Ухвала

від 07.12.2020 по справі 922/2998/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"07" грудня 2020 р. Справа № 922/2998/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.,

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Київ (вх.№1690Х/3),

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 (повний текст від 31.03.2020) у справі №922/2998/16 (суддя Яризько В.О.),

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-розрібний ринок "Жуляни", м. Харків,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прано Інвест", м.Харків,

про банкрутство,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Девелопмент Інвест Альянс" про визнання переможцем аукціону та зобов`язання укласти договори купівлі-продажу (вх. №161/20 від 21.01.2020).

Задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про зобов`язання ліквідатора здійснити продаж майна забезпеченому кредитору (вх. №131/20 від 15.01.2020).

Зобов`язано ліквідатора ТОВ "Прано Інвест" - арбітражного керуючого Сасіну Катерину Олексіївну здійснити продаж забезпеченому кредитору ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" майна боржника, що є забезпеченням вимог ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", не проданого з другого повторного аукціону, шляхом складання та передачі ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" протоколу про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою ціною другого повторного аукціону, акту про придбання майна на аукціоні та укладення з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договору купівлі-продажу майна боржника, а саме:

- земельної ділянки загальною площею 1,7908 га, кадастровий номер 3223186801:13:009:0084, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- земельної ділянки загальною площею 1,8008 га, кадастровий номер 3223186801:13:011:0027, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- земельної ділянки загальною площею 4,7948 га, кадастровий номер 3223186801:13:009:0089, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- земельної ділянки загальною площею 3,5576 га, кадастровий номер 3223186801:13:009:0086, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16 та передати справу на розгляд Господарського суду Харківської області.

Одночасно, апелянт звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, з посиланням на те, що передбачений ГПК України строк на апеляційне оскарження був пропущений через заборони та обмеження, впроваджені на території України у зв`язку з карантином.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі № 922/2998/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

13.11.2020 на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2020, до якого додано докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020, у зв`язку із відпусткою головуючого судді Слободіна М.М. здійснено повторний розподіл судової справи №922/2998/16 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.

За наслідком дослідження матеріалів справи та апеляційної скарги, судом встановлено, що в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 (головуючий суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І.) не було розглянуто клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16 та не встановлювались обставини поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції розглянув клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, встановив його необґрунтованість та ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16 та надання належних доказі на підтвердження зазначених в заяві обставин (за наявності); крім того, роз`яснено ОСОБА_1 про наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом.

02.12.2020 на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.03.2020) у справі №922/2998/16.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала постановлена 26.03.2020, а її повний текст складено 31.03.2020, відтак, останній день для подання апеляційної скарги на вказане судове рішення - 10.04.2020.

Водночас, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", зокрема, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, строк, наданий скаржнику для подання апеляційної скарги продовжений відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, є таким, що закінчився 06.08.2020 як визначено наведеними законодавчими положеннями.

Апеляційна скарга на вказану ухвалу відповідно до штампу відділення поштового зв`язку "Укрпошта" здана для відправлення 13.10.2020, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в тексті апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 не був залучений до участі у розгляді заяв ТОВ "Девелопмент Інвест Альянс" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до банкрута, та відповідно не отримував ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020. Разом з тим з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211). Також апелянт в обґрунтування підстав поновлення строку посилався на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким було внесено доповнення в розділ IV "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України щодо продовження процесуальних строків на час дії такого карантину.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2020 ОСОБА_1 вже звертався до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 вказану скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що заявником апеляційної скарги, в порушення вимог ч. 3 ст. 258 ГПК України, не додано до апеляційної скарги докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідному розмірі. При цьому, заявнику апеляційної скарги було встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання відповідних доказів до суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Вказана ухвала суду від 14.08.2020 відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.200, т.23) отримана заявником - 19.08.2020 .

За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_1 щонайменш з 02.07.2020 був обізнаним про існування оскаржуваної ухвали від 26.03.2020 та вже 19.08.2020 мав об`єктивну можливість виправити недоліки поданої апеляційної скарги, яка повернута ухвалою апеляційного суду від 14.08.2020.

З даною апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 13.10.2020, при цьому зазначаючи про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку із введенням Кабінетом Міністрів України карантинних та протиепідемічних заходів в країні, а також через внесення змін до ГПК України в частині продовження процесуальних строків на період дії такого карантину.

Відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас згідно з п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які було продовжено відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, установлених цим Законом.

Наведений Закон набув чинності 17.07.2020, у зв`язку з чим, у разі відсутності заяви про продовження процесуального строку, останнім днем цього строку вважається 06.08.2020.

При цьому будь-яких заяв або клопотань про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, згідно з п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не подано.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Враховуючи встановлені обставини, а також наведені приписи законодавства, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 17.11.2020, якою залишено апеляційну скаргу бер руху, визнав необґрунтованим заявлене клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржник не зазначив жодних причин та не надав жодних доказів на підтвердження обставин, що зумовили неможливість або утруднення для подання апеляційної скарги після закінчення 20-денного строку, встановленого п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, а також заявник не доводить що саме стало наслідком пропуск строку на апеляційне оскарження майже на 2 місяці після отримання апеляційної скарги (19.08.2020), яка повернута заявнику ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2020.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, судом встановлено заявнику строк та роз`яснено про його право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16 та належних доказі на підтвердження зазначених в заяві обставин (за наявності)

На виконання вимог ухвали суду від 17.11.2020, від ОСОБА_1 у встановлений судом строк надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка аргументована тим, що постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 та від 26.08.2020 №760 запроваджено заборони, які ускладнюють робочий процес, унеможливлюють вчинення певних дій, зокрема, самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації. Заявник зазначає, що в період з 04.08.2020 по 21.08.2020 він перебував за кордоном, що підтверджується наявними в закордонному паспорті відмітками митної служби. При цьому після повернення з подорожі через погіршення свого самопочуття та підозру на зараження COVID-19, яке також було у членів його родини, ОСОБА_1 був змушений тривалий час дотримуватись режиму самоізоляції. На думку апелянта, вказані вище обмеження щодо пересування і перебування на самоізоляції є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що наведені в ній підстави та надані скаржником докази не свідчать про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та про поважність причин пропуску строку на оскарження судового рішення, враховуючи наступне.

Зі змісту ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у тому числі що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Отже, заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на апеляційне оскарження. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Слід зауважити, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Як вже зазначалось, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2020, якою повернуто вперше подану апеляційну скаргу, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.200, т.23) отримана заявником - 19.08.2020. Отже, саме з цього часу ОСОБА_1 мав право оперативно виправити недоліки апеляційної скарги та повторно звернутись до суду апеляційної інстанції у встановленому законом порядку.

Заявник зазначає про перебування в період з 04.08.2020 по 21.08.2020 за кордоном, що підтверджує відмітками митної служби в закордонному паспорті. В подальшому він був вимушений перебувати на самоізоляції через погіршення свого самопочуття та підозру на зараження COVID-19, яке також було у членів його родини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний2вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Пунктом 10 вказаної Постанови КМУ передбачено, що на території України на період дії карантину забороняється, зокрема:

1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи;

3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;

Згідно п. 18 цієї Постанови КМУ самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

Крім того, відповідно до п.п. 19, 21 постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 з метою протидії поширенню COVID-19 та моніторингу самоізоляції використовується система, до якої вноситься інформація про осіб, які потребують самоізоляції (електронний сервіс "Дій вдома" Єдиного державного веб-порталу електронних послуг).

Така інформація стосовно осіб, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації, про перелік осіб, які мали контакт з пацієнтом із підтвердженим випадком COVID-19, вноситься лікуючим лікарем, а стосовно осіб, які мали контакт з пацієнтом із підтвердженим випадком COVID-19 та несуть ризик поширення хвороби, - працівниками державних установ Міністерства охорони здоров`я епідеміологічного профілю.

Разом з тим, наведені скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи не підтверджені жодним належним та допустимим доказами у розумінні ст. 76 - 77 ГПК України, з яких було б можливо встановити обставини дійсного перебування ОСОБА_1 та члені його родини на лікарняному або на самоізоляції.

Як свідчать досліджені судом матеріали, скаржником не надано суду жодного документу підтверджуючого звернення до медичних установ, наявності симптомів як у самого ОСОБА_1 , членів його родини, так і у осіб, з якими він міг контактувати. Також не надано доказів на підтвердження того, що стосовно ОСОБА_1 була внесена інформація як про особу, яка потребує самоізоляції, відповідно до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641.

Крім того, щодо посилання скаржника на перебування на самоізоляції як на поважність причини пропуску строку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що самоізоляції спрямована, не на повне ізолювання від зовнішнього світу, а на утримання осіб, щодо яких є підозра на захворювання або які хворіють в легкій формі від прямого (особистого) контакту з іншими особами. Водночас така ізоляція за своїм змістом не обмежує осіб в можливості реалізувати процесуальні права сторін дистанційними засобами зв`язку, зокрема, апелянт не був позбавлений можливості звернутись до суду з апеляційною скаргою в електронному вигляді, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", факсом або дистанційними засобами зв`язку (засобами кур`єрської доставки).

Суд також зазначає, що згідно п. 22 Постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19. Строк самоізоляції становить 14 днів для осіб , які:

мали контакт із хворим на COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування, з моменту контакту із хворим;

здійснили перетин державного кордону та проходять самоізоляцію з використанням системи через мобільний додаток, з моменту перетину державного кордону.

Згідно положень п. 23 цієї Постанови зобов`язання щодо самоізоляції припиняється автоматично після закінчення строку самоізоляції або з інших підстав, установлених цією постановою.

Установлений строк самоізоляції може бути змінено відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я особами, визначеними абзацами третім - п`ятим пункту 21 цієї постанови.

Посилаючись на перебування на самоізоляції в період з 21.08.2020 (після прибуття з закордону) по 13.10.2020 (дата звернення з апеляційною скаргою), тобто всього 53 дні, апелянт не зазначає та не надає доказів на підтвердження того, чому саме виникла об`єктивна необхідність перебувати на самоізоляції поза межами строків, встановлених п. 22 Постанови КМУ від 22.07.2020 №641, а також документально не підтверджує підстави та необхідність зміни строків самоізоляції, в той час як таке рішення може бути прийняте тільки лікуючим лікарем.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру" адвокат здійснює такий вид діяльності як представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В свою чергу апелянтом не зазначено будь-яких обґрунтованих причин неможливості представництва його інтересів в суді адвокатом, у зв`язку з чим не підтверджено необхідність та неможливість своєчасного самостійного подання апеляційної скарги. У даному випадку можливість скористатись послугами адвоката залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб`єктивний характер, а не пов`язана з об`єктивними перешкодами.

Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не дають підстав для висновку, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Колегія суддів апеляційної інстанції повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Суд апеляційної інстанції вважає заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованою, оскільки саме лише посилання на існування карантину та перебування на самоізоляції, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження як об`єктивної неможливості своєчасної реалізації процесуальних прав, так і взагалі зазначених в заяві обставин (самого перебування на карантині), не може вважатись, поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому ст. 261 ГПК України.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16.

Керуючись ст.ст. 234, 260, 261 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 у справі №922/2998/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Додаток: на адресу скаржника - апеляційна скарга (вих. б/н від 13.10.2020) на 7 арк., додані до неї документи на 4 арк. та поштовий конверт.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Л.М. Здоровко