Постанова

від 02.12.2020 по справі 912/2751/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/2751/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кролевець О.А., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Склярова Д.М.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - 1 - не з`явився,

- 2 - не з`явився,

- 3 - не з`явився,

- 4 - не з`явився,

- 5 - не з`явився,

- 6 - не з`явився,

- 7 - не з`явився,

- 8 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропродукт-Україна"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Кощеєв І.М., судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.)

від 04.08.2020,

у справі за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропродукт-Україна"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Приватного акціонерного товариства "Креатив";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісма-Плюс";

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт Україна";

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдоіл";

6. Приватного підприємства "Еллада";

7. ОСОБА_1 ;

8. ОСОБА_2 ;

про звернення стягнення на предмет застави,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропродукт-Україна"

до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2016 року АТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Петропродукт-Україна" про звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 4 від 27.06.2014 в рахунок часткового погашення заборгованості ПрАТ "Креатив" перед АТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 10 від 09.10.2009, а саме на корпоративні (майнові) права, які пов`язані правом власності ТОВ "Петропродукт-Україна" на частку (долю) у статутному капіталі ТОВ "Протеїн-Продакшн"; частку (долю) в статутному капіталі ТОВ Протеїн-Продакшн , що складає 51,00% від розміру статутного капіталу ТОВ "Протеїн-Продакшн"; визначивши спосіб реалізації предмету забезпечувального обтяження за договором застави № 4 від 27.06.2014 з застосуванням процедури, передбаченої ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а саме - продаж АТ "Державний ощадний банк України" як обтяжувачем від імені ТОВ "Петропродукт-Україна" предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем за початковою ціною не нижчою, ніж буде визначена в судовому процесі, для чого надати право АТ "Державний ощадний банк України" всі повноваження продавця в тому числі, але не виключно: право на укладання договорів купівлі-продажу, договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою-покупцем, право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для укладення зазначених договорів, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета забезпечувального обтяження.

У вересні 2016 року ТОВ Петропродукт-Україна подало до Господарського суду Кіровоградської області зустрічний позов до АТ "Державний ощадний банк України" про визнання договору застави № 4 від 27.06.2014 недійсним.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2020 позов АТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково.

В рахунок часткового погашення заборгованості ПрАТ "Креатив" перед АТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 10 від 09.10.2009 за основною сумою кредиту, яка станом на 14.01.2020 становить 97 402 152 долара США 57 центів (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на 14.01.2020 (1 долар США = 23,9275 грн), становить 2 330 590 005,62 грн, звернуто стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 4 від 27.06.2014, укладеним між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Петропродукт-Україна", який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. та зареєстровано в реєстрі за № 1675, а саме - на корпоративні (майнові) права, які пов`язані з правом власності ТОВ "Петропродукт-Україна" на частку (долю) у статутному капіталі ТОВ Протеїн-Продакшн , що становить 41 % від розміру статутного капіталу ТОВ "Протеїн - Продакшн", з володіння якою випливають правомочності на управління товариством, отримання певної частини прибутку (дивідендів) товариства, що підлягає розподілу між учасниками товариства активів у разі ліквідації останнього відповідно до законодавства, а також інші права, передбачені законодавством та установчими документами товариства; частку (долю) ТОВ "Петропродукт-Україна" в статутному капіталі ТОВ "Протеїн-Продакшн", що становить 41 % від розміру статутного капіталу ТОВ "Протеїн-Продакшн", шляхом реалізації предмета забезпечувального обтяження за договором застави № 4 від 27.06.2014, укладеним між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Петропродукт-Україна" в порядку, встановленому ст. ст. 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 53-1 Закону України "Про виконавче провадження", шляхом продажу в межах процедури виконавчого провадження на аукціоні (публічних торгах), за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні (ринкові) ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні із обов`язковою пропозицією виконавця іншим учасникам ТОВ "Петропродукт-Україна" придбати цю частку.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2020 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2020 залишено без змін.

