Рішення

від 23.11.2020 по справі 910/7478/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2020Справа № 910/7478/17 За позовом Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2"

про стягнення 3459125 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2"

до Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.

про стягнення 3659428,85 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Лавренчук Т.В. (адвокат);

від відповідача - Гавриленко Я.С. (адвокат).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2017 року до Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Акціонерне товариство Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2" (далі - Відповідач) про стягнення 3459125 грн. грошових коштів (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Вимоги позову грунтуються на тому, що Відповідач не повернув Позивачу попередню оплату, яку останній просив повернути у зв`язку із розірванням укладеного між ними Контракту субпідряду №02-11/2/15 від 02.11.2015.

Відповідачем вимоги позову заперечуються та подано зустрічний позов про стягнення заборгованості за виконані по Контракту субпідряду №02-11/2/15 від 02.11.2015 роботи, про стягнення витрат на відрядження представників, на перебазування техніки та іншого обладнання, на замовлення послуг та про стягнення упущеної вигоди у зв`язку з розірванням Позивачем контракту на виконання робіт, а також Відповідач просив суд зробити взаємозалік вимог сторін на суму 1744867,53 грн.

Відповідний зустрічний позов було прийнято до сумісного розгляду із первісним позовом у даній справі.

Заперечення Відповідача щодо вимог первісного позову грунтуються на тому, що між сторонами було укладено угоду про взаємозарахування на суму 1741257,47 грн., крім того Відповідач зазначає, що ним були виконані будівельні роботи на підставі Контракту, однак Позивач відмовився прийняти такі роботи та відповідно оплатити їх, а отже підстав для стягнення попередньої оплати немає.

В свою чергу Позивач заперечує проти вимог зустрічного позову, вказує, що Відповідачем були виконані лише ті роботи, які відображені у Сертифікаті від 03.12.2015 та додатку до нього на суму 1741257,47 грн. з ПДВ, та відповідну суму було вказано в Угоді про взаємозарахування від 03.12.2015, будь-яких інших робіт Відповідачем виконано не було, жодних доказів на підтвердження повідомлення Позивача про наявні виконані роботи у період дії Контракту з боку Відповідача не надано.

Крім того, у заяві про збільшення позовних вимог, Позивач збільшив суму вимоги на 1741257,47 грн., заперечивши і факт надання Відповідачем тих робіт, що були відображені у Сертифікаті та Угоді про взаємозарахування, таку позицію Позивачем було сформовано під час розгляду даної справи.

Відтак для роз`яснення питання, що виникло при вирішені спору, а саме: який обсяг робіт, якою якістю та вартістю було фактично виконано Відповідачем на об`єкті та чи виконувалися ці роботі узагалі судом на підставі заявленого Відповідачем клопотання було призначено судову експертизу ухвалою від 04.10.2017.

Матеріали справи №910/7478/17 повернулися до Господарського суду міста Києва разом із повідомленням експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. M.С. Бокаріуса про неможливість надання висновку, оскільки відсутня методика дослідження обсягів та вартості виконаних робіт за Контрактом відображеними у сертифікатах, а їх складання передбачене вимогами Світового банку та не грунтується на вимогах ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правил визначення вартості будівництва.

Відповідачем було вдруге заявлено клопотання про призначення експертизи до іншої експертної установи та запропоновані питання.

Ухвалою суду від 02.07.2018 було призначено по справі судову експертизу, матеріали справи направлено до Київського НДІ судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 23.08.2018 задоволено клопотання експерта Київського НДІ судових експертиз про надання додаткових документів для проведення експертизи. Суд зобов`язав сторін надати документи згідно переліку експерта, а саме: проектну та кошторисну документацію, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою Кб-3 та відомості ресурсів до них. В (паперовому та електронному форматі IMD), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою Кб-3, загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду, та спеціальні журнали, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми будівельних робіт, видаткові та товарно-транспортні накладні на використані матеріали, результати лабораторних випробувань та сертифікати щодо якості використаних матеріалів та виконаних робіт та визначив сток для надання цих документів.

Однак сторони не виконали вимоги ухвали суду від 23.08.2018 та не надали витребувані документи.

На підставі викладеного, оскільки сторонами не було надано документи, які експерт запросив у своєму клопотанні, Київський НДІ судових експертиз повернув до суду матеріали справи із повідомленням про неможливість виконання призначеної у справі експертизи.

Після поновлення провадження у справі сторонами не було надано жодних доказів та письмових пояснень у справі, крім того представником Позивача було надано усні пояснення щодо відсутності у нього документів які витребовувалися на вимогу експерта.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ :

21.05.2015 між Позивачем (підрядник) та Відповідачем (субпідрядник) було укладено Контракт субпідряду №21- 05/1/15 на виконання ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (Скотопрогін на км 298+800; Підземний пішохідний перехід на км. 299+250).

Пізніше, 02.11.2015 між Позивачем та Відповідачем було укладено Контракт субпідряду №02-11/2/15 на виконання ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (надалі - Контракт) з відомостями об`ємів робіт (далі - ВОР), які оформлені як доповнення до Контракту.

Пунктом 4.2 Контракту встановлено Сторони виходячи з принципу свободи договору погодили, що з моменту підписання Контракту субпідряду №02-11/2/15 від 02.11.2015 Контракт 2.1. км 210+000- 275+000, Контракт 2.2. км 282+000- 333+250 (Міст на км 314+091; Міст на км 305+944; Скотопрогін на км 298+800), всі зобов`язання сторін вказані і такі, що виникли з контракту субпідряду №02-11/2/15 від 21.05.2015 на виконання ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні, Контракт 2.1. км 210+000- 275+000, Контракт 2.2. км 282+000- 333+250 (Скотопрогін на км 299+250; Підземний пішохідний перехід на км. 299+250) припиняються, шляхом їх заміни в повному обсязі на зобов`язання викладені в Контракті субпідряду №02-11/2/15 від 02.11.2015. При цьому сторони підтверджують зарахування всіх сплачених по Контракту субпідряду №02-11/2/15 від 21.05.2015 року сум в рахунок платежів по Контракту субпідряду №02-11/2/15 від 02.11.2015 .

Листом №KHR/ES/4/8612/15 від 02.11.2015 Позивачем було передано Відповідачу майданчик для виконання робіт на підставі ст. 5.1 Контракту.

На виконання умов Контракту Позивачем було перераховано для Відповідача грошові кошти в розмірі 1300000 грн. (підтверджується платіжними дорученнями №10129 від 21.12.2015, №1736 від 13.04.2016 та №2341 від 05.05.2016) та поставлено Відповідачу дизельне паливо в кількості 1300 літрів загальною вартістю 29250 грн., що підтверджується видатковою накладною №оРН-000327 від 25.12.2015 та довіреністю №16 від

31.12.2015.

Крім того, в рамках виконання Контракту субпідряду №21- 05/1/15 від 21.05.2015 було сплачено аванси у сумі 2050000 грн. (підтверджується платіжними

дорученнями №5244 від 22.06.2015, №7182 від 17.09.2015, № 7228 від 18.09.2015, №9298 від 27.11.2015), а також поставлено товару на суму 106875 грн.

За умовами ст. 17 Контракту погодження робіт виконаних по Контракту здійснюється підрядчиком та інженером за допомогою інспекції, складання та підпису відповідного проміжного платіжного сертифіката. Проміжний платіжний сертифікат складається сторонами та містить письмовий та аналітичний опис робіт виконаних за даним Контрактом з докладним посиланням на позиції ВОР по кожному розділу. Проміжний платіжний сертифікат оформлюється щомісячно на суму виконаних робіт.

Як зазначено у ст. 23.2 Контракту, не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен надати підряднику протокол оцінки виконаних робіт відповідно до ст. 17 Контракту, згодом субпідрядник та підрядник на цій основі складають та підписують проміжний платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт.

За період терміну дії Контракту Відповідачем було виконано роботи на загальну

суму 1741257,47 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним між сторонами платіжним сертифікатом №1 від 03.12.2015.

З метою врегулювання взаєморозрахунків між сторонами було укладено Угоду про взаємозарахування від 03.12.2015 відповідно до якої сторони станом на дату укладання такої угоди визнали суми заборгованості Відповідача перед Позивачем та вартість виконаних станом на 03.12.2015 Відповідачем робіт, у зв`язку із чим було здійснено взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1741257,47 грн.

03.10.2016 Позивач направив на адресу Відповідача Повідомлення про розірвання договору з вимогою про негайне повернення попередньої оплати в сумі 1889972,32 грн.

У надісланому повідомлені Позивач в порядку ст. 24.1 (а) Контракту повідомив Відповідача про розірвання Контракту укладеного між ними, внаслідок розірвання основного контракту. Контракт вважається розірваним та втрачає свою юридичну силу з 03.10.2016.

У зв`язку із розірванням Контракту, Позивач вимагав повернути йому 1889972,32 грн., що складається із авансу у сумі 1744867,53 грн., які були отримані Відповідачем в якості попередньої оплати за умовами Контракту та 145104,79 грн. 10 % гарантії (відповідно до Сертифікату №1 від 03.12.2015) яку Позивач має отримати на підставі ст. 23.9 Контракту (з кожного проміжного платіжного сертифікату підрядник отримує 10 % суми платежу як гарантію виконання).

Вищевказане повідомлення Відповідач отримав 18.10.2016, однак вимоги щодо повернення грошових коштів у сумі 1889972,32 грн. Позивачу не виконав.

На підставі цього у травні 2017 року Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач у свою чергу проти вимог позову заперечив повністю, зазначив, що Контракт було розірвано безпідставно, у зв`язку із чим Відповідач поніс значні витрати, а також посилався на те, що Позивач не розрахувався за виконані ним у період дії Контрату роботи та відмовився приймати такі роботи.

Відповідачем було заявлено зустрічну позовну заяву про стягнення з Позивача грошових коштів у сумі 3591038,85 грн., які складаються з: 106875 грн. (заборгованість за Сертифікатом №1 від 03.12.2015), 2339315,06 грн. (вартість виконаних робіт по Контракту), 560050 грн. (відрядження працівників), 302136,80 грн. (послуги автокрана для перебазування техніки після розірвання Контракту) та 282661,99 грн. (доходи які б Відповідач міг отримати). Також, Відповідач у зустрічному позові просив суд зробити взаєморозрахунок вимог сторін на 1744867,53 грн.

Позивач заперечив проти наявності у нього перед Відповідачем боргу у сумі 106875 грн., оскільки ця сума є вартістю товару наданого Позивачем Відповідачу та за умовами Угоди про взаєморозрахунки від 03.12.2015 відповідну суму було зараховано як погашення боргу Відповідача перед Позивачем.

Крім того, Позивач спростовує твердження Відповідача про начебто те, що Позивач має сплатити 2339315,06 грн. в якості оплати за неприйняті роботи та витрати в сумі 560050,00грн., оскільки у період з 03.12.2015 і аж до 14.06.2017 (тобто більш як півтора року) Відповідач не передавав та не звертався до Позивача з пропозицією чи вимогою прийняти роботи виконані в рамках укладеного між сторонами Контракту.

Стосовно вимоги щодо стягнення з Позивача витрат в сумі 560050 грн., понесених під час виконання контрактів №21-05/1/15 та №02-11/2/15, а саме на оплату відряджень працівників, то Позивач зауважує, що умови вказаних контрактів не передбачали ні оплати відряджень працівників субпідрядника, ні будь-яких фінансових компенсацій за простої обладнання.

Позивач вказує, що він жодним чином не призводив до заподіяння збитків Відповідачу, адже останній міг і повинен був виконати всі визначені контрактом роботи набагато раніше ніж дата у яку був розірваний такий контракт.

Судом встановлено, що відповідно до скорегованої Програми робіт, схваленої інженером по Контракту всі роботи на ділянці автодороги М03 Київ-Харків-Довжаньский повинні бути завершені до закінчення липня 2016 року (в тому числі і ті роботи, які стосуються об`єктів Міст км305+944 та Міст км 314+091 ), а відповідно Відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов`язання та передати їх результат Позивачу у встановленому порядку (з отриманням схвалення виконаних робіт інженером) не пізніше як до закінчення липня 2016 року.

Відповідач же у свою чергу, після відкриття провадження у даній справі звернувся до Позивача із претензією від 14.06.2017 №17/06/14-1, копія якої наявна у матеріалах справи, в якій зазначив, що Позивач обіцяв прийняти виконані роботи та оплатити їх, але не зробив цього, що стало підставою для звернення до нього з даною вимогою прийняти та оплатити виконані Відповідачем до 03.10.2016 роботи відповідно до умов Контракту, а також просив уповноважену особу Позивача прибути 20.06.2017 о 12:00 год. на об`єкт Міст на км 305+944 автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський для прийняття робіт. До вказаної претензії Відповідач долучив відповідні акти приймання будівельних робіт за травень 2015 року - жовтень 2016 року на об`єктах Міст на км 305+944 та Міст на км 314+091 та довідки про вартість виконаних робіт на цих об`єктах, які підписані Відповідачем 01.06.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на претензію Позивач надіслав листа Відповідачу у якому зазначив, що схвалення робіт здійснюється підрядником та інженером шляхом інспекції, складання та підписання відповідного проміжного платіжного сертифікату який має оформлятися щомісячно на суму виконаних робіт (ст. 17.1-17.3 Контракту) та не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен представляти підряднику протокол оцінки виконаних робіт згідно ст. 17 Контракту, однак у період з 03.12.2015 і до даного часу Відповідачем жодного разу не складалося та не направлялося жодних документів щодо виконаних робіт.

Також Позивач у листі зазначив, що оскільки інженер не був повідомлений Відповідачем про час та місце зустрічі для інспекції проведених робіт, Позивач з метою з`ясування достовірності інформації запропонував Відповідачу після попереднього погодження дати та місця зустрічі з інженером, не менше як за 10 календарних днів до дати зустрічі письмово повідомити Позивача з метою направлення свого представника на об`єкт.

Однак Відповідачем не було здійснено будь-яких дій спрямованих на погодження іншої дати для зустрічі з метою передачі виконаних робіт, матеріали справи протилежного не містять.

Разом з тим, з метою підтвердження факту, що роботи по об`єктам Міст на км 305+944 та Міст на км 314+091 є виконаними, Відповідачем до зустрічного позову було надано копію адвокатсього запиту від 16.06.2017 до Державного агенства автомобільних доріг України, в якому адвокат Відповідача просив надати інформацію чи оплачено Позивачу і якщо так, то в яких сумах роботи по об`єктах Міст на км 305+944 та Міст на км 314+091 та відповідь на запит.

Як вбачається з відповіді на запит, Державне агенство автомобільних доріг України повідомило, що на підставі Контракту 2.2 від 04.01.2013 укладеного між Укравтодором та Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. Лот 2.4 (км282+000 - км300+550), Лот 2.5 (км 300+550 - км 323+000), Лот 2.6 (329+050 - км333+250), укладеного в рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту від 11.10.2012 №8195 Другий проект покращення автомобліьних доріг та безпеки руху на момент розриву цього Контракту була проведена оплата всіх сум, які були подані до проміжних платіжних сертифікатів.

Суд погоджується із запереченнями Позивача, що надана відповідь на запит не є підтвердженням того, що роботи на об`єктах Міст на км 305+944 та Міст на км 314+091 є такими, що виконані Відповідачем, оскільки з доданої до відповіді таблиці вбчається, що роботи по цим об`єктам були виконані у період з 2013 року по кінець 2015 року та оплати по ним здійснювалися на підставі оформлених проміжних платіжних сертифікатів.

Судом встановлено, що на об`єктах Міст на км314+091 та Міст на км305+944 був задіяним не лише Відповідач, а й інший субпідрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю Мостобудівельна компанія МСУ , яке 01.12.2015 передало для Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. по платіжному сертифікату №9 (копія наявна у матеріалах справи) ряд робіт, серед яких і роботи по об`єктах Міст км305+944 та Міст км 314+091 .

З метою підтвердження факту виконання робіт на об`єктах Міст на км 305+944 та Міст на км 314+091 Відповідачем двічі заявлялися клопотання про призначення експертизи у даній справі, які були задоволені судом, однак матеріали справи поверталися з експертних установ без виконання експертизи.

Суд приймає до уваги той факт, що вдруге призначена експертиза не була проведена через не надання сторонами витребуваних документів на виконання клопотання експерта, зокрема витребувані документи мав би надати Відповідач, як на підтвердження виконання ним робіт, однак він жодним чином не обгрунтував не можливості надати відповідні документи суду.

У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні (ч. 4 ст. 102 ГПК України).

Пізніше, Позивачем було заявлено про збільшення позовних вимог на суму 1569152,68 грн., оскільки за його дослідженнями відрізку автодороги Київ-Харків-Довжанський не було виявлено об`єкту Скотопрогін на км 298+800 , який згідно платіжного сертифікату №1 від 03.12.2015 має бути побудованим Відповідачем, що стало підставою для звернення представника Позивача із адвокатським запитом до Служби автомобільних доріг у Полтавській області у відповідь на який було зазначано, що на км. 298+800 автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський скотопрогін відсутній, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши подані сторонами докази по справі, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення зустрічних позовних вимог первісного позову та відмови у зустрічному позові, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, при цьому згідно із ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

23.08.2016 було розірвано основні Контракти 2.1 та 2.2, які укладені між Укравтодором та Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту від 11.10.2012 №8195 Другий проект покращення автомобліьних доріг та безпеки руху , а за умовами ст. 24.1 Контракту, Контракт вважається розірваним у випадку розірвання основного контракту.

Тобто, посилання Відповідача, що Контракт був безпідставно розірваний є необгрунтованими.

Відповідач не заперечив факт отримання ним авансових коштів від Позивача на виконання умов Контрактів на суму 3050000 грн., а також матеріалів на суму 106875 грн. та дизельного палива на суму 29250 грн.

Підтвердженням виконання Відповідачем робіт на суму 1741257,47 грн. (1596152,68 грн. сума сертифікату та 145104,79 грн. 10 % гарантії Позивача) за умовами Контракту є підписаний між сторонами сертифікат №1 від 03.12.2015.

Відповідно до Угоди взаємозарахування від 03.12.2015 укладеної між сторонами, ними було погоджено, що в суму богашення боргу Відповідача перед Позивачем за Контрактом входить 1741257,47 грн., ця сума взаємозараховується за рахунок заборгованості за отримані матеріали у сумі 106875 грн. та отримані аванси в сумі 1634382,47 грн.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Матеріалами справи та сторонами не доведено, що відповідна Угода є недійсною, а отже підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача 1596152,68 грн. є неправомірною та в цій частині вимоги первісного позову задоволенню не підлягають.

Разом з тим, станом на 03.12.2015 у Відповідача перед Позивачем залишився борг по авансовим платежам у сумі 1 744 867,53 грн., крім того за умовами п. 23.9 Контракту за проміжний платіжний сертифікат №1 від 03.12.2015 Позивачу підлягає до утримання 145104,79 грн. (10 % гарантії від суми платежу 1741257,47 грн.).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Як було зазначено раніше, за умовами ст. 17 Контракту Відповідач зобов`язаний був кожного місяця звітувати перед Позивачем за виконані ним роботи та у випадку одобрення їх Позивачем мали складатися проміжні платіжні сертифікати, однак Відповідач звернувся до Позивача з актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість таких робіт лише 14.06.2017, що підтверджується наданими до зустрічного позову документами (зокрема копія претензії з додатками), тобто після того як Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Жодних доказів того, що Відповідач звертався зі звітом виконаних ним робіт відповідно до вимог Контракту у період з 04.12.2015 по 03.10.2016 до Позивача матеріали справи не містять.

Крім того, за умовами скорегованої Програми робіт, схваленої інженером по Контракту всі роботи на ділянці автодороги М03 Київ-Харків-Довжаньский повинні бути завершені до закінчення липня 2016 року (в тому числі і ті роботи, які стосуються об`єктів Міст км 305+944 та Міст км 314+091 ).

Підставою для сплати Позивачем коштів Відповідачу був Контракт, але оскільки Контракт припинився, а роботи не були виконанні, то правова підстава для утримання Відповідачем грошових коштів в сумі 1889972,32 грн. відпала.

Відповідач зі свого боку не довів факт виконання ним робіт на спірну суму отриманого від Позивача авансу.

У зв`язку із наведеним, первісний позов підлягає задоволенню в частині стягнення з Відповідача 1889972,32 грн.

Щодо зустрічного позову, то судом враховано також наступне.

Борг у сумі 106875 грн., який Відповідач просить стягнути з Позивача був зарахований в Угоді про взаємозарахування від 03.12.2015, а отже підстав для стягнення з Позивача цієї суми немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ст. 78, ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вимога Відповідача в частині стягнення 2339135,06 грн. вартості виконаних будівельних робіт та витрат по перебазуванню (переміщенню) техніки з м. Києва до Полтавської області у зворотному напрямку у період з травня 2015 року по березень 2017 року (включно) у сумі 310686,80 грн., судом не задовольняється, оскільки Відповідачем не надано вірогідних доказів, які б підтвердили факт виконання ним будівельних робіт на об`єктах Міст км305+944 та Міст км 314+091 на спірну суму та не доведено витрати по перебазуванню (переміщенню) техніки на спірну суму, крім того, як зазначалося раніше, Відповідачем не було виконано ухвали суду від 23.08.2018 про витребування документів за клопотанням експерта для проведення експертизи (на вирішення якої ставилися відповідні питання щодо підтвердження витрат понесених Відповідачем при виконанні ним робіт), яку призначено за заявою Відповідача та не надано жодних пояснень щодо неможливості надати такі документи.

Що ж стосується заявлених до стягнення Відповідачем збитків понесених ним у зв`язку із розірванням Контракту, які складаються із витрат на відрядження працівників, а також інших витрат пов`язаних з виконанням робіт на суму 619890 грн. то надані Відповідачем докази за понесені ним витрати не мають причинно-наслідкового зв`язку із роботами, які мали б виконуватися на об`єктах Міст км305+944 та Міст км 314+091 , частина доказів надана на підтвердження виконання робіт у період до 03.12.2015, які зараховуються за сертифікатом №1 від 03.12.2015, крім того витрати на оплату відряджень працівників не підлягають до стягнення з Позивача з огляду на умови ст. 22.2, ст. 12.1 Контракту, які визначають, що узгоджені сторонами ціни включають в себе всі витрати на робочу силу, а відповідно і витрати на відрядження.

Надана Відповідачем до матеріалів справи заява свідка, директора ТОВ МСУ-2 ОСОБА_1 викликає у суду сумнів, оскільки в ній зазначається, що дана особа працює на посаді керівника Відповідача з 26.04.2016, тоді як у самій заяві вказується інформація про роботи які виконувалися у 2015 році, також у заяві вказується, що під час виконання робіт Відповідачем щотижня передавалась Позивачу технічна документація, однак у матеріалах спави відсутні відповідні докази.

Заявлені Відповідачем до стягнення збитки у сумі 282661,99 грн., як не отримані ним доходи за проведені роботи судом відхиляються, оскільки за змістом ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, однак Відповідачем не було доведено, що з боку Позивача було вчинено неналежне виконання своїх зобов`язань за умовами укладеного між сторонами Контракту, які понесли за собою збитки. Крім того Відповідач самостійно не надавав Позивачу звіти про виконані ним роботи у строки передбачені умовами Контракту.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги первісного позову підлягають задоволенню у частині 1889972,32 грн., а в решті вимог первісного позову суд відмовляє, у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати понесені Позивачем, які складаються із суми судового збору покладаються на Відповідача та Позивача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а витрати понесені Відповідачем у зв`язку із відмовою у зустрічному позові покладаються на нього.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2" (м. Київ, вул. Жмеринська, 22; ідентифікаційний код 39221498) на користь Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А. (м. Рівне, вул. Соборна, 446; ідентифікаційний код 26603641) 1889972 (один мільйон вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 32 коп. заборгованості, а також 28349 (двадцять вісім тисяч триста сорок дев`ять) грн. 58 коп. судового збору.

У решті первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено 07.12.2020.

Суддя Р.Б. Сташків