ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.11.2020 Справа № 920/349/20 м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/349/20
за позовом Першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави,
до відповідачів: 1) Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40000);
2) Фізичної особи-підприємця Мельник Маріанни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ),
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі,
за участю представників сторін:
Прокурор - Вортоломей І.Г.;
Від першого відповідача - Заїка І.В.;
Від другого відповідача - Мазнєва С.Г.;
Прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави, в якому просить: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради від 27.11.2019 № 6019-МР "Про надання в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Мельник Маріанні Вікторівні за адресою: АДРЕСА_2 "; 2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.12.2019, площею 0,1970 га з кадастровим номером 5910136600:06:002:0146, укладений між відповідачами; 3) застосувати наслідки недійсності правочину, а саме зобов`язати другого відповідача повернути Сумській міській раді земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5910136600:06:002:0146, площею 0,1970 га, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9. Прокурор просить стягнути з другого відповідача 25 502 грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/349/20; призначене підготовче засідання на 25.05.2020, 11:00 з повідомлення сторін; відповідачам наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України. Встановлений судом строк для подання відзиву продовжений на строк дії карантину; прокурору наданий семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив. Встановлений судом строк для подання відповіді на відзив продовжений на строк дії карантину.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.05.2020 відкладене підготовче засідання з повідомленням сторін на 22.06.2020, 11:30.
04.06.2020 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 4417 від 04.06.20220), в якому зазначає, що прокурором у цій справі безпідставно не зазначено орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави. Положення Земельного кодексу України не вимагають зазначати у рішеннях органу місцевого самоврядування підстави та обґрунтування розміру площі земельної ділянки, яка виділяється для обслуговування об`єкту нерухомого майна, який на ній розміщений. Сумська міська рада в силу норм чинного законодавства не є розробником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, не може впливати на його зміст та немає повноважень щодо свавільної відмови у затвердженні проектів землеустрою, погоджених у встановленому законом порядку. Рішення Сумської міської ради від 27.11.2019 № 6019-МР, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Мельник М.В. є законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Земельна ділянка ФОП Мельник М.В. знаходиться по центру колишнього заводу залізобетонних виробів. Навколо даної ділянки сформовано значну кількість земельних ділянок території колишнього заводу залізобетонних виробів. Територіальне розміщення спірної ділянки не дає можливості зменшити площу даної земельної ділянки, оскільки шматки, які можуть залишитись після зменшення площі, не дадуть можливості їх реалізувати та передати в оренду в силу непотрібності іншим, оскільки їх площа не дасть можливості реалізувати будь-який самостійний проект, що наглядно вбачається зі Схеми суміжних землекористувачів з місцем земельної ділянки, що орендується ФОП Мельник М.В. Сумська міська рада не наділена повноваженнями для ініціювання поділу земельної ділянки площею 0,1970 га, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9 (кадастровий номер 5910136600:06:002:0146). Прокурор не навів жодних нормативних актів, які б встановили невідповідність площі земельної ділянки тій площі, яка передана ОСОБА_1 в користування. Перший відповідач вважає, що прокурор, вимагаючи визнати незаконним та скасувати договір оренди земельної ділянки, не довів яким чином оспорюваний договір порушує або загрожує порушенню інтересам держави, зокрема, інтересам територіальної громади м. Суми. Навпаки, наслідком задоволення позову прокуратури буде порушення інтересів територіальної громади, оскільки призведе до зменшення площі орендованої земельної ділянки, та як наслідок, зменшення доходів міського бюджету в частині сплати ФОП Мельник М.В. орендної плати.
Прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 5006/20 від 18.06.2020), в якій зазначає, що з огляду на п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр не наділений повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок. Правова позиція щодо правильності визначення прокурора самостійним позивачем у справах про оскарження рішень органів місцевого самоврядування наведено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18. Спірна земельна ділянка є комунальною власністю, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно - офісного центру із підземним паркінгом. Спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі. Правовідносини, пов`язані з використанням земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а незаконність надання земельної ділянки з комунальної власності такому суспільному інтересу не відповідає. Обраний ФОП Мельник М.В. спосіб набуття права користування земельною ділянкою комунальної власності значної площі не відповідає закону, інтересам держави та територіальної громади м. Суми, оскільки спрямований на обхід конкурсної процедури отримання таких земель. Передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості територіальної громади міста отримати максимально великий розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди за конкурентних засадах. Зокрема, згідно із умовами договору ФОП Мельник М.В. за використання спірної земельної ділянки сплачує 3 % від нормативної грошової оцінки землі в рік (42 596,92 грн. з індексацією), у той час як п. 288.5.3 ст. 281 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення орендаря на конкурентних засадах, розмір орендної плати може перевищувати граничний розмір орендної плати, який становить 12% від нормативної грошової оцінки (170 387,66 грн. на рік і більше). У разі проведення земельних торгів, місцевий бюджет міг потенційно отримувати більш ніж в чотири рази більше надходжень від передачі земельної ділянки комунальної власності в користування.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.06.2020 відкладене підготовче засідання з повідомленням сторін на 15.07.2020, 11:30; другому відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; встановлений першому відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.
03.07.2020 перший відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. №5593 від 03.07.2020), в якому зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що на дату подання позовної заяви керівник Сумської місцевої прокуратури був відсутній, відповідно, доказів того, що заступник керівника Сумської місцевої прокуратури був уповноважений діяти від імені прокуратури та підписувати позовні заяви.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.07.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 20.08.2020, 10:30.
07.08.2020 прокурор подав письмові пояснення по справі (вх. №6758 від 07.08.2020), де зазначає, що позовна заява підписана першим заступником керівника Сумської місцевої прокуратури, як уповноваженою особою відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» .
20.08.2020 другий відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №7265 від 20.08.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що Перелік нерухомого майна та опис об`єктів, які належать відповідачеві та знаходяться на спірній земельній ділянці наведений у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 10.07.2020 № 215874240. Нерухоме майно включає як об`єкти капітального будівництва, так і тимчасові споруди - навіси, огорожу, розташовані на земельній ділянці. За вказаними навісами землевпорядною організацією закріплювались межі спірної земельної ділянки за точками координат, які прив`язані до нерухомого майна відповідача. На спірній земельній ділянці, у відповідності до містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва, виданих згідно з наказом управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 30.07.2020 № 293-м, відповідачем проведено реконструкцію належного йому нерухомого майна та введено його в експлуатацію згідно з декларацією від 17.08.2020 № 626936 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками. В результаті вказаної реконструкції площа об`єкту нерухомого майна значно збільшилась, що підтверджується технічним паспортом на групу нежитлових приміщень, виготовленим 10.08.2020 ТОВ «НВП «Промінвестбуд» . Тобто, все наведене у сукупності свідчить про те, що на переданій в оренду земельній ділянці перебуває виключно нерухоме та рухоме майно відповідачки, яке нерозривно пов`язане із цією земельною ділянкою, тобто є невід`ємними покращеннями цієї ділянки і використовується відповідачкою, як єдиний цілий об`єкт у господарській діяльності. Доказів того, що до відповідачки перейшла та чи інша площа земельної ділянки у порядку ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України стверджувати неможливо, так як на час придбання відповідачкою нерухомості, був відсутній законодавчо встановлений «автоматичний» перехід прав на земельну ділянку. Орієнтовний розмір вартості професійної правової допомоги у цій справі за договором про надання правової допомоги, укладеним між адвокатом Мазнєвою С.Г. та відповідачкою від 23.06.2020, становить 10000 гривень, які будуть заявлені до стягнення по факту виконаних робіт та оплати адвокату. До відзиву відповідачем додані копія декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 17.08.2020; копія витягу від 10.07.2020; копія містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 30.07.2020 № 293-м; копія технічного паспорту від 10.08.2020; копія договору купівлі - продажу від 09.11.2004 з актом прийому-передачі та витягом; копія витягу з ДЗК від 05.08.2019. Відповідач просить суд продовжити процесуальний строк на подання даного відзиву у зв`язку з тим, що через триваючі карантинні заходи відповідачка не мала можливості отримати ряд документів з органів місцевого самоврядування, у зв`язку з обмеженнями у особистих прийомах громадян у цих органах, зокрема, додані до відзиву декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, містобудівні умови і обмеження тощо, що зумовило пропущення, визначеного судом процесуального строку на подання відзиву на позов з незалежних від відповідачки обставин.
У судовому засіданні 20.08.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про визнання поважними причин пропуску другим відповідачем встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву, продовження такого строку та прийняття відзиву до розгляду відповідно до ст. 118, 119 ГПК України; оголошення перерви у судовому засіданні до 15.09.2020, 10:00; відповідачам встановлений семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Прокурор подав відповідь на відзив (вх. №7390 від 25.08.2020), в якій зазначає, що аналізуючи надані представником ФОП Мельник М.В. докази, можна зробити висновок про те, що на момент отримання в оренду земельної ділянки по вул. Тополянська, 9 в м. Суми, кадастровий номер 5910136600:06:002:0146 площею 0,1970 га відповідач мав у власності нерухоме майно площею лише 42,4 кв.м. Інше нерухоме майно, про яке зазначає відповідач, збудовано на спірній земельній ділянці у серпні 2020 року, тобто після передачі її в оренду. Посилання представника відповідача ФОП Мельник М.В. на декларацію про готовність об`єкта до експлуатації є безпідставною, оскільки вона не зареєстрована управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради і містить лише відмітку про надходження до міської ради 17.08.2020 за №626936. Надана копія технічного паспорта на групу нежитлових приміщень по вул. Тополянська, 9 в м. Суми, яка проведена ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промінвестбуд» містить інформацію про розміщення споруд станом на 10.08.2020.
15.09.2020 другий відповідач подав додаткові пояснення (вх. №8191 від 15.09.2020), згідно з якими, на спростування тверджень прокурора, надає копію інформації з Порталу Єдиної державної системи у сфері будівництва (e-construction.gov.ua) в частині описової інформації та реєстраційного номеру декларації про готовність об`єкта до експлуатації до якої прикріплена RQ-код за допомогою якого можна переглянути всю інформацію щодо декларації. Роздруківку з електронної сторінки вказаного порталу в частині, яка стосується декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що належить відповідачеві, та роздруківку коду для пошуку вказаної декларації на Порталі, відповідач додає до пояснення та зазначає, що наявність зареєстрованої декларації також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.08.2020 № 220987563, де підставою для державної реєстрації зазначена, в тому числі, декларація про готовність об`єкта до експлуатації № СМ 101200817228.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2020, 11:00.
Судове засідання 20.10.2020 не відбулось, у зв`язку з лікарняним судді Жерьобкіної Є.А. Суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала на лікарняному у період з 13.10.2020 по 04.11.2020.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2020 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 26.11.2020, 10:00.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявність права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду.
Позов у справі подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення та укладаючи спірний договір Сумською міською радою порушено приписи ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, передано другому відповідачу у користування без проведення земельних торгів земельну ділянку комунальної власності у 46 разів більшої площі, ніж знаходиться під об`єктами нерухомості, що належать другому відповідачу на праві приватної власності.
При цьому, в обґрунтування подання позову прокурором як позивачем, останній зазначив, що Сумська міська рада як орган, що представляє інтереси територіальної громади, здійснює відповідно до закону, від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, землями в межах міста, допустила порушення закону, протиправно надавши спірну земельну ділянку ФОП Мельник М.В. Разом з цим, Держгеокадастр, як орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, не наділений повноваженнями на звернення до суду у спірних правовідносинах, оскільки спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу. Прокурор наголосив, що передача спірної земельної ділянки без проведення торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримання територіальною громадою міста максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки.
Зі змісту позовної заяви, аргументації про протиправність дій міської ради, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов до висновку, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.
Позовна заява підписана першим заступником керівника Сумської місцевої прокуратури як уповноваженою особою, враховуючи приписи ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 01.01.2019, відповідно до якої право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, а також норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 17.10.2019 (п. 3).
З матеріалів справи вбачається, що другому відповідачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення площею 42,4 кв.м. під літ. Ж за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Тополянська, буд. 9; підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу від 09.11.2004, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 09.11.2004, реєстраційний номер 256275. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 24.11.2004, що вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Рішенням Сумської міської ради від 27.03.2019 № 4849-МР відповідно до статей 12, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України Про землеустрій , керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , наданий дозвіл фізичній особі-підприємцю Мельник Маріанні Вікторівні ( НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої її передачі у користування на умовах оренди за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9, орієнтовною площею 0,1970 га, категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; під виробничими приміщеннями (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу: 5562369 від 24.11.2004).
Рішенням Сумської міської ради від 27.11.2019 № 6019-МР відповідно до статей 12, 122, 123, 124, частини 6 статті 186 Земельного кодексу України затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надано другому відповідачу в оренду земельну ділянку під виробничими приміщеннями, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9 загальною площею 0,1970га, кадастровий номер 5910136600:06:002:0146, строком на п`ять років з розміром орендної плати 3% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік.
28.12.2019 між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого в оренду другому відповідачу передано земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9 загальною площею 0,1970га, кадастровий номер 5910136600:06:002:0146, на якій знаходиться нежитлове приміщення, строком до 27 листопада 2024 року з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 42596 грн. 92 коп. на 2019 рік. Факт передачі земельної ділянки другому відповідачу в оренду підтверджується відповідним актом прийому-передачі.
Відповідно до п. 2.1. договору, земельні ділянки за функціональним призначенням надаються в оренду під виробничими приміщеннями, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Право оренди зареєстроване 10.01.2020, що вбачається з витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 21.02.2020 (а.с. 60-61, том 1).
Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що другий відповідач, маючи у приватній власності об`єкт нерухомості загальною площею 42,4 кв.м., отримав у користування без проведення земельних торгів земельну ділянку комунальної власності площею 0,1970га, тобто в 46 разів більшої площі, ніж знаходиться під об`єктом нерухомості, що є порушенням приписів ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, а договір оренди - визнанню недійсним. Також прокурор зазначає, що після застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді, другий відповідач не позбавлений можливості оформити право користування на ділянку, безпосередньо зайняту нерухомістю на підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України та необхідну для її обслуговування на підставі ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.
Нормами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно із ст. 2 Закону України Про оренду землі (далі Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 1 Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами ст. 4 Закону, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Статтею 6 Закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ст. 16 Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За приписами ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Таким чином, виходячи з приписів ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, другий відповідач, набувши право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 42,4 кв.м. за адресою м. Суми, вул. Тополянська, 9, набув право на отримання у користування земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, яка є необхідною для його обслуговування, без проведення земельних торгів.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Частиною другою статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Згідно з частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як встановлено судом, набуття земельної ділянки другим відповідачем в користування обумовлене набуттям права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, без якої існування будівлі та її використання є неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що право власності чи право користування на спірну земельну ділянку не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права, визначеного приписами ст. 120 Земельного кодексу України, у другого відповідача.
Рішенням Сумської міської ради від 27.03.2019 № 4849-МР наданий дозвіл фізичній особі-підприємцю Мельник Маріанні Вікторівні на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під виробничими приміщеннями з посиланням на витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Рішенням Сумської міської ради від 27.11.2019 № 6019-МР затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки другому відповідачу.
З матеріалів справи вбачається, що затверджений Сумською міською радою проект землеустрою був погоджений Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, що підтверджується висновком від 11.06.2019 № 426/08.01-14. В обґрунтування розміру земельної ділянки у висновку зазначено, що її розмір та конфігурацію визначено з урахуванням існуючого стану забудови та розподілу території; вказано про наявність на земельній ділянці нежитлових приміщень (а.с. 45, том 1).
