Постанова

від 25.11.2020 по справі 282/1190/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 282/1190/18

провадження № 61-22186 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи :

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

представник позивачів - ОСОБА_12 ;

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Привітівське ;

представник відповідача - ОСОБА_13 ;

третя особа - державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа Василь Васильович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 травня 2019 року у складі судді Гуцала П. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 звернулися до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське (далі - СТОВ Привітівське ), третя особа - державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа Василь Васильович, про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненими.

Позовна заява мотивована тим, що 01 листопада 2007 року між ними та СТОВ Привітівське було укладено договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок, записи про реєстрацію яких здійснені у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у листопаді 2007 року. У липні 2017 року позивачі письмово повідомили відповідача про небажання продовжувати термін дії укладених договорів оренди. Проте, 07 листопада 2017 року за відповідачем зареєстровано право оренди земельних ділянок, належних позивачам, на 10 років з правом пролонгації, чим порушується право власності останніх на це нерухоме майно.

Ураховуючи викладене, позивачі просили суд визнати припиненими: договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,94 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0004; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,86 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0156; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,24 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0069; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,56 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0080; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_5 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,04 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0026; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,66 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0079; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,2 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0062; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,96 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0063; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_8 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,84 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0153; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_9 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,81 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0152; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_10 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,15 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0139; договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_11 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0004.

У жовтні 2018 року СТОВ Привітівське пред`явило зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання додаткових угод про поновлення договорів оренди земельних ділянок укладеними.

Зустрічна позовна заява мотивовано тим, що у визначений законом строк товариство направило позивачам листи-повідомлення про поновлення договорів оренди землі від 01 листопада 2007 року, до яких додало проект додаткових угод до договорів. Не отримавши від орендодавців жодних заперечень проти поновлення договорів оренди, товариство продовжило користуватись земельними ділянками та сплачувало орендну плату за 2017-2018 роки.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, СТОВ Привітівське просило суд: визнати укладеними додаткові угоди про поновлення договорів оренди землі від 01 листопада 2007 року, зареєстровані у Любарському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 28 листопада 2007 року за № 040721300354, від 23 листопада 2007 року за №040721300230, від 05 листопада 2007 року за № 040721300042, від 22 листопада 2007 року за № 040721300212, від 16 листопада 2007 року за № 040721300168, від 22 листопада 2007 року за № 040721300214, від 23 листопада 2007 року за № 040721300256, від 23 листопада 2007 року за № 040721300258, від 23 листопада 2007 року за № 040721300249, від 23 листопада 2007 року за № 040721300241, від 28 листопада 2007 року за № 040721300399, від 23 листопада 2007 року за № 040721300229 на той самий строк та на тих самих умовах в редакції, викладеній в заяві про уточнення позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 28 травня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 задоволено.

Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,94 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0004; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,86 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0156; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 2,24 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0069; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,56 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0080; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_5 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 2,04 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0026; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,66 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0079; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 2,2 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0062; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,96 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0063; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_8 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,84 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0153; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_9 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,81 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0152; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_10 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 2,15 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0139; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_11 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0004.

У задоволенні зустрічного позову СТОВ Привітівське відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладені у 2007 році договори оренди спірних земельних ділянок припинили свою дію, а тому не було підстав для визнання їх поновленими. Суд вважав, що наявність вираженого волевиявлення орендодавців на відмову від продовження строку оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами, а тому подальше направлення СТОВ Привітівське пропозиції про продовження відносин оренди, так само як і продовження користування земельними ділянками після закінчення строку оренди, за вказаних обставин не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу СТОВ Привітівське залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що укладені у 2007 році договори оренди спірних земельних ділянок припинили свою дію, а тому не було підстав для визнання їх поновленими. Суд вважав, що наявність вираженого волевиявлення орендодавців на відмову від продовження строку оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами, а тому подальше направлення СТОВ Привітівське пропозиції про продовження відносин оренди, так само як і продовження користування земельними ділянками після закінчення строку оренди, за вказаних обставин не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року СТОВ Привітівське подало до Верховного Суду касаційну скаргу , в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 й задовольнити зустрічний позов товариства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 282/1190/18 з Любарського районного суду Житомирської області.

