Постанова

від 03.12.2020 по справі 344/15840/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/15840/19

Провадження № 22-ц/4808/1300/20

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Горейко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю представника апелянта ОСОБА_1 , державного виконавця Боберського Р.П., представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, зобов`язання державного виконавця вчинити дії та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, за апеляційною скаргою Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену у складі судді Домбровської Г.В. 15 жовтня 2020 року в м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

29.05.2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберського Р.П., зацікавлена особа - Івано-Франківська міська рада, в якій, з урахуванням збільшених вимог, просив: визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Боберського Р.П. щодо не реагування на клопотання ОСОБА_2 від 22.05.2020 року, надіслане електронною поштою з електронним цифровим підписом, про перевірку виконання Івано-Франківською міською радою виконавчого провадження №62131154, за результатами якої - про звернення у правоохоронні органи з повідомленням про злочин; зобов`язати старшого державного виконавця Боберського Р.П. невідкладно виконати клопотання ОСОБА_2 від 22.05.2020 року, надіслане електронною поштою з електронним цифровим підписом, про перевірку виконання Івано-Франківською міською радою виконавчого провадження №62131154, за результатами якої - про звернення у правоохоронні органи з повідомленням про злочин; визнати протиправним невиконання старшим державним виконавцем Боберським Р.П. після відкриття виконавчого провадження дій, які він мав вчинити згідно ст.ст. 28, 56, 58 Закону України Про виконавче провадження з постановленням окремої ухвали щодо державного виконавця; визнати, що у виконавчому провадженні №62131154 старший державний виконавець Боберський Р.П. припустився триваючої до цього часу незаконної бездіяльності; скасувати постанову старшого державного виконавця Боберського Р.П. про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2020 року; зобов`язати старшого державного виконавця Боберського Р.П. за власний рахунок привести стан земельних ділянок з кадастровими номерами 2610100000:04:002:0333 та 2610100000:04:002:0334 до попереднього стану; зобов`язати старшого державного виконавця Боберського Р.П. скласти опис арештованого майна, передати його на відповідальне зберігання зберігачу та в разі необхідності звернутися у правоохоронні органи.

Скарга мотивована тим, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.09.2019 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення його позову до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради, заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровим номером 2610100000:04:002:0333, площею 0,0322 га, та з кадастровим номером 2610100000:04:002:0334, площею 0,0493 га, що перебувають у комунальній власності Івано-Франківської міської ради, а також накладено арешт на вищевказані земельні ділянки. Зазначена ухвала Івано-Франківською міською радою не виконується, на спірних земельних ділянках ведуться будівельні роботи. 20.05.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберським Р.П. відкрито виконавче провадження №62131154 з виконання вищевказаної ухвали про забезпечення позову. 22.05.2020 року ОСОБА_2 надіслав до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) електронною поштою з електронним цифровим підписом клопотання про перевірку виконання Івано-Франківською міською радою виконавчого провадження №62131154, на що відповіді не отримав. Крім того, старшим державним виконавцем Боберським Р.П. не виконано вимоги ст.ст. 28, 56, 58 Закону України Про виконавче провадження та неправомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Фактично ухвала про забезпечення позову виконана лише частково, оскільки її виконання полягало не лише у формальному внесенні до відповідного реєстру відомостей про арешт земельних ділянок, але й забороною будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками, що включає заборону будь-якого фізичного впливу на дані земельні ділянки. З наведених підстав скаржник просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.10.2020 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберського Р.П. щодо не розгляду клопотання ОСОБА_2 від 22.05.2020 року, надісланого електронною поштою з електронним цифровим підписом про перевірку виконання Івано-Франківською міською радою виконавчого провадження за №АСВП:62131154.

Зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберського Р.П. розглянути клопотання ОСОБА_2 від 22.05.2020 року, надіслане електронною поштою з електронним цифровим підписом про перевірку виконання Івано-Франківською міською радою виконавчого провадження за №АСВП:62131154, та прийняти за результатом такого розгляду відповідне рішення.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберського Р.П. про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2020 року ВП №62131154.

В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що Законом України Про виконавче провадження імперативно встановлено право учасника виконавчого провадження, зокрема стягувача, заявляти клопотання та обов`язок державного виконавця розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Відтак, бездіяльність старшого державного виконавця Боберського Р.П. щодо ненадання відповіді на клопотання ОСОБА_2 від 21.05.2020 року є протиправною.

