Ухвала

від 01.12.2020 по справі 518/766/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/2266/20

Номер справи місцевого суду: 518/766/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 26.10.2020 року, -

встановив:

оскаржуваним рішеннямрайонного судувід 26.10.2020року обвинувальнийакт укримінальному провадженні№42015160460000002від 20.05.2015року заобвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, повернутий прокурору для усунення недоліків, у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд послався на те, що обвинувальний актне міститьвикладення обставинкримінального правопорушення,зокрема фактичнихобставин якимчином обвинуваченийрозпорядився коштамиза завищеноювартістю будівельно-ремонтнихробіт назагальну суму28980грн.86коп.маючи умиселна заволодіннячужим майномв інтересахюридичної особи.

Не погодившись з ухвалою районного суду, прокурор Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність ухвали та просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Прокурор посилається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а зазначені в ухвалі мотиви районного суду з яких суд повернув обвинувальний акт, не є підставами для повернення обвинувального акту прокурору. Прокурор зазначає про те, що районний суд вийшов за межі своїх повноважень та повертаючи обвинувальний акт, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України, фактично вдався до оцінки доказів по справі, також надав оцінку процесуальним рішенням, які були прийняті на стадії досудового розслідування, не досліджуючи доказів по справі, оскільки вони не були в розпорядженні суду, з огляду на стадію судового розгляду.

До початку розгляду справи на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 у зв`язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, під час судового розгляду захисник відмовився від поданого клопотання, оскільки погодився з позицією прокурора ОСОБА_6 , який звернув увагу на те, що чинний КПК України не передбачає можливості розглянути відповідне клопотання на стадії апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про повернення обвинувального акта.

У відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний розгляд проведено за відсутністю представника потерпілої юридичної особи, оскільки останній, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

За таких обставин, апеляційної суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судом були створені всі умови для реалізації права потерпілого на доступ до правосуддя. Приймаючи до уваги те, що потерпілий на оскаржувану ухвалу районного суду апеляційну скаргу не подавав, апеляційний суд вважає, що розгляд справи за відсутністю потерпілого жодним чином не порушує його права. Реалізація права доступу потерпілого до правосуддя буде забезпечене на стадії розгляду справи в районному суді.

Одночасно апеляційний суд вважає, що відкладення розгляду справи не буде відповідати вимогам ст.28 КПК України та не сприятиме виконанню положень ст.2 КПК України.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених обставин апеляційний суд вважає за необхідне провести апеляційний розгляд за відсутністю представника потерпілої юридичної особи.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, захисника та обвинуваченого, які підтримав апеляційну скаргу прокурора місцевої прокуратури та просили її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно п.13 ч.1 ст.3КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291КПК України.

Вимоги до змісту обвинувального акту та додатків до нього викладені в ст.291 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.

При цьому, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та правової кваліфікації кримінального правопорушення.

За змістом частин 1, 3 статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Як убачається зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, він фактично відповідає вимогам ст.291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. Відповідно до змісту обвинувального акта в ньому зазначені час, місце, мотиви та спосіб вчинення злочинів обвинуваченим ОСОБА_8 .

За таких обставин твердження районного суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, із посиланням на неконкретність обвинувачення, є безпідставними.

Апеляційний судвизнає безпідставнимидоводи районногосуду,покладені вобґрунтування існуванняпідстав дляповернення обвинувальногоакта,оскільки посилаючись на те, що обвинувальний акт не містить фактичних обставин яким чином обвинувачений розпорядився коштами за завищеною вартістю будівельно-ремонтних робіт на загальну суму 28980 грн. 86 коп. маючи умисел на заволодіння чужим майном в інтересах юридичної особи, районний суд фактично вдався до оцінки доказів в даному кримінальному провадженні, що не відповідає положенням ст.314 КПК України, оскільки суд має право розглядати обвинувальний акт у відповідності до висунутого обвинувачення.

Отже, апеляційний суд констатує, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 вимогам ст. 291 КПК України, є необґрунтованими, а повернення його прокурору для усунення недоліків визнає безпідставним.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала суду про повернення обвинувального акту прокурору підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 26.10.2020 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42015160460000002 від 20.05.2015 року повернутий прокурору, для усунення недоліків скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акта в суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4