Рішення

від 24.11.2020 по справі 910/8118/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 910/8118/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Київуніверсал , Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Утиль , Київська область, м. Бровари

про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов`язання звільнити нежитлове приміщення

за участю представників:

від позивача: Л.М.Буднік

від відповідача: А.Ю.Гримальський

вільний слухач - М.М.Мирутенко

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Київуніверсал №29/05-20 від 29.05.2020 року (вх. №8118/20 від 10.06.2020 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Утиль про стягнення заборгованості за Договором оренди №5/17 від 26.05.2017 року у сумі 791708,70 грн., з яких 695520,00 грн. основного боргу, 26636,70 грн. пені, 69552,00 грн. 10% штрафу від суми прострочення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 року у справі №910/8118/20 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Київуніверсал до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Утиль про стягнення заборгованості з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 24.07.2020, справу №910/8118/20 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Д.Г. Зайцю.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди №5/17 від 26.05.2017 року зі сплати орендної плати. Крім того, позивач зазначає, що відповідач відмовляється звільняти орендоване приміщення враховуючи, що позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про розірвання Договору оренди №5/17 від 26.05.2017 року, що позбавляє позивача права вільного користування власним майном.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року справу №910/8118/20 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 22.09.2020 року.

До суду від відповідача надійшов відзив №18-09/20 від 18.09.2020 (вх. №20024/20 від 21.09.2020) на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2020 повідомив, що ним не отримано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/8118/20 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 27.10.2020 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №23/10-20 від 23.10.2020 року (вх. №23326/20 від 27.10.2020).

Представник відповідача у судовому засіданні 27.10.2020 повідомив, що ним не отримано відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі №910/8118/20 та призначено розгляд справи по суті на 24.11.2020 року.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення №19/11-20 від 19.11.2020 року (вх. №25802/20 від 20.11.2020 року).

Представник позивача у судовому засіданні 24.11.2020 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.11.2020 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 24.11.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством КИЇВУНІВЕРСАЛ (за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БІО-УТИЛЬ (за договором - орендар) 26.05.2017 року укладено Договір оренди №5/17 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого, орендодавець зобов`язується надати орендарю об`єкти, зазначені в п. 1.2 цього Договору, в тимчасове платне користування, а орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі і строки, зазначені в п. 4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове користування такі об`єкти: криті складські приміщення, службові приміщення, відкриту площадку, металеві павільйони, навіси, що знаходяться у місті Вишневому по вул. Київській, 21. Зазначені в п. 1.2 цього Договору об`єкти належать орендодавцю на праві власності (п. 1.3. Договору).

Орендодавець зобов`язаний передати об`єкти оренди орендарю в оренду. Передача об`єктів оформлюється Актом приймання-передачі (Додаток №1), який являється невід`ємною частиною даного Договору, де зазначається загальна площа (кількість), ознаки об`єкту, а також розмір орендної плати за окремий об`єкт оренди/надані послуги (пп. 2.1.1 п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, розмір орендної плати за поточний місяць та розмір плати за фактично надані послуги минулого місяця зазначаються у рахунках-фактурах та Актах виконаних робіт орендодавця, що виставляються орендарю щомісяця, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.2. та 4.3. Договору визначено, що орендна плата здійснюється в гривнах та вноситься Орендарем на умовах попередньої оплати на поточний рахунок Орендодавця, вказаний у цьому Договорі протягом 3-х банківських днів з дати рахунку-фактури, але не пізніше 10 числа поточного місяця. Оплата рахунків Орендодавця за додаткові послуги тепловодопостачання, енергопостачання, комунальні, транспортні послуги та інші - проводяться у відповідності з рахунками комунальних підприємств протягом 3-х банківських днів з дати рахунку. Розмір орендної плати може бути змінений у зв`язку із зміною коньюктури ринку, про що орендодавець повідомляє орендаря, зазначає у відповідному Рахунку та Акті. Оплата суми, вказаної у відповідному Рахунку-фактурі (акті) означає згоду орендаря на зміну орендної плати. У разі непогодження розміру орендної плати дія цього Договору достроково припиняється за взаємною згодою сторін, згідно положення п.3.4. цього Договору. При цьому орендар зобов`язаний здійснити розрахунок за останній місяць та повернути Об`єкт оренди згідно з умовами цього Договору. У випадку затримки звільнення та передачі об`єкту оренди до орендаря застосовується зобов`язання по платі подвійного розміру щомісячної орендної плати.

Згідно п. 4.4. Договору, при простроченні будь-якого платежу чи його частини по орендній платі, та платежів, чи будь-якої недоплати за комунальні послуги та інші обов`язкові платежі по цьому договору більше ніж на три місяці договір автоматично припиняє дію, а орендар повинен звільнити Об`єкт оренди відповідно до п. 3.2.11. цього Договору. В той же час, протягом 5 календарних днів після дати припинення дії цього договору орендар зобов`язаний провести повний розрахунок заборгованості по всіх платежах з виплатою штрафних санкцій, передбачених договором, або компенсувати заборгованість за рахунок власного майна, яке не може бути вивезене з об`єкту оренди до повного розрахунку. При цьому орендодавець відповідно до ст. 594 ЦК України має право притриманим майна до повного погашення заборгованості або зарахувати притримане майно на погашення заборгованості.

Якщо одна із сторін порушила умови договору, друга має право розірвати його, повідомивши про це письмово за 30 днів, відносно орендаря - за умови дотримання процедури повернення Об`єкту оренди та проведення остаточного розрахунку. (п. 5.1. Договору)

У пункті 8.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з 01.06.2017 року та діє строком 2 (два) календарних роки з моменту набуття його чинності, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами, якщо за один місяць до закінчення дії цього Договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього Договору, він автоматично продовжується на такий самий строк на тих же умовах.

Згідно Акту приймання-передачі від 01.06.2017 року (додаток №1 до Договору), орендодавець передає, а орендар приймає об`єкти та послуги за такими ознаками, розмірами і ціною за одиницю: складські приміщення: склади бетонні цегляні, склади металеві, павільйон металевий, склади з опаленням, що розташовані під літерою Y, відповідно до плану БТ1, загальною площею 720,0 кв.м., відкрита площадка, навіс, службові приміщення, службові приміщення без опалення, використання навантажувача, а також, тимчасова стоянка автотранспорту (до 1 доби), вивіз сміття. Загальна балансова вартість об`єктів оренди без ПДВ - 508320,00 грн. Також, у вказаному Акті приймання - передачі сторонами погоджено, що за користування вказаним об`єктом оренди за Договором встановлено розмір орендної плати в сумі 30240,00 грн. за місяць, з розрахунку 42,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання за Договором до квітня 2018 року (включно) виконував, сплачуючи орендну плату, однак, починаючи травня 2018 року оплата орендної плати відповідачем не проводилась, в результаті чого за ним виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2018 року по грудень 2019 року (20 місяців), що складає 604800,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1 від 16.08.2018 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи) з проханням виконати умови Договору та сплатити заборгованість з орендної плати за період з травня по серпень 2018 року, (яка на дату направлення претензії становила 120960,00 грн., а також штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору, на загальну суму 13661,02 грн.

Оскільки, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування, позивачем керуючись пп. 2.2.3 п. 2, п. 3.4, 5.1, 8.2 Договору, направлено на адресу відповідача вимогу №29/11-19 від 29.11.2019 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи) про розірвання Договору, звільнення та повернення об`єкту оренди з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 574560,00 грн., 81608,14 грн. пені, 54756,00 грн. штрафу. Зазначеною вимогою повідомлено відповідача про те, що Договір оренди №5/17 від 26.05.2017 року слід вважати розірваним з 30.12.2019 року, при цьому позивач просив відповідача звільнити та повернути до 03.01.2020 року об`єкт оренди - склади бетонні, що розташовані під літерою Y, відповідно до плану БТІ, загальною площею 720,0 кв.м., підписати та повернути Акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, оригінал якого в 2-х примірниках додано до вказаної вимоги. Разом з вимогою також направлено рахунки-фактури та Акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Однак, як зазначає позивач, відповідачем вказану вимогу залишено поза увагою, заборгованість з орендної плати не погашено, а об`єкт оренди не повернуто.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що з моменту укладення Договору ним належним чином виконувались умови договору та сплачувалась орендна плата, що підтверджується квитанціями, доданими до відзиву. Однак, відповідач дізнався, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/34695/17-к від 22.06.2017 задоволено клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Сьоміча А.А., в рамках розслідування кримінального провадження №42016000000002975, та накладено арешт на майно, а саме: нежитлові приміщення, приміщення побутового, службового, господарського, складського та іншого призначення, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 21, літера Y, площею 756 кв.м., що знаходяться у фактичному користуванні ТОВ Хімакс (код 31093886), та яке, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано на праві власності за Приватним акціонерним товариством Київуніверсал (код 20571503), у вигляді позбавлення права відчужувати, розпоряджатись та користуватись ним.

Зі слів відповідача, арештоване майно було опломбовано і відповідач фактично не міг користуватися орендованим майном. Позивачу були відомі вказані обставини, однак, він продовжував нараховувати орендну плату. Так, позивач звертався до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту, накладеного на нежитлові приміщення. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/50980/17-к від 20.10.2017 року у задоволенні клопотання ПрАТ Київуніверсал про скасування арешту майна відмовлено. Позивач 05.01.2018 звернувся до Печерського районного суду м. Києва про роз`яснення вказаного судового рішення шляхом зазначення конкретної будівлі та площі нерухомого майна, на яке було накладено арешт, а саме складські приміщення площею 756 кв. м. в будівлі літ Y за адресою - м. Вишневе, вул. Київська, 21. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/34695/17-к від 31.01.2018 року заяву задоволено, роз`яснено абзац другий резолютивної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017 року. Враховуючи викладене, відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що він був позбавлений можливості користуватись майном згідно Договору, а тому, згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України, звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Позивачем, в свою чергу, зазначено, що відповідачу було відомо про наявність арешту майна, оскільки він є фігурантом кримінального провадження №42016000000002975, і під час проведення слідчих дій, було здійснено обшук в орендованому відповідачем приміщенні. Так, в ухвалах Печерського районного суду м. Києва, які постановлено при розслідуванні кримінального провадження №42016000000002975 зазначено, що слідством встановлено, що ТОВ Хімакс (код ЄДРПОУ 31093886), а з початку 2017 року ТОВ Біо-Утиль займається незаконним виготовленням спирту та горілки (копії ухвал містяться в матеріалах справи). Позивач вказує, що на дату постановлення ухвали про накладення арешту, у нього не було жодних взаємовідносин з ТОВ Хімакс (попередній орендар), а тому, ТОВ Хімакс не міг фактично користуватися приміщенням, оскільки приміщення вже знаходилося в оренді у ТОВ Біо-Утиль .

Згідно п. 3.2.1. Договору, орендар зобов`язується особисто користуватися об`єктом оренди за його призначенням - використання для здійснення господарської діяльності орендаря, зберігання товарно-матеріальних цінностей орендаря, в порядку, не забороненому чинним законодавством України. Орендар не має право використовувати об`єкт оренди для будь-яких протизаконних цілей або в порушення вимог чинного законодавства України, актів або постанов органів державної влади та місцевого самоврядування.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2019 року скасовано арешт, який накладено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017 року у справі №757/34695/17-к, на нежитлові приміщення, приміщення побутового, службового, господарського, складського та іншого призначення, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, які зареєстровані на праві приватної власності за Приватним акціонерним товариством Київуніверсал . Позивач наголошує, що в орендованому приміщені ТОВ БІО-УТИЛЬ знаходиться майно і відповідач зобов`язаний звільнити приміщення, оскільки в оренду приміщення передавалося без майна, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2017 р.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України визначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №915/714/18 зазначено, що визначальною умовою звільнення від орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин. Суд вважає, що відповідач не довів неможливість використання орендованого майна внаслідок накладення арешту на таке майно. Доказів того, що у відповідача не було доступу до майна або що позивач чинив якісь перешкоди, не подано. Відсутні будь-які звернення до позивача чи інших осіб з цього приводу. Водночас, відповідач з дати підписання Договору та по травень 2018 року належним чином сплачував орендну плату, що підтверджується підписаними актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та квитанціями про сплату за вказаний період, і не ставив питання про звільнення від цього зобов`язання. Крім того, суд враховує ту обставину, що відповідач продовжував у спірний період користуватися орендованим приміщенням, не ініціював питання припинення договору, зокрема, через неможливість здійснення господарської діяльності, не довів фактичної наявності обставин припинення господарської діяльності, як-то, зупинення виробничого процесу, звільнення працівників, понесення збитків, зниження доходів та показників економічної діяльності за офіційними статистичними даними і документами бухгалтерського обліку.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

У зв`язку з викладеним, твердження відповідача про наявність підстав для звільнення від внесення орендної плати у спірний період, що передбачені ч. 6 ст. 762 ЦК України є такими, що не відповідають дійсності.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 695520,00 грн. з травня 2018 по березень 2020, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами та доказами та відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене, а також те, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства України відповідач своєчасно не сплачував орендну плату, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашено, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 695520,00 грн. є доведеною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку із порушенням відповідачем умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 26636,70 грн. (нараховану на заборгованість відповідача на суму 30240,00 грн. за період з 31.05.2019 по 30.11.2019 у розмірі 5091,09 грн.; на заборгованість відповідача на суму 30240,00 грн. за період з 30.06.2019 по 30.12.2019 у розмірі 4931,02 грн.; на заборгованість відповідача на суму 30240,00 грн. за період з 31.07.2019 по 30.01.2020 у розмірі 4751,68 грн.; на заборгованість відповідача на суму 30240,00 грн. за період з 31.08.2019 по 29.02.2020 у розмірі 4405,58 грн.; на заборгованість відповідача на суму 30240,00 грн. за період з 30.09.2019 по 30.03.2020 у розмірі 4095,97 грн.; на заборгованість відповідача на суму 30240,00 грн. за період з 30.11.2019 по 29.05.2020 у розмірі 3360,36 грн.), а також 10% штраф від суми прострочення у розмірі 69552,00 грн. згідно п. 5.3. Договору.

Згідно п.п. 5.2., 5.3. Договору, сторони у випадку невиконання обов`язків по цьому договору несуть майнову відповідальність згідно законодавства України. Орендар, порушивши умови договору по проведенню попередньої оплати (п.4.2. цього Договору) більше, ніж на 20 календарних днів-відстрочення платежу за кожний день порушення строку перерахування орендної плати та платежів за комунальні та інші послуги сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на суму прострочених платежів за кожний день порушення строку та неустойку у розмірі 10% від простроченої суми

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованими, арифметично вірним, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Також, позивачем заявлено вимогу про розірвання Договору №5/17 від 26.05.2017 року та зобов`язання звільнити приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу

Статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни, розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона мас право передати справу на вирішення суду.

Пунктом 2.2.3. Договору, передбачено, що орендодавець має право звертатись з вимогою про розірвання даного Договору, якщо орендар, зокрема, прострочив виконання грошового зобов`язання по орендній платі більш, як на три місяці з моменту настання строку оплати.

Відповідно до п.5.1 Договору, якщо одна із сторін порушила умову договору, друга сторона має право розірвати його , повідомивши про це другу сторону письмово за 30 днів.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачувалась орендна плата, позивачем 30.11.2019 року на адресу відповідача направлено вимогу про розірвання Договору, звільнення та повернення об`єкту оренди, а також сплатити заборгованість по орендній платі в розмірі 574560,00 грн. та штрафних санкцій. Однак, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Так, право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) обов`язкових платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, істотне порушення орендарем такої умови договору оренди, як невнесення обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з вимогою про розірвання Договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем орендної плати позивачем доведено факт несплати відповідачем орендних платежів за період з травня 2018 року по березень 2020 року, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Отже, матеріалами справи доведено факт несплати відповідачем орендних платежів за період більш, ніж три місяці.

Згідно пп. 3.2.11. Договору, орендар зобов`язується повернути звільнений об`єкт оренди впродовж 5-ти днів після закінчення строку дії цього Договору (припинення, розірвання) шляхом підписання представниками сторін відповідного Акту приймання-передачі, в такому самому стані, в якому воно було на момент передання із урахуванням норм нормального зносу.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки, даними нормами чітко передбачений обов`язок саме орендаря повернути (передати) майно орендодавцю після закінчення дії договору з оформленням прийняття відповідним документом, то в силу принципу розподілу доказування саме на орендареві, а не орендодавцеві, лежить обов`язок довести або факт такого повернення майна орендодавцеві або причини неможливості такого повернення, або факт ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 року у справі №915/1429/19.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем нежитлового приміщення площею 720 кв.м., розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21 переданого відповідачу згідно Акта приймання-передачі від 01.06.2017 року, що свідчить про правомірність та обґрунтованість вимоги позивача про зобов`язання ТОВ БЮ-УТИЛЬ повернути ПрАТ Київуніверсал зазначене майно. Посилання відповідача на неможливість повернення майна, оскільки таке майно не використовується ним є необґрунтованими з огляду на те, що незалежно від використання майна об`єкт оренди згідно норм чинного законодавства України та умов Договору повинен бути повернутий орендодавцю за умов припинення дії Договору. Факт повернення майна оформлюється актом прийому-передачі. Враховуючи викладене, відповідачем не подано доказів повернення майна.

Припинення обов`язків орендаря пов`язано з фактом повернення об`єкта договору оренди, тобто, з моментом підписання акта приймання-передачі орендованого майна. В свою чергу, зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки, таке припинення пов`язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 14.11.2018 р. у справі №924/195/16, від 11.05.2018 р. у справі №926/2119/17.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди та повернення майна є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, підтверджуються матеріалами справи, а тому, підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства КИЇВУНІВЕРСАЛ до Товариства з обмеженою відповідальністю БІО-УТИЛЬ про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов`язання звільнити нежитлове приміщення задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІО-УТИЛЬ (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 4-А, офіс 7, код ЄДРПОУ 41012143) на користь Приватного акціонерного товариства КИЇВУНІВЕРСАЛ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, код ЄДРПОУ 20571503) 695520 (шістсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 26636 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять шість) грн. 70 коп. пені, 69552 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 00 коп. штрафу та 16079 (шістнадцять тисяч сімдесят дев`ять) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати Договір оренди №5/17 від 26.05.2017 року, укладений між Приватним акціонерним товариством КИЇВУНІВЕРСАЛ та Товариством з обмеженою відповідальністю БІО-УТИЛЬ

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю БІО-УТИЛЬ (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 4-А, офіс 7, код ЄДРПОУ 41012143) звільнити приміщення - склад бетонний, що розташований під літерою Y, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21 та повернути Приватному акціонерному товариству КИЇВУНІВЕРСАЛ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, код ЄДРПОУ 20571503) вказане майно по Акту приймання-передачі

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.12.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць