ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
30.11.2020 р. Справа № 917/133/17
м. Полтава
за заявою Приватного підприємства "Імені Калашника", с. Калашники про прийняття додаткового рішення щодо зменшення суми стягнення судових витрат з відповідача-1, визначення розміру надмірно сплаченого судового збору сторонами при подачі апеляційної та касаційної скарги у справі № 917/133/17
за позовною заявою Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури, вул. В.Козака, 1, м. Полтава, 36020 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна, 23, м. Полтава, 36039
до 1. Приватного підприємства "Імені Калашника", вул. Лобача, 20-А, с. Калашники, Полтавський район, Полтавська область, 38753
2. Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Шевченка,5, м. Полтава, 36011
про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів про встановлення земельного сервітуту та повернення земельних ділянок, -
Суддя Солодюк О.В.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
30.03.2017р. Господарським судом Полтавської області у справі № 917/133/17 (суддя Кульбако М.М.) прийнято рішення про задоволення позову, яким визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту)" від 26.01.2011 за №123; визнано недійсними договори про встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладені між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ Імені Калашника :
- площею 2, 5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000253, кадастровий номер 5324081300000230020);
- площею 3,6000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000245, кадастровий номер 5324081300000260050);
- площею 42,0800 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000254, кадастровий номер 5324081300000190073);
- площею 8,9000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000256, кадастровий номер 5324081300000100081);
- площею 17,7763 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000229, кадастровий номер 5324081300000250002);
- площею 1,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000247, кадастровий номер 5324081300000290036);
- площею 35,7653 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000228, кадастровий номер 5324081300000290035);
- площею 13,0766 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000225, кадастровий номер 5324081300000050048);
- площею 30,2745 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000244, кадастровий номер 5324081300000230019);
- площею 13,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000246, кадастровий номер 5324081300000010029);
- площею 25,5626 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000227, кадастровий номер 5324081300000090021);
- площею 6,2300 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000255, кадастровий номер 5324081300000190074);
- площею 8,6659 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000226, кадастровий номер 5324081300000250001);
- площею 5,6000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000248, кадастровий номер 5324081300000030035);
- площею 21,000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000249, кадастровий номер 5324081300000210005);
- площею 13,2000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000251, кадастровий номер 5324081300000220030);
- площею 2,8000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000252, кадастровий номер 5324081300000280041);
- площею 21,2000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000250, кадастровий номер 5324081300000150047);
Зобов`язано Приватне підприємство "Імені Калашника" (вул. Лобача, с.Калашники, Полтавський район, Полтавська область, 38753, код 03769559) повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні підприємства за договорами, які визнані недійсними, загальною площею 273,2312га, що розташовані на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у розпорядження Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
16.12.2017р. господарським судом Полтавської області у справі № 917/133/17 (суддя Кульбако М.М.) прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області на користь прокуратури Полтавської області 16 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору та стягнуто з Приватного підприємства "Імені Калашника" на користь прокуратури Полтавської області 254 400,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
20.05.2019р. постановою Східного апеляційного господарського суду рішення господарського суду Полтавської області від 31.03.2017р. у справі № 917/133/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
23.09.2020р. постановою Верховного Суду постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. скасовано, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017р. у справі № 917/133/17 залишено в силі та стягнуто з Приватного підприємства "Імені Калашника" на користь прокуратури Харківської області 270 400,00 грн. судових витрат за розгляд касаційної скарги.
17.11.2020р. ПП "Імені Калашника" звернулось до суду з заявою про прийняття додаткового рішення (вх. №12776), якою просить суд прийняти додаткове рішення у справі № 917/133/17 у зв"язку з Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 р. (з урахуванням уточнення позовних вимог) щодо зменшення суми стягнення судових витрат з відповідача -1 ПП Ім. Калашника за рахунок збільшення розміру стягнення судових витрат з відповідача-2 Полтавської районної державної адміністрації на суму різниці. Прийняти рішення щодо визначення розміру надмірно сплаченого судового збору сторонами при подачі апеляційної та касаційної скарги у справі. Вирішити питання про розподіл судових витрат та повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2020р. розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Солодюк О.В.
В обгрунтування заяви заявник посилається на те, що при визначенні прядку поділу судових витрат між відповідачами судом не було взято до уваги документи/матеріали, що містяться у справі, а саме - докази постійного порушення процесуальних права Відповідача ПП Ім.Калашника в частині правомірного визначення розміру судового збору, як в першій інстанції, апеляційній інстанціях, так і Касаційною палатою господарського суду.
Це призвело до надмірного стягнення з відповідача ПП Ім Калашника (а у справі було 2 відповідача, в тому числі і Державна адміністрація Полтавського району Полтавської області) розміру судового збору за подання апеляційної скарги та судових витрат за рішенням касаційної інстанції.
Таким чином, Відповідач-1 у справі цілком правомірно вважає що поділ судових витрат відбувся з порушенням його конституційних та процесуальних прав, починаючи з визначення його розміру та поділу між відповідачами.
Посилаючись на ст. 315 Господарського процесуального кодексу України, заявник зазначає, що Постанова Верховного суду від 23 вересня 2020 року не містить аналізу поділу судових витрат по рішенню суду першої інстанції від 30 березня 2017 року та рішення Східного апеляційного господарського суду від 25 травня 2019 року, що є порушенням зазначених вимог та спричиняє порушення процесуальних прав Відповідача на отримання справедливого судового рішення .
В поряду вимог ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України учасник судового процесу має право звернутися до суду (що виніс відповідне рішення) щодо винесення додаткового рішення у випадку якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення .
Заявник зазначає, що починаючи з часу ухвалення рішення першої інстанції у березні 2017 року, маючи всі відповідні заяви Позивача (і про зменшення позовних вимог і повернення зайве сплаченого судового збору) Відповідач так і не отримав відповідного додаткового рішення суду першої інстанції щодо уточнення суми судового збору, та поділу його між учасниками відповідачами (адже цей розділ взагалі відсутній в тесті рішення від 30 березня 2017 року).
Винесену Верховним судом у складі колегії Касаційного господарського суду Постанову від 23 вересня 2020 року в частині визначення суми судових витрат та їх поділу між відповідачами Відповідач у справі вважає необгрунтованою та такою, що грубо порушує його процесуальні права і потребує уточнення щляхом винесення Додаткового рішення з наступних причин:
Позивач при подачі позову помилково сплатив судовий збір в розмірі 278 356 грн. (як судовий збір за позов майнового характеру).
Але під час розгляду справи в першій інстанції заявою від 17.03.2017 р. (міститься в матеріалах справи та у рішенні) Позивач звернувся до суду з проханням щодо повернення зайве сплаченого судового збору в розмірі 236 756 ,00 грн., чим визнав свою помилку у визначенні розміру судового збору.
Також в суді першої інстанції Позивачем було змінено обсяг позовних вимог (з 48 договорів до 18), у зв`язку з чим також було змінено вимоги щодо відшкодування і розміру судового збору.
Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача ПП Ім. Калашника на його користь судового збору в сумі 41 600 грн. (заява в матеріалах справи та рішенні).
Судом першої інстанції (суддя Кульбако М.М.) заяву позивача щодо зменшення позовних вимог та повернення помилково сплаченого судового збору задоволено (але без винесення відповідної Ухвали суду). Про задоволення вимог позивача свідчить сам текст рішення суду від 30.03.2017 року у справі, як і той факт, що судом було грубо порушені вимоги щодо чинного господарського процесуального кодексу щодо обов`язковості визначення суми судових витрат та їх поділу між сторонами.
Цей факт також залишився поза увагою колегії судів Касаційної господарської палати Верховного суду. Отже, було порушено вимоги ст. 26 ГПК щодо покладення на касаційний суд обов`язку щодо перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанції (в першу чергу щодо визначення розміру понесених судових витрат та їх поділу між сторонами).
Текст Постанови Верховного суду від 23 вересня 2020 року не містить жодного пункту щодо перегляду (скасування, уточнення тощо) рішень судів першої та апеляційної інстанції щодо визначення суми судових витрат та їх поділу.
В рішенні Господарського суду Полтавської області від 30 березня 2017 року у справі № 917/133/17, як зазначає заявник, не було вирішено питання про розподіл судових витрат
Відповідач у справі ПП Ім. Калашника , не виходячи за межі процесуальних можливостей, протягом 2017, 2018, 2019 років неодноразово звертався до судді в першій інстанції Кульбако М.М. та колегії суддів апеляційного господарського суду щодо об`єктивного та правомірного визначення розміру судового збору у рішенні першої інстанції та подальшого його визначення при подачі апеляційної скарги.
В порушення вимог Господарського процесуального кодексу (в редакції на дату подання) та норм ст. 22, 88 ГПК України суддею так і не було винесено Додаткове рішення та не врегульоване питання розміру судового збору та його поділу між відповідачами.
Внаслідок цього (та внаслідок грубих порушень суддею Кульбако М.М. строків надсилання апеляційних скарг Відповідача), як зазначає заявник, Відповідачу - 1 було двічі відмовлено в розгляді справи в апеляційному порядку виключно з підстав оплати ним судового збору. Будь - якого рішення відносно покладення на сторін судових витрат та повернення судового збору, під час розгляду справи суд першої інстанції так і не прийняв, про це свідчать Ухвали Східного Апеляційного господарського суду у справі від 17 жовтня 2017 р. та від 04 березня 2019 року.
Такими чином, як зазначає заявник, при умові повернення Позивачу суми сплаченого судового збору в розмірі 236 756,00 грн., зміни розміру позовних вимог і клопотання позивача у справі у суді першої інстанції про стягнення з відповідачів суми судових витрат в розмірі 41 600 грн., не отримавши належного та встановленого законодавством Додаткового рішення, Відповідач-1 змушений був сплатити за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі (19.09.2017 р) 45 760,00 грн. та 359 840,00 грн. (14.03.2019 року).
Тож при зміні розміру позовних вимог Позивачем і наявності його заяви щодо суми, що підлягає стягненню в розмірі 41 600 грн. (з відповідачів) Відповідачем-1 (апелянтом) фактично було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 405 600,00 грн.
При цьому, відповідач у справі Полтавська районна адміністрація фактичної участі у справі не приймала в якості відповідача. Не надавала пояснень, не надсилала для участі представника. Відповідач - 2, грубо порушуючи Ухвали суду, практично ігнорував і судові засідання і участь в розгляді справи. Не оплачувала і витрат на правничу допомогу також, хоча форма договорів була запропонована як раз цим відповідачем.
Заявник також зазначає, що Відповідач-1, беручи до уваги довідки, надані Позивачем про вартість відповідних категорій земельних ділянок, достеменно довів у своєму клопотанні помилковість проведених розрахунків Позивачем щодо ціни позову, а як наслідок, і помилково визначений розмір сплаченого ним судового збору. Саме завдяки цьому в суді першої інстанції Позивач звернувся з відповідною заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору (та зменшення розміру позовних вимог).
Відповідач - 1 у справі ПП Ім Калашника внаслідок порушення його процесуальних прав та вимог Господарського процесуального кодексу України (зокрема, вказаних пунктів ст.129 ГПК) шляхом оплати судового збору при поданні апеляційної скарги та виконання Постанови Верховного суду понесе найбільші витрати ніж позивач (на суму в розмірі 93 600 грн. ) та відповідач-2 (на суму в розмірі 405 600 грн).
Заявник зазначає, що окрім визначених вище умов справедливого перерозподілу судових витрат судом має бут взято до уваги і п. 11 ст. 129 ГПК України, а саме те, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
На думку Відповідача у справі, судові витрати поділені між відповідачами з порушеннями вимог ст. 129 ГПК.
Посилаючись на ст. 129 Конституції України, заявник зазначає, що метою діяльності суду касаційної інстанції є доведення (встановлення) наявності чи відсутності суддівської помилки при ухваленні судового рішення.
При цьому, заявник посилається на процедуру перегляду судових рішень, що набрали законної сили, і яка має відповідати певним вимогам, та зазначає, що порушення судом касаційної інстанції процесуальних норм при перегляді рішень судів першої інстанції та апеляційної інстанції є неприпустимим.
З огляду на наведені процесуальні норми та факти (що мали місце, але з невідомих причин не були взяті до уваги) і докази, Відповідач -1 зазначає, що незаперечним є його право на отримання Додаткового рішення щодо поділу судових витрат та визначення їх розміру за умов надання відповідної оцінки виявлених процесуальних помилок у текстах рішень судів попередніх інстанцій та в питанні невинесення відповідного додаткового рішення судом першої інстанції за заявою від 06.12.2017 року (щодо визначення розміру судових витрат та їх поділу при стягненні).
Згідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної інціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2017р. господарським судом Полтавської області у справі № 917/133/17 (суддя Кульбако М.М.) прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області на користь прокуратури Полтавської області 16 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору та стягнуто з Приватного підприємства "Імені Калашника" на користь прокуратури Полтавської області 254 400,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Таким чином, господарським судом Полтавської області у справі № 917/133/17 в порядку ст. 88 ГПК України (на даний час - ст. 244 ГПК України) було вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до абзацу 4 п. 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111-10 ГПК).
Зазначені в заяві обставини (підстави) не є тими підставами, вичерпний перелік яких встановлено частиною 1 ст. 244 ГПК України.
В пункті 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" зазначено, що згідно із статтями 101 і 111-9 ГПК апеляційна і касаційна інстанції вправі прийняти додаткове рішення, роз`яснити чи виправити його лише стосовно прийнятих ними процесуальних документів, але не рішень, прийнятих у першій інстанції.
Згідно ст. 244 ГПК України за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення може лише суд, що ухвалив рішення.
Визначення розміру судового збору, повернення надмірно сплаченого судового збору за подачу позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, переглядом справи у суді апеляційної або касаційної інстанцій належить до повноважень суду першої, апеляційної або касаційної інстанцій.
З врахуванням вище викладеного, суд відмовляє в ухваленні додаткового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 234, 244 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Приватному підприємству "Імені Калашника" у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі № 917/133/17 у зв`язку з Постановою Верховного суду України від 23 вересня 2020 року за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ПП Ім Калашника , Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів про встановлення земельного сервітуту та повернення земельних ділянок (з урахуванням уточнення позовних вимог) щодо зменшення суми стягнення судових витрат з відповідача -1 ПП Ім. Калашника за рахунок збільшення розміру стягнення судових витрат з відповідача - 2 Полтавської районної державної адміністрації на суму різниці; прийняття рішення щодо визначення розміру надмірно сплаченого судового збору сторонами при подачі апеляційної та касаційної скарги у справі; вирішити питання про розподіл судових витрат та повернення судового збору з бюджету.
Згідно ч.5 ст. 244, ст. 255, ст. 256 ГПК України ухвала підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її підписання суддею.
Суддя Солодюк О.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2020 |
Оприлюднено | 08.12.2020 |
Номер документу | 93329482 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Солодюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні