Ухвала

від 04.12.2020 по справі 2-1045/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/349/20

Номер справи місцевого суду: 2-1045/11

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Комлевої О.С.,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 2-1045/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 грудня 2011 року,

встановив:

07 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - магазин-бар ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташований по АДРЕСА_1 .

В подальшому позивачем позовні вимоги було уточнено та, згідно уточнень, позивач просив визнати за ним право власності на об`єкт нерухомого майна - магазин-бар ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташований на земельній ділянці загальною площею 0,04 га по АДРЕСА_1 та складається з: літ. А - магазин, літ. А1 - прибудова, літ. А2 - прибудова, літ. А3 - прибудова, літ. а - тамбур, літ. а1 - веранда, літ. пд(А) - підвал, літ. вх.пд - вхід в підвал, літ. Б - вбиральня, І-брукування, № 1-2- огорожа.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 грудня 2011 року уточнений позов ОСОБА_2 задоволено (а.с. 70-71).

Визнано за позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна - магазин-бар ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташований на земельній ділянці загальною площею 0,04 га по АДРЕСА_1 , який за технічною документацією складається з: літ. А - магазин, літ. А1 - прибудова, літ. А2 - прибудова, літ. А3 - прибудова, літ. а - тамбур, літ. а1 - веранда, літ. пд(А) - підвал, літ. вх.пд - вхід в підвал, літ. Б - вбиральня, І-брукування, № 1-2- огорожа.

Не погоджуючись із рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 грудня 2011 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 153-170).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі було відкрите апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для направлення відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 179-180).

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року підготовку справи до розгляду було закінчено, справу призначено до розгляду (а.с. 188).

Разом з тим, 01 грудня 2020 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (а.с. 210-212).

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 послався на те, що позивач неправомірно та безпідставно отримав право власності на магазин-склад, який в подальшому самовільно перебудований під магазин-бар за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як це майно, серед іншого, міг отримати сам скаржник, реалізувавши своє законне право на виділення майна в натурі, відповідно до Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) серія ОД-13 № 4.

Наразі позивач має намір здійснити відчуження на користь третіх осіб магазину-бару за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного, ОСОБА_1 вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного вище нерухомого майна на користь третіх осіб.

У зв`язку із знаходженням судді-доповідача Громіка Р.Д. на лікарняному з 23.11.2020 року, вказана заява протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 року була передана колегії суддів у складі головуючого судді Сегеди С.М., суддів Гірняк Л.А., Комлевої О.С. (а.с. 216).

03.12.2020 року матеріали цивільної справи були передані головуючому судді Сегеді С.М. для розгляду заяви про забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, апеляційний суд вважає що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виходячи з положень ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ППК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії' щодо предмета спору або здійснювати платежі, ю передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно із роз`ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи, що апелянтом оскаржується підстава набуття позивачем ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно, а саме: магазин-бар розташований за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що пред`явлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру, відтак, забезпечення їх накладенням арешту на нерухоме майно, є обґрунтованим.

Крім того, з урахуванням доказів, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного вище нерухомого майна на користь третіх осіб.

Таким чином, за наявності факту оскарження правових підстав набуття права власності на нерухоме майно, з огляду на пред`явлення вимог майнового характеру, які забезпечуються арештом майна, співмірність заходів забезпечення позову заявленим вимогам тощо, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для вжиття заявлених апелянтом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

При цьому, Одеський апеляційний суд вказує на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, позивач та інші особи не позбавляються права користування своїм майном, а тому застосований вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки майно фактично зберігається в користуванні позивача, а обмежується лише можливість його відчуження.

Керуючись ст.ст. 149, 150 - 153, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на магазин-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Копію ухвали направити сторонам для відома, а також для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

О.С. Комлева