Крім того, державний виконавець допустив вузьке тлумачення резолютивної частини ухвали про забезпечення позову, вважаючи, що повним її виконанням є винесення рішення про арешт спірних земельних ділянок, та не врахувавши, що заборона будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками означає не лише відчуження земельних ділянок, а також і інші дії, пов`язані із фізичним впливом на дані земельні ділянки. Тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є передчасною та підлягає скасуванню.

Не погодившись з ухвалою суду в частині задоволених вимог скарги, Івано-Франківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що розглядаючи скаргу ОСОБА_2 , суд допустив до участі у справі представника скаржника ОСОБА_3 , який не має статусу адвоката, не є законним представником ОСОБА_2 , а діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Крім того, суд прийняв до розгляду подану ОСОБА_3 додаткову скаргу від 12.09.2020 року, яку останній просив розглядати разом зі скаргою ОСОБА_2 . Оскільки дана цивільна справа не визнавалася судом малозначною з мотивів незначної складності, то допуск до справи представника по довіреності, який не має статусу адвоката, суперечить положенням пп. 11 п. 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України та положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України.

Також апелянт зазначає, що заява ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову була мотивована тим, що невжиття таких заходів унеможливить виконання рішення суду, оскільки існує ризик того, що за час розгляду справи в суді відповідач зможе незаконно відчужити або передати вищезазначені земельні ділянки. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.09.2019 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, а ухвалою від 07.05.2020 року ОСОБА_2 та його представнику відмовлено в роз`ясненні ухвали про забезпечення позову з тих підстав, що дана ухвала є чіткою, зрозумілою і ясною, а також не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо розуміння та відповідає вимогам щодо судового рішення. Тому тлумачення суду в оскаржуваній ухвалі, що такий захід забезпечення позову, як заборона будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками, означає не лише відчуження земельних ділянок, а також і інші дії, пов`язані із фізичним впливом на дані земельні ділянки, є безпідставним та суперечить правовій природі та змісту вказаного заходу забезпечення позову.

Крім того апелянт вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про незаконність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2020 року, оскільки на виконання ухвали Івано-Франківського міського суду від 04.09.2020 року старшим державним виконавцем Боберським Р.П. 20.05.2020 року було відкрито виконавче провадження №62131154. Цього ж дня старший державний виконавець Боберський Р.П. виніс постанову про арешт спірних земельних ділянок, на підставі якої до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесено відповідні записи про обтяження даних земельних ділянок арештом. За таких обставин ані власник, ані інші особи не можуть відчужити, отримати у власність чи користування спірне нерухоме майно. Таким чином, вчинивши всі передбачені законом дії, наклавши арешт на спірні земельні ділянки, державний виконавець виконав ухвалу про забезпечення позову та правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

З наведених підстав апелянт просить ухвалу суду першої інстанції в частині задоволених вимог скарги скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні таких вимог відмовити.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 електронною поштою подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечив та вказав, що дана скарга жодним чином не спростовує правильності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали та не погіршує становище Івано-Франківської міської ради.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберський Р.П. погодився з доводами апеляційної скарги. Вважав апеляційну скаргу обґрунтованою і просив про її задоволення. Зауважив, що ним було подано апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу, проте, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про усунення недоліків та несплатою судового збору, апеляційна скарга вважалась неподаною та повернута йому.

Представник заявника доводи апеляційної скарги заперечив, вважав їх безпідставними, а ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвала Івано-Франківського міського суду від 15.10.2020 року в частині відмовлених вимог скарги ОСОБА_2 сторонами не оскаржується, а тому в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідившиматеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.09.2019 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради.

Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0333, площею 0,0322 га, та з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0334, площею 0,0493 га, що перебувають у комунальній власності Івано-Франківської міської ради (номери записів про право власності: 30159433 та 30159646), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до завершення строків визначених ст. 158 ЦПК України.

Накладено арешт на вищевказані земельні ділянки (а.с. 73-75).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.10.2019 року та постановою Верховного Суду від 24.02.2020 року вищевказану ухвалу Івано-Франківського міського суду від 04.09.2019 року залишено без змін.

На виконання цієї ухвали старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберським Р.П. 20.05.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62131154 (а.с. 101-102 в т. 2).

Постановою про арешт майна боржника від 20.05.2020 року старшим державним виконавцем Боберським Р.П. накладено арешт на нерухоме майно:

1)земельну ділянку 2610100000:04:002:0333, площею (га): 0.0322, реєстраційний/кадастровий номер 2610100000:04:002:0333;

2)земельну ділянку 2610100000:04:002:0334, площею (га): 0.0493, реєстраційний/кадастровий номер 2610100000:04:002:0334,

що належить боржнику Івано-Франківській міській раді Івано-Франківської області (а.с. 104-105 в т. 2).

Також 20.05.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна були внесені відповідні записи про обтяження даних земельних ділянок арештом (а.с. 109-118 в т. 2).

26.06.2020 року старшим державним виконавцем Боберським Р.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 124-126 в т. 2).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 зазначеної статті визначено обов`язки державного виконавця, в тому числі розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Наведеному обов`язку державного виконавця кореспондує право сторони виконавчого провадження, зокрема стягувача, заявляти клопотання (ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження ).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 21.05.2020 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) електронною поштою надійшло клопотання ОСОБА_2 про перевірку виконання виконавчого провадження №62131154, за результатами якої - звернення у правоохоронні органи з повідомленням про злочин, в якій стягувач просив невідкладно здійснити виїзд на адресу: АДРЕСА_1 , та вчинити відповідні дії з метою недопущення невиконання ухвали суду про забезпечення позову.

Жодної відповіді з приводу даного клопотання ОСОБА_2 не отримав, у зв`язку з чим звернувся в суд з даною скаргою.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Врахувавши наведені обставини та положення закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги в цій частині.

Також правильним є і висновок суду першої інстанції про скасування постанови старшого державного виконавця Боберського Р.П. про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2020 року.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі скарги ОСОБА_2 , така мотивована тим, що Івано-Франківською міською радою не виконується ухвала Івано-Франківського міського суду від 04.09.2019 року про забезпечення позову, а саме з 05.05.2020 року за вказівкою службових осіб відповідача на спірних земельних ділянках розпочато риття котлованів, знесено гараж скаржника, з якого фактично викрадено будівельні інструменти та механізми, знищено багаторічні плодові дерева, знесено огорожу, частково знищено газопровід, по якому поступав природній газ для побутових потреб скаржника. Саме з даного приводу ОСОБА_2 і звернувся з клопотанням невідкладно здійснити виїзд на зазначені земельні ділянки з відповідним реагуванням.

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачена можливість забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_2 оспорив право власності Івано-Франківської міської ради на спірні земельні ділянки.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.09.2019 року забезпечено позов ОСОБА_2 в тому числі і шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0333, площею 0,0322 га, та з кадастровим номером земельної ділянки 2610100000:04:002:0334, площею 0,0493 га, що перебувають у комунальній власності Івано-Франківської міської ради та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до завершення строків визначених ст. 158 ЦПК України.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що закінчуючи виконавче провадження з виконання вищевказаної ухвали Івано-Франківського міського суду, державний виконавець допустив вузьке тлумачення резолютивної частини даної ухвали, вважаючи, що її повним виконанням є винесення рішення про арешт спірних земельних ділянок, оскільки поняття розпорядження означає не лише відчуження земельних ділянок, а також і інші дії, пов`язані з фізичним впливом на дані земельні ділянки.

Твердження апелянта про те, що такі висновки суду першої інстанції є безпідставними та суперечать правовій природі та змісту вказаного заходу забезпечення позову, не приймаються апеляційним судом до уваги, виходячи з наступного.

У законодавстві України відсутнє легальне визначення права розпорядження земельними ділянками. Однак, в доктрині Цивільного права усталилося розуміння права розпорядження як юридично забезпеченої можливості визначати подальшу долю речі шляхом вчинення щодо неї юридичних актів. Право розпорядження земельними ділянками має певні особливості. Законодавством передбачені: особливі правила відчуження земельних ділянок; особливі правила надання земельних ділянок в користування; особливі правила щодо обмеження та обтяження права власності за волею власника; особливий порядок зміни цільового призначення земельних ділянок; пошкодження чи знищення земельних ділянок заборонене.

З огляду на викладене помилковим є твердження апелянта, що забезпечення у спосіб заборонити вчиняти дії по розпорядженню земельними ділянками та накладення арешту на земельні ділянки охоплюються одним змістом: заборонити відчуження земельних ділянок.

З урахуванням викладеного також безпідставними є доводи апелянта про необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо незаконності постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2020 року.

Не заслуговують на увагу і посилання апелянта, що розглядаючи скаргу ОСОБА_2 , суд допустив до участі у даній справі представника скаржника ОСОБА_3 , який не має статусу адвоката, не є законним представником ОСОБА_2 , а діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, що суперечить положенням пп. 11 п. 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України та положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України, оскільки в силу ч. 3 ст. 376 ЦПК України, якою визначені порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції і ухвалення нового судового рішення, наведена обставина не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: В.Д. Фединяк

І.О. Максюта

Повний текст постанови складено 07 грудня 2020 року