Ухвала

від 21.07.2021 по справі 910/7910/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7910/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 (колегія суддів: Козир Т. П., Агрикова О. В., Коробенко Г. П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 (суддя Ковтун С. А.) у справі

за позовом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 до 1. Київської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислової фірми "Корн ЛТД" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Гребеник І. А.,

відповідача-1 - Ільчик М. О.,

відповідача-2 - Сенюта І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1 звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-промислової фірми "Корн ЛТД" (далі - ТОВ КПФ "Корн ЛТД"), в якому просив суд:

- визнати незаконним і скасувати рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1892/5956 "Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірмі "Корн ЛТД" договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва";

- визнати недійсним договір про поновлення договору на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 0,8668 га, кадастровий номер 8000000000:90:126:0007, укладеного між ТОВ КПФ "Корн ЛТД" та Київською міською радою, який 27.06.2019 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. за реєстровим № 207.

2. На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримати територіальною громадою міста максимально великий розмір орендної плати. Такі дії відповідачів порушують приписи статей 122, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 18.07.1997 Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження № 1040 "Про надання товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-промисловій фірмі "Корн ЛТД" земельних ділянок для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку на вул. Академіка Заболотного у Харківському районі", відповідно до якого затверджено проект відведення земельних ділянок ТОВ КПФ "Корн ЛТД"; вилучено з користування радгоспу "Хотівський" земельні ділянки загальною площею 22,03 га; надано ТОВ КПФ "Корн ЛТД" для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку земельні ділянки загальною площею 22,03 га, з них: земельну ділянку площею 21,16 га в постійне користування; земельну ділянку площею 0,87 га в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років.

4. На виконання вказаного розпорядження ТОВ КПФ "Корн ЛТД" 29.07.1997 було видано державний акт на право постійного користування землею серії І- В № 005404 щодо земельної ділянки № 8000000000:90:126:0006 площею 21,1619 га, а також між Київською міською радою та ТОВ КПФ "Корн ЛТД" укладено договір на право тимчасового користування на умовах оренди від 29.07.1997 № 90-5-00026 щодо земельної ділянки площею 0,8668 га. Договір укладено на 10 років. Земельну ділянку надано для будівництва та експлуатації міського автомобільного ринку.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2009 у справі № 32/305 договір від 29.07.1997 поновлено на 5 років, проте постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі № 32/305 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2009 скасовано з тих підстав, що єдиною та необхідною умовою для поновлення договору є воля власника землі, яка має бути виражена в рішенні органу місцевого самоврядування. Постанова суду набрала законної сили 06.11.2012.

6. Після закінчення строку договору оренди ТОВ КПФ "Корн ЛТД" продовжило користуватися земельною ділянкою площею 0,8668 га на вул. Академіка Заболотного у м. Києві.

7. Водночас у грудні 1997 року прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт - 1 пусковий комплекс автомобільного ринку "Центральний" за будівельною адресою - вул. Академіка Заболотного, а поштовою - Столичне шосе, 104, розташований на земельній ділянці площею 22,03 га.

8. 25.08.1998 Київською міською державною адміністрацією ТОВ КПФ "Корн ЛТД" видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс в частині - 1 пусковий комплекс автомобільного ринку "Центральний" за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 104, як на новостворене майно.

9. У 2012 році ТОВ КПФ "Корн ЛТД" проведено реконструкцію міського автомобільного ринку "Центральний" за адресою: Столичне шосе, 104, за результатами якої Інспекцією державної архітектурно-будівельного контролю у місті Києві затверджено декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Згідно з цією декларацією вирішено вважати закінчений будівництвом об`єкт - міський автомобільний ринок "Центральний" на Столичному шосе, 104.

10. Право власності ТОВ КПФ "Корн ЛТД" на цілісний майновий комплекс - міський автомобільний ринок "Центральний" на Столичному шосе, 104 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.04.2019. Цілісний майновий комплекс - міський автомобільний ринок "Центральний" складається з таких об`єктів загальною площею 4 163,7 м 2 : будівля літ. "Б" кафе 561,3 м 2 , будівля літ. "Г" побутово - господарська 63,4 м 2 , будівля літ. "ІІ" (цифра) центр технічної діагностики станція технічного обслуговування автомобілів 402,5 м 2 , будівля літ "V" (цифра) склад непродовольчих товарів 652,7 м 2 , будівлі літ. "VІ" (цифра) шиномонтаж 143,3 м 2 , будівля літ. "Щ" корпус СТО № 2 площею 255,3 м 2 , будівлі літ. "В" прохідна 122,6 м 2 , будівлі літ. "Э" склад-магазин 142,8 м 2 , будівля літ. "Ш" прохідна 134,9 м 2 , будівлі літ. "І" (цифра) адміністративна будівлі 1 355,4 м 2 , будівлі літ. "ІІІ" (цифра) 66,1 м 2 , будівля літ. "ІV" (цифра) 66,2 м 2 , будівля літ. "Е" насосна 24,3 м 2 , будівля літ. "Я" 49,5 м 2 , будівля літ. "Д" електрощитова 123,4 м 2 .

11. На земельній ділянці площею 0,8668 га, кадастровий номер 8000000000:90:126:0007, розташована будівля літ. "Щ" корпус СТО № 2 площею 255,3 м 2 .

12. 11.10.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 1892/5956, яким поновлено ТОВ ПКФ "Корн ЛТД" договір на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди на вул. Академіка Заболотного.

13. На виконання вказаного рішення 27.06.2019 між Київською міською радою та ТОВ ПКФ "Корн ЛТД" укладено договір про поновлення договору на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки.

14. Керівником Київської місцевої прокуратури № 1 у 2019 році оскаржувалося в судовому порядку правомірність рішення № 1892/5956 та договору оренди з підстав відповідності цього акта та правочину вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі".

15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/10353/19 (постанова від 08.04.2020), переглядаючи в касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було відмовлено у позові прокурора, зазначив, що Київська міська рада при прийнятті спірного рішення реалізувала надані законом повноваження власника щодо розпорядження землями комунальної власності, передавши спірну земельну ділянку ТОВ КПФ "Корн ЛТД". При реалізації цього рішення відбулося не поновлення договору оренди від 29.07.1997 в порядку статті 33 Закону України "Про оренду", а укладення між сторонами нового договору оренди землі від 27.06.2019.

16. Прокурор повторно звернувся до суду із позовом про визнання незаконним і скасування рішення № 1892/5956 та про визнання недійсним договору оренди, змінивши при цьому підстави позову та посилаючись на те, що земельна ділянка повинна була передаватись в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у позові відмовлено.

18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

19. Судові рішення мотивовані тим, що спірне рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1892/5956 прийнято в межах її компетенції та відповідає вимогам чинного законодавства.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

20. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

21. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статей 123, 134 ЗК України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування вимог статті 134 ЗК України у випадках, коли договір оренди земельної ділянки поновлено, в той час коли нове поновлення за своєю суттю є новим відведенням землі; щодо дотримання у таких випадках статті 123 ЗК України в частині необхідності розроблення документації із землеустрою.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

22. ТОВ КПФ "Корн ЛТД" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін. Заявник наголошує, що висновки щодо застосування статті 134 ЗК України Верховний Суд уже робив, а така підстава, як невідповідність спірного рішення статті 123 ЗК України не заявлялася ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій.

Позиція Верховного Суду

23. Підставою касаційного оскарження визначено пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

24. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

25. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

26. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

27. За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 ЗК України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції, зокрема міських рад, належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Також відповідно до пункту "в" статті 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

28. Частиною першою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

29. Згідно із частиною другою статті 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

30. Відповідно до частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

31. Як встановлено судами, земельна ділянка площею 21,16 га (кадастровий номер 8000000000:90:126:0006), яка належить ТОВ КПФ "Корн ЛТД" на праві постійного користування (державний акт І-КВ № 005404), та спірна земельна ділянка площею 0,8668 га (кадастровий номер 8000000000:90:126:0007) є суміжними земельними ділянками, на яких відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, знаходиться цілісний майновий комплекс - міський автомобільний ринок "Центральний". Власником цілісного майнового комплексу є ТОВ КПФ "Корн ЛТД", що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії СК № 010001768 від 25.08.1998, технічним паспортом від 14.06.2012, декларацією про готовність об`єкта до експлуатації.

32. Розташована на спірній земельній ділянці будівля літ. "Щ" корпус СТО № 2 площею 255,3 м 2 , є складовою цілісного майнового комплексу - міського автомобільного ринку "Центральний", що задіяна у його виробничому циклі. На земельній ділянці 0,8668 га, кадастровий номер 8000000000:90:126:0007, з 1997 року знаходиться автомобільний ринок як цілісний майновий комплекс, діяльність якого, у тому числі, забезпечує будівля СТО № 2 площею 255,3 м 2 . Крім цього, на вказаній земельній ділянці знаходяться в`їзд та виїзд на автомобільний ринок, погоджені з Управлінням патрульної поліції міста Києва.

33. Тобто будівля СТО № 2 площею 255,3 м 2 , яка на праві власності належить ТОВ КПФ "Корн ЛТД", є складовою цілісного майнового комплексу, для забезпечення якого задіяна вся спірна земельна ділянка.

34. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень приписів частини другої статті 134 ЗК України при прийнятті оскаржуваного рішення.

35. У постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 910/10353/19 за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 1 до Київської міської ради, ТОВ "КПФ "Корн ЛТД" про визнання незаконним та скасування рішення від 11.10.2018 № 1892/5956, визнання недійсним договору від 27.06.2019 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент прийняття спірного рішення Київської міської ради та укладення договору оренди від 27.06.2019 були наявні підстави, встановлені частиною другою статті 124, частиною другою статті 134 ЗК України, для передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів внаслідок розташування на ній об`єкта нерухомого майна, що перебуває у власності ТОВ "Корн ЛТД". Тобто Верховний Суд вже надав висновок про застосування частини другої статті 134 ЗК України у спірних правовідносинах.

36. Щодо вимоги касаційної скарги стосовно надання висновку про застосування статті 123 ЗК України в частині необхідності розроблення документації із землеустрою, то колегія суддів зазначає, що така підстава, як невідповідність оскаржуваного рішення статті 123 ЗК України з підстав відсутності розроблення технічної документації, позивачем не заявлялася ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій та, відповідно, не була предметом розгляду у судах, а суд касаційної інстанції з огляду на межі касаційного провадження, передбачені статтею 300 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

37. Водночас колегія суддів зазначає, що у пояснювальній записці до проекту спірного рішення, а саме в обґрунтуванні прийняття рішення зазначено про те, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради погоджено технічну документацію.

38. Таким чином, аргументи скаржника про відсутність висновків щодо застосування статей 123, 134 ЗК України та про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій зазначених норм по суті зводяться до переоцінки доказів та незгоди прокурора з висновком судів щодо відсутності підстав для задоволення позову.

39. З урахуванням наведеного Верховний Суд, переглянувши судові рішення попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження.

40. Пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

41. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v. Ukraine), заява № 24402/02, § 27, 20.05.2010).

42. Таким чином, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай запроваджуються для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

43. Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження в Україні не є безумовним, що є передбачуваними для учасників судового процесу, виходячи із наведених вище норм ГПК України.

44. Таким чином, оскільки підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження, колегія суддів на підставі пункту 4 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про закриття касаційного провадження у справі.

45. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/7910/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя О. В. Случ