Постанова

від 10.03.2021 по справі 357/8467/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №357/8467/17 Головуючий у 1 інстанції: Орєхов О.І.

Провадження №22-ц/824/3787/2021 Доповідач: Гаращенко Д.Р.

10 березня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:

Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.

суддів Сліпченка О.І, Сушко Л.П.,

за участю секретаря Налапко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кедр на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2020 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кедр до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Соло , ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ТОВ Кедр звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ Соло , ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просило повернути із незаконного володіння ОСОБА_1 ґанок лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передати його законному власнику ТОВ Кедр шляхом виселення ОСОБА_1 та інших осіб із ганку лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана цивільна справа неодноразово перебувала на розгляді в суді різних інстанцій.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ Кедр подало заяву про зміну предмету позовних вимог, в якій просило на підставі положень ст. ст. 387, 388 ЦК України витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 ґанок лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ Кедр та зобов`язати ОСОБА_1 привести ґанок, площею 28.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у попередній стан шляхом демонтажу встановлених дверей та вікон, відновлення евакуаційного виходу із приміщення, власником якого є ТОВ Кедр та проведення необхідних оздоблювальних робіт зіпсованої частини фасаду приміщення ( до стану, що передавався до Договору оренди нерухомого майна № 8 від 19.04.2006 року).

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 19 квітня 2006 року між ТОВ Кедр та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди нерухомого майна, згідно з яким вона набула правокористування торговою площею у розмірі 15,00 кв. м, а саме, частиною ґанку лівого крилаприміщення за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії оренди - з 19 квітня 2006 року до 19 квітня 2011 року.

ТОВ КЕДР надавало згоду на переобладнання частини ґанку площею 15 кв.м, однак захоплено та перебудовано 28.3 кв.м.

28 березня 2007 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

11 квітня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Господарського суду Київської області від 02 липня 2015 року у справі №911/5660/14, яке було змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2015 року, скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення НОМЕР_2 (ґанок лівого крила) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та, відповідно, скасовано державну реєстрацію вказаного права власності, визнано договір купівлі-продажу цього нежилого приміщення, укладений 11 квітня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , недійсним і це приміщення повернуто із незаконного володіння ОСОБА_2 та передано його законному власнику TOB Кедр .

30 липня 2015 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужила спірне нежитлове приміщення ОСОБА_1

ОСОБА_1 є недобросовісним набувачемґанок лівого крила, загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний ґанок призначений для обслуговування торгового приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Кедр та є евакуаційним виходом приміщення загального призначення.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Кедр до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Соло , ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Кедр подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначило, що суд першої інстанції не дав оцінку доводам позивача, що ґанок був приналежною річчю нежитлового приміщення, який служив входом у приміщення, а тому дійшов помилкового висновку, що ТОВ Кедр не є власником нежитлового приміщення НОМЕР_2, площею 28,3 кв.м (ґанок лівого крила) в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважає, що суд першої інстанції визнав необґрунтованими та відхилив доводи ТОВ Кедр щодо застосування до даних правовідносин положень ст. ст. 387, 388 ЦК України з огляду на те, що лише власник має право витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 не є власником такого об`єкту цивільного права як ґанок лівого крила, на яке претендує позивач.

Посилалось на те, що незважаючи на те, що даний ґанок повернули законному власнику ТОВ Кедр , вінзалишається бути у власності ОСОБА_1 , тому його необхідно повернути з власності ОСОБА_1 аналогічним шляхом як вирішив господарський суд щодо повернення знезаконного володіння ОСОБА_2 законному власнику ТОВ Кедр .

У судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю Кедр не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. 10 березня 2021 року до суду надійшла заява директора ТОВ "Кедр" з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю прибути у судове засіданні через сімейні обставини.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши учасників процесу, які з`явились у судове засідання, колегія суддів протокольно залишила заяву про відкладення розгляду справи без задоволення у зв`язку з ненаданням доказів поважності причин неявки представника ТОВ "Кедр" у судове засідання.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилась, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, представників учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 листопада 1996 року між Фондом комунального майна Білоцерківської міської ради народних депутатів (продавець) та Колективним підприємством Кедр (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №31 за умовами, якого продавець зобов`язується передати у власність покупця нежитлове приміщення (без підвалу) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ( надалі - майно ), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Зазначений договір посвідчений 27 листопада 1996 року приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М. та зареєстрований в реєстрі за номером 7737.

На виконання умов договору за актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 21 січня 1997 року Фонд комунального майна Білоцерківської міської ради народних депутатів (продавець) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю Кедр (покупець) прийняло нежитлове приміщення (без підвалу) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м (надалі - майно), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 41 819 гривень.

19 квітня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Кедр (орендодавець) та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №8, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування торгову площу розміром 15 кв.м, а саме, частину ганку лівого крила приміщення, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2 .

Договір укладено строком на 5 років, з 19 квітня 2006 року до 19 квітня 2011 року включно (п. 9.1. договору ).

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №223 від 26 червня 2006 року суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 був наданий дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №338 від 25 липня 2006 року суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 був наданий дозвіл на влаштування пункту прийому замовлень від населення, на підставі якого Інспекція державного архітектурного контролю видала дозвіл №96/06 від 07 грудня 2006 року на виконання будівельних робіт.

Акт державної приймальної комісії про введення в експлуатацію закінченого будівництва був складений 05 лютого 2007 року та затверджений рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 38 від 13 лютого 2007 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №38 від 13 лютого 2007 року суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28 березня 2007 року, в якому вказано: тип об`єкта - нежиле приміщення, в житловому будинку; адреса об`єкта - АДРЕСА_1 ; власник - ОСОБА_4 ; форма власності - приватна; опис об`єкта - загальна площа 28,3 кв.м.

11 квітня 2012 року між фізичною особою - ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення під НОМЕР_2, загальною площею 26,6 кв.м (загальна площа змінилась з 28,3 кв.м на 26,6 кв.м за рахунок встановлення перегородок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 в житловому будинку під АДРЕСА_2 .

Судом першої інстанціії встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду №2а-7658/10/1070 від 03 квітня 2012 року, яка набрала законної сили, було скасовано Акт державної приймальної комісії від 05 лютого 2007 року про прийняття в експлуатацію пункту приймання замовлень від населення з продажу металопластикових конструкцій за рахунок існуючого ганку за адресою: АДРЕСА_2 та скасовано п. 1.5 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 13.02.2007 року за № 38.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02 липня 2015 року було скасовано видане на ім`я ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , від 28 березня 2007 року та державну реєстрацію вказаного права власності.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , від 11 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Повернуто із незаконного володіння ОСОБА_2 ганок лівого крила та передано його ТОВ Кедр .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2015 року було змінено рішенням господарського суду Київської області від 02 липня 2015 року.

Викладено пункт 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції: повернути із незаконного володіння ОСОБА_2 ганок лівого крила загальною площею 28,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та передати його законному власнику Товариству з обмеженою відповідальністю Кедр .

Також судом першої інстанції було встановлено, що 30 липня 2015 року, під час розгляду вказаної вище справи в господарському суді, ОСОБА_2 продала нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , площею 26,6 кв.м, у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О.Л.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ Кедр є недоведеними.

Колегія суддів погоджується з таким висновоком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Київським апеляційним адміністративним судом у справі №2а-7658/10/1070 від 03 квітня 2012 року за позовом ТОВ Кедр до виконкому Білоцерківської міської ради Київської області, СПД ОСОБА_4 вирішувалось питання відповідності чинному законодавству актів та рішень органу державної влади.

Господарським судом Київської області в рішенні від 02 липня 2015 року відповідно до положень ст. 1212 ЦК України встановлено набуття ОСОБА_4 права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказане приміщення. При цьому, посилаючись на постанову Київського апеляційного адміністративного суду №2а-7658/10/1070 від 03.04.2012 року, як преюдиційну, господарський суд вирішив питання про повернення ОСОБА_2 ганку лівого крила ТОВ Кедр .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені вище судові рішення у адміністративній та господарській справах не є абсолютно преюдиційними, оскільки судами не перевірялись обставини, на які в своєму відзиві на позов посилається відповідач ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Кедр є власником нежитлового приміщення ( без підвалу ) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу №31 від 27.11.1996 року.

Технічний паспорт на нежитлове приміщення, яке перебуває у власності ТОВ Кедр , не виготовлявся.

Матеріали справи містять копію Інвентаризаційної справи магазину КП Кедр по АДРЕСА_3 ( дата проведення інвентаризації - 30 серпня 1995 року ) з поверховим планом та експлуатацією приміщень, відповідно до якою до складу приміщень магазину входить: склад 4,1 кв.м ( 15 ); тамбур 8,0 кв.м ( 17 ); торговий зал 263,1 кв.м ( 18 ); коридор 18,5 кв.м ( 19 ); склад 11,2 кв.м ( 20 ); склад 12,2 кв.м ( 21 ); кабінет 12,4 кв.м ( 22 ); склад кВ.м ( 23 ); кладова 1,3 кв.м ( 24 ); кабінет 15,2 кв.м ( 25 ); коридор 9,4 кв.м ( 26 ); умивальна 1,6 кв.м ( 27 ); туалет 1,6 кв.м ( 28 ); умивальна 1,4 кв.м ( 29 ); приміщення 1,4 кв.м ( 30 ); коридор 14.4 кв.м ( 31 ); склад 6,1 кв.м ( 32 ); склад 6,9 кв.м ( 33 ); склад 24,1 кв.м ( 34 ); коридор 6,3 кв.м ( 36 ); склад 15,8 кв.м ( 38 ); склад ( 40 ), торговельний зал 22,2 кв.м ( 41 ), всього 466,6 кв.м.

З огляду на зазначені документи до ТОВ Кедр відповідно до договору №31 від 27.11.1996 року перейшло право власності на нежитлове приміщення (без підвалу) загальною внутрішньою площею 466,6 кв.м.

Однак, позивач не надав суду першої інстанції жодного належного та допустимого доказу того, що до складу нежитлового приміщення ТОВ Кедр входив ганок лівого крила, а також щодо площі такого ганку.

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції Верховний Суд в своїй постанові від 09 жовтня 2019 року зазначав, що судами не було вирішено питання про те, чи є ганок лівого крила приміщення на АДРЕСА_2 частиною цього приміщення та чи належить цей ганок на праві власності саме ТОВ Кедр .

Не встановлення судами цих обставин унеможливлює застосування механізму віндикації.

Представник ТОВ "Кедр" в судове засідання не з`явився. В суді першої інстанції та до апеляційної скарги доказів належності ганка на праві власності ТОВ "Кедр" представник позивача не надав, фактично самоусунувшись від виконання вимог постанови Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поняття нежитлове приміщення відповідно до ДБН В.2.3-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт визначено як приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Об`єктами права власності є будь-які речі ( майно ).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки ( ст. 179 ЦК України ).

До об`єктів нерухомого майна ЦК віднесено земельні ділянки, а також об`єкти нерухомості - житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно.

Принципово необхідною ознакою об`єкта нерухомого майна є можливість його фізичного відокремлення ( наприклад, земельна ділянка - обнесена огорожею, для житлових і нежитлових приміщень - визначені поверхні, що обмежують їх обсяг, стіни і т.д. ).

Відповідно до ДБН В 2.2-Х-20ХХ, ганок - відкрита прибудова до фасаду в місці головного входу, що включає навіс перед входом для захисту від опадів крильця та конструкції, що підтримують цей навіс.

Згідно з п. 3.7 ДБН В.2.2-Х-20ХХ, допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку (технічні) та побутові обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттє збірні камери, горища, підвали, шахти, тощо).

Згідно із з поверховим планом 1-го поверху житлового будинку АДРЕСА_2 , до приміщень, позначених на плані, як приміщення НОМЕР_3 та НОМЕР_4, примикає з фасадної частини відкрита площадка зі східцями, яку сторона позивача визначає, як ганок лівого крила. При цьому, вбачається, що приміщення НОМЕР_5, яке входить до складу нежитлового приміщення, та перебуває у власності позивача ТОВ Кедр , а також приміщення НОМЕР_6 та НОМЕР_4 які не належать ТОВ Кедр ) мають самостійні виходи на вказану відкриту площадку зі східцями.

Суд вважає безспірною ту обставину, що вищезазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано незаконним свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 , видане на ім`я ОСОБА_4 , а також визнано недійсним договір купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення, укладений 11.04.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Таким чином, законні підстави для набуття ОСОБА_1 у власність нежитлового приміщення НОМЕР_2 площею 26.6 кв.м в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні.

У той же час суд визнає необґрунтованими та відхиляє доводи позивача ТОВ Кедр щодо застосування до даних правовідносин положень ст. ст. 387, 388 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтями 328, 329 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Основні правові засади захисту права власності в Україні закріплено у статті 386 ЦК України.

Норма частини другої статті 386 ЦК України закріплює за власником, який має достатні підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним ( стаття 387 ЦК України ).

Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Позивачем не підтверджено належними доказами, що він є власником нежитлового приміщення НОМЕР_2, площею 28,3 кв.м (ганок лівого крила) в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не являється власником такого об`єкту цивільного права, як ганок лівого крила.

Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення під НОМЕР_2, загальною площею 26,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 30 липня 2015 року.

Площа в розмірі 28,3 кв.м, яку просить витребувати позивач на його користь у відповідача, як із чужого незаконного володіння, у останньої така відсутня.

Листом начальника Управління містобудування та архітектури від 20 травня 2015 року за № 15/298 зазначено, що під час проведення будівельних робіт ганок (відкрита площадка між двома магазинами), що знаходиться на земельній ділянці в лівому куті багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , було повністю перебудовано.

На вказаній земельній ділянці побудовані два нежитлові приміщення ФОП ОСОБА_4 та ТОВ Соло .

У зв`язку з цим, на даний час ганок (відкрита площадка між двома магазинами), що знаходиться на земельній ділянці в лівому куті багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не існує.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду доказів того, що саме після проведення будівельних робіт ганок (відкрита площадка між двома магазинами), що знаходиться на земельній ділянці в лівому куті багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де побудовані два нежитлові приміщення ФОП ОСОБА_4 та ТОВ Соло , зазначений ганок у розмірі 28,3 кв.м перейшов у власність ОСОБА_4 , а не ТОВ Соло .

Посилання позивача на рішення Господарського суду Київської області №911/5660/14 від 04 листопада 2015 року про повернення від ОСОБА_2 ганку лівого крила ТОВ Кедр колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вказане судове рішення вже виконано, про що свідчить постанова про закриття виконавчого провадження ВП №49890051 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Київської області № 911/5660/14 від 04 листопада 2015 року.

Згідно з актом державного виконавця від 16 березня 2016 року, підписаним державним виконавцем, стягувачем ОСОБА_5 , понятими та особами, що були залучені до проведення виконавчих дій вбачається, що вже було здійснено повернення ганку із незаконного володіння ОСОБА_2 та передано його законному власнику Товариству з обмеженою відповідальністю Кедр .

Виконавче провадження було закінчено в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження сторонами не оскаржувалася.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Кедр до відповідача ОСОБА_1 в частині витребування майна з чужого незаконного володіння є недоведеними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що позивач зловживаючи своїми процесуальними правами не з`явився в судове засідання, не здійснив дій щодо виконання вимог постанови Верховного Суду та доведенню свої вимог.

Враховуючи викладене апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кедр залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18 березня 2021 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді О.І. Сліпченко

Л.П. Сушко