При цьому, рішення суду першої інстанції оскаржувалося в апеляційному порядку виключно в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

У серпні 2020 року ТОВ "Петропродукт-Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2020, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставами для скасування судового рішення скаржник зазначає порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції. Вказує, що висновок Верховного Суду щодо застосування статей 203, 215, 576 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України Про заставу у подібних правовідносинах відсутній. Стверджує, що апеляційний суд безпідставно залишив без розгляду клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане ним засобами електронного зв`язку, оскільки таке клопотання було належним чином оформлене та засвідчено електронним цифровим підписом повноважного представника відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Доводи, викладені у відзиві, зводяться до обґрунтованості оскаржуваного у справі судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 09.10.2009 між ВАТ "Державний ощадний банк України" (заставодержатель, банк) та ЗАТ "Креатив" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 10, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами № 1 від 10.11.2009, № 2 від 22.12.2010, № 3 від 18.11.2011, № 4 від 09.02.2012, № 5 від 21.02.2012, № 6 від 28.02.2012, № 7 від 30.07.2012, № 8 від 12.09.2012, № 9 від 26.10.2012, № 11 від 27.06.2014, № 12 від 14.01.2015, № 13 від 27.02.2015, № 14 від 31.03.2015, № 15 від 29.05.2015, № 16 від 30.06.2015, №17 від 31.08.2015, згідно з яким банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 99 256 300,00 доларів США з остаточним терміном повернення кредитних коштів до 30.12.2017.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредит надається у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 30.12.2017.

Відповідно до підпункту 2.3.1 кредитного договору кредит позичальнику може надаватися в таких валютах: гривні, доларах США.

Банком виконано свої зобов`язання за кредитним договором з надання позичальнику кредиту траншами та надано кредит у розмірі 97 402 152,57 долара США, що підтверджується виписками по рахунках обліку заборгованості позичальника.

У підпункті 2.3.2 кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком: до 30.12.2017 (включно) - 99 256 300,00 доларів США; з 30.12.2017 - 0,00.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, у якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Відповідно до п. 2.7 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених кредитним договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою.

Підпункт 2.7.1 кредитного договору передбачає, що проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі таких процентних ставок: в період до 30 листопада 2014 року проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі наступних процентних ставок (пп. 2.7.1.1): за частиною заборгованості в гривнях - 14 (чотирнадцять) процентів річних; за частиною заборгованості в доларах США - 10,5 (десять цілих п`ять десятих) процента річних; починаючи з 01.12.2014 проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі наступних процентних ставок (пп. 2.7.1.2): за частиною заборгованості в гривнях - 21,3 (двадцять три цілих три десятих) процента річних; за частиною заборгованості в доларах США - 11 (одинадцять) процентів річних, які можуть бути встановлені в іншому розмірі в порядку, визначеному Кредитним договором.

Згідно з пп. 2.7.4 кредитного договору у випадку порушення будь-якого зобов`язання позичальника, встановленого кредитним договором, банк встановлює процентну ставку в розмірі: в період до 30.11.2014 проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі наступних процентних ставок (пп. 2.7.4.1): за частиною заборгованості в гривнях - 18 (вісімнадцять) процентів річних; за частиною заборгованості в доларах США - 11,5 (одинадцять цілих п`ять десятих) процента річних; починаючи з 01.12.2014 проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі наступних процентних ставок (пп. 2.7.4.2): за частиною заборгованості в гривнях - 22,3 (двадцять два цілих три десятих) процента річних; за частиною заборгованості в доларах США - 12 (дванадцять) процентів річних.

Підпунктом 2.7.3 кредитного договору передбачено, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням пп. 2.7.4 кредитного договору) сплачуються позичальником не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

Умовами додаткового договору № 16 від 30.06.2015 до кредитного договору сторони погодили редакції пп. пп. 2.7.8, 2.7.9, 2.7.10 кредитного договору.

Підпункт 2.7.8 кредитного договору: проценти за користування кредитом, нараховані за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 (включно), сума яких станом на 30.06.2015 становить 2 147 662,42 долари США, сплачуються в доларах США в термін до 01.09.2015 (включно); пп. 2.7.9 кредитного договору: проценти за користування кредитом, нараховані за період з 01.04.2015 по 31.05.2015 (включно), сплачуються позичальником в наступному порядку: не пізніше 30.06.2015 (включно) - у національній валюті України, з метою погашення заборгованості в розмірі 330 000,00 доларів США, що в перерахунку гривні до долару США за курсом 21,3 грн/долар США складає 7 029 000,00 гривень (пп. 2.7.9.1 кредитного договору); сплата залишку процентів, нарахованих за період з 01.04.2015 по 31.05.2015 (включно), та несплачених позичальником відповідно до пп. 2.7.9.1 кредитного договору, здійснюється у валюті видачі коштів (в доларах США) в термін до 01.09.2015 (включно) (пп. 2.7.9.2 кредитного договору); пп. 2.7.10 кредитного договору: проценти, що нараховані/будуть нараховані банком відповідно до умов цього договору за користування кредитом за період з 01.06.2015 по 31.08.2015 (включно), сплачуються позичальником в наступному порядку: рівними частинами, щомісяця в розмірі 165 000,00 (сто шістдесят п`ять тисяч) доларів США, в строки, передбачені пп. 2.7.3 цього договору (пп. 2.7.10.1 кредитного договору); сплата залишку процентів, що нараховані/будуть нараховані за період з 01.06.2015 по 31.08.2015 (включно), та будуть несплачені позичальником з урахуванням пп. 2.7.10.1 кредитного договору, здійснюється в термін до 01.09.2015 (пп. 2.7.10.2 кредитного договору).

Умовами пп. 1.1.1 додаткового договору №17 від 31.08.2015 сторони погодили, що у разі відхилення від узгоджених в пп. 2.7.10 кредитного договору умов сплати процентів, нарахованих банком відповідно до умов кредитного договору за користування кредитом в червні 2015 року, погашення частини таких процентів в розмірі, визначеному пп. 2.7.10.1 кредитного договору, а саме - 165 000,00 сто шістдесят п`ять тисяч ) доларів США, здійснюється у строк до 01.10.2015.

Відповідно до пп. 3.3.1 кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за кредитним договором.

Підпунктом 3.3.2 кредитного договору визначено, що після отримання позичальником від банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту позичальник зобов`язаний не пізніше 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов кредитного договору).

В силу положень пп. 5.2.1 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до пп. 5.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови кредитного договору та взяті на себе цим договором зобов`язання.

Згідно з пп. 5.3.3 кредитного договору позичальник зобов`язаний точно в строки, обумовлені кредитним договором, погашати кредит та своєчасно у визначені кредитним договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено умовами кредитного договору, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

У п. 9.2 кредитного договору сторони погодили, що вищевказані положення кредитного договору передбачають можливість виникнення обставин, при настанні яких у позичальника виникає зобов`язання перед банком негайно погасити заборгованість по кредиту, а також сплатити на користь банку інші платежі по цьому договору.

Вказаний кредитний договір підписано представниками банку та позичальника і скріплено печатками.

Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, зокрема, забезпечено договором застави № 4 від 27.06.2014, укладеним між банком та ТОВ "Петропродукт-Україна" (заставодавець), який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О. П. та зареєстровано в реєстрі за № 1675.

Відповідно до п. 4.1 договору застави предметом застави за цим договором є: належні заставодавцю корпоративні (майнові) права, пов`язані з правом власності заставодавця на частку (долю) у статутному капіталі ТОВ "Протеїн-Продакшн" (код ЄДРПОУ 34448613), який (статутний капітал) становить 421 648 100,00 (чотириста двадцять один мільйон шістсот сорок вісім тисяч сто) гривень, з володіння якою випливають правомочності на управління ТОВ "Протеїн-Продакшн" (товариство), отримання певної частини прибутку (дивідендів) товариства, що підлягає розподілу між учасниками товариства та активів у разі ліквідації останнього відповідно до законодавства, а також інші права, передбачені законодавством та установчими документами товариства; частка (доля) в статутному капіталі товариства, що складає 51,00 % (п`ятдесят один відсоток) від розміру статутного капіталу ТОВ "Протеїн-Продакшн".

Договірна вартість предмету застави 189 394 000 грн (п. 4.3 договору застави).

Відповідно до пп. 5.1.6 договору застави банк має право звернути на предмет застави стягнення згідно з цим договором та законодавством у випадках, передбачених чинним законодавством або цим договором, вимагати від будь-яких третіх осіб (в тому числі державного реєстратора тощо) вчинення дій у зв`язку з переходом до нього або до зазначеної ним особи, або до відповідної третьої особи предмету застави.

Згідно з пп. 7.1.1 п. 7.1 договору застави заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у випадку повного або часткового невиконання зобов`язання за кредитним договором, забезпеченого заставою згідно з договором застави.

Пункт 7.2 договору застави передбачає, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, у тому числі, на підставі рішення суду у встановленому чинним законодавством та договором застави порядку, позасудовими способами згідно з чинним законодавством та договором застави, іншими способами, передбаченими законодавством на момент звернення стягнення та умовами договору застави.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 договору застави реалізація предмету застави, на який звернено стягнення за рішенням суду, проводиться у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 7.4.2 договору застави, заставодержатель, у разі прийняття рішення про здійснення звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, якщо такі обтяжувачі будуть встановлені, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави.

Пункт 7.4.3 передбачає, що заставодавець має право до дня продажу третій особі предмета застави (на підставі судового рішення), повністю виконати зобов`язання за кредитним договором разом з відшкодуванням всіх витрат, понесених заставодержателем у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет застави.

Договір застави діє до повного виконання зобов`язання за кредитним договором та зобов`язань заставодавця за договором застави (пп. 13.1.1 договору застави).

Вказаний договір підписано представниками позивача та відповідача, скріплено печатками та посвідчено нотаріально.

14.01.2015 сторонами було внесено зміни до п. 6 "Зобов`язання" розділу "Терміни та скорочення" договору застави шляхом підписання договору про внесення змін № 1 до договору застави №" 4 від 27.06.2014.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору зі сплати нарахованих процентів, позивач, в порядку, передбаченому пп. пп. 3.3.1, 3.3.2 кредитного договору, вимогою №55 2-06/1625-12475 від 27.11.2015, повідомив позичальника про відкликання кредиту та необхідність здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов кредитного договору) на загальну суму 107 250 440,38 доларів США, а також проценти та штрафні санкції, які будуть донараховані на дату погашення заборгованості відповідно до умов Кредитного договору, не пізніше 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту вручення вимоги.

ПрАТ "Креатив" отримано вказану вимогу 02.12.2015.

01.06.2016 позивач направив відповідачу повідомлення № 55/2-01/804 від 26.05.2016 про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання позичальником за кредитним договором, яку ТОВ "Петропродукт-Україна" отримало 21.06.2016.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого мана (реєстрація змін) 27.11.2015 о 16:34:47 позивачем зареєстровано звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Місцевим судом встановлено, що вимоги банку не були виконані позичальником та відповідачем, у зв`язку з чим станом на 05.06.2016 прострочена заборгованість позичальника за кредитним договором становила 111 564 624,62 долара США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ, встановленим на 12.07.2016, становила 2 772 614 426 (два мільярди сімсот сімдесят два мільйона шістсот чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 56 копійки) та 567 122 108 (п`ятсот шістдесят сім мільйонів сто двадцять дві тисячі сто вісім) гривень 90 копійок та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 97 402 152,57 долара США; заборгованості за процентами в розмірі 14 162 472,05 долара США; загальної суми пені в розмірі 528 181 710,78 грн, в тому числі: сума пені за несвоєчасну сплату кредиту - 472 034 768,89 грн; сума пені за несвоєчасну сплату процентів - 56 146 941,98 грн; загальної суми 3% річних в розмірі 38 940 398,12 грн, в тому числі: сума 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 33 510 388,11 грн; сума 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 5 430 010,01 грн.

Заявлена до стягнення заборгованість позичальника підтверджена виписками з рахунків ПрАТ "Креатив", відкритих у банку для обліку заборгованості за договором кредитної лінії № 10 від 09.10.2009, розрахунками заборгованості за договором кредитної лінії № 10 від 09.10.2009, довідкою банку щодо загальної кредитної заборгованості ПрАТ "Креатив" перед АТ "Ощадбанк" за договором кредитної лінії № 10 від 09.10.2009 станом на 14.01.2020.

Доказів на спростування чи погашення вказаної заборгованості перед банком відповідач та ПрАТ "Креатив" суду не надали.

З врахуванням невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення позову звернувши стягнення на предмет застави шляхом реалізації предмета забезпечувального обтяження за договором застави № 4 від 27.06.2014, укладеним між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Петропродукт-Україна" в порядку, встановленому ст. ст. 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 53-1 Закону України "Про виконавче провадження", шляхом продажу в межах процедури виконавчого провадження на аукціоні (публічних торгах), за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні (ринкові) ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні із обов`язковою пропозицією виконавця іншим учасникам ТОВ "Петропродукт-Україна" придбати цю частку.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення первісного позову щодо звернення стягнення на предмет застави не оскаржувалось та, за приписами ст. ст. 287 та 300 ГПК України, не є предметом касаційного розгляду.

Щодо зустрічного позову ТОВ "Петропродукт-Україна" до АТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним договору застави № 4 від 27.06.2014 необхідно зазначити таке.

Згідно з частиною першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи підстави визнання оспорюваного договору застави недійсним, на які посилався відповідач, предметом дослідження у цій справі є, зокрема, наявність чи відсутність повноважень у представника ТОВ "Петропродукт-Україна" Прошаченко Л.В. на підписання такого договору.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147), ГК України (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (статті 58, 59, 62, 63), який був чинний на момент укладення спірного договору, виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Водночас, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Разом з тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищим органом управління ТОВ "Петропродукт-Україна" відповідно до протоколу № 1 від 14.03.2014 прийняті такі рішення: надано згоду відповідачу на укладення договору застави; надано згоду відповідачу на передачу (продаж/відступлення) частки/корпоративних прав (майнових) прав в статутному капіталі ТОВ "Протеїн-Продакшн" у разі невиконання кредитних зобов`язань ПрАТ "Креатив" за договором кредитної лінії № 10 від 09.10.2009 на умовах, визначених договором застави; погоджена відмова від використання свого переважного права на придбання переданої в заставу АТ "Ощадбанк" частки в статутному капіталі ТОВ "Протеїн-Продакшн"; надано згоду на внесення змін до складу учасників ТОВ "Протеїн-Продакшн" у випадку звернення стягнення банком на частку в статутному капіталі ТОВ "Протеїн-Продакшн" на умовах, передбачених укладеним договором застави; надано директору відповідача ОСОБА_2 повноваження на підписання від імені ТОВ "Петропродукт-Україна" договорів, рішення про укладення яких прийнято відповідно до порядку денного, та інших пов`язаних із ними документів (визначено, що вказані права і повноваження можуть здійснюватися іншими особами у випадку обрання (призначення) відповідної особи на посаду директора ТОВ "Петропродукт-Україна", або покладення на неї здійснення повноважень директора в порядку, передбаченому статутом ТОВ "Петропродукт-Україна". Вказані права і повноваження можуть також здійснюватися іншими особами в порядку представництва, передбаченому чинним законодавством України.

Стаття 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла на момент проведення загальних зборів учасників відповідача) визначає порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю, де вказано, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно з протоколом № 1 від 14.03.2014 на загальних зборах учасників ТОВ "Петропродукт-Україна" були присутні учасники: ПрАТ "Креатив", яке володіє 99,99% часток ТОВ "Петропродукт-Україна", в особі генерального директора Бойка Олександра Миколайовича, що діє на підставі статуту; ПП "Еллада", яке володіє 0,01% часток ТОВ "Петропродукт-Україна", в особі директора ПП "Еллада" Прошаченко Людмили Василівни , що діє на підставі статуту.

На підтвердження повноважень директора ТОВ "Петропродукт-Україна" банку було надано довідку від 21.06.2014 про установчі документи та органи управління ТОВ "Петропродукт-Україна", відповідно до якої органом управління ТОВ "Петропродукт-Україна" є директор - ОСОБА_2 (наказ про призначення № 2-к від 13.04.2011, рішення загальних зборів учасників товариства № 8 від 21.03.2011), а учасниками/засновниками ТОВ "Петропродукт-Україна" є ПрАТ "Креатив", яке володіє часткою в 99,99% у статутному капіталі відповідача, та ПП "Еллада", яке володіє часткою в 0,01% у статутному капіталі відповідача.

ТОВ "Петропродукт-Україна" довіреністю від 26.06.2014 уповноважило Прошаченко Л.В. укладати від імені ТОВ "Петропродукт-Україна" в межах дії довіреності з дотриманням вимог статуту договори, кредитні договори, договори про отримання акредитивів, договори поруки, договори застави рухомого майна (в т.ч. товарів в обороті та майнових прав за контрактами), іпотечні договори, договори оренди приміщень, зовнішньоекономічні контракти тощо, угоди та контракти з найманими працівниками.

