Постанова

від 23.08.2006 по справі 18/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "23" серпня 2006 р.                                                                                Справа №  18/201

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді  Гудак А.В. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді Церковної Н.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом   Відкрите акціонерне товариство "Дубровицький завод "Металіст"   

до відповідача  Державна податкова інспекція у Дубровицькому районі

про   визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000091640/0 від 11.07.06

від позивача    –Демидов І.А. - юрист ( дов. в справі);

від відповідача–Омельченко А.В. - ГДПІ ( дов. в справі), Такун І.Г. - ГДПІ ( дов. в справі), Панько Л.Л. - нач. відділу ( дов. в справі)   

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства  України  роз'яснені.

В судовому засіданні оголошувалась перерва

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом до господарського суду до Державної податкової інспекції у Дубровицькому районі про визнання недійсним акта про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з ПДВ від 05.07.06 № 1 та зобов'язати ДПІ у Дубровицькому районі зменшити на 80059,00 грн. суму податкових зобов'язань і суму   податкового  кредиту  у відповідності до поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за червень-грудень 2003 року, за січень-грудень 2004 року, за січень-березень 2005 року. Відповідності до п.2 ст. 105 КАС України позивачем подано уточнення  позовних вимог. В процесі  розгляду справи позивач згідно із ст.51, ст.137 КАС України  подав письмове клопотання про зміну предмету позову. Просить визнати нечинним податкове   повідомлення - рішення № 0000091640/0 від 11.07.06.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до ст.7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла в період за який подаються уточнені розрахунки, підприємства, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення, звільняються від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів.

Просить позов задоволити.

Відповідач надав заперечення проти адміністративного позову, які обгрунтовує тим, що  Законом України  від 03.04.97 № 169/97-ВР "Про полаток на додану вартість"  ( надалі по тексту - Закон України "Про ПДВ") п.1.6 ст.1 визначено поняття податкового зобов'язання - як загальної суми податку, одержаної (нарахованої) платником податку у звітному періоді від  покупців товарів,  робіт, послуг та поняття податкового кредиту (п.1.7 ст.1) - як суми податку на яку має право платник податку зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податковий кредит складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку, в зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ст.3 п.3.1 п.п. 3.1.1 Закону України "Про ПДВ" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з поставки товарів, робіт послуг на митній території України.

Згідно ст.4 п.4.1 Закону України "Про ПДВ" база оподаткування операцій з поставки товарів, робіт, послуг визначається з  договірної вартості, визначеної за  вільними цінами, але не нижчими за звичайні ціни.

ВАТ "Дубровицький завод "Металіст" здійснював операції з поставки  товарів, робіт, послуг на митній території України, включав суму ПДВ до ціни товарів, робіт, послуг, виписував податкові накладні та отримував від покупців ПДВ в складі вартості товарів, а тому, підстави для зменшення податкових зобов'язань відсутні.

Крім того, при проведенні  перевірки ДПІ було враховано право платника зменшити податкове зобов'язання на суму ПДВ сплачену платником в зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг (податковий кредит).

Таким чином, сума донарахованого податку на додану вартість  актом перевірки від 05.07.06 становить 80059,00 грн.

Крім того, зазначив, що відповідно до ч.3 ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися  іншими законами України, крім законів про оподаткування, а Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"  до законів про оподаткування не відноситься.

Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши всі обставини справи в їх  сукупності, суд -

в с т а н о в и в:

Державною податковою інспекцією у Дубровицькому районі проведено документальну  невиїзну  (камеральну)  перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, про що складено акт перевікри № 1 від 05.07.06. За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000091640/0 від 11.07.06, яким згідно із п.п."в" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з п.п. 17.1.4 п.17.1 ст.17 цього Закону за порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 та п.4.1 ст.4  Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість  за основним платежем: 80059,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 4002,95 грн, що є предметом судового розгляду.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо в майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 13.06.06 були подані до ДПІ у Дубровицькому районі уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань  з ПДВ за періоди: з червня 2003 року по грудень 2003 року, з січня по грудень 2004 року, та січня по  березень 2005 року включно. (а.с. 26 - а.с. 46 том 1) Податковим органом, згідно поданої особової картки платника ПДВ за 2006 рік, по даним уточнюючим деклараціям проведено зменшення податкових зобов'язань (а. с. 105 - а.с. 112 том 1).  Однак, 05.07.06 проведено камеральну перевірку за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення №  0000091640/0 від 11.07.06. В оскаржуваному повідомленні - рішенні податковий орган посилається на підставі його прийняття на п.п. 4.2.2 "в" Закону  України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.00 із змінами та доповненнями, що передбачає визначення податкового зобов'язання контролюючими органами за умов, коли внаслідок проведення камеральної перевірки сам контролюючий орган виявляє арифметичну або методологічну помилку у поданій платником податків податковій декларації, в якій призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом  виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Однак, відповідач, не довів, яка виявилась помилка (методологічна або арифметична)  податкового зобов'язання по ПДВ  при подачі позивачем 13.06.06 уточнюючих декларацій  за період з з червня 2003 року по грудень 2003 року, з січня по грудень 2004 року, та  з січня по  березень 2005 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", воно звільнено від оподаткування (у т.ч. і від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування), крім платежів і відрахувань до  місцевих бюджетів № 791 - ХП від 27.02.91 зі змінами та доповненнями (дана норма діяла  до 01.04.05).

Преамбулою даного Закону передбачено, що закон регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність у цих зонах. Закон закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров'я людини та на екологічні системи.

Тобто, Закон не встановлює пільг, а визначає правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. У Законі наведено перелік заходів щодо забезпечення господарської діяльності у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоактивного контролю, і одним із таких заходів є звільнення господарюючих суб'єктів від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів.

Місцем реєстрації та місцезнаходженням позивача в період з липня 2002 року по березень 2005 року (період за який подаються уточнюючі розрахунки) є місто Дубровиця, Дубровицького району, Рівненської області, що  підтверджується: свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 226978, виданого 26.05.05 - містить дату проведення реєстрації (10.10.01) і підтверджує  незмінність місцезнаходження позивача; довідкою з ЄДРПОУ № 001291, виданої 14.06.05 ( а.с. 24 - а.с. 25 том 1). Місце Дубровиця Рівненської області віднесено до 3 зони - "зони гарантованого добровільного відселення", що підтверджується довідкою Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області від 03.08.05 № 5.2-80 ( а.с. 22 том 1).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що за своєю суттю та правовою природою звільнення від оподаткування підприємств, розміщених у зоні забруднення, є не пільгою, а складовою спеціального режиму господарської діяльності в зонах забруднення, який визначається спеціальним законом.

Виходячи із вищевикладеного, позовні вимоги обгрунтовані і підлягають до задоволення з присудженням  з Державного бюджету України  на користь позивача витрат по сплаті судового збору  (державного мита) в сумі 85,00 грн.

Керуючись статтями  ч.1 ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000091640/0 від 11.07.06.

2.Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Металіст" ( м.Дубровиця Рівненської обл., вул.Нова, 15, код ЄДПРОУ 25315029) судовий збір ( державне мито) в сумі 85,00 грн.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили в порядку, передбаченому ч.1 ст.258 КАС України.   

         3.Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

     Суддя                                                           Гудак А.В.

Постанова підписана  "28" серпня 2006 р.