У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що товариство направило орендодавцям листи-повідомлення від 25 вересня 2017 року та від 29 вересня 2017 року про поновлення договорів оренди землі, до яких було додано проекти додаткової угоди. Відтак, СТОВ Привітівське виконано вимоги, встановлені частинами другою-третьою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Вважало, що позивачами порушено вимоги, передбачені частиною п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме у місячний строк орендодавці не повідомили орендаря про прийняте ними рішення щодо вищевказаних листів-повідомлень про поновлення договорів оренди землі та проектів додаткових угод до договорів оренди землі. Зазначало, що право орендаря на поновлення договорів оренди землі на новий строк в порядку, передбаченому частинами другою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , порушено Орендодавцями. Вказувало, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту свого права.

Також товариство посилалося на те, що продовжує користуватися спірними земельними ділянками.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2020 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 - подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,94 га, кадастровий номер 823186000:05:000:0004 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 28листопада 2007 року за № 040721300354 (а.с. 30-31, 42, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,86 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0156 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 23 листопада 2007 за № 040721300230 (а.с. 42, 53-54, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 2,24 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0069 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 05 листопада 2007 року за № 040721300042 (а.с. 42, 62-63, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,56 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0080 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 22 листопада 2007 року за 040721300212 (а.с. 42, 72-73, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_5 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 2,04 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0026 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 16 листопада 2007 року за № 040721300168 (а.с. 42, 82-83, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,66 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0079 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 22 листопада 2007 року за № 040721300214 (а.с. 42, 92-93, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 2,2 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0062 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 23 листопада 2007 року за № 040721300256 (а.с. 42, 102-103, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,96 га, кадастровий номер 1823186000:05:000:0063 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 23 листопада 2007 року за № 040721300258 (а.с. 42, 110-111, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_8 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,84 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0153 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 23 листопада 2007 року за № 040721300249 (а.с. 42, 119-120, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_9 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,81 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0152 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 23 листопада 2007 року за № 040721300241 (а.с. 42, 128-129, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_10 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 1,81 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0139 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 28 листопада 2007 року за № 040721300399 (а.с. 42, 137-138, т. 1).

01 листопада 2007 року між ОСОБА_11 та СТОВ Привітівське було укладено договір оренди належної орендодавцю на праві власності земельної ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0004 на строк 10 років, реєстрація якого була проведена 23 листопада 2007 року за № 040721300229 (а.с. 42, 147-148, т. 1).

Пунктом 1.3.1 договорів оренди спірних земельних ділянок передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії даного договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. Якщо такого повідомлення орендар не отримав, то строк дії договору пролонгується на той же самий строк і на тих же умовах.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07 листопада 2017 року та 08 листопада 2017 року державний реєстратор Неліпа В. В. зареєстрував право оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років з правом пролонгації за СТОВ Привітівське (а.с. 33-41, т. 1).

Письмовими заявами від 31 липня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та заявами від 06 липня 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомили СТОВ Привітівське про небажання укладати новий договір оренди землі у зв`язку з тим, що мають намір обробляти земельні ділянки самостійно (а.с. 32, 55, 64, 74, 84, 94, 104, 112, 121, 130, 139, 149, т. 1).

15 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 05 листопада 2017 року, підписану ОСОБА_3 (а.с. 214, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_3 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з його сторони, акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:01:000:0069 (а.с. 66-69, т. 1).

17 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2017 року, підписану ОСОБА_1 (а.с. 43, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_1 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:05:000:0004 (а.с. 44, 47-49, т. 1).

17 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2017 року, підписану ОСОБА_4 (а.с. 75, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_4 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:02:000:0080 (а.с. 76-79, т. 1).

15 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2017 року, підписану ОСОБА_5 (а.с. 85, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_5 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:01:000:0026 (а.с. 86-89, т. 1).

17 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2017 року, підписану ОСОБА_6 (а.с. 95, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_6 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з його сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:02:000:0079 (а.с. 96-99, т. 1).

17 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2017 року, підписану ОСОБА_7 (а.с. 113, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_7 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:05:000:0063 (а.с. 114-116, т. 1).

15 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2017 року, підписану ОСОБА_10 (а.с. 140, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_10 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з його сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:02:000:0139 (а.с. 141-144, т. 1).

17 січня 2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2017 року, підписану ОСОБА_11 (а.с. 150, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_11 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:05:000:0004 (а.с. 151-154, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_2 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:02:000:0156 (а.с. 56-59, т. 1).

03 квітня 2018 року ОСОБА_8 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1823186000:02:000:0153 (а.с. 123-125, т. 1).

Згідно з довідками від 03 січня 2019 року, 10 січня 2019 року, 11 січня 2019 року та 14 січня 2019 року, виданих старостою с. Привітів, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 самостійно обробляють свої земельні ділянки та сплатили в 2018 році земельний податок з фізичних осіб в сумі по 702 грн 06 коп. за кожну земельну ділянку (а.с. 207-219, т. 3).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга СТОВ Привітівське задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Частиною першою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 79 вказаного Кодексу визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно пункту г частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків (стаття 152 ЗК України).

Частиною першою статті 153 ЗК України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України .

Згідно зі статтею 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частини друга та третя статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини вісім та дев`ять статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша статті 34 Закону України Про оренду землі ).

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Матеріали справи не містять доказів того, що орендодавці мали намір передати спірні земельні ділянки іншому орендарю на підставі договорів оренди земельних ділянок, що обумовлювало б виникнення питання про наявність у СТОВ Привітівське переважного права перед іншими особами щодо спірних земельних ділянок, але не перед правом власника використовувати свою земельну ділянку.

Судами встановлено, що орендодавці заявами від 31 липня 2017 року та від 06 липня 2017 року направили на адресу СТОВ Привітівське листи, в яких повідомили, що не бажають продовжувати термін дії договорів оренди землі. Такі листи є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

Пунктом 1.3.1 договорів оренди від 01 листопада 2007 року передбачено, що даний договір укладено на строк 10 (десять) років та набирає чинності з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії даного договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії даного договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. Якщо таке повідомлення орендар не отримав, то строк дії договору пролонгується на той же самий строк і на тих же умовах.

Отже, у передбачений договором строк позивачі повідомили орендаря про відсутність наміру продовжувати договори оренди землі.

З наведеного вбачається, що посилання заявника на відсутність відповіді на листи-повідомлення орендаря від 25 вересня 2017 року та від 29 вересня 2017 року про поновлення договорів оренди, як порушення частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі , так і посилання про те, що товариство після закінчення строку договорів оренди землі не отримувало протягом місяця заперечення щодо продовження дії вказаних договорів, в порушення частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , не можуть бути прийняті судом, оскільки наявність заперечень зі сторони орендодавців щодо поновлення договорів до закінчення строку їх дії дають підстави для висновку, що останні висловили своє волевиявлення про небажання продовжувати договірні відносини з СТОВ Привітівське . Таким чином, у останнього не виникло переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України. Крім того, на час направлення листів-повідомлень на адресу орендодавців орендар був обізнаний про небажання продовжувати із ним договори оренди землі. Тим більше, що в подальшому позивачами договори оренди земельних ділянок з іншими особами укладені не були.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20).

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та, відповідно, про відмову у задоволенні позову СТОВ Привітівське , у якого не виникло переважного права.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що він продовжує користуватися спірною земельною ділянкою суд оцінює критично, оскільки згідно з довідкою від 03 січня 2019 року, 10 січня 2019 року, 11 січня 2019 року та 14 січня 2019 року, виданих старостою с. Привітів, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 самостійно обробляють свої земельні ділянки та сплатили в 2018 році земельний податок з фізичних осіб в сумі по 702 грн 06 коп. за кожну земельну ділянку (а.с. 207-219, т. 3).

Крім того, 03 квітня 2018 року ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника підписаних ними актів прийому-передачі земельних ділянок, які перебували в оренді у товариства.

Також не можуть бути прийняті посилання касаційної скарги на те, що позивачами було обрано неналежний спосіб захисту свого права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (положення статті 5 ЦПК України).

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою вказаної статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Серед іншого, вказана норма містить вказівку, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містяться у пункті 2 частини першої статті 412 ЦК України, а частина друга вказаної статті визначає, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

З наведеного вбачається, що обраний позивачами спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним у даному випадку, оскільки їх права порушуються наявністю відомостей про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за СТОВ Привітівське до 2027 року, що є порушенням права власників розпоряджатися своїм майном з урахуванням того, що власники земельних ділянок не бажали продовжувати дію договорів оренди земельних ділянок.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Отже, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановили правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано задовольнили позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та відмовили у задоволенні позову СТОВ Привітівське .

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське залишити без задоволення.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 листопада 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович