Рішення від 24.11.2020 по справі 908/3586/19

номер провадження справи 4/17/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 Справа № 908/3586/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Концерну Міські теплові мережі , (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; адреса для листування: 69071, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)

до відповідача Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 , (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206 )

про стягнення 2215343,41 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.,

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представники сторін:

від позивача - Білоус Д.С., довіреність № 657/20-19 від 19.11.2019;

від відповідача - Алейнікова Т.В., довіреність № 1 від 13.01.2020;

від третьої особи - Савченко А.В., довіреність № 05/01/01-10 від 13.01.2020;

Господарським судом Запорізької області розглядається справа № 908/3586/19 за позовом Концерну Міські теплові мережі , м. Запоріжжя до Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 , м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 2215343,41 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, в тому числі 2114394,73 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 47013,86 грн. інфляційних втрат та 53934,82 грн. 3 % річних.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 267.12.2019 справу № 908/3586/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2020 після усунення недоліків прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3586/19, присвоєно справі номер провадження справи 4/17/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2020 до участі у справі № 908/3586/19 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/3586/19 до 27.04.2020, відкладено підготовче судове засідання на 14.04.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/3586/19, продовжено строк початку розгляду справи по суті на строк дії карантину.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.10.2020 розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 03.11.2020.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.11.2020, про що зазначено в протоколі судового засідання від 03.11.2020.

В судовому засіданні 24.11.2020 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.11.2020 позивачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи № 908/3586/19 на іншу дату у зв`язку із запровадженням на території м. Запоріжжя червоного рівня епідеміологічної небезпеки у зв`язку із поширенням коронавірусу COVID-19.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду, дослідивши матеріали справи № 908/3586/19, заслухавши думку представників відповідача і третьої особи з приводу заявленого позивачем клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 на усій території України установлено карантин. На засіданні уряду 20 травня 2020 Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження дії карантину до 22 червня 2020. В подальшому строк дії карантину продовжувався і наразі триває дл 31.12.2020.

Разом з тим, з 11.05.2020 скасована частина обмежувальних заходів та впроваджено низку пом`якшень, зокрема, дозволено проведення певних заходів за умови дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних норм, діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів тощо. З 22 травня 2020 дозволяються регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні з дотриманням також певних санітарних та протиепідемічних норм..

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не довів неможливості розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.11.2020, а тому не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 24.11.2020.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на норми ст., ст. 11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст., ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, норми Законів України Про теплопостачання , Про житлово-комунальні послуги , положення Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: відповідно до Статуту Концерну Міські теплові мережі основною метою діяльності позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією,одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут. Позивач здійснює постачання теплової енергії в гарячій воді до нежитлових приміщень, які були передані відповідачеві згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 439/9 від 21.09.2018 Про передачу майна комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 . Як зазначає позивач, всупереч приписам Закону України Про теплопостачання та Правил користування тепловою енергією між відповідачем та Концерном МТМ відсутній договір щодо постачання теплової енергії. Проте, позивач у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року та в листопаді 2019 року здійснював відпуск теплової енергії до нежитлових приміщень, які знаходяться у господарському віданні КП ВРЕЖО № 7 . Нарахування за спожиті послуги з централізованого опалення з листопада 2018 року здійснювалося на особовий рахунок № 204215. Таким чином, у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року та в листопаді 2019 року відповідачу постачалась теплова енергія на загальну суму 2664394,73 грн., яка повинна бути оплачена відповідачем в силу приписів ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги . За спірний період відповідачем здійснена оплата за надані послуги на загальну суму 550000,00 грн. Таким чином, на теперішній час заборгованість відповідача за відпущену протягом спірного періоду теплову енергію становить 2114394,73 грн. Через порушення КП ВРЕЖО № 7 обов`язку щодо своєчасної і повної оплати фактично спожитої теплової енергії за спірний період відповідно до вимог чинного законодавства Концерном МТМ відповідачу нараховані 3 % річних в сумі 53934,82 грн. та інфляційні втрати в сумі 47013,86 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 2114394,73 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 53934,82 грн. 3 % річних і 47013,86 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, письмових поясненнях. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем вказано, що ним здійснюється постачання енергії в гарячій воді в нежитлові приміщення, що знаходяться в господарському віданні відповідача відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 439/9 від 21.09.2018 та прийняті відповідачем згідно актів приймання-передачі нерухомого майна. При цьому, Акти містять близько 1415 об`єктів нерухомого майна по всім районам м. Запоріжжя, та які з цих приміщень саме прийняті в господарське відання з боку відповідача позивачем не зазначено. Більш того, 80-90 % приміщень з цих списків знаходяться у користуванні третіх осіб, які прийняли на себе зобов`язання щодо оплати комунальних послуг відповідно до умов укладених договорів оренди або позички, по яким орендодавцем виступає орган управління майном - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, а відповідач - балансоутримувачем. Відповідач зазначив, що КП ВРЕЖО №7 не є кінцевим споживачем послуг з теплопостачання в розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги тих приміщень, які зазначені в переліку проекту договору позивача; право господарського відання не оформлено за жодним приміщенням, зазначеним у позові за відповідачем в установленому Законом порядку; позовна заява не містить детального розрахунку нарахованих сум, а при перевірці виявилось значне завищення вартості поставленої теплової енергії; між сторонами відсутні договірні відносини; позивачем не надані докази фактичного надання послуги з опалення. Крім того, відповідач просить суд прийняти до уваги, що відповідно до наданих позивачем розрахунків вбачається, що теплове навантаження на спірні приміщення позивачем розраховано не пропорційно до загальної площі об`єктів. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить і на відповідачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальній організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Посилання Відповідача на те, що лише власник (орендар) нежитлового приміщення повинен сплачувати вартість наданих послуг з централізованого опалення є безпідставними, оскільки п. 1 Правил № 630 чітко встановлено регулювання відносин між виконавцем надання житлово-комунальних послуг і фізичною та юридичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення. Зазначив, що нарахування за послуги з централізованого опалення, надані відповідачу, Концерн здійснював з урахуванням показів будинкових засобів теплової енергії та опалювальній площі приміщень, переданих в господарське відання Відповідачу згідно підтверджуючих документів, (акти приймання-передачі нежитлових приміщень, рішення Запорізької міської ради). Згідно Правил № 630 - відокремленість або не відокремленість систем опалення будинку, Акти обстеження системи теплоспоживання об`єктів теплопостачання, розрахунки теплового навантаження систем опалення при нарахуванні за послуги з централізованого опалення не враховуються. Крім того, норми чинного законодавства не виключають можливість нарахувань за послуги з централізованого опалення на декілька об`єктів разом, за умовою єдиного підходу нарахувань, а саме згідно Правил № 630. У позадоговірному вирішенні спору, рахунки на оплату комунальних послуг сформовані та надані виконавцем послуг споживачу відповідно до ст. 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання . Тобто, рахунки позивача за опалення нежитлових приміщень відповідача не містять додаткового нарахування за втрати теплової енергії з трубопроводів внутрішньо будинкової системи опалення у нежитлових опалювальних приміщеннях, так як ці втрати визначаються поза межами опалювальних приміщень (місць загального користування та ін.). Таким чином, твердження відповідача стосовно невідповідності рахунків позивача вимогам, встановленим Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання є необґрунтованими. Системи опалення приміщень відповідача є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання будинків, в яких вони розташовані. Отже, факт наявності теплопостачання в приміщеннях відповідача в спірному періоді є підтвердженим. В зв`язку з тим, що об`єкти споживання теплової енергії відповідача мають спільне з будинком підключення до теплової мережі позивача, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону 2018-2019 років та рішенням про початок опалювального сезону 2019-2020 років, відповідно до яких Концерном Міські теплові мережі розпочато закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено Порядок детального розрахунку розподілу обсягу спожитої теплової енергії для централізованого опалення приміщень, які перебувають на балансі КП Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 .

27.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшли пояснення щодо уточнення контррозрахунку, в яких останній зазначив, що позивачем не додані первинні документи, які б могли засвідчити кількість та обсяги наданої теплової енергії, а саме копії журналів обліку протягом опалювального періоду 2018-2019 за кожен місяць окремо. Також, зауважив, що відповідач позбавлений можливості перевірити розрахунки та інформацію, оскільки позивач надав неповні вихідні дані методу, який він самостійно обрав для розрахунку, а також, позивачем не надані посилання на нормативно-правові документи, які містять формули щодо обрахунку обсягів теплової енергії.

Третя особа надала суду письмові пояснення по суті спору, в яких зазначила, що не погоджується з доводами Концерну Міські теплові мережі та вважає, що вимоги, викладені в його позовній заяві щодо стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних витрат на поставлену теплову енергію є необґрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки в нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі КП ВРЕЖО № 7 , теплова енергія надходить не для задоволення власних житлово-побутових потреб, між ним та Концерном «МТМ має бути укладено договір на купівлі-продажу теплової енергії. Концерном «МТМ не наведено жодних правових підстав включення в єдиний особовий рахунок значної кількості приміщень, розташованих у різних за експлуатаційними характеристиками багатоквартирних будинках, які мають різну поверховість, наявність або відсутність будинкових приладів обліку, різні матеріали стін будинку, їх утеплення, площу, наявність приладів опалення в місцях загального користування та інші фактори, що впливають на розрахунок суми за послуги централізованого опалення. Отже, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано детального розрахунку надання послуг по кожному приміщенню. З урахуванням викладеного, третя особа проти задоволенні позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, суд

УСТАНОВИВ

21.09.2018 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийняте Рішення № 439/9 Про передачу майна комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 Запорізької міської ради (далі Рішення).

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення, вирішено вилучити з господарського відання КП Наше місто Запорізької міської ради та передати в господарське відання КП ВРЕЖО №7 Запорізької міської ради майно комунальної власності згідно з додатками 1, 2, 3 до Рішення.

Доручено КП Наше місто Запорізької міської ради передати, а КП «ВРЕЖО № 7 Запорізької міської ради прийняти в господарське відання майно комунальної власності згідно з додатками 1, 2, 3 до рішення. (п. 2 рішення).

Згідно цього ж Рішення зобов`язано КП ВРЕЖО № 7 Запорізької міської ради підготувати проекти відповідних додаткових угод до чинних договорів оренди (позички) та забезпечити їх підписання (п.3 рішення); зобов`язано КП ВРЕЖО № 7 ЗМР Запорізької міської ради надати до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради інформацію щодо виконання п., п. 2, 3 рішення. (п. 4 рішення).

З досліджених фактичних обставин справи судом також встановлено, що між Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (відповідачем у справі) та Концерном Міські теплові мережі (позивачем у справі) договір з централізованого опалення та постачання гарячої води не укладено.

З листування між сторонами вбачається, що між ними ведуться перемовини щодо укладення відповідного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 204215, однак між сторонами договір не укладено, оскільки існують розбіжності щодо переліку приміщень, до яких надавались послуги, методики здійснення розрахунків, тощо.

За твердженням Концерну «МТМ» ним з листопада 2018 року надавалась теплова енергія у наступні 165 приміщень: пр. Маяковського, 4 (приміщення 16 (літ. А-4); вул. Перемоги, 117Б (приміщення 34 (літ. А-5); вул. Перемоги, 79-А (приміщення 43 цокольний поверх (літ.А-5); вул. Рекордна, 16 (підвальний поверх (3-й під`їзд); пр. Маяковського, 4А (підвальне приміщення (1-й під`їзд); вул. Незалежної України, 82 (7-й під`їзд); вул. Незалежної України, 80 (приміщення 155, підвальний поверх (літ. А-5); пр. Соборний, 208 (приміщення 24 підвальний поверх (літ. А-5); пр. Соборний, 192 (приміщення 20, цокольний поверх (літ. А-5); пр. Маяковського, 4-А (підвальний поверх Літ. А-5) 1-й під`їзд); вул. Незалежної України, 82 (7-й під`їзд); вул. Незалежної України, 50 (підвальний поверх (літ. А-3) 1-й під`їзд); вул. Сталеварів, 13 (частина приміщення 69 (літ. А-4); вул. Незалежної України, 65 (приміщення 108 кімнати 1-9 (А-5); вул. Рекордна, 16 (підвальний поверх (Літ А-5) 3-й під`їзд); вул. Зелінського, 6 (підвальний поверх (літ. А-3) 2-й під`їзд); бул. Центральний, 25 (приміщення 154 1-й поверх (літ. А-13); вул. Сталеварів, 18 (приміщення (літ. А-3); вул. Незалежної України, 58 (підвальний поверх (літ. А-5); вул. Незалежної України, 42-А (частина приміщення 12 підвальний поверх (літ. А-4); вул. Лермонтова, 12 (приміщення 16 у складі кімнат 4-6, 18-22); вул. Незалежної України, 82 (3-й під`їзд); вул. Н.Дніпровська, 14-А (приміщення 3 підвалу); вул. Волгоградська, 26 (приміщення 135 (літ. А-9); вул. Лермонтова, 2 (приміщення 16 у складі кімнат 2, 3, 15); вул. Волгоградська, 26 (приміщення 134 (літ. А-9); вул. Н.Дніпровська, 4 (частина приміщення 271, 206 цокольний поверх (літ. А-8); бул. Гвардійський, 145 (приміщення 78 цокольний поверх (літ. А-5); вул. Сталеварів, 8 (приміщення 14 напівпідвальний поверх (літ. А-4); вул. Патріотична, 32 (частина приміщення 12 підвальний поверх (літ. А-5); вул. Я.Новицького, 10 (приміщення 2 підвального поверху (літ. А-5); вул. Перемоги, 52 (приміщення 33 підвалу (літ. А-3); вул. Я.Новицького, 6 (приміщення 1 цокольний поверх (літ. А-5); вул. Незалежної України, 84-А (приміщення 10 (літ. А-4); вул. Незалежної України, 53 (приміщення 87, 88, 89); вул. Перемоги, 131-А (приміщення 17 цокольного поверху (літ. А-11, А-13, А-15); бул. Гвардійський, 145 (приміщення 77 цокольного поверху (літ. А-5); бул. Центральний, 27 приміщення ХХ підвального поверху (літ. А-14, А-15); бул. Центральний, 27 (приміщення 156 (літ. А-14); вул. Н.Дніпровська, 12 (частина приміщення 1 підвального поверху (літ. А-4) приміщення 11-14, 17-24); вул. Патріотична, 50А (приміщення 61 цокольний поверх (літ. А-5); вул. Патріотична, 82 (перший поверх (літ. А-13); вул. Незалежної України, 92 (частина приміщення 74 (літ. А-5); вул. Перемоги, 42 (літ. А-3); вул. Н.Дніпровська, 12 (частина приміщення 1 підвалу (літ. А-5) приміщення 10); вул. Незалежної України , 86А (приміщення 74 підвального поверху (літ. А-5); вул. Наукове Містечко, 60 (підвальне приміщення (літ. А-3); бул. Центральний, 20 (приміщення 216 цокольний поверх); вул. Тбіліська, 27 (приміщення 165 (літ. А-6); вул. Наукове Містечко, 60 (приміщення 5 першого поверху (літ. А-3); вул. Гагаріна, 12 (приміщення підвального поверху (літ. А-5); бул. Центральний, 24 (приміщення 147 (літ. А-13); бул. Центральний, 12Г; вул. Патріотична, 52 (приміщення (літ. А-5) підвальний поверх); бул. Центральний, 66 (приміщення 6, 1-й поверх (літ. А-4); вул. Незалежної України, 76 (приміщення 10 та МЗК 1, 2 (літ. А-5); вул. Н-Данченко, 60 (приміщення 1-о поверху (літ. А-9); бул. Центральний, 23 (приміщення перехід.