Ухвала

від 16.11.2020 по справі 755/11454/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 755/11454/17

провадження № 61-16412 ск 20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 20 травня 2020 року та постанову Верховного Суду від 05 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України, третя особа - директор Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України Бровко Олександр Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України, третя особа - директор Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України Бровко О. О., про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України, третя особа - директор Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України Бровко О. О., про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково: поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера в Інституті хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України з 01 липня 2017 року; стягнуто з Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 149 958,58 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України на постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року касаційну скаргу Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України задоволено: постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасовано та залишено в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року.

06 листопада 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Верховного Суду від 20 травня 2020 року та постанову Верховного Суду від 05 серпня 2020 року, просивши визнати їх протиправними, нечинними та залишити в силі постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 листопада 2020 року, для розгляду справи визначено колегію суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.

Дослідивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Тобто вказаними нормами не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвали суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження та постанови суду касаційної інстанції.

Згідно із частиною третьою статті 419 ЦПК України постанова (ухвала) суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 20 травня 2020 року та постанову Верховного Суду від 05 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України, третя особа - директор Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України Бровко Олександр Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов