Рішення

від 24.11.2020 по справі 357/8467/17

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8467/17

2/357/888/20

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

представників позивача - Гержан Н.В.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Кедр до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Соло , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2015 року позивач ТОВ Кедр звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення, мотивуючи тим, що рішенням господарського суду Київської області від 02 липня 2015 року, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2015 року, свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення № 135 ( ганок лівого крила ) в житловому будинку АДРЕСА_1 та державну реєстрацію вказаного права власності скасовано, визнано договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , недійсним, це приміщення повернуто із незаконного володіння ОСОБА_2 та передано його законному власнику - ТОВ Кедр , тобто позивачу.

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що ОСОБА_2 30 липня 2015 року, під час розгляду зазначеної вище справи, продала вказане приміщення ОСОБА_1 , ТОВ Кедр на підставі положень ст. ст. 387, 388 ЦК України, просив повернути із незаконного володіння ОСОБА_1 ганок лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передати його законному власнику - товариству з обмеженою відповідальністю Кедр , шляхом виселення ОСОБА_1 та інших осіб із ганку лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалами суду від 25.01.2016 року та від 17.02.2016 року залучено до участі у розгляді даної справи в якості третіх осіб: товариство з обмеженою відповідальністю Соло та ОСОБА_2 .

Дана цивільна справа неодноразово перебувала на розгляді в суді різних інстанцій.

Останнього разу, постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 24 січня 2018 року, додаткову постанову апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

25 листопада 2019 року справа надійшла на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, про що свідчить відповідний штам суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.11.2019 року, визначено головуючим суддю Орєхова О.І .

Ухвалою судді від 28 листопада 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

23 січня 2020 року за вх. № 2575 судом отримано заяву про зміну предмету позовних вимог, необхідність виникла з урахуванням позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року та просили суд на підставі положень ст. ст. 387, 388 ЦК України витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 ганок лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кедр та зобов`язати ОСОБА_1 привести ганок, площею 28.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом демонтажу встановлених дверей та вікон, відновлення відновлення евакуаційного виходу із приміщення, власником якого є ТОВ Кедр та проведення необхідних оздоблювальних робіт зіпсованої частини фасаду приміщення ( до стану, що передавався до Договору оренди нерухомого майна № 8 від 19.04.2006 року ).

24.01.2020 року за вх. № 2743 судом отримано відзив на позовну заяву, в якій просила в задоволенні позовних вимог ТОВ Кедр відмовити повністю, мотивуючи тим, що вона не є власником ганку і ніколи не була, так як згідно договору купівлі-продажу від 30.07.2015 року вона придбала нежитлове приміщення під № 135, загальною площею 26.6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , саме же відповідач не надає будь-які відомості щодо належності їй на праві власності чи праві користування спірного ганку лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м. Також, зазначеного спірного ганку не існує, що підтверджується листом начальника Управління містобудування та архітектури від 20.05.2015 року № 15/298. Крім того, на сьогоднішній день, позивач не надає і не надавав пояснень і головне доказів правової природи ганку. Тобто, на підставі яких документів ТОВ Кедр стало власником ганку. До того ж, незрозуміла правова природа ганку, також породжує плутанину з площею витребуваного майна, а саме ганок - 28,3 кв.м та майна, яке їй належить на праві власності: нежитлове приміщення - 26,6 кв.м, таким чином, відповідно до позовних вимог у неї просять витребувати неіснуючий ганок навіть більшою площею, чим площа належного їй нежитлового приміщення. Також, рішення Господарського суду Київської області виконано, ганок повернуто, про що свідчить виконавче провадження, яке було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав, останнього разу розгляд справи було відкладено на 10 годину 00 хвилин 24 листопада 2020 року.

В судовому засіданні представники позивача Гержан Н.В. та Коннова Н.І. , кожний окремо підтримали вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в них, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача ТОВ "Кедр" та просила суд відмовити позивачу в їх задоволенні, так як вимоги позивача є безпідставними та недоведеними. Наголосила на тому, що вона не має у володінні вказаного в позові ганку, розмір якого зазначає позивач 28,3 кв.м, а є власником нежитлового приміщення під № 135, загальною площею 26,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Також, надавала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Третя особа ТОВ Соло в судове засідання свого представника не направило, ще 11.12.2019 року за вх. № 45453 та 10.01.2020 року за вх. № 566 судом були отримані заяви, за підписом директора ТОВ Соло Пащенко П.М., в яких останній зазначав про те, що ТОВ Соло не може приймати участь у розгляді справи, просили розглянути її без їхньої участі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася в законному порядку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ТОВ Кедр не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 27.11.1996 року між Фондом комунального майна Білоцерківської міської ради народних депутатів ( продавець ) та колективним підприємством Кедр ( покупець ) укладено договір купівлі-продажу № 31 за умовами, якого продавець зобов`язується передати у власність покупця нежитлове приміщення ( без підвалу ) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( надалі - майно ), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Даний договір посвідчений 27.11.1996 року приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М. та зареєстрований в реєстрі за номером 7737.

На виконання умов цього договору за актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.01.1997 року Фондом комунального майна Білоцерківської міської ради народних депутатів ( продавець ) передав, а товариство з обмеженою відповідальністю Кедр ( покупець ) прийняло продане способом викупу 27 листопада 1996 року нежитлове приміщення ( без підвалу ) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м ( надалі - майно ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 41 819 гривень.

19 квітня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю Кедр ( орендодавець ) та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 ( орендар ) укладено договір оренди нерухомого майна № 8 за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торгову площу розміром 15 кв.м, а саме частину ганку лівого крила приміщення, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

Цей договір укладено строком на 5 років, і діє з 19 квітня 2006 року до 19 квітня 2011 року включно ( п. 9.1. договору 3 ).

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 223 від 26.06.2006 року суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 був наданий дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 338 від 25.07.2006 року суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 був наданий дозвіл на влаштування пункту прийому замовлень від населення, на підставі якого Інспекція державного архітектурного контролю видала дозвіл № 96/06 від 07.12.2006 року на виконання будівельних робіт.

Акт державної приймальної комісії про введення в експлуатацію закінченого будівництва був складений 05.02.2007 року та затверджений рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 38 від 13.02.2007 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 38 від 13.02.2007 року суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.03.2007 року, в якому вказано: тип об`єкта - нежиле приміщення, в житловому будинку; адреса об`єкта - АДРЕСА_1 ; власник - ОСОБА_3 ; форма власності - приватна; опис об`єкта - загальна площа 28,3 кв.м.

11 квітня 2012 року між фізичною особою - ОСОБА_3 ( продавець ) та фізичною особою - ОСОБА_2 ( покупець ) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за умовами якого, продавець зобов`язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього оговорену грошову суму. Нежитлове приміщення, під № 135, загальною площею 26,6 кв.м ( загальна площа змінилась з 28,3 кв.м на 26,6 кв.м за рахунок встановлення перегородок ), що відчужується за даним договором, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-7658/10/1070 від 03.04.2012 року, що набрала законної сили, скасовано акт державної приймальної комісії від 05.02.2007 року про прийняття в експлуатацію пункту приймання замовлень від населення з продажу металопластикових конструкцій за рахунок існуючого ганку за адресою: АДРЕСА_1 СПД ОСОБА_3 та скасовано п. 1.5 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 13.02.2007 року за № 38.

Рішенням господарського суду Київської області від 02 липня 2015 року скасовано видане на ім`я ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 від 28.03.2007 року та державну реєстрацію вказаного права власності. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 11.04.2012 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Повернуто із незаконного володіння ОСОБА_2 ганок лівого крила та передано його ТОВ Кедр .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року вищевказане рішення суду першої інстанції від 02.07.2015 року змінено, пункт 4 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: повернути із незаконного володіння ОСОБА_2 ганок лівого крила загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передати його законному власнику - товариству з обмеженою відповідальністю Кедр .

На вищезазначені судові рішення, які набрали законної сили в судовому засіданні посилалися і представники позивача та наголошували, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що 30 липня 2015 року, під час розгляду вказаної вище справи в господарському суді, ОСОБА_2 продала нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , площею 26,6 кв.м в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О.Л.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, а в подальшому із заявою про зміну предмету позову, ТОВ Кедр посилалось на те, що спірний ганок лівого крила вибув із законного володіння власника - ТОВ Кедр не з його волі, безпідставно переданий у власність ОСОБА_1 , що відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України є підставою для витребування майна з чужого незаконного володіння, а також зобов`язання відповідача привести ганок, площею 28.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом демонтажу встановлених дверей та вікон, відновлення евакуаційного виходу із приміщення, власником якого є ТОВ Кедр та проведення необхідних оздоблювальних робіт зіпсованої частини фасаду приміщення ( до стану, що передавався до Договору оренди нерухомого майна № 8 від 19.04.2006 року ).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб`єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.

Так, Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 2а-7658/10/1070 від 03.04.2012 року за позовом ТОВ Кедр до виконкому Білоцерківської міської ради Київської області , СПД - ОСОБА_3 вирішувалось питання відповідності чинному законодавству актів та рішень органу державної влади.

Господарським судом Київської області в рішенні від 02 липня 2015 року відповідно до положень ст. 1212 ЦК України встановлено набуття ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказане приміщення. При цьому, посилаючись на постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-7658/10/1070 від 03.04.2012 року, як преюдиційну, господарський суд вирішив питання про повернення ОСОБА_2 ганку лівого крила ТОВ Кедр .

Однак, суд вважає, що зазначені вище судові рішення у адміністративній та господарській справах не є абсолютно преюдиційними, оскільки обставини, на які в своєму відзиві на позов посилається відповідач ОСОБА_1 , адміністративними та господарськими судами при розгляді вказаних справ не перевірялись.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, встановлено, що позивач ТОВ Кедр є власником нежитлового приміщення ( без підвалу ) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 31 від 27.11.1996 року.

В судовому засіданні встановлено, що технічний паспорт на нежитлове приміщення, яке перебуває у власності ТОВ Кедр не виготовлявся.

У той же час, до матеріалів справи додано копію Інвентаризаційної справи магазину КП Кедр по АДРЕСА_1 ( дата проведення інвентаризації - 30.08.1995 року ) з поверховим планом та експлуатацією приміщень, відповідно до якою до складу приміщень магазину входить: склад 4,1 кв.м ( 15 ); тамбур 8,0 кв.м ( 17 ); торговий зал 263,1 кв.м ( 18 ); коридор 18,5 кв.м ( 19 ); склад 11,2 кв.м ( 20 ); склад 12,2 кв.м ( 21 ); кабінет 12,4 кв.м ( 22 ); склад кВ.м ( 23 ); кладова 1,3 кв.м ( 24 ); кабінет 15,2 кв.м ( 25 ); коридор 9,4 кв.м ( 26 ); умивальна 1,6 кв.м ( 27 ); туалет 1,6 кв.м ( 28 ); умивальна 1,4 кв.м ( 29 ); приміщення 1,4 кв.м ( 30 ); коридор 14.4 кв.м ( 31 ); склад 6,1 кв.м ( 32 ); склад 6,9 кв.м ( 33 ); склад 24,1 кв.м ( 34 ); коридор 6,3 кв.м ( 36 ); склад 15,8 кв.м ( 38 ); склад ( 40 ), торговельний зал 22,2 кв.м ( 41 ), всього 466,6 кв.м.

Отже, з огляду на вказані документи, до ТОВ Кедр відповідно до договору № 31 від 27.11.1996 року перейшло право власності на нежитлове приміщення (без підвалу) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м.

З боку позивача не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу того, що до складу нежитлового приміщення ТОВ Кедр входив ганок лівого крила, а також щодо площі такого ганку.

До того ж, скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд направляючи справу до суду першої інстанції на новий розгляд в своїй постанові від 09.10.2019 року зазначав, що судами не вирішено питання про те, чи є ганок лівого крила приміщення на АДРЕСА_1 частиною цього приміщення та чи належить цей ганок на праві власності саме ТОВ Кедр . Не встановлення судами цих обставин унеможливлює застосування механізму віндикації.

Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Однак, в судовому засіданні під час розгляду даної справи ( неодноразово ) на питання суду про наявність таких документів та надання їх для дослідження в судовому засіданні, а саме належності на праві власності позивачу ганку лівого крила з боку позивача такі документи не були надані, а вимога суду проігнорована.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поняття нежитлове приміщення відповідно до ДБН В.2.3-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт визначено як приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Об`єктами права власності є будь-які речі ( майно ).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки ( ст. 179 ЦК України ).

До об`єктів нерухомого майна ЦК віднесено земельні ділянки, а також об`єкти нерухомості - житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно.

Принципово необхідною ознакою об`єкта нерухомого майна є можливість його фізичного відокремлення ( наприклад, земельна ділянка - обнесена огорожею, для житлових і нежитлових приміщень - визначені поверхні, що обмежують їх обсяг, стіни і т.д. ).

Відповідно до ДБН В 2.2-Х-20ХХ, ганок - відкрита прибудова до фасаду в місці головного входу, що включає навіс перед входом для захисту від опадів крильця та конструкції, що підтримують цей навіс.

Згідно з п. 3.7 ДБН В.2.2-Х-20ХХ, допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку ( технічні ) та побутові обслуговування його мешканців ( сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти, тощо ).

Як вбачається з поверхового плану 1-го поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , до приміщень, позначених на плані, як приміщення № 40, № 15, № 16 та № 45, примикає з фасадної частини відкрита площадка зі східцями, яку сторона позивача визначає, як ганок лівого крила. При цьому, вбачається, що приміщення № 15, яке входить до складу нежитлового приміщення, та перебуває у власності позивача ТОВ Кедр , а також приміщення № 16 та № 45 ( які не належать ТОВ Кедр ) мають самостійні виходи на вказану відкриту площадку зі східцями.

Суд вважає безспірною ту обставину, що вищезазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано незаконним свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_3 , а також визнано недійсним договір купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення, укладений 11.04.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Таким чином, законні підстави для набуття ОСОБА_1 у власність нежитлового приміщення № 135 площею 26.6 кв.м в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні.

В той же час, суд визнає необґрунтованими та відхиляє доводи позивача ТОВ Кедр щодо застосування до даних правовідносин положень ст. ст. 387, 388 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Основні правові засади захисту права власності в Україні закріплено у статті 386 ЦК України.

Норма частини другої статті 386 ЦК України закріплює за власником, який має достатні підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним ( стаття 387 ЦК України ).

Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач ), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, лише власник майна має право на витребування майна з чужого незаконного володіння.

Проте, позивачем не підтверджено належними доказами, що саме він є власником нежитлового приміщення № 135, площею 28,3 кв.м ( ганок лівого крила ) в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не являється власником такого об`єкту цивільного права, як ганок лівого крила, на яке претендує позивач.

Як встановлено, відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення під № 135, загальною площею 26,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 30.07.2015 року.

До того ж, площа в розмірі 28,3 кв.м, яку просить витребувати позивач на його користь у відповідача, як із чужого незаконного володіння, у останньої така відсутня.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься копія листа начальника Управління містобудування та архітектури від 20.05.2015 року за № 15/298 в якому зазначено, що під час проведення будівельних робіт ганок ( відкрита площадка між двома магазинами ), що знаходиться на земельній ділянці в лівому куті багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 було повністю перебудовано. На вказаній земельній ділянці побудовані два нежитлові приміщення ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Соло . В зв`язку з цим, на даний час ганок ( відкрита площадка між двома магазинами ), що знаходиться на земельній ділянці в лівому куті багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не існує.

Крім того, з боку позивача не надано жодного переконливого доказу тому, що саме після проведення будівельних робіт ганок ( відкрита площадка між двома магазинами ), що знаходиться на земельній ділянці в лівому куті багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де побудовані два нежитлові приміщення ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Соло , зазначений ганок у розмірі 28,3 кв.м перейшов у власність ОСОБА_3 , а не ТОВ Соло .

Окрім цього, одним й головним аргументом позивача, який постійно посилався під час розгляду даної цивільної справи було посилання на вищезазначені судові рішення, як преюдиційну, де господарський суд вирішив питання про повернення ОСОБА_2 ганку лівого крила ТОВ Кедр .

Але, вказане судове рішення виконано, про що свідчить постанова про закриття виконавчого провадження ВП № 49890051 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Київської області № 911/5660/14 від 04.11.2015 року.

Крім того, з акту державного виконавця від 16 березня 2016 року, підписаний державним виконавцем, стягувачем Гержан Н.В. , понятими та особами, що були залучені до проведення виконавчих дій вбачається, що здійснено повернення ганку із незаконного володіння ОСОБА_2 та передано його законному власнику ТОВ Кедр .

Виконавче провадження було закінчено в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Як встановлено, постанова про закінчення виконавчого провадження сторонами не оскаржувалася.

Таким чином, стягувач ТОВ Кедр підтверджує, що наказ Господарського суду Київської області № 911/5660/14 від 04.11.2015 року виконаний, ганок повернуто.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ТОВ Кедр до відповідача ОСОБА_1 в частині витребування майна з чужого незаконного володіння є недоведеними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачу у вище задоволених вимогах, не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині зобов`язання ОСОБА_1 привести ганок, площею 28.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом демонтажу встановлених дверей та вікон, відновлення евакуаційного виходу із приміщення, власником якого є ТОВ Кедр та проведення необхідних оздоблювальних робіт зіпсованої частини фасаду приміщення ( до стану, що передавався до Договору оренди нерухомого майна № 8 від 19.04.2006 року ) з урахуванням вищенаведеного.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ Кедр є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то не підлягають і стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати понесені останнім при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 321, 328, 329, 386, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-83, 89, 109, 133, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Кедр до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Соло , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Кедр ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Славіна, буд. 2/147, ЄДРПОУ: 19426210 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 );

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю Соло ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, Київська область, м. Біла Церква, вул. Славіна, буд. 2/167 );

Третя особа: ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_9 ).

Повне судове рішення складено 04 грудня 2020 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов