УХВАЛА
03 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6636/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Привалов А.І.)
від 16.07.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Хрипун О.О., судді - Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.)
від 29.09.2020
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська Страхова Група"
до Приватного акціонерного товариства "Фірма Київздравреконструкція",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про відшкодування шкоди у розмірі 263 501,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд міста Києва рішенням від 16.07.2020 у справі № 910/6636/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020, задовольнив позов повністю.
19.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/6636/18 до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках (пункт 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 цього Кодексу, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.
Пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX), зокрема, визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 263 501,10 грн, тобто касаційну скаргу подано у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 051 000,00 грн).
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість, норма пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу визначає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Скаржник зазначає, що:
1) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, проте не обґрунтовує, в чому полягає таке значення;
2) справа становить значний суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання судами України принципу правової визначеності, зокрема, однозначності і точності формулювань правових норм та їх трактування судами різних інстанцій, проте таке абстрактне формулювання, без зазначення, у чому конкретно полягає значний суспільний інтерес, не є достатнім обґрунтуванням скарги за підпунктом в) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
3) справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Водночас, на підтвердження цього доводу заявник викладає власну позицію у справі та мотиви незгоди з оскарженими судовими рішеннями, що також не є належним обґрунтуванням скарги за підпунктом в) пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу;
4) ОСОБА_1 позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді справи № 757/54519/18-ц за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма Київздравреконструкція" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
Оцінюючи цей довід, Верховний Суд зазначає, що докази, надані сторонами на підтвердження і спростування обставин передачі транспортного засобу Приватним акціонерним товариством "Фірма Київздравреконструкція" на зберігання ОСОБА_1 за відсутності трудових відносин були предметом оцінки судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/6636/18. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір відповідального зберігання від 23.07.2019 з правом використання на власний розсуд у відповідності до його призначення (п. 2.1.1 договору), яким ПрАТ "Фірма Київздравреконструкція" та ОСОБА_1 врегулювали свої відносини, починаючи з 05.06.2017 включно (п. 1.4 договору), не мав чинності на момент виникнення деліктних правовідносин).
Водночас відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, ці доводи не є належним обґрунтуванням скарги за підпунктом б) пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/6636/18 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 3 статті 287, пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6636/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2020 |
Оприлюднено | 04.12.2020 |
Номер документу | 93296195 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні