Рішення

від 27.11.2020 по справі 927/94/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Чернігів справа № 927/94/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка , за участю секретаря судового засідання Селіван Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали заяви фізичної особи - підприємця Антоненка Олександра Володимировича про розподіл судових витрат по справі за позовом DTEK HOLDINGS LIMITED (ДТЕК ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД) Фемістоклі Дерві, 3, Джулія Хаус, Р.С. 1066, Нікосія, Кіпр (CY) 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 57 (адреса для листування) 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 57, БЦ 101 Tower (к. 1932) (адреса представника) ( 3221100392@mail.gov.ua ) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Державна митна служба України 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 - г ( post@customs.gov.ua ) до відповідачів: 1. BLACKBERRY LIMITED (Блекберрі Лімітед) 2200 University Ave East Waterloo, Ontario, Canada, N2K 0A7 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 61 (Адвокатське об`єднання Айпістайл ) (адреса для листування) ( office@ipstyle.net ) 2. Фізична особа - підприємець Антоненко Олександр Володимирович АДРЕСА_1 (адреса для листування) (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про припинення порушення прав інтелектуальної власності

у присутності представників учасників справи:

від позивача: Дворніков А.О. - адвокат, дов. від 20.07.2020р.

від відповідача-1: не з`явився

відповідача - 2: Шаповал Д.В. - адвокат (ордер серії АІ № 1002257 від 01.07.2019р.)

від третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні 27.11.2020р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява DTEK HOLDINGS LIMITED (ДТЕК ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД) до BLACKBERRY LIMITED (Блекберрі Лімітед) та фізичної особи - підприємця Антоненка Олександра Володимировича про припинення порушення прав інтелектуальної власності, згідно якої позивач просив:

зобов`язати BLACKBERRY LIMITED (Блекберрі Лімітед) припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на торговельну марку D.TEK шляхом припинення використання всіма доступними способами (експорт, імпорт, зберігання, пропонування для продажу, продаж, реалізація, рекламування) товарів з нанесенням на них (упаковку, в якій розміщується такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет) позначення DTEK на території України;

зобов`язати фізичну особу - підприємця Антоненка Олександра Володимировича припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на торговельну марку D.TEK шляхом припинення використання всіма доступними способами (експорт, імпорт, зберігання, пропонування для продажу, продаж, реалізація, рекламування) товарів з нанесенням на них (упаковку, в якій розміщується такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет) позначення DTEK на території України;

зобов`язати фізичну особу - підприємця Антоненка Олександра Володимировича вилучити з цивільного обороту та знищити весь наявний у нього, у т.ч., але не виключно, на складі, на вітринах магазинів, товар - мобільні телефони, чохли, аксесуари, на яких міститься позначення DTEK .

Звертаючись з даним позовом, позивач просив судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2019р., зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження.

29 березня 2019 року, у встановлений судом процесуальний строк (зданий для відправки до відділення поштового зв`язку 26.03.2019р.) до Господарського суду Чернігівської області відповідачем - 2 був поданий відзив від 26.03.2019р. на позов, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги останнім не визнаються з підстав їх протиправності та необґрунтованості. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач - 2 просив понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача. Орієнтовний розмір витрат, які відповідач - 2 очікував понести, становив 21 000 грн. (20 000 грн. витрат на правову допомогу та 1 000 грн. витрат на збір доказів).

21 вересня 2020 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 21.09.2020р. відповідача - 2 про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 927/94/19, в якій він зазначив, що у відзиві на позов сума судових витрат визначена в розмірі 21 000,00 грн., однак повний та детальний розрахунок судових витрат з відповідними доказами буде наданий протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2020р. по даній справі позов DTEK HOLDINGS LIMITED до фізичної особи - підприємця Антоненка Олександра Володимировича про припинення порушення прав інтелектуальної власності залишено без задоволення.

Одночасно в резолютивній частині рішення суд вказав про призначення на 18.11.2020р. судового засідання для розгляду заяв сторін про розподіл судових витрат із зобов`язанням останніх протягом 5 (п`яти) днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог надати суду докази понесених ними судових витрат.

11 листопада 2020 року на електронну пошту Господарського суду надійшло клопотання від 11.11.2020р. відповідача - 2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яким останній просить розподілити судові витрати шляхом стягнення з DTEK HOLDINGS LIMITED на користь фізичної особи - підприємця Антоненка Олександра Володимировича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 125 230 (сто двадцять п`ять тисяч двісті тридцять) гривень 05 копійок.

В обґрунтування даного клопотання відповідач - 2 зазначає, що у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, він має право на відшкодування понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, на думку відповідача - 2, право на відшкодування таких витрат не залежить від фактичної оплати наданих послуг.

Додатками до вказаного вище клопотання відповідача - 2 є додаткова угода від 22.02.2019р. № 1 до Договору про надання правової допомоги № 22/02/19-01 від 22 лютого 2019 року та акт від 10.11.2020р. № 1 наданих послуг за Договором про надання правової допомоги № 22/02/19-01 від 22.02.2019р.

В судовому засіданні 18 листопада 2020 року, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 25 листопада 2020 року; одночасно:

повідомлено відповідача - 1 та третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду заяв про розподіл судових витрат;

зобов`язано відповідача - 2 до 19 листопада 2020 року включно подати суду докази направлення (вручення) позивачеві копій клопотання від 11.11.2020р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до нього документів.

Відповідні докази подані відповідачем - 2 до Господарського суду Чернігівської області 18.11.2020р. шляхом їх направлення на електронну пошту суду.

До початку судового засідання 25 листопада 2020 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання позивача про зменшення судових витрат, яким останній просить:

зменшити розмір витрат відповідача - 2 на професійну правничу допомогу до 18 271,50 грн.

відмовити відповідачу - 2 у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу;

відмовити відповідачу - 1 у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що розмір заявлених до стягнення відповідачем - 2 витрат є необґрунтованим та завищеним, а вартість деяких послуг не може покладатися на відшкодування за рахунок позивача. Заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є більшою у 5,9 разів у порівнянні з попереднім (орієнтовним) розрахунком в 21 000,00 грн., зазначеним у відзиві на позов.

При цьому, відповідач - 2 жодним чином не наводить підстав такого значного збільшення витрат на професійну правничу допомогу, належних та допустимих доказів такого збільшення не надає. Клопотання відповідача - 2 не містить жодних обґрунтувань з приводу неможливості передбачити такі витрати на час подання попереднього розрахунку, як того вимагає ч. 6 ст. 129 ГПК України.

З наданих відповідачем - 2 доказів щодо стягнення витрат на правову допомогу неможливо встановити, що саме входить до послуг з підготовки до участі у судових засіданнях, які саме юридичні дії вчинялися адвокатом, які саме документи правового характеру складались, чи вчинялися такі дії фактично, чи були вони неминучими та такими що можуть значно вплинути на результат розгляду справи, чи були вони необхідними та виправданими.

Відповідачем - 2 штучно завищено тривалість судових засідань, що у перерахунку на вартість наданих послуг відповідно до Акту № 1 складає 375 доларів США (10 541,25 грн) з розрахунку: 225 хв./60 хв * 100 доларів США. Також відповідачем - 2 не було доведено, що і інші його витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір і витрачений час обґрунтованим.

З клопотання про розподіл витрат на правову допомогу вбачається, що вартість юридичних послуг ФОП Антоненко О.В. не сплачено. Тому відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Крім того, позивач звертає увагу, що спір по даній справі фактично виник внаслідок неправомірних дій відповідача - 2, пов`язаних з порушенням прав інтелектуальної власності DTEK HOLDINGS LIMITED, що встановлено рішенням суду по даній справі, а тому просить відмовити у задоволенні заяви про покладення судових витрат на позивача.

Також, позивач просить відмовити відповідачу - 1 у відшкодуванні судових витрат, оскільки останнім не було подано доказів отримання професійної правничої допомоги, послуг перекладача, послуг з нотаріального посвідчення документів та понесення відповідних витрат.

26 листопада 2020 року представником ФОП Антоненка О.В. подані додаткові пояснення щодо стягнення витрат на правову допомогу в яких він вказує, що відповідач - 2 сплатив відповідні витрати 26.11.2020р. в розмірі 125 230,05 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 26.11.2020р. Одночасно відповідач - 2 просить поновити строк на подання даного доказу, адже він не мав можливості його надати у строки, встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2020р. по даній справі.

Крім того, незважаючи на вищезазначене, відповідач - 2 вказує про доцільність уточнення своїх вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх зменшення на 100 доларів США (що станом на день підписання Акту № 1 - 10.11.2020р. складало 2 811,00 грн. за офіційним курсом НБУ), з огляду на те, що заява про залучення третьої особи - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.03.2019р. подавалася в рамках не первісного, а зустрічного позову. Таким чином, ФОП Антоненко О.В. вважає за належне заявити про стягнення 122 419,05 грн з позивача в якості витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

DTEK HOLDINGS LIMITED, в свою чергу, 26.11.2020р. подано заперечення на додаткові пояснення ФОП Антоненка А.В. в яких вказує, що витрати на правову допомогу мають бути фактичними та підтверджуватися належними доказами - платіжним документом сторони, яка їх понесла. Відповідачем - 2 порушено строк надання доказів понесених судових витрат, який встановлений частиною 8 статті 129 ГПК України.

У даному випадку наданими доказами не підтверджується факт сплати ФОП Антоненко О.В. коштів в рахунок вартості послуг адвоката, оскільки останнім не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату та не встановлено й не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення відповідачем - 2 витрат на правову допомогу, а адвокатом зарахування коштів на його рахунок, що відкрито у банківській установі, не надано книгу обліку доходів і витрат.

Позивач вважає, що дії відповідача - 2 свідчать про намагання штучно завищити вартість правових послуг та ввести в оману суд щодо реальності понесених витрат на правову допомогу.

За змістом ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши клопотання відповідача - 2 про поновлення строку на подання доказів, в судовому засіданні 27.11.2020р. суд постановив протокольну ухвалу про його задоволення, оскільки подання квитанції до прибуткового касового ордеру, складеної 26.11.2020р., було об`єктивно неможливим у строки, встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2020р. по даній справі. Крім того, Господарським процесуальним кодексом України не встановлено заборону на поновлення процесуальних строків, передбачених ч. 8 ст. 129 цього Кодексу, для подання доказів щодо розміру судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2020р. по даній справі заяви DTEK HOLDINGS LIMITED та BLACKBERRY LIMITED про розподіл судових витрат залишено без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2019 року між фізичною особою - підприємцем Антоненком О.В. (Клієнтом) та адвокатом Шаповалом Д.В. був укладений договір про надання правової допомоги № 22/02/19-01 (надалі - Договір) згідно умов якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо представництва інтересів Клієнта з будь-яких питань правового характеру у правоохоронних та судових органах всіх інстанції, в тому числі з правом подання позовних заяв, заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів Клієнта в відділах державної виконавчої служби та інших підприємствах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 3.1 Договору, для виконання повноважень передбачених цим Договором, Адвокат наділяється правом підписувати всі процесуальні, в т.ч. позовні заяви та інші документи, заяви, скарги, клопотання, апеляційні та касаційні скарги та звернення, витребувати документи та інші докази. Адвокат зобов`язаний виконувати всі необхідні дії, що не суперечать чинному законодавству України з метою виконання доручень Клієнта. Порядок, строки та розмір оплати за надані послуги, визначені в п. 1.1 Договору, встановлюються сторонами Додатковою угодою № 1 до Договору.

В цей же день, 22 лютого 2019 року між фізичною особою - підприємцем Антоненком О.В. (Клієнтом) та адвокатом Шаповалом Д.В. була укладена Додаткова угода № 1 до Договору згідно умов якої представництво інтересів Клієнта у справі № 927/94/19 включає зокрема, але не виключно, підготовку та направлення адвокатських запитів, відзивів, зустрічних позовів, відповідей на відзиви, заперечень, апеляційних та касаційних скарг, відзивів на апеляційні та касаційні скарги, клопотань, заяв, пояснень, підготовку та участь у судових засіданнях, аналіз матеріалів справи та судової практики.

Сторонами погоджено, що оплата за надані послуги проводиться відповідно до кількості годин, витрачених Адвокатом на представництво інтересів Клієнта.

Сторонами погоджено, що вартість послуг Адвоката становить 100 доларів США за одну годину надання послуг/виконання робіт в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на день підписання Акту наданих послуг (надалі - Акт).

Факт надання послуг підтверджується Актом.

Клієнт зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Акту погодити його та здійснити оплату або надати Адвокату свої заперечення. Якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом Акту Адвокату не надійшли заперечення, останній вважається таким, що погоджений Сторонами.

10 листопада 2020 року Сторонами Договору був підписаний Акт № 1 наданих послуг в якому сторони погодили, що Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято послуги з правової допомоги під час розгляду справи № 927/94/19 в суді першої інстанції (Господарському суді Чернігівської області) в період з 15.03.2019р. по 06.11.2020р. на загальну суму 4 455 доларів США.

Розмір винагороди Адвоката за надані послуги на підставі цього Акту станом на 10 листопада 2020 року (офіційний курс НБУ складає 28,11 гривень за 1 долар США) становить 125 230 (сто двадцять п`ять тисяч двісті тридцять) гривень 05 копійок.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, а також заперечення позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що у цьому випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 122 419,05 грн, стосовно якої подано заяву про розподіл (з урахуванням зменшення відповідачем - 2 розміру таких витрат), не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг.

Так, відповідач - 2 просить покласти на позивача витрати, пов`язані з підготовкою до участі в судових засіданнях (п. 4, 6, 12, 21, 26, 29, 31 Акту), в розмірі 800 доларів США.

Однак, з наданих відповідачем - 2 доказів неможливо встановити, що саме входить до послуг з підготовки до участі у судових засіданнях, які саме юридичні дії вчинялися адвокатом, чи вчинялися такі дії фактично, чи були вони неминучими та такими, що можуть значно вплинути на результат розгляду справи, чи були вони необхідними та виправданими.

За таких обставин, послуги, зазначені в пунктах 4, 6, 12, 21, 26, 29, 31 Акту не можуть бути віднесені до жодного з видів адвокатської діяльності, які передбачені в ст. 1, 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . А тому витрати на здійснення вказаних послуг не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу за рахунок позивача.

Щодо витрат за участь у судових засіданнях, зазначених в пунктах 5, 7, 13, 22, 27, 30, 32 Акту.

Відповідно до вказаного Акту відповідач - 2 приймав участь у судових засіданнях протягом 8 годин 30 хвилин з розрахунку:

25.07.2019 р. (тривалість 1 год.);

29.08.2019 р. (тривалість 1 год.);

15.10.2019 р. (тривалість 1 год.);

07.08.2020 р. (тривалість 1,5 год.);

15.09.2020 р. (тривалість 1 год.);

01.10.2020 р. (тривалість 1,5 год.);

06.11.2020 р. (тривалість 1,5 год.),

Такі доводи спростовуються протоколами судових засідань Господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до протоколів судових засідань їх тривалість значно менша, а саме:

25.07.2019 р. (тривалість 11 хв.);

29.08.2019 р. (тривалість 33 хв.);

15.10.2019 р. (тривалість 29 хв.);

07.08.2020 р. (тривалість 25 хв.);

15.09.2020 р. (тривалість 50 хв.);

01.10.2020 р. (тривалість 61 хв.);

06.11.2020 р. (тривалість 16 хв.).

Отже, розмір відповідних витрат становить 375 доларів США (10 541,25 грн) з розрахунку: 225 хв./60 хв * 100 доларів США.

Не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу за рахунок позивача також витрати на наступні послуги:

ознайомлення та аналіз клопотання про долучення до матеріалів справи речових доказів. Формування правової позиції щодо нього (п. 14 Акту, 50 доларів США);

ознайомлення та аналіз клопотання щодо доповнення клопотання про призначення судової експертизи (п. 17 Акту, 50 доларів США);

ознайомлення та аналіз пояснень позивача за результатами судового засідання 11.10.2019р. (п. 18 Акту, 50 доларів США);

підготовка та подання клопотання про зупинення провадження у справі (п. 19 Акту, 300 доларів США);

підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи (п. 20 Акту, 25 доларів США);

ознайомлення з матеріалами справи в суді (п. 23 Акту, 50 доларів США);

підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків підготовчого провадження (п. 24 Акту, 100 доларів США);

підготовка заяви про відшкодування судових витрат (п. 28 Акту, 30 доларів США)

витрати у зв`язку з підготовкою клопотання про відкладення судового засідання (п. 10 Акту, 50 доларів США), оскільки відповідачем - 2 не було доведено, що відповідні витрати дійсно були необхідні під час розгляду справи по суті, а їх розмір є розумним.

Крім того, подання клопотання про відкладення судового засідання (п. 10 Акту) було обумовлено неможливістю бути присутнім у судовому засіданні представника відповідача - 2 у зв`язку з перебуванням його за кордоном.

Решту витрат на правову допомогу, суд вважає об`єктивно пов`язаними з розглядом даної справи; розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію відповідача - 2, зважаючи на пред`явлення позовних вимог про припинення порушення прав інтелектуальної власності.

Таким чином, за результатами розгляду справи витрати відповідача - 2 на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами на загальну суму 2 375 доларів США (66 761,25 грн.).

Доводи позивача про відсутність доказів витрачання адвокатом саме заявленого часу, суд відхиляє з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 та від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Заперечення позивача про те, що витрати на правову допомогу мають бути фактичними та підтверджуватися належними доказами, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

При цьому, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Нормами п. 25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, встановлено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Отже, подану відповідачем - 2, на підтвердження доказів оплати витрат на правничу допомогу адвоката, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 26.11.2020 на суму 125 230,05 грн., суд вважає належним доказом оплати таких витрат, оскільки в ній вказано, що Адвокатом Шаповалом Д.В. прийнято від ФОП Антоненка О.В. дану суму на виконання умов договору про надання правової допомоги № 22/02/19-01 від 22.02.2019р., додаткової угоди № 1 до нього та Акту наданих послуг № 1 від 10.11.2020р.

В той же час, суд враховує, що спір частково виник внаслідок неправильних дій відповідача № 2, оскільки під час розгляду справи по суті суд дійшов висновку, що ФОП Антоненко О.В. при продажі мобільного телефону Blackberry DTEK 60 використав позначення DTEK , яке є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг D.TEK за свідоцтвом України № 166794, що належить DTEK HOLDINGS LIMITED (ДТЕК ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД), без згоди позивача. Тобто, відповідачем - 2 було порушено права інтелектуальної власності DTEK HOLDINGS LIMITED.

За таких обставин, суд частково покладає на відповідача - 2 судові витрати на правову допомогу незалежно від результатів вирішення спору в розмірі 1 275 доларів США.

На позивача судом покладаються судові витрати відповідача - 2 на правову допомогу в розмірі 1 100 доларів США (аналіз позовної заяви та додатків до неї. Формування правової позиції по справі, п. 1 Акту, 500 доларів США; підготовка відзиву на позовну заяву, п. 2 Акту, 600 доларів США), що за офіційним курсом Національного банку України станом на день підписання Акту наданих послуг (28,11 грн за 1 долар США) становить 30 921,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача - 2 судовий збір, сплачений позивачем платіжним дорученням від 09.01.2019р. № 4 на суму 5 763,00 грн., в розмірі 1 921,00 грн. за розгляд однієї позовної вимоги немайнового характеру.

Згідно ч. 11 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, суд покладає на позивача обов`язок сплатити різницю судових витрат відповідачу - 2 в сумі 29 000,00 грн.

Згідно ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи вищевикладене, заява відповідача - 2 про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 123, 126, 127, 129, 221, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву фізичної особи - підприємця Антоненка Олександра Володимировича про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з DTEK HOLDINGS LIMITED (ДТЕК ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД) (код реєстрації в реєстрі компаній Кіпру 174860; місцезнаходження: Фемістоклі Дерві, 3, Джулія Хаус, Р.С. 1066, Нікосія, Кіпр (CY)) на користь фізичної особи - підприємця Антоненка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 29 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити в задоволенні решти вимог заяви фізичної особи - підприємця Антоненка Олександра Володимировича про розподіл судових витрат.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст додаткового рішення складено 07.12.2020р.

Суддя А.С.Сидоренко