Постанова

від 01.12.2020 по справі 905/1070/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. Справа № 905/1070/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Рабко Т.О. в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх. №2535Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2020 у справі №905/1070/20 (суддя Макарова Ю.В., повний текст рішення підписано 03.09.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стальремонт", м. Маріуполь Донецької області

до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 3.444.720,37 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стальремонт" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 3.444.720,37 грн, з яких 3.142.112,40 грн - заборгованість за виконані роботи, 227.144,52 грн пені, 43.704,77 грн інфляційних втрат, 31.758,68 грн - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення оплати виконаних робіт за укладеним між сторонами договором підряду №2019/15ск від 29.10.2018.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.09.2020 позовні вимоги ТОВ "Виробнича фірма "Стальремонт" до ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 3.444.720,37 грн - задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1; код ЄДРПОУ 00191158) на користь ТОВ "Виробнича фірма "Стальремонт" (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Граверна, буд.1; код ЄДРПОУ 22002703) заборгованість у розмірі 3.142.112,40 грн, пеню у розмірі 224.188,93 грн, 3% річних у розмірі 31.421,89 грн, інфляційні втрати у розмірі 40.685,36 грн; судовий збір у розмірі 51.576,13 грн. В частині стягнення 2.955,59 грн пені, 3% річних у розмірі 336,79 грн, 3.019,41 грн інфляційних втрат - відмовлено.

Відповідач, ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", з вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2020 по справі №905/1070/20 змінити, в частині стягнення основного боргу у сумі 748.272,00 грн, пені в розмірі 224.188,93 грн, 3% річних у розмірі 31.421,89 грн, інфляційних втрат у розмірі 40.685,36 грн скасувати та відмовити у цій частині в задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідач просить, в разі залишення рішення суду першої інстанції без змін в частині стягнення пені, зменшити суму штрафних санкцій на 90%, керуючись ст.233 Господарського кодексу України та ст.86 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що на його думку, приймаючи рішення суд першої інстанції в оскаржуваній частині порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, без з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020, після усунення апелянтом недоліків, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та призначено її до розгляду 22.10.2020. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).

19.10.2020 за вх. № 9933 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява представника відповідача Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про участь в судовому засіданні по справі №905/1070/20, призначеному на 05.11.2020 о 10:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 задоволено заяву Рабко Т.О. представника ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" - про участь в судовому засіданні по справі №905/1070/20, призначеному на 05.11.2020 о 10:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.11.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача ТОВ "Виробнича фірма "Стальремонт" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №10505), в якому просить апеляційну скаргу ПрАТ "МК "Азовсталь" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2020 залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

04.11.2020 шляхом електронної пошти від позивача ТОВ "Виробнича фірма "Стальремонт" надійшла заява (вх.№10662) з проханням провести судове засідання для розгляду апеляційної скарги ПрАТ "МК "Азовсталь" призначене на 05.11.2020 о 10:00 за відсутності представника позивача ТОВ "ВФ "Стальремонт" - адвоката Косенко С.С. При цьому, позивач підтримує доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити без змін оскаржуване рішення.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, колегія суддів оголошувала перерву в судовому засіданні. Що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020.

Представник відповідача ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" Рабко Т.О. в ході судового засідання в режимі відеоконференції заперечувала проти заяви позивача щодо розгляду даної справи за відсутності його представника. Також представник навела свої міркування та аргументи по суті апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 29.10.2018 між ПрАт "Металургійний комбінат "Азовсталь" (відповідач по праві, замовник за договором) та ТОВ "Виробнича фірма "Стальремонт" (позивач по справі, підрядник за договором) укладено договір підряду №2019/15ск від 29.10.2018,

Умовами даного договору підряду визначено наступні положення:

- підрядник зобов`язався власними і/або залученими силами за завданням замовника у відповідності з умовами даного договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на між ПрАТ "МК "Азовсталь", договірними цінами і/або заявками замовника (п. 1.1);

- замовник зобов`язався прийняти та оплатити (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) виконані підрядником роботи (п.1.2.);

- вартість, вид і обсяг усіх робіт, виконуваних по договору, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір і є його невід`ємною частиною (п. 2.1);

- сума даного договору є орієнтовною і складає:

- 25' 000' 000,00грн без урахування 20% ПДВ;

- 5' 000' 000,00грн сума ПДВ;

- 30' 000' 000,00грн усього з урахуванням 20% ПДВ (п. 2.5);

- підрядник зобов`язався, зокрема, перейти до виконання робіт у строки, передбачені в графікі виконання робіт, які є невід`ємною частиною відповідної договірної ціни, і/або заявках замовника; виконати роботи в строки, визначені в узгодженому графікі (п.п.3.1., 3.2.);

- 4.1 замовник оплачує підряднику вартість робіт, виконаних на підставі даного договору і у відповідності до його умов (п.4.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 15.03.2019);

- розрахунок за виконання робіт у розмірі вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання двостороннього акту прийомки-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок підрядника, вказаний у даному договорі, протягом 75 календарних днів з дати акцепту рахунку підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту прийомки-передачі виконаних робіт. Рахунок надається підрядником не пізніше 2-го числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт (п.4.1.1. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 15.03.2019);

- договірна ціна включає в себе вартість ремонтних робіт (п.4.4.)

- підрядник виконує роботи у відповідності з умовами даного договору, діючими нормативно-правовими актами і в строки, встановлені у відповідності з даним договором (п.8.2.);

- здача-прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно або по факту виконання робіт за оформленими актами прийомки виконаних робіт (акт форми КБ-2в). Прийомка робіт у відповідності до акту по формі КБ-2В не є попередньою прийомкою окремих етапів робіт і не тягне за собою перехід ризиків знищення і пошкодження робіт на замовника (п.9.1.);

- при здачі-прийомці виконаних робіт підрядник обов`язково надає документи, що підтверджують кількість використаних матеріалів/механізмів/обладнання. замовник сплачує виконані роботи виходячи із документально підтверджених підрядником обсягів виконаних робіт і використаних підрядником матеріалів/механізмів/обладнання по цінам, узгодженим сторонами (п.9.2.);

- за результатами виконаних робіт підрядник зобов`язаний щомісячно але не пізніше 23 числа кожного звітного місяця передати замовнику оформлені акти, в тому числі форми КБ-2в, з відомостями обліку робочого часу за формою додатка №8 до даного договору, КОКК (на вимогу цеху-замовника), а замовник зобов`язався протягом 5 днів, з моменту отримання актів з відомостями обліку робочого часу, КОКК, розглянути їх і у випадку відсутності зауважень - підписати, після чого передати їх підряднику. До кожного акту оформлюється окрема відомість обліку робочого часу (п.9.3.);

- договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних зобов`язань і санкцій за їх порушення - до закінчення гарантійного строку (п.18.1.);

- усі зміни і доповнення до договору є дійсними тільки в тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін (п.19.5.).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.

Позивач на виконання умов договору виконав ремонтні роботи на загальну суму 3.142.112,40 грн в серпні 2019, жовтні-грудні 2019 року, що підтверджується наступними актами приймання виконаних підрядних робіт: - №№310, 311, 312, 296, 297, 290, 291, 292, 299, 294, 295, 315 - за серпень 2019; - №№379, 381, 382, 380, 383, 384, 385, 386, 388, 389, 399, 403, 396, 398, 374, 375, 400, 401, 402, 377, 390, 391, 392, 393, 394, 395, 376, 378, 405 - за жовтень 2019; - №№439, 428, 434, 433, 444, 442, 443, 419, 429, 430, 431, 413, 414, 408, 409, 410, 411, 412, 436, 437, 440, 420, 422, 423, 421, 424, 425, 427, 415, 416, 445, 432, 441, 426 - за листопад 2019; - №438 - за грудень 2019.

За виконані роботи позивач виставив наступні рахунки на оплату: №149 від 23.08.2019 на суму 216.850,80 грн, №152 від 23.08.2019 на суму 229.918,80 грн, №155 від 23.08.2019 на суму 144.147,60 грн, №156 від 23.08.2019 на суму 21.249,60 грн, №196 від 25.10.2019 на суму 216.584,40 грн, №197 від 25.10.2019 на суму 65.496,00 грн, №198 від 25.10.2019 на суму 34.196,40 грн, №199 від 25.10.2019 на суму 132.026,40 грн, №200 від 25.10.2019 на суму 144.069,60 грн, №201 від 25.10.2019 на суму 132.553,20 грн, №202 від 25.10.2019 на суму 72.498,00 грн, №203 від 25.10.2019 на суму 144.147,60 грн, №204 від 25.10.2019 на суму 27.224,40 грн, №205 від 25.10.2019 на суму 49.352,40 грн, №212 від 25.11.2019 на суму 130.884,00 грн, №213 від 25.11.2019 на суму 154.327,20 грн, №215 від 25.11.2019 на суму 137.444,40 грн, №216 від 25.11.2019 на суму 9.432,00 грн, №218 від 25.11.2019 на суму 168.114,00 грн, №219 від 25.11.2019 на суму 65.506,80 грн, №220 від 25.11.2019 на суму 150.003,60 грн, №221 від 25.11.2019 на суму 150.544,80 грн, №222 від 25.11.2019 на суму 96.537,60 грн, №223 від 25.11.2019 на суму 54.090,00 грн, №224 від 25.11.2019 на суму 144.147,60 грн, №225 від 25.11.2019 на суму 88.845,60 грн, №226 від 25.11.2019 на суму 114.488,40 грн, №228 від 25.11.2019 на суму 5.707,20 грн, №234 від 24.12.2019 на суму 41.724,00 грн (на загальну суму 3.142.112,40 грн).

Проте, роботи не були оплачені відповідачем.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати виконаних робіт за договором підряду №2019/15ск від 29.10.2018 стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення 3.142.112,40 грн основного боргу, 227.144,52 грн пені, 43.704,77 грн інфляційних втрат, 31.758,68 грн - 3% річних.

Господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів виконання взятих на себе зобов`язань за спірним договором до матеріалів справи не надав, внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань за договором підряду утворилась та не погашена заборгованість зі сплати отриманих виконаних робіт, що вважається порушенням згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу. Зважаючи на те, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість. Розмір нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що вказані нарахування виконано невірно, оскільки, позивачем визначено невірний період розрахунку. Також, суд з урахуванням інтересів сторін та ступеня виконання відповідачем зобов`язання за договором, відмовив у задоволенні заяви відповідача про зменшення на 90% розміру штрафних санкцій нарахованих позивачем, посилаючись на відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду, зобов`язання за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов`язок підрядника виконати певну роботу відповідає обов`язку замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Позивач в повному обсязі та в строк виконав роботи, які визначені умовами договору підряду №2019/15ск від 29.10.2018 у серпні 2019 року, жовтні-грудні 2019 року на суму 3.142.112,40 грн, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) - №№310, 311, 312, 296, 297, 290, 291, 292, 299, 294, 295, 315 - за серпень 2019 року; - №№379, 381, 382, 380, 383, 384, 385, 386, 388, 389, 399, 403, 396, 398, 374, 375, 400, 401, 402, 377, 390, 391, 392, 393, 394, 395, 376, 378, 405 - за жовтень 2019 року; - №№439, 428, 434, 433, 444, 442, 443, 419, 429, 430, 431, 413, 414, 408, 409, 410, 411, 412, 436, 437, 440, 420, 422, 423, 421, 424, 425, 427, 415, 416, 445, 432, 441, 426 - за листопад 2019 року;- №438 - за грудень 2019 року, наявними в матеріалах справи (т. 1 а.с. 36-96).

Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень. За змістом актів обома сторонами підтверджено, що роботи виконані в повному обсязі. На кожному із зазначених актів міститься акцепт (прийняття пропозиції) ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" щодо оплати цих актів у вигляді відповідного штампу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" із зазначенням дати акцепту, номера акту та суми, яка належить до сплати за виконані роботи по цьому акту. Кожен з таких штампів містить особистий підпис уповноваженої особи відповідача - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Після двостороннього підписання кожного із зазначених актів приймання-передачі виконаних робіт, позивачем, в порядку пп. 4.1.1 п. 4.1 договору підряду, було виставлено відповідачу на оплату рахунки-фактури по договору на загальну суму 3.142.112,40 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав покладені на нього зобов`язання щодо повної оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість. В той же час, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з оплати виконаних робіт у сумі 3.142.112,40 гр. протягом 75 (сімдесяти п`яти) банківських днів з дати акцепту рахунку підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт згідно п.4.1.1. спірного договору.

Так, з урахуванням змісту п.4.1.1. договору та дат акцепту відповідачем відповідних рахунків: - зобов`язання з оплати виконаних робіт за серпень 2019 мали бути виконані до 06.11.2019, а з 07.11.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання; - зобов`язання з оплати виконаних робіт за жовтень 2019 мали бути виконані до 08.01.2020, а з 09.01.2020 почалося прострочення виконання зобов`язання; - зобов`язання з оплати виконаних робіт за листопад 2019 мали бути виконані до 08.02.2020, а з 09.02.2020 почалося прострочення виконання зобов`язання; - зобов`язання з оплати виконаних робіт за грудень 2019 мали бути виконані до 08.03.2020, а з 09.03.2020 почалося прострочення виконання зобов`язання.

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді відповідач посилається на завищення підрядником обсягів виконаних робіт, та вважає що позивач безпідставно заявив до стягнення не виконані підрядні роботи на суму 748.272 грн.

При цьому, відповідач посилається на звернення до підприємства позивача з листом №06.02.02/53 від 04.03.2020 щодо порушення останнім своїх зобов`язань за договором в частині завищення обсягів виконаних робіт.

В свою чергу, позивач зазначив, що наприкінці 2019 року між сторонами велася переписка стосовно обсягів виконаних робіт, у підтвердження чого надав відповідь на звернення відповідача вих. №1072 від 05.12.2019, в якій не вбачав законних підстав для підписання проектів актів форми КБ-2в на зняття виконаних робіт.

Посилання відповідача на те, що ним направлявся лист на електрону адресу ТОВ ВФ Стальремонт не спростовує того, що первинні акти виконаних робіт підписано ПрАТ МК Азовсталь без зауважень, а інших коригувальних актів сторони не узгоджували та не підписували.

Долучені відповідачем разом з запереченнями по справі роздруківки з внутрішньої електронної пошти підприємства не можна вважати належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76 та 77 ГПК України, оскільки ці документи не містять електронного цифрового підпису та взагалі не відповідають приписам ст.96 ГПК України.

Також, слід зазначити, що матеріали справи містять докази отримання 31.10.2019 відповідачем листа №941 від 30.10.2019, яким останній повідомлявся позивачем про відкриття рахунку IBAN в АТ "ПУМБ". Отже, починаючи з 27.11.2020 відповідачем здійснювалися операції зі сплати грошових коштів на рахунок позивача у стандарті IBAN. Зважаючи на викладене, а також ту обставину, що строк оплати за спірними актами приймання виконаних підрядних робіт настав після отримання відповідачем зазначеного листа від 30.10.2019, відповідачем не доведена неможливість здійснення оплати виконаних робіт за спірним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Законодавчо встановлено, що виникнення зобов`язання з оплати робіт пов`язано з фактом підписання обома сторонами акту приймання виконаних робіт.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що спірні роботи були прийняті відповідачем по вищевказаним актам без будь-яких зауважень , більш того, підписом уповноваженої особи замовника у кожному спірному акті підтверджений факт виконання вказаних робіт у повному обсязі.

Відповідно до умов п.9.3 договору підписання замовником оформлених підрядником актів за результатами виконаних останнім робіт свідчить про відсутність зауважень з боку відповідача щодо обсягу виконаних робіт.

Підписання замовником актів, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отримані роботи.

Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів належного виконання прийнятих на себе згідно договору зобов`язань, враховуючи підписання ним актів приймання виконаних підрядних робіт без жодних заперечень та зауважень, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог на загальну суму 3.142.112,40 грн, в зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

В зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по договору щодо оплати виконаних робіт позивачем було нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати. При цьому, відповідні нарахування позивачем здійснено таким чином: по оплаті виконаних робіт нараховано пені у розмірі 227.144,52 грн, 43.704,77 грн інфляційних втрати, 31.758,68 грн 3% річних.

Стосовно заявленої до стягнення суми пені, нарахованої підприємству відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується із задоволенням господарським судом позовних вимог в цій частині в сумі 224.188,93 грн (з урахуванням допущеної позивачем помилки у визначені початку періоду нарахування) з огляду на таке.

Як вже зазначалось, сторони самі узгодили питання відповідальності за неналежне виконання договору, зокрема в п.16.2. визначено, що у разі порушення замовником строків оплати виконаних робіт, передбачених цим договором, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних, але несплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що домовленість позивача та відповідача про застосування, зокрема, пені сформульована безпосередньо у п.16.2. договору №2019/15ск від 29.10.2018, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Крім того, до стягнення з підприємства відповідача були заявлені сума річних та інфляційних, які також обґрунтовано були задоволені господарським судом Донецької області, з урахуванням приписів ч.2 ст.625 ЦК України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

В той же час, як і при нарахуванні пені, позивачем невірно визначені початкові дати нарахування 3% річних, в зв`язку з чим, господарським судом здійснено власний розрахунок 3% річних за спірними рахунками, та встановлено сума 3% річних, що підлягає задоволенню в розмірі 31.421,89 грн і з чим погоджується колегія суддів.

Також колегія суддів погоджується із здійсненим господарським судом власним розрахунком інфляційних в межах обраних періодів, з урахуванням пояснень позивача, виходячи із правової природи нарахування інфляційних за повний місяць, та вважає обґрунтованими та належними до стягнення інфляційні у загальному розмірі 40.685,36 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку, з урахуванням вищезазначених норм матеріального та процесуального права, а тому, погоджується з висновками суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 224.188,93 грн, інфляційних втрат в розмірі 40.685,36 грн та 3 % річних в розмірі 31.421,89 грн.

Крім того, відповідач звернувся як до місцевого господарського суду, так і до апеляційного господарського суду із клопотанням про зменшення розміру стягуваної пені на 90% в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що ПрАТ Азовсталь знаходиться в тяжкому фінансовому становищі. Тяжкий матеріальний стан обумовлений тим, що м.Маріуполь, яке є місцем реєстрації відповідача, є населеним пунктом в якому проводилась антитерористична операція у відповідності до наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ №33/6/а від 07.10.2014 Про визначення районів проведення анти терористичної операції і термін її проведення . Зокрема, у результаті порушення залізничного сполучення - основного джерела постачання сировини, ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" опинився перед загрозою зупинки. З метою забезпечення виробничого процесу, та стабілізацією обсягів виробництва ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" був змушений нести додаткові витрати на забезпечення доставки сировини та відправки вантажів іншими способами. У зв`язку з ускладненням логістики поставок через проведенням військових дій в регіоні, ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" був здійснений перехід на поставку сировини більш дорогим морським транспортом замість залізничного, у виробництві стало використовуватися більш дороге імпортне вугілля через неможливість забезпечення українським вугіллям, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій державою території. Крім того, збільшилися відстані маршруту перевезення залізничним транспортом, що спричинило значні додаткові витрати на оплату доставки сировини. Здійснення господарської діяльності в безпосередній близькості від лінії зіткнення, заборгованість контрагентів перед ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" негативно впливають на виробничому процесі, викликає падіння обсягів виробництва та показників прибутку. Підприємство відповідача є містоутворюючим для міста Маріуполя і розмір витрат на оплату праці складає 2.485.849 грн відрахування на соціальні заходи складає 538,493,00 грн, що свідчить про соціальну відповідальність підприємства та сплату обов`язкових податків та зборів. Отже додаткові заходи у вигляді стягнення пені дуже негативним чином вплине та ще більше погрішить матеріальне становище відповідача та, як наслідок, негативним чином вплине на забезпечення виробничого процесу.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма ставить право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої статті 551 Цивільного Кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України слід мати на увазі, що поняття значно та надмірно є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Разом з тим, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім вищевикладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Слід відмітити, що позивач, як і відповідач здійснює свою діяльність на тій же території, що і позивач, тобто здійснює господарську діяльність на території АТО. В той же час, спірний договір підряду сторони по справі укладали в 2018 році і на момент укладення договору антитерористична операція тривала. Укладаючи договір, сторони брали на себе певні зобов`язання та ризики, які обумовлені територією, де здійснюється їхня господарська діяльність.

В даному випадку суд враховує, що сума пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт на умовах договору № 2019/15ск від 29.10.2018 в розмірі 224.188,93 грн не є "значно" чи "надмірно" великою, виходячи із загальної заборгованості по договору.

Станом на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів хоча б часткового погашення заборгованості, заявленої у позові, відповідачем не доведено, що причиною прострочення виконання грошового зобов`язання є обставини, які перебувають поза його волею, а також, що стягнення пені - не відповідає засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити повне зупинення господарської діяльності товариства.

Беручи до уваги викладене, враховуючи недоведеність відповідачем поважності причин неналежного виконання перед позивачем грошових зобов`язань за 2018 рік за договором підряду, враховуючи майновий стан обох сторін, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України закріпляє обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про зменшення розміру пені на 90% залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 01.06.2020 у справі №905/1070/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.12.2020

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко