено момент, з якого Державна митна служба України стає правонаступником Державної фіскальної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу , перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно із ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України в разі реорганізації юридичної особи шляхом поділу складається розподільчий баланс, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1074 органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

За змістом пунктів 4 та 5 Порядку № 1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1074 права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1074 майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акту, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

За змістом ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже інститут правонаступництва органів державної влади широкий за змістом та включає в себе правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях, як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функцій органу, що реорганізується до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі розподільчого балансу. При цьому юридична особа є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2019 № 916/376/15-г, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 № 910/22630/17 та від 14.07.2020 № 917/1734/17).

Таким чином, умовою задоволення у даній справі заяви про заміну відповідача його правонаступником є встановлення обставин переходу майнових прав та обов`язків відповідача - Державної фіскальної служби України у процесі реорганізації до Державної митної служби України, які мають підтверджуватися розподільчим балансом.

Відповідний розподільчий баланс в матеріалах справи відсутній.

Згідно з ч. 7 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі поділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутворених юридичних осіб та державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу. Поділ вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна фіскальна служба України не є припиненою, а знаходиться у стані припинення.

Згідно з ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, 4) інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №910/1879/17, у вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

Таким чином, оскільки станом на дату розгляду справи у суді Державна фіскальна служба України не припинена, оскільки запису про припинення юридичної особи до реєстру не внесено, доказів складення та затвердження розподільчого балансу Державної фіскальної служби України матеріали справи не містять, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі №6/279.

Керуючись статтями 52, 233, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі №6/279.

Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст складено та підписано 03.12.2020.

Суддя О.М. Спичак