Також проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи, що вбачається з висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.07.2019 № 9303/82-19. У висновку зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам законодавства та прийнятим відповідного до нього нормативно-правовим актам (а.с. 51, том 1).
Сумська міська рада зазначає, що територіальне розміщення спірної ділянки не дає можливості зменшити площу даної земельної ділянки, оскільки шматки, які можуть залишитись після зменшення площі, не дадуть можливості їх реалізувати та передати в оренду в силу непотрібності іншим, що вбачається зі Схеми суміжних землекористувачів з місцем земельної ділянки, що орендується ФОП Мельник М.В.
За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Судом встановлено, що прокурор, як позивач у справі, не підтвердив належними і допустимими доказами свої доводи про безпідставне, значне перевищення площі земельної ділянки, наданої в оренду, порівняно з площею об`єктів нерухомості відповідача і необхідності проведення в такому випадку земельних торгів.
Зі змісту ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, вказана норма не ставить підстави продажу права оренди земельної ділянки без застосування конкурентних засад в залежність від розміру об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на земельній ділянці, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.
Разом з цим, нормами чинного законодавства не встановлено порядок визначення або нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд, виключно в межах периметру фундаменту такого нерухомого майна.
Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі (споруди), мав бути визначенй прокурором при зверненні до суду з відповідним позовом або шляхом проведення у справі експертизи з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил.
Однак прокурор відповідного не зазначив, як і не надав висновків експертизи/не заявляв про її проведення.
Прокурором не спростовано висновків Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, а також експерта державної експертизи щодо обґрунтування розміру земельної ділянки та відповідності проекту землеустрою вимогам законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
За встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що прокурором не доведено належними доказами порушення ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України при прийнятті першим відповідачем рішення від 27.11.2019 № 6019-МР "Про надання в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Мельник Маріанні Вікторівні за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9" та на момент укладення між відповідачами договору оренди земельної ділянки від 28.12.2019, площею 0,1970 га з кадастровим номером 5910136600:06:002:0146.
За приписами ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
ЄСПЛ виходить із того, що положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Згідно із усталеним тлумаченням ст. 1 Протоколу 1 втручання у здійснення права власності повинно забезпечувати «справедливий баланс» (« afairbalance» ) між загальними інтересами суспільства і вимогами основних прав особи, що передбачає «розумну пропорційність» (« a reasonable relationship of proportionality» ) між цілями, що переслідуються, та засобами, що використовуються. При цьому органи держави користуються певними межами розсуду при регулюванні договірних відносин та відносин власності (справа «Стретч проти Сполученого Королівства» ).
У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Суд дійшов до висновку, що подання даного позову прокурором в інтересах держави на захист територіальної громади Сумської міської ради, не спрямоване на досягнення легітимної мети; таке втручання не є виправданим, не містить конкретної мети. Прокурором не доведено, яким чином рішення та договір, що оскаржуються, порушують інтереси територіальної громади, враховуючи, що зменшення площі орендованої земельної ділянки, призведе до зменшення доходів міського бюджету в частині сплати другим відповідачем орендної плати.
На підставі викладеного, оскільки прокурором не доведено належними доказами порушення ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України при прийнятті першим відповідачем рішення від 27.11.2019 № 6019-МР "Про надання в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Мельник Маріанні Вікторівні за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 9" та на момент укладення між відповідачами договору оренди земельної ділянки від 28.12.2019, площею 0,1970 га з кадастровим номером 5910136600:06:002:0146, суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні позову Першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави до відповідачів: 1) Сумської міської ради; 2) Фізичної особи-підприємця Мельник Маріанни Вікторівни, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.
2. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено та підписано суддею 03.12. 2020.
Суддя Є.А. Жерьобкіна
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 03.12.2020 |
Номер документу | 93262828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Жерьобкіна Євгенія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні