Рішення

від 21.09.2020 по справі 910/7910/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2020Справа № 910/7910/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1

до Київської міської ради

товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислової фірми Корн ЛТД

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору

Представники:

від прокуратури міста Києва Колодяжна А.В.

від відповідача-1 Гандзюк Т.О.

від відповідача-2 Сенюта І.В., Скляров В.О.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1 до Київської міської ради (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислової фірми Корн-ЛТД (далі - ТОВ КПФ Корн ЛТД ) (відповідача-2) про:

- визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1892/5956 Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірмі Корн-ЛТД договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва ;

- визнання недійсним договору про поновлення договору на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 0,8668 га (кадастровий номер 8000000000:90:126:0007), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловою фірмою Корн ЛТД та Київською міською радою, який 27.06.2019 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим № 207.

Позовні вимоги мотивовані тим, що передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримати територіальною громадою міста максимально великий розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди на конкурентних засадах. Обґрунтовуючи свої доводи щодо необхідності застосування конкурентних засад набуття права оренди на земельну ділянку прокурор посилається на те, що площа земельної ділянки (0,8 га) у 34 рази перевищує площу (255,3 кв.м.) належної позивачу на праві власності будівлі, що знаходиться на цій земельній ділянці. На думку прокурора, земельна ділянка, що не знаходиться під майном, не відноситься до земель, які підлягають передачі в оренду на неконкурентних засадах, а тому не може передаватись в оренду інакше, як із земельного аукціону. Такі дії відповідачів, за твердженням прокурора, не відповідають приписам статті 122,124, 134 Земельного кодексу України.

Суд своєю ухвалою від 11.06.2020 відкрив провадження у справі № 910/7910/20, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-промислова фірма Корн-ЛТД (відповідач-2) подало клопотання про закриття провадження у справі, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Такою справою є справа № 910/10353/19 за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 1 до Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислової фірми КОРН ЛТД про: визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1892/5956 Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірмі Корн-ЛТД договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва ; визнання недійсним договору про поновлення договору на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 0,8668 га (кадастровий номер 8000000000:90:126:0007), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловою фірмою Корн ЛТД та Київською міською радою, який 27.06.2019 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим № 207. Сторонами у справі № 910/7910/20 є ті ж особи, що у справі № 910/10353/19 і той же предмет позову. Також відповідач-2 стверджує, що підстави позову у цих справах є однаковими - надання земельної ділянки у оренду без застосування конкурентної процедури.

Положення ст. 4 ГПК України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Елементами позову є його структурні складові, які сукупно визначають його зміст. Вирізняють два елементи позову: предмет позову і підстави позову. Ці елементи покликані індивідуалізувати позовну вимогу. Вирізнення елементів позову має значення в питанні недопущення розгляду тотожних справ - між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення

Застосовуючи такий підхід до оцінки тих фактичних обставин, на яких засновані вимоги позивача у цій справі та справі № 910/10353/19, суд не знаходить підстав для їх кваліфікації як тотожними. Зокрема, на відміну від обставин справи № 910/10353/19, вимоги у цій справі засновані на інших фактичних даних.

Зокрема, відповідно до позовної заяви, що розглядалась у справі № 910/10353/19, доводи прокурора про недійсність рішення та договору засновувались на порушенні врегульованої ст. 33 Закону України Про оренду землі процедури продовження договору оренди земельної ділянки. Саме ця обставина, як підстава позову, є такою, що, як зазначив прокурор, неправомірно призвела до незастосування конкурентної процедури набуття права оренди.

Зміна підстав позову є процесуальною дією, яка, відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, може бути вчинена до закінчення підготовчого провадження шляхом подання письмової заяви. Суду не подано доказів зміни прокурором у справі № 910/10353/19 підстав позову у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 46 ГПК України. Посилання у судових рішеннях у справі № 910/10353/19 та процесуальних документах на інші факти є нічим іншим як правовою оцінкою цих фактів, яка здійснена поза межами підстав позову.

Натомість обставини, як є підставами позову у справі № 910/7910/20, не стосуються порушення процедури продовження договору оренди земельної ділянки, а стосується самої процедури надання земельної ділянки.

Таким чином, підстави для закриття провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, відсутні, про що судом постановлено протокольну ухвалу.

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-промислова фірма Корн-ЛТД (відповідач-2) подало клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позовну заяву підписала особа, яка не має права підписувати її.

Відповідач-2 вважає, що перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1 Вігірінська О.Б не вправі була підписувати позовну заяву від імені Київської місцевої прокуратури № 1, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про те, що на момент підписання позовної заяви керівник Київської місцевої прокуратури № 1 був відсутній і його перший заступник Вігірінська О.Б. виконувала обов`язки керівника Київської місцевої прокуратури № 1.

Прокуратура міста Києва заперечила проти залишення позову без розгляду з огляду на таке. Прокурор вказав, що частиною 1 статті 24 Закону України Про прокуратуру передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. На час подачі позову наказом керівника Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва № 9 від 19.03.2020 Про розподіл службових обов`язків між працівниками Київської місцевої прокуратури №1 саме на першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва Вігірінську О.Б. покладено обов`язок щодо організації роботи щодо представництва інтересів держави в суді, їх захисту при виконанні судових рішень у цивільних, адміністративних та господарських справах. Таким чином, позовна заява Київської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Київської міської ради, ТОВ КПФ Корн ЛТД , яка 09.06.2020 скерована до Господарського суду міста Києва за підписом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 Вігірінською О.Б., подана особою, яка має процесуальну дієздатність відповідно до ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру .

Суд вважає обґрунтованим заперечення прокурора, а тому відмовив у залишенні позову без розгляду, про що 30.07.2020 постановив протокольну ухвалу.

Відповідач-1 (Київська міська рада) позов відхилила повністю. Відповідач-1 вважає, що:

- прокурором не обґрунтовано, яким чином оскаржуване рішення порушує саме інтереси держави. В обґрунтуванні підстав представництва прокурор вказує, що оспорювані ним правовідносини здійснювались всупереч інтересам територіальної громади міста Києва, а тому, на думку відповідача-1, прокурор неправомірно ототожнює інтереси територіальної громади з інтересами держави;

- на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ КПФ Корн ЛТД , а тому, відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, право оренди не підлягало продажу на конкурентних засадах;

- жодним нормативним актом не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться;

- оскаржуване рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, зокрема шляхом укладення Договору оренди.

Відповідач-2 (товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-промислова фірма Корн-ЛТД ) відхилив позов повністю з таких мотивів:

- на спірній земельній ділянці розташована будівля, що є власністю відповідача-2, а тому право оренди на цю земельну ділянку не підлягало продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) відповідно до вимог ст. 134 Земельного кодексу України;

- відповідачу-2 належить на праві користування дві земельні ділянки площею 22,03 га, з яких ділянка площею 21,16 га - на праві постійного користування, та суміжна з нею земельна ділянка, яке є спірною, площею 0,87 га. На зазначених земельних ділянках, які мають однакове цільове призначення - для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку, розміщений цілісний майновий комплекс міський автомобільний ринок Центральний загальною площею 4163,7 кв.м., до складу якого зокрема входить будівля літ. Щ корпус СТО № 2 площею 255,3 кв. м., що належить на праві власності відповідачу-2, автомобільні місця для паркування, торгівельні пункти, місця для розташування автомобілів. Крім того, на спірній земельній ділянці розміщені в`їзди та виїзди до цілісного майнового комплексу міський автомобільний ринок Центральний . Це також є підставою для передачі земельної ділянки без проведення торгів.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірма Корн ЛТД користується земельною ділянкою площею 0,8668 га по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:126:0007) з 1997 року.

Першочерговою підставою для користування цією земельною ділянкою був договір на право тимчасового користування на умовах оренди від 29.07.1997 за № 90-5-00026, укладений між Київською міською державною адміністрацією та комерційно-промисловою фірмою Корн ЛТД . Договір передбачав строкове користування землею - 10 років, і метою надання земельної ділянки в оренду було будівництво та експлуатація міського автомобільного ринку.

Договір оренди № 90-5-00026 укладено на виконання розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.07.1997 № 1040 Про надання товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірмі Корн ЛТД земельних ділянок для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Харківському районі , яким вирішено вилучити з користування радгоспу Хотівський земельні ділки прощею 22,03 га та надати товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірмі Корн ЛТД для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного:

- земельну ділянку площею 21,16 га в постійне користування;

- земельну ділянку, площею 0,87 га, в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2009 у справі № 32/305 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислової фірми Корн ЛТД до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради, Київської міської ради поновлено на 5 років договір на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 29.07.1997 № 90-5-00026 та визнано укладеною угоду до договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 29.07.1997 № 90-5-00026.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано угоду до договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 29.07.1997 №90-5-00026, про що зроблено запис 18.08.2009 за № 79-6-00712 у книзі записів державної реєстрації договорів. Цією угодою поновлено на 5 років договір на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 29.07.1997 № 90-5-00026. Термін дії угоди до договору до 18.08.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі № 32/305 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2009 по вказаній справі скасовано, ТОВ КПФ Корн ЛТД відмовлено в поновленні договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди № 90-5-00026 від 29.07.1997 та укладенні угоди до договору від 29.07.1997 № 90-5-00026. Апеляційний суд дійшов висновку, що єдиною та необхідною умовою для поновлення договору є воля власника землі, яка має бути виражена в рішенні органу місцевого самоврядування. Вказана постанова суду набрала законної сили 06.11.2012.

Таким чином, строк дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 29.07.1997 закінчився 29.07.2007.

Після закінчення строку договору оренди № 90-5-00026 ТОВ КПФ Корн ЛТД продовжило користуватись земельною ділянкою площею 0,8668 га по вул. Академіка Заболотного у м. Києві.

У грудні 1997 року прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт - 1 пусковий комплекс автомобільного ринку Центральний за будівельною адресою - вул. Академіка Заболотного, а поштовою - Столичне шосе,104, що розташований на земельній ділянці площею 22,03 га.

25.08.1998 Київською міською державною адміністрацією видано ТОВ КПФ Корн ЛТД свідоцтво про право власності на майновий комплекс в частині - 1 пусковий комплекс автомобільного ринку Центральний за адресою: Столичне шосе, 104, як на новостворене майно.

У 2012 році ТОВ КПФ Корн ЛТД проведено реконструкцію міського автомобільного ринку Центральний за адресою: Столичне шосе, 104, за результатами якої Інспекцією державної архітектурно-будівельного контролю у місті Києві затверджено декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Згідно з цією декларацією, вирішено вважати закінчений будівництвом об`єкт - міський автомобільний ринок Центральний по Столичному шосе, 104.

Право власності ТОВ КПФ Корн ЛТД на цілісний майновий комплекс - міський автомобільний ринок Центральний по Столичному шосе, 104, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.04.2019. Цілісний майновий комплекс - міський автомобільний ринок Центральний складається з таких об`єктів загальною площею 4163,7 кв.м.:

будівля літ. Б кафе 561,3 кв.м., будівля літ. Г побутово-господарська 63,4 кв.м., будівля літ. ІІ (цифра) центр технічної діагностики станція технічного обслуговування автомобілів 402,5 кв.м., будівля літ V (цифра) склад непродовольчих товарів 652,7 кв.м., будівлі літ. VІ (цифра) шино-монтаж 143,3 кв.м., будівля літ. Щ корпус СТО № 2 255,3 кв.м., будівлі літ. В прохідна 122,6 кв.м., будівлі літ. Э склад-магазин 142,8 кв.м., будівля літ. Ш прохідна 134,9 кв.м., будівлі літ. І (цифра) адміністративна будівлі 1355,4 кв.м., будівлі літ. ІІІ (цифра) 66,1 кв.м., будівля літ. ІV (цифра) 66,2 кв.м., будівля літ. Е насосна 24,3 кв.м., будівля літ. Я 49,5 кв.м., будівля літ. Д еклетрощитова 123,4 кв.м.

На земельній ділянці площею 0,8668 га , кадастровий номер 8000000000:90:126:0007, розташована будівля літ. Щ корпус СТО № 2 площею 255,3 кв.м.

11.10.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 1892/5956 Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірмі Корн ЛТД договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва . Відповідно до цього рішення поновлено на 10 років договір на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 29.07.1997 № 90-5-00026 (із змінами, внесеними угодою від 18.08.2009 № 79-6-00712) площею 0,8668 га на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:126:0007).

На виконання вказаного рішення 27.06.2019 між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловою фірмою Корн ЛТД укладено договір про поновлення договору на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди), який 27.06.2019 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим № 207.

Правомірність рішення № 1892/5956 та Договору оренди з підстав відповідності цього акту та правочину вимогам ст. 33 Закону України Про оренду землі була предметом дослідження судом у справі № 910/10353/19 за позовом Київської місцевої прокуратури №1 до Київської міської ради, ТОВ КПФ Корн ЛТД про визнання незаконним та скасування рішення № 1892/5956, визнання недійсним договору від 27.06.2019.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/10353/19 (постанова від 08.04.2020) зазначив, що Київська міська рада при прийнятті спірного рішення реалізувала надані законом повноваження власника щодо розпорядження землями комунальної власності, передавши спірну земельну ділянку в ТОВ КПФ Корн ЛТД . При реалізації цього рішення відбулося не поновлення договору оренди від 29.07.1997 в порядку статті 33 Закону України Про оренду (який припинив свою дію ще в 2007 році), а укладення між сторонами нового договору оренди землі від 27.06.2019.

Отже, вирішення спору пов`язано з оцінкою рішення та договору на відповідність нормам, які врегульовують підстави набуття права оренди.

З`ясуванню цих обставин передує визначення права прокурора на звернення з відповідним позовом. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру ). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

Вказані положення Закону України Про прокуратуру кореспондуються з нормами частини четвертої та абзацу 2 частини п`ятої статті 53 ГПК України, згідно з якими прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При поданні позовної заяви прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, а саме: прийняття рішення та укладення спірного договору про поновлення договору оренди без застосування конкурентної процедури набуття права оренди, і, згідно з частиною п`ятої статті 53 ГПК України, набув статусу позивача.

Прокурор наголосив, що передача спірної земельної ділянки без проведення торгів порушує економічні інтереси держави, призводить до втрати можливості отримання територіальною громадою міста максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки, тобто спірний договір укладений представницьким органом територіальної громади, порушує економічні права територіальної громади, у зв`язку з чим прокурор мав не тільки право, але й обов`язок здійснити захист інтересів держави шляхом звернення з позовом у цій справі. Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункти 30, 32).

Спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Тому суд вважає, що зі змісту позовної заяви, аргументації про протиправність дій Київської міської ради, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, вбачається, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Отже, наявність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, є обставиною, за наявності якої не застосуються передбачені ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України конкурентні засади набуття права на земельну ділянку.

Земельна ділянка площею 21,16 га, яка належить ТОВ КПФ Корн ЛТД на праві постійного користування (державний акт І-КВ № 005404), і спірна земельна ділянка площею 0,8668 га (кадастровий номер 8000000000:90:126:0007) є суміжними земельними ділянками, на яких, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, знаходиться цілісний майновий комплекс - міський автомобільний ринок Центральний . Власником цілісного майнового комплексу є ТОВ КПФ Корн ЛТД .

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 5 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 28.07.2004 № 281 затверджені Методичні рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (далі - Рекомендації), відповідно до яких ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Спеціалізація або товарний профіль ринку залежить від основного асортименту продукції, що реалізується. За цією ознакою всі ринки можна поділити на спеціалізовані і змішані. Спеціалізовані і вузькоспеціалізовані ринки - це продовольчі, непродовольчі, автомобільні, фуражні, тваринні, квіткові та інші ринки. Змішані ринки поєднують різні напрями товарної спеціалізації - продовольчо-речові, продовольчо-квіткові, худобо-фуражні тощо.

Відповідно до п. 2.1 Рекомендацій основними типами місцевих ринків є ринки з продажу сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, непродовольчих товарів і універсальні (змішані) ринки.

Ринки повинні мати зручне сполучення пасажирського транспорту загального користування, відокремлений від проїжджої частини стоянки для автотранспорту, безпечні для руху пішоходів наземні та підземні переходи. Територія ринку повинна бути огородженою, під`їзні шляхи і підходи до нього заасфальтованими. Схили асфальтового покриття повинні мати стоки для зливних і талих вод.

Автомобільний ринок - спеціалізоване торговельно-сервісне підприємство, на якому здійснюється реалізація транспортних засобів як нових, так і тих, що були в експлуатації, номерних агрегатів, а також запасних частин, мастильних матеріалів, автомобільних аксесуарів та засобів догляду за ними.

Таким чином, при вирішенні питання розміру земельних ділянок, на які у ТОВ КПФ Корн ЛТД наявне право на оренду, слід виходити не з розміру окремо розташованих будівель на земельній ділянці, а їх значення як складових елементів цілого.

Отже, розташована на земельній ділянці 0,8668 га, кадастровий номер 8000000000:90:126:0007, будівля літ. Щ корпус СТО № 2 площею 255,3 кв.м. є складовою цілісного майнового комплексу - міський автомобільний ринок Центральний , що задіяна у його виробничому циклі. На земельній ділянці 0,8668 га, кадастровий номер 8000000000:90:126:0007, з 1997 року знаходиться автомобільний ринок, як цілісний майновий комплекс, діяльність якого, у тому числі, забезпечує будівля СТО № 2 площею 255,3 кв.м. Тому доводи прокурора про те, що земельна ділянки надана у користування у розмірі, що значно перевищує розмір землі, необхідний для обслуговування цієї будівлі, не відповідають дійсності, оскільки на земельній ділянці розташований цілісний майновий комплексом - міський автомобільний ринок Центральний , необхідною умовою функціонування якого є наявність земельної ділянки. Незважаючи на те, що будівля СТО № 2 площею 255,3 кв.м. є окремо стоячою будівлею, вона є складовою цілісного майнового комплексу, для забезпечення якого задіяна вся спірна земельна ділянка, у тому числі і для забезпечення будівлі СТО № 2 площею 255,3 кв.м.

Вказане вище спростовує доводи прокуратури, що спірна земельна ділянка надавалася з порушеннями, а саме без процедури проведення земельних торгів, що свідчить про відсутність порушень приписів ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, а також законами України.

Визначальним у правовідносинах з надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі, здійснене в формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі (статті 116, 123 ЗК). Тому в разі, якщо правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси, тобто прийнято всупереч волевиявленню власника землі, то такий акт визнається незаконним та скасовується судом на підставі частини 1 статті 21 ЦК.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. При цьому позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договорів недійсними.

Підстави, з якими прокурор пов`язує недійсність оскаржуваних рішення та договору (порушення приписів ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України), не знайшли свого підтвердження, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на прокуратуру міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 до Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислової фірми Корн-ЛТД .

Судові витрати покласти на прокуратуру міста Києва.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 04.12.2020.

Суддя С. А. Ковтун