Таким чином, аргументи ТОВ "Петропродукт-Україна" про відсутність у Прошаченко Л.В. повноважень на підписання договору застави та відсутність згоди загальних зборів учасників ТОВ "Петропродукт-Україна" на передачу в заставу корпоративних (майнових) прав на частку (долю) у статутному капіталі ТОВ "Протеїн-Продакшн" не знайшли свого підтвердження за наслідками розгляду справи.

Суди врахували, що згідно з протоколом № 4 від 14.03.2014 засідання зборів учасників (засновників) ТОВ "Протеїн-Продакшн", де був присутній єдиний учасник (засновник) ТОВ "Петропродукт-Україна", що володів 100 % часток статутного капіталу ТОВ "Протеїн-Продакшн", надано згоду на передачу в заставу за договором кредитної лінії № 10 від 09.10.2009 предмету застави та на заміну учасника ТОВ "Протеїн-Продакшн" у випадку звернення стягнення банком на предмет застави. Відповідно до положень статуту ТОВ "Протеїн-Продакшн", зареєстрованого 22.04.2014 за № 14441050003008858 (а.с. 10-16, т. 2) ТОВ "Петропродукт-Україна" був єдиним учасником/засновником ТОВ "Протеїн-Продакшн".

Отже, представники сторін при укладі договору застави діяли в межах наданих їм повноважень, обсяг яких було перевірено нотаріусом.

Окрім того між банком та відповідачем укладено договір про внесення змін № 1 від 14.01.2015 до договору застави (а.с. 64-65, т. 1), що свідчить про прийняття правочину до виконання.

Підлягають відхиленню і аргументи ТОВ "Петропродукт-Україна", що предметом застави за оспорюваним договором є майнові права, які в силу приписів Закону України "Про заставу" не можуть бути предметом застави.

Так, статті 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою.

Згідно з ч. 1 статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно, зокрема, майнові права.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов`язки.

У статтях 66 та 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Частиною 4 статті 576 ЦК України передбачено, що предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об`єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам`ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Відповідно до ч. 5 статті 576 ЦК України предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом. Так, до особистих прав, тобто прав, нерозривно пов`язаних з особистістю носія, можна віднести право на відшкодування моральної шкоди, шкоди, завданої життю та здоров`ю особи, право відчужувана за договором довічного утримання (догляду) вимагати від набувача виконання покладених на нього обов`язків тощо.

Згідно з ч. 2 статті 269 ЦК України особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту.

Стаття 100 ЦК України встановлює, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

За змістом частини 1 ст. 167 ГК України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, чинне законодавство України не забороняє передачу в заставу корпоративних (майнових) прав на частку в статутному капіталі товариства.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій предметом застави у спірних правовідносинах є корпоративні (майнові) права на частку в статутному капіталі товариства, а не особисте немайнове право участі у товаристві.

З огляду на наведене ТОВ "Петропродукт-Україна" не доведено належними і допустимими доказами наявності підстав для визнання договору застави недійсним.

Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що апеляційний суд безпідставно залишив без розгляду його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подане засобами електронного зв`язку, оскільки, за твердженням скаржника, таке клопотання було скріплено електронним цифровим підписом повноважного представника відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно з п. п. 1.5.6, 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013 № 28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом. Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи файл з клопотанням ТОВ "Петропродукт-Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції надійшов на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду 04.08.2020 і його не було скріплено електронним цифровим підписом представника ТОВ Петропродукт-Україна про що складено довідку суду № 06-21/547/20 від 04.08.2020 (а.с. 22-24, т. 17). Оригінал вказаного клопотання в паперовій формі до суду не надійшов.

З огляду на вищевикладене зазначене клопотання обґрунтовано залишено апеляційним судом без розгляду.

Наданий до Верховного Суду результат перевірки електронного цифрового підпису файлу Заява-відеоконференція.docx не підтверджує скріплення представником ТОВ Петропродукт-Україна клопотання електронним цифровим підписом та містить відомості про невірний цифровий підпис, сертифікат не знайдено .

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропродукт-Україна" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у справі за № 912/2751/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кролевець

І. Ткач