поверху (літ. А-13) кімната 24, 25, 7); бул. Центральний, 18А (літ. А-5); вул. Незалежної України, 76 (приміщення підвалу (літ. А-5); вул. Незалежної України, 92; бул. Центральний, 25 (приміщення 146 цокольний поверх (літ. А-13); вул. Патріотична, 32 (приміщення 17, 18, 19, 20 підвальний поверх (літ. А-5); вул. Ппатріотична, 40 (приміщення 1-о поверху (літ. А-5); вул. Н.Дніпровська, 6 (підвальне приміщення 81); вул. Л.Жаботинського, 41 (приміщення 5 (літ. А-5); пр. Соборний, 192 (підвальний поверх (літ. А-5) під`їзд № 2); вул. Незалежної України, 86-А (приміщення підвалу (літ. А-5); вул. Н.Дніпровська, 14-А (приміщення 1 (літ. А-5); вул. Перемоги, 93 (частина приміщення 144 (літ. А-5); вул. Тбіліська, 25 (приміщення 98 підвальний поверх (А-12) кімнати 3, 4, 6-8 та 1, 2 МЗК); бул. Центральний, 24 (приміщення 148 (літ. А-13); вул. Волгоградська, 26 (приміщення 133 (літ. А-9); вул. Миру, 4 (приміщення підвалу (літ. А-4) під`їзд № 2); бул. Центральний, 20 (літ. А-5 між 10-11 під`їздом); вул. Сталеварів, 8 (приміщення 14 (літ. А-4); вул. Гагаріна, 2-а (приміщення 42 підвальний поверх (літ. А-5); вул. М.Гончаренко, 21, (приміщення 71 підвальний поверх (літ. А-5); вул. М.Гончаренко, 21 (приміщення 72 (літ. А-5); пр. Соборний, 192 (підвал (літ. А-5) під`їзд № 5); вул. Патріотична, 34 (підвальний поверх (літ. А-3, А-4); вул. Патріотична, 34 (приміщення 2-4 підвального поверху (літ. А-5); вул. Незалежної України, 82 (приміщення ХХVІ підвального поверху); вул. Сталеварів, 18 (частина приміщення № 1, 2 підвальний поверх літ. А-3); вул. Незалежної України, 42А (частина приміщення № ХІІ підвального поверху Літ. А-5); вул. Незалежної України, 42А; вул. Волгоградська, 26 (технічний поверх (літ. А-9); бул. Гвардійський, 145 (частина приміщення № 77 цокольного поверху літ. А-5, кабінет 9 МЗК); бул. Гвардійський, 145 (частина приміщення № 77 цокольний поверх, літ. А-5); вул. Патріотична, 32 (приміщення підвального поверху (літ. А-5) кімната 2); вул. Патріотична, 32 (приміщення підвального поверху (літ. А-3); вул. Перемоги, 52 (приміщення 34 підвального поверху (літ. А-3); вул. Незалежної України (приміщення 82 підвал і підвальний поверх (літ. А-5); бул. Центральний, 20 (приміщення 23 цокольного поверху (літ. А-5); бул. Центральний, 24 (приміщення 144 (літ. А-13) 1-й поверх і підвальний поверх); бул. Центральний, 24 (приміщення 152); бул. Центральний, 23; бул. Центральний, 25 (приміщення 149 цокольний та 1-й поверх (літ. А0-13); вул. Патріотична, 40 (приміщення 551-559, 561-565, 574, 575 (літ. А-5); вул. Гагаріна, 2-А (частина приміщення 41 підвального поверху (літ. А-5) кімнати 5, 6 та МЗК); вул. Незалежної України, 80 (частина приміщення 156 (літ. А-5); вул. Сталеварів, 13 (частина приміщення 69 (літ. А-4) кімнати 35-38); вул. Зелінського, 4 (приміщення 5 підвального поверху (літ. А-13); вул. Рекордна, 39 (приміщення 199 (літ. А-5) 1-го поверху); вул. Рекордна, 39 (кімнати 23, 24, 27-29 та МЗК № 1, 18, 22, 32-34 1-й поверх); пр. Соборний, 174А (підвал А-5); вул. Л.Жаботинського, 20 (приміщення підвального поверху (літ. А-5); вул. Незалежної України, 37 (приміщення 303-306, 308, 3010 та МЗК 3-й поверх); вул. Незалежної України 37 (приміщення 307, 311 3-й поверх); бул. Шевченка, 27 (приміщення 8 підвального поверху (літ. А-4); вул. Пперемоги, 135 (приміщення 12 (літ. А-9) 1-го поверху); вул. Л.Жаботинського, 43 (приміщення 10 підвального поверху (літ. А-5); вул. Яценко, 16 (приміщення 16 підвального поверху (літ. А-5); бул. Шевченка, 71 (приміщення 33 підвального поверху (літ. А-5); бул. Шевченка, 71 (приміщення 32 підвального поверху (літ. А-5); вул. Незалежної України, 90-А (приміщення 45 (літ. А-5); бул. Центральний, 3 (частина нежитлового приміщення № 2 (літ. А2-10); пр. Соборний, 214 (приміщення 104 1-й поверх (літ. А-5); вул. Л.Жаботинського, 45 (приміщення 12, 14); вул. Гагаріна, 2 (приміщення 73 (літ. А-5) підвальний поверх); вул. Гагаріна, 2 (приміщення 72 (літ. А-5) підвальний поверх); вул. Перемоги, 55 (приміщення 9 (літ. А-5) 1-й поверх); вул. Перемоги, 51 (приміщення 10 1-й поверх (літ. А-5); вул. Перемоги, 51, (приміщення 11 1-й поверх (літ. А-5); пр. Соборний, 180-А (частина приміщення 5-го поверху (літ. А-5) кімнати 6-13); пр. Соборний 180-А (частина приміщень 5-го поверху); пр. Соборний, 180-А (приміщення 79, 84, МЗК 59, 72, 69-71 2-й поверх); пр. Соборний, 180-А (частина приміщень 5-о поверху кімнати 3, 127-130); пр. Соборний, 180-А (приміщення 16-20 та МЗК 1, 8); майдан Профспілок 4; вул. Лермонтова, 21 (приміщення 1 (літ. А-1) 1-й поверх); вул. Патріотична, 66 (приміщення 1 підвальний поверх (літ. А-5); вул. Перемоги, 95-Б; бул. Гвардійський, 143 (приміщення 82 напівпідвалу (літ. А-5); вул. Лермонтова, 18 (приміщення ІV підвального поверху (літ. А-5) та МЗК); пр. Маяковського, 10 (приміщення 25 підвального поверху та приміщення 11); пр. Маяковського, 20 (приміщення 1 (літ. А-5) кор. № 40, 41, 42); вул. Перемоги, 107А (приміщення 1-о поверху); вул. Перемоги, 87 (приміщення 43, 44 цокольного поверху); вул. Я.Новицького, 4 (частина приміщення № 41 підвального поверху); вул. .Я.Новицького, 8 (приміщення № 13 підвального поверху); вул. Патріотична, 86/Перемоги, 21 (приміщення № 200 цокольного поверху); бул. Центральний, 4 (приміщення підвального поверху (літ. А-9); вул. Л.Жаботинського, 33 (приміщення ХVІ підвального поверху (літ. А-5); вул. Незалежної України, 45-Б (частина приміщення № 101 кімната 18 цокольного поверху); вул. Незалежної України, 72 (приміщення ХХІІ першого поверху (літ. А0-5); вул. Південноукраїнська, 9 (підвальний поверх, частина приміщення № 60); вул. Південноукраїнська, 11 (приміщення № 4 1-о поверху (літ. А-4); вул. Південноукраїнська, 11 (приміщення № VІ, частина приміщення підвального поверху); вул. Сталеварів, 3 (приміщення № VІ, кімната 9 підвального поверху (літ. А-5); вул. Сталеварів, 15 (приміщення № 81 підвального поверху); вул. Незалежної України, 80-А (приміщення ХІХ 1-о поверху); вул. Сталеварів, 25 (приміщення № 54 підвального поверху, коридор 1, 2, 7, 8); бул. Центральний, 4 (приміщення підвального поверху); бул. Центральний, 4 (приміщення підвального поверху); бул. Центральний, 4 (частина приміщення ХІІІ підвального поверху приміщення № 45, 45А, 46, 47); вул. Яценко, 4 (приміщення № 84 цокольного поверху); вул. Яценко, 14А (приміщення № VІІІ цокольного поверху); вул. Незалежної України, 54 (частина приміщення № 29 1-14 підвального поверху); вул. Наукове Містечко, 20 (64) (приміщення № V цокольного поверху).

Нарахування за спожиті послуги з централізованого опалення з листопада 2018 року на вказані приміщення здійснювалося на особовий рахунок № 204215.

Також згідно пояснень позивача в січні 2019 року до особового рахунку № 204215 було додано приміщення по пр. Соборний, 174А (приміщення № ХIV, № ХІІ підвального поверху (літ. А-5).

Позивач зазначає, що у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року та листопад 2019 року Концерн Міські теплові мережі відпустив відповідачу теплову енергію (з урахуванням перерахунків) на загальну суму 2664394,73 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Концерном МТМ виставлені КП ВРЕЖО № 7 рахунки на оплату.

За вказаний період Відповідач здійснив часткову оплату за наданні послуги у розмірі 550000,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року та листопад 2019 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 2114394,73 грн., а також нараховані 47013,86 грн. інфляційних втрат та 53934,82 грн. 3 % річних за несвоєчасну оплату наданих послуг, що є предметом даного спору у справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін і третьої особи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Концерн МТМ діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005 р. за № 2633-IV, Правилами користування тепловою енергією , затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Позивач є монополістом відповідно до положень Закону України Про природні монополії та відповідно до ст. 19 Закону України Про теплопостачання не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Зокрема, в Законі та у вказаних Правилах надано визначення поняттю Споживач , а саме: споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон); споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил).

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

В розумінні Закону України Про теплопостачання та Правил користування тепловою енергією, Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійсняються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 цього ж Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України Про теплопостачання теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Статтею 25 Закону України Про теплопостачання передбачено обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною другою статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил № 1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Згідно із статтею 1 Закону України Про теплопостачання споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Аналогічні положення містяться у пункті 3 Правил № 1198, відповідно до якого споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

З огляду на викладені норми права, поставка теплової енергії без договору не допускається.

Матеріалами цієї справи встановлено та не заперечується позивачем, що договору між сторонами у заявлений період не існує.

В той же час, частиною шостою статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі ( наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі № 7128916/17-ц ).

Отже, навіть за відсутності договору, втім, з належним підтвердженням матеріалами справи факту її поставки споживачу , останній не звільняється від оплати такого товару.

Частиною 1 статті 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч., ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Так, відповідно до правил доказування Позивач звертаючись з відповідним позовом до суду та посилаючись на отримання Відповідачем послуг з централізованого опалення за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року та в листопаді 2019 року на суму 2664394,73 грн., повинен довести зазначені обставини, надавши суду докази фактичного надання послуги з опалення по кожному з об`єктів (первинні документи на підтвердження зняття показів з лічильників по кожному об`єкту, а саме копії журналу обліку теплової енергії по показникам приладу обліку, Акту прийому в експлуатацію приладу обліку теплової енергії з одиницею виміру теплової енергії МВт, обґрунтування нормативного навантаження по кожному об`єкту окремо, тощо).

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано зазначених доказів.

Відсутність первинних документів обліку, на підставі яких розраховується ціна (загальна вартість) наданої послуги з централізованого опалення унеможливлює перевірку розрахунку зазначеної послуги.

У заявлених позовних вимогах, з урахуванням порядку детального розрахунку розподілу обсягу спожитої теплової енергії для централізованого опалення приміщень, які перебувають на балансі відповідача, неможливо встановити по яким саме об`єктам нараховано заборгованість, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо переліку приміщень, отже відсутня зведена інформація щодо точної кількості приміщень, та проведених нарахувань, по яким заявлені вимоги.

Також, Концерном МТМ належним чином не обґрунтовано жодних правових підстав включення в єдиний особовий рахунок значної кількості приміщень, розташованих у різних за експлуатаційними характеристиками багатоквартирних будинках, які мають різну поверховість, наявність або відсутність будинкових приладів обліку, різні матеріали стін будинку, їх утеплення, площу, наявність приладів опалення в місцях загального користування та інші фактори, що впливають на розрахунок суми за послуги централізованого опалення.

З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2114394,73 грн. є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже в цій частині суд приходить до висновку в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу, відсутні підстави для стягнення з відповідача 47013,86 грн. інфляційних втрат та 53934,82 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем не доведено у встановлений законом спосіб обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Суд визнає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.

Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.

Враховуючи вище наведене, в задоволені позову відмовляється повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

В задоволенні позову Концерну Міські теплові мережі , м. Запоріжжя до Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 , м. Запоріжжя про стягнення 2215343,41 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, в тому числі 2114394,73 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 47013,86 грн. інфляційних втрат та 53934,82 грн. 3 % річних відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 04 грудня 2020 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.