Постанова

від 25.11.2020 по справі 914/1958/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. Справа №914/1958/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Желіка М.Б.

Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Коміна б/н від березня 2020 (вх. № 01-05/1162/20 від 24.03.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 (повний текст рішення складено 28.02.2020, м. Львів, суддя Горецька З.В.)

у справі № 914/1958/19

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Коміна , м. Київ

до відповідача-1: Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Периметр , м. Львів

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Модрина , м. Львів

про усунення перешкод в користуванні власністю

та за зустрічним позовом: Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Коміна , м. Київ

про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Коміна на користь Львівської обласної ради нежитлове приміщення загальною площею 157,9 кв. м. та про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Коміна на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення загальною площею 157,9 кв. м., здійснену державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (номер запису про право власності 27856930 від 07.09.2018 року, форма власності: приватна) із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За участю представників:

від позивача: Галаса Ж.Т. - ордер серії ВС № 1040967 від 13.10.2020;

від відповідача-1: Мельник А.І. - довіреність № 01-вих-7 від 13.01.2020;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Коміна звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Периметр та Товариства з обмеженою відповідальністю Модрина про усунення перешкод в користуванні приміщеннями площею 157,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, шляхом припинення використання нежитлового приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником спірних приміщень, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні приміщеннями. Позивач стверджує, що враховуючи відсутність у Львівської обласної ради права власності на нежитлові приміщення площею 157,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, останній неправомірно передав спірні приміщення в оренду ТзОВ Периметр та ТзОВ Модрина .

Також, Львівська обласна рада звернулась до суду у даній справі із зустрічною позовною заявою до ТзОВ Коміна про витребування нежитлового приміщення загальною площею 157,9 кв. за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 та про скасування державної реєстрації права власності.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Львівська обласна рада, як власник майна, не приймала жодного рішення про відчуження нежитлових приміщень площею 157,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 у даній справі в задоволені первісного позову ТзОВ Коміна до Львівської обласної ради, ТзОВ Периметр та ТзОВ Модрина про усунення перешкод в користуванні власністю - відмовлено. Зустрічний позов Львівської обласної ради задоволено. Суд виніс рішення, яким:

- скасував державну реєстрацію права власності ТзОВ Коміна на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 157,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, здійснену державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (номер запису про право власності 27856930 від 07.09.2018, форма власності: приватна) із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

- витребував у ТзОВ Коміна на користь Львівської обласної ради нежитлове приміщення загальною площею 157,9 кв. м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1010250846101).

Не погоджуючись з даним рішення суду ТзОВ Коміна подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 скасувати прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити, а в зустрічному - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з відомостей, що містяться в державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, первинну державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна по сул. Січових Стрільців,3 у м. Львові пл. 157,9 кв.м. здійснено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О.І. за ОСОБА_1 - 26.08.2016, на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації № 237 від 04.04.1996. Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що така реєстраціє є незаконною, оскільки станом на 1996 р. не існувало такого органу Виконавчого комітету Галицької районної державної адміністраціїї Львівської міської ради народних депутатів є необґрунтованими.

Апелянт зазначає, що задоволення зустрічного позову у даній справі про витребування приміщень у добросовісного набувача призведе до порушення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено вимогу ТзОВ Коміна щодо застосування строків позовної давності у даній справі.

Львівською обласною радою подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-04/5278/20 від 16.02.2020, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновки місцевого господарського не спростовує.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Згідно реєстраційного посвідчення Львівського обласного державного комунального БТІ та ЕО від 24.03.2000 № 008900 будинок у м. Львові по вул. Січових Стрільців, 3 зареєстровано на праві обласної комунальної власності за Фондом комунального майна Львівської обласної державної адміністрації на підставі ухвали Х-ої сесії І-го демократичного скликання за № 236 від 04.06.1992.

Згідно із витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6958482 від 08.04.2005, виданого обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки право власності на будинок в цілому за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 зареєстровано за Львівською обласною радою на підставі ухвали Львівської обласної ради народних депутатів №236 від 04.06.1992.

07.09.2018 державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, на підставі протоколу загальних зборів ТзОВ Коміна №1/170818 від 17.08.2018 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.08.2018, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності та зареєстровано за позивачем за первісним позовом право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 157,9 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1010250846101.

Сторони у даній справі стверджують, що майно вибуло із власності Львівської обласної ради 26.08.2016, оскільки первинну державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, пл. 157,9 кв. м. здійснено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О. І. за ОСОБА_1 на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації №237 від 04.04.1996.

Однак, згідно з інформації Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (лист № 31-2918 від 29.05.2018), згадане розпорядження в архівних матеріалах адміністрації відсутнє. Водночас, в районній адміністрації зареєстроване розпорядження голови районної адміністрації №237 від 11.03.1996 Про підготовку і проведення призову громадян 1969-1978 років народження на строкову військову службу весною 1996 року .

Згідно договору поділу нерухомого майна від 25.11.2015 (посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В. Є.) Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, ПП Фірма Магнолія , ПП Деміус , ТОВ ІВ Христина , ТОВ Речник та ОСОБА_2 є співвласниками нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, пл.2744,9 кв.м. (будівля літ. 4-А ).

Так, відповідно п. 1.8.1. вищезазначеного договору нежитлові приміщення третього поверху, зокрема, №106 (16,4 кв. м.), №107 (10,0 кв. м.), №108 (6,6 кв. м.), №109 (7,8 кв. м.), №110 (25,4 кв. м.), №111 (23,8 кв. м.), №112 (20,6 кв. м.), №113 (7,9 кв. м.), №114 (10,6 кв. м.), №115 (5,3 кв. м.), №116 (7,0 кв. м.), №117 (11,6 кв. м.), №118 (4,9 кв. м.) загальною площею 157,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві власності Львівській обласній раді.

Львівською обласною радою було надано в оренду спірний об`єкт ТзОВ Модрина та ТзОВ Периметр , що підтверджується договорами оренди № 30/16 від 06.04.2016; 27/16 від 01.04.2016.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на підставі договору від 05.09.2016 відчужено спірні приміщення ОСОБА_3 , який в подальшому 22.09.2016 вніс такі до статутного капіталу ТзОВ ФМС Торг . 22.09.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на спірний об`єкт нерухомого майна та які в подальшому на підставі протоколу загальних зборів №1/170818 від 17.08.2018 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.08.2018 передали до статутного капіталу ТОВ Коміна .

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Щодо зустрічних позовних вимог.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод /1950р./ ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р.№475/97ВР, зокрема, ст.1 Першого протоколу до неї /1952р./ передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу,який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Серед способів захисту цивільних права та інтересів законодавець визначає - відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують інтереси інших осіб та інтересів суспільства.

Одним із таких засобів захисту порушеного права є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Ч. 1 ст. 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України є абсолютним та не передбачає винятків.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18) відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення ) означає, що власник волю на відчуження не виявляв.

Судом встановлено, що спірний об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності Львівської обласної ради, що підтверджується реєстраційним посвідченням Львівського обласного державного комунального БТІ та ЕО від 24.03.2000 № 008900, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6958482 від 08.04.2005.

Також, судом встановлено, що згідно п. 1.8.1.договору поділу нерухомого майна від 25.11.2015 (посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В. Є.) нежитлові приміщення третього поверху, зокрема, №106 (16,4 кв. м.), №107 (10,0 кв. м.), №108 (6,6 кв. м.), №109 (7,8 кв. м.), №110 (25,4 кв. м.), №111 (23,8 кв. м.), №112 (20,6 кв. м.), №113 (7,9 кв. м.), №114 (10,6 кв. м.), №115 (5,3 кв. м.), №116 (7,0 кв. м.), №117 (11,6 кв. м.), №118 (4,9 кв. м.) загальною площею 157,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності Львівській обласній раді.

Згідно зі ст. 13 та ч.1 ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316-319, 321, 324, 327 ЦК України право власності в цілому є непорушним. А відтак, власник, якщо інше не встановлено законом, може у повному обсязі та на власний розсуд здійснювати своє право власності.

Реалізуючи своє право, Львівською обласною радою було надано в оренду спірний об`єкт ТзОВ Модрина та ТзОВ Периметр (договори оренди № 30/16 від 06.04.2016; 27/16 від 01.04.2016).

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2016 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О. І. було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, пл. 157,9 кв. на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації №237 від 04.04.1996 . В подальшому, 07.09.2018 на підставі протоколу загальних зборів №1/170818 від 17.08.2018 ТзОВ Коміна та акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.08.2018 державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області прийнято рішення про державну реєстрацію права власності та зареєстровано за ТзОВ Коміна право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 157,9 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1010250846101.

Згідно інформації Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (лист № 31-2918 від 29.05.2018), розпорядження Галицької районної державної адміністрації №237 від 04.04.1996 в архівних матеріалах адміністрації відсутнє. Водночас, в районній адміністрації зареєстроване розпорядження голови районної адміністрації за №237 від 11.03.1996 Про підготовку і проведення призову громадян 1969-1978 років народження на строкову військову службу весною 1996 року .

При цьому, власник спірного приміщення Львівська обласна рада згоди на відчуження спірних приміщень не надавала, не видавалося відповідне розпорядження і не реєструвалося реєстраційне посвідчення.

Враховуючи те, що спірні нежитлові приміщення належать Львівській обласні раді, яка свою волю на їх вибуття не давала, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, про задоволення зустрічного позову в частині витребування нерухомого майна від останніх його набувачів , що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що Львівська обласна рада не довела факту того, що спірні приміщення до моменту їхньої державної реєстрації за гр. ОСОБА_1 були зареєстровані за Львівською обласною радою.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, державна реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_1 проведена з порушенням вимог ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", (якою встановлено підстави для державної реєстрації прав), оскільки була здійснена на підставі розпорядження Галицької районної державної адміністрації Львівської міської ради від 04.04.1996 №237, якого не існує, що в свою чергу в подальшому потягло неправомірність передачі таких приміщень у власність ТзОВ Коміна .

А відтак, державна реєстрація права власності на спірне майно за ТзОВ Коміна , також, проведена з порушенням вимог ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності за ТзОВ Коміна на об' єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 157,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (номер запису про право власності 27856930 від 07.09.2018, форма власності: приватна) із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідачем за зустрічним позовом у суді першої інстанції було подано клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки на думку останнього про факт порушення прав шляхом вибуття з власності спірних приміщень Львівська обласна рада мала дізнатися у 1996 році, коли було прийняте розпорядження Галицької районної державної адміністрації № 237 від 04.04.1996. Відтак, відповідач стверджує, що Львівська обласна рада пропустила строк позовної давності. Проте, суд зауважує, що ТзОВ Коміна не подано доказів існування та наявності розпорядження Галицької районної державної адміністрації № 237 від 04.04.1996 року, відтак неможливим є дізнатися про порушення прав у 1996 році із неіснуючого документа.

Водночас суд зазначає, що на території м.Львова є Галицька районна адміністрація (така назвала була і в 1996 році), а не Галицька районна державна адміністрація . З відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради зареєстрована 16.09.1994.

За інформацією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 29.05.2018 № 31-2918, районна адміністрація не приймала і не видавала розпорядження № 237 від 04.04.1996.

А відтак, твердження відповідача за зустрічним позовом (апелянта), що Львівській обласні раді у 1996 році було відомо про порушення її прав щодо вибуття з власності спірних приміщень, судом оцінюються критично.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що Львівською обласною радою не пропущено строк позовної давності у даній справі.

Враховуючи те, що судом встановлено факт незаконного вибуття спірного приміщення з володіння відповідача 1 за первісним позовом (Львівської обласної ради), відтак, вимоги позивача за первісним позовом про усунення перешкод в користуванні належним обласні раді майном, задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Коміна б/н від березня 2020 року (вх. № 01-05/1162/20 від 24.03.2020) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2020 у справі № 914/1958/19 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.12.2020.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Мирутенко О.Л.